Білорусько-польська книга-білінгва
Прывід ходзіць па Еўропе — прывід камунізму. Усе сілы старой Еўропы аб’ядналіся для свяшчэннага цкавання гэтага прывіду: папа і цар, Метэрніх і Гізо, французскія радыкалы і нямецкія паліцэйскія.
Widmo krąży po Europie — widmo komunizmu. Wszystkie potęgi starej Europy połączyły się dla świętej nagonki przeciw temu widmu, papież i car, Metternich i Guizot, francuscy radykałowie i niemieccy policjanci.
Дзе тая апазіцыйная партыя, якую яе праціўнікі, што стаяць на чале ўлады, не абняславілі б камуністычнай? Дзе тая апазіцыйная партыя, якая ў сваю чаргу не кідала б ганьбуючага абвінавачання ў камунізме як больш перадавым прадстаўнікам апазіцыі, так і сваім рэакцыйным праціўнікам?
Gdzie jest taka partia opozycyjna, któraby nie była okrzyczana za komunistyczną przez swych przeciwników, będących u władzy, gdzie jest taka partia opozycyjna któraby nie rzucała nawzajem-piętnującego zarzutu komunizmu zarówno bardziej od siebie postępowym przedstawicielom opozycji, jak i swoim reakcyjnym przeciwnikom.
Два вывады вынікаюць з гэтага факта.
Dwojaki wniosek wypływa z tego faktu.
Камунізм прызнаецца ўжо сілай усімі еўрапейскімі сіламі.
Komunizm jest już przez wszystkie potęgi europejskie uznany za potęgę.
Пара ўжо камуністам перад усім светам адкрыта выкласці свае погляды, свае мэты, свае імкненні і казкам аб прывідзе камунізму проціпаставіць маніфест самой партыі.
Czas już wreszcie, aby komuniści wyłożyli otwarcie wobec całego świata swój system poglądów, swoje cele, swoje dążenia i bajce o widmie komunizmu przeciwstawili manifest samej partii.
3 гэтай мэтай у Лондане сабраліся камуністы самых розных нацыянальнасцей і склалі наступны «Маніфест», які публікуецца на англійскай, французскай, нямецкай, італьянскай, фламандскай і дацкай мовах.
W tym celu zebrali się w Londynie komuniści najróżniejszych narodowości i nakreślili następujący Manifest, który opublikowany zostaje w językach angielskim, francuskim, niemieckim, włoskim, flamandzkim i duńskim.
I. Буржуа і пралетарыі
I. Burżuazja a proletariusze
Гісторыя ўсіх да гэтага часу існаваўшых грамадстваў была гісторыяй барацьбы класаў.
Historia wszelkiego społeczeństwa dotychczasowego jest historią walk klasowych.
Свабодны і раб, патрыцый і плебей, памешчык і прыгонны, майстар і падмайстар, карацей, прыгнятаючы і прыгнятаемы знаходзіліся ў вечным антаганізме адзін да другога, вялі бесперапынную, то тайную, то яўную барацьбу, якая заўсёды канчалася рэвалюцыйнай перабудовай усяго грамадскага будынка або агульнай гібеллю змагаючыхся класаў.
Wolny i niewolnik, patrycjusz i plebejusz, pan feudalny i chłop-poddany, majster cechowy i czeladnik, krótko mówiąc, ciemiężyciele i uciemiężeni pozostawali w stałym do siebie przeciwieństwie, prowadzili nieustanną, to ukrytą, to jawną walkę, — walkę, która za każdym razem kończyła się rewolucyjnym przekształceniem całego społeczeństwa, lub też wspólną zagładą walczących klas.
У папярэднія гістарычныя эпохі мы знаходзім амаль усюды поўнае расчляненне грамадства на розныя саслоўі, — цэлую лесвіцу розных грамадскіх становішчаў. У Старажытным Рыме мы сустракаем патрыцыяў, коннікаў, плебеяў, рабоў; у сярэднія вякі — феадальных паноў, васалаў, цэхавых майстроў, падмайстраў, прыгонных, і да таго ж амаль у кожным з гэтых класаў — яшчэ асобныя градацыі.
W poprzednich epokach historycznych znajdujemy prawie wszędzie zupełne rozczłonkowanie społeczeństwa na rozmaite stany, całą drabinę hierarchiczną różnorodnych stanowisk społecznych. W starożytnym Rzymie mamy patrycjuszów, rycerzy, plebejuszów, niewolników; w wiekach średnich — panów feudalnych, wasali, mieszczan cechowych, czeladników, chłopów-poddanych i ponadto jeszcze wewnątrz prawie każdej z tych klas znowu odrębną hierarchię.
Сучаснае буржуазнае грамадства, якое выйшла з цетраў загінуўшага феадальнага грамадства, не знішчыла класавых супярэчнасцей. Яно толькі паставіла новыя класы, новыя ўмовы прыгнечання і новыя формы барацьбы на месца старых.
Wyrosłe z upadku społeczeństwa feudalnego nowoczesne społeczeństwo burżuazyjne nie zniosło przeciwieństw klasowych. Zastąpiło ono jedynie dawne klasy, dawne warunki ucisku, dawne formy walki przez nowe.
Наша эпоха, эпоха буржуазіі, адрозніваецца, аднак, тым, што яна спрасціла класавыя супярэчнасці: грамадства ўсё больш і больш расколваецца на два вялікія варожыя лагеры, на два вялікія класы, якія стаяць адзін супраць другога, — буржуазію і пралетарыят.
Nasza epoka, epoka burżuazji, wyróżnia się jednakże tym, że uprościła przeciwieństwa klasowe. Całe społeczeństwo rozszczepia się coraz bardziej i bardziej na dwa wielkie wrogie obozy, na dwie wielkie, wręcz przeciwstawne sobie klasy: burżuazję i proletariat.
3 прыгонных сярэдневякоўя выйшла свабоднае насельніцтва першых гарадоў; з гэтага саслоўя гараджан развіліся першыя элементы буржуазіі.
Z chłopów-poddanych średniowiecza wyszli mieszczanie grodowi pierwszych miast, z mieszczan grodowych rozwinęły się pierwsze elementy burżuazyjne.
Адкрыццё Амерыкі і марскога шляху вакол Афрыкі стварыла для буржуазіі, якая ўзнімаецца, новае поле дзейнасці. Ост-індскі і кітайскі рынкі, каланізацыя Амерыкі, абмен з калоніямі, павелічэнне колькасці сродкаў абмену і тавараў наогул далі нечуваны да таго часу штуршок гандлю, мараплаванню, прамысловасці і тым самым выклікалі ў распадаўшымся феадальным грамадстве хуткае развіццё рэвалюцыйнага элемента.
Odkrycie Ameryki i drogi morskiej dokoła Afryki otworzyło przed rosnącą burżuazją nowe tereny. Rynek wschodnioindyjski i chiński, kolonizacja Ameryki, wymiana z koloniami, pomnożenie środków wymiany i w ogóle towarów wywołały nieznany nigdy przedtem rozkwit handlu, żeglugi, przemysłu, a tym samym spowodowały szybki rozwój czynnika rewolucyjnego w rozpadającym się społeczeństwie feudalnym.
Ранейшая феадальная, або цэхавая, арганізацыя прамысловасці больш не магла задаволіць попыту, які ўзрастаў разам з новымі рынкамі. Месца яе заняла мануфактура. Цэхавыя майстры былі выцеснены прамысловым сярэднім саслоўем; падзел працы паміж рознымі карпарацыямі знік, уступіўшы месца падзелу працы ўнутры асобнай майстэрні.
Dotychczasowy feudalny czyli cechowy sposób produkcji przemysłowej nie wystarczał już do zaspokojenia wzrastającego wraz z nowymi rynkami zapotrzebowania. Miejsce jego zajął przemysł rękodzielniczy. Majstrowie cechowi zostali wyparci przez przemysłowy stan średni; podział pracy pomiędzy rozmaitymi korporacjami cechowymi ustąpił miejsca podziałowi pracy wewnątrz poszczególnego warsztatu.
Але рынкі ўсё раслі, попыт усё павялічваўся. Задаволіць яго не магла ўжо і мануфактура. Тады пара і машына зрабілі рэвалюцыю ў прамысловасці. Месца мануфактуры заняла сучасная буйная прамысловасць, месца прамысловага сярэдняга саслоўя занялі мільянеры-прамыслоўцы, прадвадзіцелі цэлых прамысловых армій, сучасныя буржуа.
Ale wciąż rosły rynki, stale wzrastało zapotrzebowanie. Przemysł rękodzielniczy również już nic wystarczał. Wówczas para i maszyna zrewolucjonizowały produkcję przemysłową. Miejsce przemysłu rękodzielniczego zajął nowoczesny wielki przemysł, miejsce przemysłowego stanu średniego zajęli przemysłowcy-milionerzy, dowódcy całych armii przemysłowych, współcześni burżua.
Буйная прамысловасць стварыла сусветны рынак, падрыхтаваны адкрыццём Амерыкі. Сусветны рынак выклікаў каласальнае развіццё гандлю, мараплавання і сродкаў сухапутных зносін.
Wielki przemysł stworzył rynek światowy, przygotowany przez odkrycie Ameryki. Rynek światowy wywołał niebywały rozwój handlu, żeglugi, środków komunikacji lądowej.
Гэта ў сваю чаргу зрабіла ўплыў на расшырэнне прамысловасці, і ў той жа меры, у якой раслі прамысловасць, гандаль, мараплаванне, чыгункі, развівалася буржуазія, яна павялічвала свае капіталы і адцясняла на задні план усе класы, атрыманыя ў спадчыну ад сярэдневякоўя.
Rozwój ten wpłynął z kolei na rozrost przemysłu, i w tym samym stopniu, w jakim rozwijał się przemysł, handel, żegluga, koleje żelazne, w tym samym stopniu rozwijała się burżuazją, mnożyła swoje kapitały, spychała w cień wszystkie klasy odziedziczone po średniowieczu.
Мы бачым, такім чынам, што сучасная буржуазія сама з’яўляецца прадуктам доўгага працэсу развіцця, рада пераваротаў у спосабе вытворчасці і абмену.
Widzimy zatem, że współczesna burżuazja sama jest wytworem długiego procesu rozwojowego, szeregu przewrotów w sposobie produkcji i wymiany.
Кожная з гэтых ступеней развіцця буржуазіі суправаджалася адпаведным палітычным поспехам.
Każdemu z tych szczebli rozwoju burżuazji towarzyszył odpowiedni postęp polityczny.
Прыгнечанае саслоўе пры панаванні феадалаў, узброеная і самакіруемая асацыяцыя ў камуне, тут — незалежная гарадская рэспубліка, там — трэцяе, падатковае саслоўе манархіі, затым, у перыяд мануфактуры, — процівага дваранству ў саслоўнай або ў абсалютнай манархіі і галоўная аснова буйных манархій наогул, нарэшце, з часу ўстанаўлення буйной прамысловасці і сусветнага рынку, яна заваявала сабе выключнае палітычнае панаванне ў сучаснай прадстаўнічай дзяржаве.
Stan uciemiężony pod panowaniem panów feudalnych, uzbrojone i samorządne zrzeszenie w komunie, tu — niezależna republika miejska, ówdzie — podatniczy stan trzeci monarchii, później, w okresie przemysłu rękodzielniczego, przeciwwaga szlachty w monarchii stanowej albo absolutnej i główna podstawa wielkich monarchii w ogóle, — oto są stopnie, które przeszła burżuazja w swoim rozwoju; wreszcie od czasu powstania wielkiego przemysłu i rynku światowego burżuazja wywalczyła sobie wyłączne panowanie polityczne w nowoczesnym państwie parlamentarnym.
Сучасная дзяржаўная ўлада — гэта толькі камітэт, які кіруе агульнымі справамі ўсяго класа буржуазіі.
Współczesna władza państwowa jest jedynie komitetem, zarządzającym wspólnymi interesami całej klasy burżuazyjnej.
Буржуазія адыграла ў гісторыі надзвычай рэвалюцыйную ролю.
Burżuazja odegrała w historii rolę w najwyższym stopniu rewolucyjną.
Буржуазія, усюды, дзе яна дасягнула панавання, разбурыла ўсе феадальныя, патрыярхальныя, ідылічныя адносіны. Бязлітасна разарвала яна стракатыя феадальныя путы, якія прывязвалі чалавека да яго «натуральных уладароў», і не пакінула паміж людзьмі ніякай іншай сувязі, апрача голага інтарэсу, бессардэчнага «чыстагану».
Burżuazja, tam gdzie doszła do władzy, zburzyła wszystkie feudalne, patriarchalne, idylliczne stosunki. Pozrywała bezlitośnie wielorakie węzły feudalne, które przywiązywały człowieka do jego „naturalnego zwierzchnika” i nie pozostawiła między ludźmi żadnego innego węzła, prócz nagiego interesu, prócz wyzutej z wszelkiego sentymentu „zapłaty gotówką”.
У ледзяной вадзе эгаістычнага разліку патапіла яна свяшчэннае трапятанне рэлігійнага экстазу, рыцарскага энтузіязму, мяшчанскай сентыментальнасці. Яна ператварыла асабістую годнасць чалавека ў менавую вартасць і паставіла на месца незлічоных падараваных і саманабытых свабод адну несумленную свабоду гандлю.
Świątobliwe porywy zbożnego marzycielstwa, rycerskiego zapału, mieszczańskiego sentymentalizmu zatopiła w lodowatej wodzie egoistycznego wyrachowania. Godność osobistą zamieniła w wartość wymienną, a na miejsce niezliczonych, uwierzytelnionych dokumentami, uczciwie uzyskanych wolności, postawiła jedyną, pozbawioną wszelkich skrupułów wolność handlu.
Словам, эксплуатацыю, прыкрытую рэлігійнымі і палітычнымі ілюзіямі, яна замяніла эксплуатацыяй адкрытай, бессаромнай, прамой, чэрствай.
Słowem, na miejsce wyzysku, osłoniętego złudzeniami religijnymi i politycznymi, postawiła wyzysk jawny, bezwstydny, bezpośredni, nagi.
Буржуазія пазбавіла свяшчэннага арэолу ўсе роды дзейнасці, якія да таго часу лічыліся пачэснымі і на якія глядзелі з пачцівым трапятаннем. Урача, юрыста, свяшчэнніка, паэта, чалавека навукі яна ператварыла ў сваіх платных наёмных работнікаў.
Burżuazja odarła z aureoli świętości wszystkie rodzaje zajęć, które cieszyły się dotychczas szacunkiem i na które spoglądano z trwożną czcią. Lekarza, prawnika, księdza, poetę, uczonego, zamieniła w swoich płatnych, najemnych robotników.
Буржуазія сарвала з сямейных адносін іх чулліва-сентыментальнае покрыва і звяла іх да чыста грашовых адносін.
Burżuazja zdarła ze stosunków rodzinnych ich rzewnie sentymentalną zasłonę i sprowadziła je do nagiego stosunku pieniężnego.
Буржуазія паказала, што грубае праяўленне сілы ў сярэднія вякі, якое выклікае такое захапленне ў рэакцыянераў, знаходзіла сабе натуральнае дапаўненне ў ляноце і нерухомасці. Яна ўпершыню паказала, чаго можа дасягнуць чалавечая дзейнасць. Яна стварыла цуды мастацтва, але зусім іншага роду, чым егіпецкія піраміды, рымскія водаправоды і гатычныя саборы; яна зрабіла зусім іншыя паходы, чым перасяленне народаў і крыжовыя паходы.
Burżuazja wykazała, jak przejawy brutalnej siły, którymi tak zachwyca reakcję średniowiecze, znajdowały właściwe uzupełnienie w najgnuśniejszym próżniactwie. Dopiero burżuazja dowiodła, co jest w stanie zdziałać czynność ludzka. Dokonała ona całkiem innych cudów, niż zbudowanie piramid egipskich, wodociągów rzymskich i katedr gotyckich, odbyła pochody zgoła inne niż wędrówki ludów i wyprawy krzyżowe.
Буржуазія не можа існаваць, не выклікаючы заўсёды пераваротаў у прыладах вытворчасці, не рэвалюцыянізуючы, такім чынам, вытворчых адносін, а значыць, і ўсёй сукупнасці грамадскіх адносін.
Burżuazja nie może istnieć bez nieustannego rewolucjonizowania narzędzi produkcji, a więc stosunków produkcji, a więc całokształtu stosunków społecznych.
Наадварот, першай умовай існавання ўсіх ранейшых прамысловых класаў было захаванне старога спосабу вытворчасці ў нязменным выглядзе. Бесперастанныя перавароты ў вытворчасці, няспыннае ўзрушэнне ўсіх грамадскіх адносін, вечная няўпэўненасць і рух адрозніваюць буржуазную эпоху ад усіх іншых.
Natomiast pierwszym warunkiem istnienia wszystkich dawniejszych klas przemysłowych było zachowanie bez zmiany starego sposobu produkcji. Ciągły przewrót w produkcji, bezustanne wstrząsanie wszystkimi stosunkami społecznymi, wieczna niepewność i wieczny ruch — wyróżniają epokę burżuazyjną spośród wszystkich innych.
Усе застыўшыя, пакрытыя ржой адносіны, разам з суправаджаючымі іх, вякамі асвечанымі ўяўленнямі і поглядамі, разбураюцца, усе ўзнікаючыя зноў аказваюцца застарэлымі, перш чым паспяваюць акасцянець. Усё саслоўнае і застойнае знікае, усё свяшчэннае апаганьваецца, і людзі прыходзяць, нарэшце, да неабходнасці зірнуць цвярозымі вачамі на сваё жыццёвае становішча і свае ўзаемныя адносіны.
Wszystkie stężałe, zaśniedziałe stosunki, wraz z nieodłącznymi od nich z dawien dawna uświęconymi pojęciami i poglądami ulegają rozkładowi, wszystkie nowopowstałe starzeją się, zanim zdążą skostnieć. Wszystko co stanowe i znieruchomiałe znika, wszelkie świętości zostają sprofanowane i ludzie są nareszcie zmuszeni patrzeć trzeźwym okiem na swe stanowisko życiowe, na swoje wzajemne stosunki.
Патрэбнасць у пастаянна ўзрастаючым збыце прадуктаў гоніць буржуазію па ўсяму зямному шару. Усюды павінна яна ўкараніцца, усюды ўсталявацца, усюды ўстанавіць сувязі.
Potrzeba coraz szerszego zbytu dla swych produktów gna burżuazję po całej kuli ziemskiej. Wszędzie musi się ona zagnieździć, wszędzie ugruntować, wszędzie zadzierzgnąć stosunki.
Буржуазія шляхам эксплуатацыі сусветнага рынку зрабіла вытворчасць і спажыванне ўсіх краін касмапалітычным. На вялікі смутак рэакцыянераў яна вырвала з-пад ног прамысловасці нацыянальную глебу.
Przez eksploatację rynku światowego burżuazja nadała produkcji i spożyciu wszystkich krajów charakter kosmopolityczny. Ku wielkiemu żalowi reakcjonistów usunęła spod nóg przemysłu podstawę narodową.
Спрадвечныя нацыянальныя галіны прамысловасці знішчаны і працягваюць знішчацца з кожным днём. Іх выцясняюць новыя галіны прамысловасці, увядзенне якіх становіцца пытаннем жыцця для ўсіх цывілізаваных нацый, — галіны, якія перапрацоўваюць ужо не мясцовую сыравіну, а сыравіну, што прывозяць з самых аддаленых абласцей зямнога шара, і вырабляюць фабрычныя прадукты, якія спажываюцца не толькі ўнутры дадзенай краіны, але і ва ўсіх частках свету.
Odwieczne narodowe gałęzie przemysłu uległy zniszczeniu i ulegają mu codziennie w dalszym ciągu. Zostają one wyparte przez nowe gałęzie przemysłu, których wprowadzenie staje się kwestią życia dla wszystkich narodów cywilizowanych, przez gałęzie przemysłu, które przerabiają już nie miejscowe, lecz sprowadzane z najodleglejszych stref surowce i których fabrykaty spożywane są nie tylko w danym kraju, lecz także we wszystkich częściach świata.
Замест старых патрэбнасцей, якія задавальняліся айчыннымі прадуктамі, узнікаюць новыя, для задавальнення якіх патрабуюцца прадукты самых аддаленых краін і самых разнастайных кліматаў. На змену старой мясцовай і нацыянальнай замкнёнасці і існаванню за кошт прадуктаў уласнай вытворчасці прыходзіць усебаковая сувязь і ўсебаковая залежнасць нацый адна ад другой.
Miejsce dawnych potrzeb, zaspokajanych przez wyroby krajowe, zajmują nowe, wymagające dla swego zaspokojenia produktów najodleglejszych krajów i klimatów. Dawna miejscowa i narodowa samowystarczalność i zasklepienie ustępują miejsca wszechstronnym stosunkom wzajemnym i wszechstronnej współzależności narodów.
Гэта ў роўнай меры адносіцца як да матэрыяльнай, так і да духоўнай вытворчасці. Плён духоўнай дзейнасці асобных нацый становіцца агульным здабыткам. Нацыянальная аднабаковасць і абмежаванасць становяцца ўсё больш і больш немагчымымі, і з мноства нацыянальных і мясцовых літаратур утвараецца адна сусветная літаратура.
I podobnie jak w produkcji materialnej, dzieje się w produkcji duchowej. Wytwory duchowe poszczególnych narodów stają się ogólnym dorobkiem. Jednostronność i ograniczoność narodowa staje się rzeczą coraz bardziej niemożliwą, i z wielu literatur narodowych i miejscowych powstaje jedna literatura światowa.
Буржуазія хуткім удасканаленнем усіх прылад вытворчасці і бясконцым аблягчэннем сродкаў зносін уцягвае ў цывілізацыю ўсе, нават самыя варварскія, нацыі. Танныя цэны яе тавараў — вось тая цяжкая артылерыя, гіры дапамозе якой яна разбурае ўсе кітайскія сцены і прымушае да капітуляцыі самую ўпартую нянавісць варвараў да чужаземцаў.
Dzięki szybkiemu doskonaleniu wszelkich narzędzi produkcji, dzięki niezwykłemu ułatwieniu komunikacji, burżuazja wciąga w prąd cywilizacji wszystkie, nawet najbardziej barbarzyńskie narody. Taniość jej towarów jest tą ciężką artylerią, za pomocą której burzy ona wszystkie mury chińskie, zmusza do kapitulacji najbardziej zaciekłą nienawiść barbarzyńców do cudzoziemców.
Пад страхам гібелі прымушае яна ўсе нацыі прыняць буржуазны спосаб вытворчасці, прымушае іх уводзіць у сябе так званую цывілізацыю, г. зн. станавіцца буржуа. Словам, яна стварае сабе свет па свайму вобразу і падабенству.
Pod groźbą zagłady, zniewala ona wszystkie narody do przyswojenia sobie burżuazyjnego sposobu produkcji, zniewala je do wprowadzenia u siebie tzw. cywilizacji, tj. do stania się burżua. Słowem, stwarza sobie świat na obraz i podobieństwo swoje.
Буржуазія падпарадкавала вёску панаванню горада. Яна стварыла велізарныя гарады, у высокай ступені павялічыла колькасць гарадскога насельніцтва ў параўнанні з сельскім і вырвала такім чынам значную частку насельніцтва з ідыятызму вясковага жыцця.
Burżuazja podporządkowała wieś panowaniu miasta. Stworzyła olbrzymie miasta, zwiększyła w wysokim stopniu liczbę ludności miejskiej w przeciwieństwie do wiejskiej i wyrwała w ten sposób znaczną część ludności z idiotyzmu życia wiejskiego.
Таксама ж як вёску яна зрабіла залежнай ад горада, так варварскія і паўварварскія краіны яна паставіла ў залежнасць ад краін цывілізаваных, сялянскія народы — ад буржуазных народаў, Усход — ад Захаду.
Podobnie jak wieś od miasta, uzależniła ona kraje barbarzyńskie i półbarbarzyńskie od krajów cywilizowanych, narody chłopskie od narodów burżuazyjnych, Wschód od Zachodu.
Буржуазія ўсё больш і больш знішчае раздробленасць сродкаў вытворчасці, уласнасці і насельніцтва. Яна згусціла насельніцтва, цэнтралізавала сродкі вытворчасці, сканцэнтравала ўласнасць у руках нямногіх. Неабходным вынікам гэтага была палітычная цэнтралізацыя.
Burżuazja znosi coraz bardziej rozdrobnienie środków produkcji, posiadania i ludności. Skupiła ona ludność, scentralizowała środki produkcji i skoncentrowała własność w niewielu rękach. Nieuniknionym tego następstwem była centralizacja polityczna.
Незалежныя, звязаныя амаль толькі саюзнымі адносінамі вобласці з рознымі інтарэсамі, законамі, урадамі і таможнымі пошлінамі, аказаліся згуртаванымі ў адну нацыю, з адным урадам, з адным заканадаўствам, з адным нацыянальным класавым інтарэсам, з адной таможнай граніцай.
Niezawisłe, zaledwie sprzymierzone z sobą prowincje o odrębnych interesach, ustawach, rządach i cłach zostały zespolone w jeden naród, jeden rząd, jedno ustawodawstwo, jeden narodowy interes klasowy, jedną linię celną.
Буржуазія менш чым за сто гадоў свайго класавага панавання стварыла больш шматлікія і больш грандыёзныя прадукцыйныя сілы, чым усе папярэднія пакаленні, разам узятыя.
W ciągu swego stuletniego zaledwie panowania klasowego burżuazja stworzyła siły wytwórcze bardziej masowe i potężne, niż wszystkie pokolenia poprzednie razem wzięte.
Пакарэнне сіл прыроды, машынная вытворчасць, прымяненне хіміі ў прамысловасці і земляробстве, параходства, чыгункі, электрычны тэлеграф, асваенне для земляробства цэлых частак свету, прыстасаванне рэк для суднаходства, цэлыя, нібыта выкліканыя з-пад зямлі, масы насельніцтва, — якое з ранейшых стагоддзяў магло падазраваць, што такія прадукцыйныя сілы дрэмлюць у нетрах грамадскай працы!
Ujarzmienie sił przyrody, rozpowszechnienie maszyn, zastosowanie chemii w przemyśle i rolnictwie, żegluga parowa, koleje żelazne, telegrafy elektryczne, przysposobienie pod uprawę całych części świata, uspławnienie rzek, całe jakby spod ziemi wyczarowane masy ludności — które z poprzednich stuleci przypuszczało, że takie siły wytwórcze drzemią w łonie pracy społecznej!
Такім чынам, мы бачылі, што сродкі вытворчасці і абмену, на аснове якіх склалася буржуазія, былі створаны ў феадальным грамадстве.
Widzieliśmy zatem: środki produkcji i wymiany, na których podłożu ukształtowała się burżuazja, zostały wytworzone w społeczeństwie feudalnym.
На пэўнай ступені развіцця гэтых сродкаў вытворчасці і абмену адносіны, у якіх адбываліся вытворчасць і абмен феадальнага грамадства, феадальная арганізацыя земляробства і прамысловасці, адным словам, феадальныя адносіны ўласнасці, перасталі ўжо адпавядаць развіўшымся прадукцыйным сілам. Яны тармазілі вытворчасць, замест таго каб яе развіваць. Яны ператварыліся ў яе аковы. Іх неабходна было разбіць, і яны былі разбіты.
Na pewnym szczeblu rozwoju tych środków produkcji i wymiany, warunki, w których odbywała się produkcja i wymiana w społeczeństwie feudalnym, feudalna organizacja rolnictwa i rękodzielnictwa, słowem feudalne stosunki własności przestały odpowiadać rozwiniętym już siłom wytwórczym. Hamowały one produkcję, zamiast jej sprzyjać. Zamieniły się one w jej okowy. Musiały być zburzone i zostały zburzone.
Месца іх заняла свабодная канкурэнцыя, з адпаведным ёй грамадскім і палітычным ладам, з эканамічным і палітычным панаваннем класа буржуазіі.
Miejsce ich zajęła wolna konkurencja z odpowiadającym jej ustrojem społecznym i politycznym, z ekonomicznym i politycznym panowaniem klasy burżuazji.
Падобны ж рух адбываецца на нашых вачах. Сучаснае буржуазнае грамадства, з яго буржуазнымі адносінамі вытворчасці і абмену, буржуазнымі адносінамі ўласкасці, якое стварыла нібыта чараўніцтвам такія магутныя сродкі вытворчасці і абмену, падобнае да чараўніка, які не можа больш справіцца з падземнымі сіламі, выкліканымі яго заклінаннямі.
W oczach naszych odbywa się podobny ruch. Burżuazyjne stosunki produkcji i wymiany, burżuazyjne stosunki własności, współczesne społeczeństwo burżuazyjne, które wyczarowało tak potężne środki produkcji i wymiany, podobne jest do czarnoksiężnika, który nie może już opanować wywołanych przez się potęg podziemnych.
Вось ужо некалькі дзесяцігоддзяў гісторыя прамысловасці і гандлю ўяўляе сабой толькі гісторыю абурэння сучасных прадукцыйных сіл супраць сучасных вытворчых адносін, супраць тых адносін уласнасці, якія з’яўляюцца ўмовай існавання буржуазіі і яе панавання.
Od dziesięcioleci dzieje przemysłu i handlu są tylko dziejami buntu nowoczesnych sił wytwórczych przeciw nowoczesnym stosunkom produkcji, przeciw stosunkom własności, które są warunkami istnienia burżuazji i jej panowania.
Дастаткова ўказаць на гандлёвыя крызісы, якія, вяртаючыся перыядычна, ўсё больш і больш грозна ставяць пад пытанне існаванне ўсяго буржуазнага грамадства. У час гандлёвых крызісаў кожны раз знішчаецца значная частка не толькі вырабленых прадуктаў, але нават створаных ужо прадукцыйных сіл.
Dość wymienić kryzysy handlowe, które, ponawiając się periodycznie, coraz groźniej stawiają pod znakiem zapytania istnienie całego społeczeństwa burżuazyjnego. W czasie kryzysów handlowych ulega regularnie zniszczeniu nie tylko znaczna część wytworzonych produktów, ale także stworzonych już sił wytwórczych.
У час крызісаў распачынаецца грамадская эпідэмія, якая ўсім папярэднім эпохам здалася б недарэчнасцю, — эпідэмія перавытворчасці. Грамадства аказваецца раптам адкінутым назад да становішча раптоўна наступіўшага варварства, як быццам голад, усеагульная спусташальная вайна пазбавілі яго ўсіх жыццёвых сродкаў; здаецца, што прамысловасць, гандаль знішчаны, — і чаму? Таму, што грамадства ўладае занадта вялікай цывілізацыяй, мае занадта многа жыццёвых сродкаў, мае занадта вялікую прамысловасць і гандаль.
W czasie kryzysów wybucha epidemia społeczna, która wszystkim poprzednim epokom wydałaby się niedorzecznością — epidemia nadprodukcji. Społeczeństwo zostaje gwałtownie cofnięte do stanu nagle powstałego barbarzyństwa, jak gdyby klęska głodowa, powszechna niszczycielska wojna pozbawiły je wszelkich środków utrzymania; przemysł, handel wydają się unicestwione, a dlaczego? Dlatego, że społeczeństwo posiada zbyt wiele cywilizacji, zbyt wiele środków utrzymania, zbyt wiele przemysłu, zbyt wiele handlu.
Прадукцыйныя сілы, якія знаходзяцца ў яго распараджэнні, не служаць больш развіццю буржуазных адносін уласнасці; наадварот, яны сталі непамерна вялікімі для гэтых адносін, буржуазныя адносіны затрымліваюць іх развіццё; і калі прадукцыйныя сілы пачынаюць пераадольваць гэтыя перашкоды, яны прыводзяць у расстройства ўсё буржуазнае грамадства, ставяць пад пагрозу існаванне буржуазнай уласнасці.
Siły wytwórcze, którymi ono rozporządza, nie służą już więcej rozwojowi burżuazyjnych stosunków własności; przeciwnie, stały się one nazbyt dla tych stosunków potężne, są przez nie hamowane; skoro zaś tylko zaporę tę przezwyciężają, wprawiają całe społeczeństwo burżuazyjne w stan nieładu, zagrażają istnieniu burżuazyjnej własności.
Буржуазныя адносіны сталі занадта вузкімі, каб умясціць створанае імі багацце. — Якім шляхам пераадольвае буржуазія крызісы? 3 аднаго боку, шляхам вымушанага знішчэння цэлай масы прадукцыйных сіл, з другога боку, шляхам заваявання новых рынкаў і больш грунтоўнай эксплуатацыі старых. Чым жа, значыць? Тым, што яна падрыхтоўвае больш усебаковыя і больш сакрушальныя крызісы і змяншае сродкі процідзеяння ім.
Stosunki burżuazyjne stały się zbyt ciasne dla wchłonięcia wytworzonego przez nie bogactwa. W jaki sposób przezwycięża burżuazja kryzysy? Z jednej strony przez przymusowe niszczenie masy sił wytwórczych; z drugiej strony, przez podbicie nowych rynków i gruntowniejszą eksploatację dawnych. W jaki więc sposób? W ten sposób, że przygotowuje kryzysy bardziej wszechstronne i potężne i zmniejsza środki zapobiegania kryzysom.
Зброя, якою буржуазія звергнула феадалізм, накіроўваецца цяпер супраць самой буржуазіі.
Oręż, za pomocą którego burżuazja powaliła feudalizm, zwraca się teraz przeciw samej burżuazji.
Але буржуазія не толькі выкавала зброю, якая нясе ёй смерць; яна парадзіла і людзей, якія накіруюць супраць яе гэту зброю, — сучасных рабочых, пралетарыяў.
Ale burżuazja nie tylko wykuła oręż, który jej niesie zagładę; stworzyła ona także ludzi, którzy tym orężem pokierują — nowoczesnych robotników — proletariuszy.
У той жа самай ступені, у якой развіваецца буржуазія, г. зн. капітал, развіваецца і пралетарыят, клас сучасных рабочых, якія толькі тады і могуць існаваць, калі знаходзяць работу, а знаходзяць яе толькі да таго часу, пакуль іх праца павялічвае капітал. Гэтыя рабочыя, вымушаныя прадаваць сябе паштучна, уяўляюць сабой такі ж самы тавар, як і ўсякі іншы прадмет гандлю, а таму ў роўнай меры зведваюць усе выпадковасці канкурэнцыі, усе хістанні рынку.
W tej samej mierze, w jakiej rozwija się burżuazja, tj. kapitał, rozwija się proletariat, klasa nowoczesnych robotników, którzy dopóty tylko żyją, dopóki znajdują pracę, i dopóty tylko znajdują pracę, dopóki ich praca pomnaża kapitał. Ci robotnicy, zmuszeni sprzedawać się od sztuki, są towarem, jak wszelki inny artykuł handlu, toteż na równi z innymi towarami podlegają wszelkim zmiennościom konkurencji, wszelkim wahaniom rynku.
3 прычыны ўзрастаючага прымянення машын і падзелу працы, праца пралетарыяў страціла ўсякі самастойны характар, а разам з тым і ўсякую прывабнасць для рабочага.
Praca proletariuszy zatraciła na skutek rozpowszechnienia maszyn i podziału pracy wszelkie cechy samodzielności, a wraz z tym wszelki powab dla robotników.
Рабочы становіцца простым прыдаткам машыны, ад яго патрабуюцца толькі самыя простыя, самыя аднастайныя, лягчэй за ўсё засваяльныя прыёмы. Выдаткі на рабочага зводзяцца ў выніку гэтага амаль выключна да жыццёвых сродкаў, неабходных для яго ўтрымання і прадаўжэння яго роду.
Robotnik staje się prostym dodatkiem do — maszyny, od którego wymagane są tylko czynności najprostsze, najbardziej jednostajne, do wyuczenia się najłatwiejsze. Wydatki na robotnika ograniczają się zatem niemal wyłącznie do środków żywności, niezbędnych do jego utrzymania i przedłużenia jego gatunku.
Але цана ўсякага тавару, а значыць і працы, раўняецца выдаткам яго вытворчасці. Таму ў той жа самай меры, у якой расце непрывабнасць працы, змяншаецца заработная плата. Больш таго: у той жа меры, у якой узрастае прымяненне машын і падзел працы, узрастае і колькасць працы, ці за кошт павелічэння ліку рабочых гадзін, або ў выніку павелічэння колькасці працы, патрабуемай у кожны дадзены прамежак часу, паскарэння ходу машын і г. д.
Ale cena wszelkiego towaru, a więc również pracy i, równa się kosztom jego produkcji. Dlatego też w tym samym stopniu, w jakim praca staje się coraz bardziej odstręczająca, zmniejsza się płaca zarobkowa. Co więcej, w tym samym stopniu, w jakim rośnie zastosowanie maszyn i podział pracy, zwiększa się także masa pracy, bądź wskutek pomnożenia godzin pracy, bądź też wskutek zwiększenia pracy wymaganej w danym okresie czasu, przyśpieszenia biegu maszyn itd.
Сучасная прамысловасць ператварыла маленькую майстэрню патрыярхальнага майстра ў буйную фабрыку прамысловага капіталіста. Масы рабочых, скучаныя на фабрыцы, арганізуюцца па-салдацку. Як радавыя прамысловай арміі, яны ставяцца пад нагляд цэлай іерархіі унтэр-афіцэраў і афіцэраў.
Nowoczesny przemysł przekształcił drobny warsztat patriarchalnego majstra w wielką fabrykę przemysłowego kapitalisty. Masy robotnicze, stłoczone w fabryce, organizowane są po żołniersku. Jako prości szeregowcy przemysłu, robotnicy oddani są pod dozór całej hierarchii podoficerów i oficerów.
Яны — рабы не толькі класа буржуазіі, буржуазнай дзяржавы, штодзённа і штогадзінна занявольвае іх машына, наглядчык і перш за ўсё сам асобны буржуа-фабрыкант. Гэтая дэспатыя тым дробязней, ненавісней, яна тым больш разлютоўвае, чым больш адкрыта яе мэтай абвяшчаецца нажыва.
Są niewolnikami nie tylko klasy burżuazyjnej, państwa burżuazyjnego, są co dzień, co godzinę ujarzmiani przez maszynę, przez dozorcę, a przede wszystkim przez każdego burżua-fabrykanta. Despotyzm ten jest tym bardziej małostkowy, nienawistny, jątrzący, im jawniej proklamuje on zysk jako swój cel.
Чым менш майстэрства і сілы патрабуе ручная праца, г. зн. чым больш развіваецца сучасная прамысловасць, тым больш мужчынская праца выцясняецца жаночай і дзіцячай. У адносінах да рабочага класа рознасці полу і ўзросту страчваюць усякае грамадскае значэнне. Існуюць толькі рабочыя інструменты, якія патрабуюць розных выдаткаў у залежнасці ад узросту і полу.
Im mniej zręczności i siły wymaga praca ręczna, tj. — im bardziej rozwija się współczesny przemysł, tym bardziej praca mężczyzn jest wypierana przez pracę kobiet. W stosunku do klasy robotniczej różnice płci i wieku nie mają już żadnego znaczenia społecznego. Istnieją już tylko narzędzia pracy, które zależnie od płci i wieku rozmaite powodują koszty.
Калі заканчваецца эксплуатацыя рабочага фабрыкантам і рабочы атрымлівае, нарэшце, наяўнымі сваю заработную плату, на яго накідваюцца другія часткі буржуазіі — домаўласнік, крамнік, ліхвяр і да т. п.
Gdy wyzysk robotnika przez fabrykanta o tyle dobiegł końca, że robotnik otrzymuje w gotówce swoją płacę zarobkową, rzucają się nań inne odłamy burżuazji — kamienicznik, sklepikarz, lichwiarz itd.
Ніжэйшыя слаі сярэдняга саслоўя: дробныя прамыслоўцы, дробныя гандляры і ранцье, рамеснікі і сяляне — усе гэтыя класы апускаюцца ў рады пралетарыяту, часткова ад таго, што іх маленькага капіталу недастаткова для вядзення буйных прамысловых прадпрыемстваў і ён не вытрымлівае канкурэнцыі з больш буйнымі капіталістамі, часткова таму, што іх прафесійнае майстэрства абясцэньваецца ў выніку ўвядзення новых метадаў вытворчасці. Так рэкрутуецца пралетарыят з усіх класаў насельніцтва.
Dotychczasowe drobne stany średnie — drobni przemysłowcy, kupcy i rentierzy, rzemieślnicy i chłopi, wszystkie te klasy spychane są do szeregów proletariatu, po części dlatego, że ich drobny kapitał nie wystarcza do prowadzenia wielkiego przedsiębiorstwa przemysłowego i nie wytrzymuje konkurencji z większymi kapitalistami, po części zaś dlatego, że ich zręczność traci na wartości wobec nowych sposobów produkcji. W, ten sposób proletariat rekrutuje się ze wszystkich klas ludności.
Пралетарыят праходзіць розныя ступені развіцця. Яго барацьба супраць буржуазіі пачынаецца разам з яго існаваннем.
Proletariat przebywa różne stopnie rozwoju. Jego walka z burżuazją rozpoczyna się wraz z jego istnieniem.
Спачатку барацьбу вядуць асобныя рабочыя, потым рабочыя адной фабрыкі, затым рабочыя адной галіны працы ў адной мясцовасці супраць асобнага буржуа, які іх непасрэдна эксплуатуе.
Z początku walczą poszczególni robotnicy, potem robotnicy jednej fabryki, następnie robotnicy jednej gałęzi pracy w jednej miejscowości przeciw poszczególnemu burżua, który ich bezpośrednio wyzyskuje.
Рабочыя накіроўваюць свае ўдары не толькі супраць буржуазных вытворчых адносін, але і супраць саміх прылад вытворчасці; яны знішчаюць канкурыруючыя замежныя тавары, разбіваюць машыны, падпальваюць фабрыкі, сілай спрабуюць аднавіць страчанае становішча сярэдневяковага рабочага.
Swe ataki zwracają oni nie tylko przeciw burżuazyjnym stosunkom produkcji, zwracają je przeciw samym narzędziom produkcji; niszczą konkurujące towary zagraniczne, rozbijają maszyny, podpalają fabryki, usiłują wywalczyć na nowo bezpowrotnie minione stanowisko średniowiecznego robotnika.
На гэтай ступені рабочыя ўтвараюць рассеяную па ўсёй краіне і раздробленую канкурэнцыяй масу. Згуртаванне рабочых мас пакуль з’яўляецца яшчэ не вынікам іх уласнага аб’яднання, а толькі вынікам аб’яднання буржуазіі, якая для дасягнення сваіх уласных палітычных мэт павінна, і пакуль яшчэ можа, прыводзіць у рух увесь пралетарыят.
Na tym szczeblu robotnicy stanowią masę, rozproszoną po całym kraju i rozdrobnioną przez konkurencję. Masowe zespolenie się robotników nie jest jeszcze wynikiem ich własnego zjednoczenia, lecz wynikiem zjednoczenia burżuazji, która dla osiągnięcia własnych celów politycznych musi — i na razie może jeszcze — wprawiać w ruch cały proletariat.
На гэтай ступені пралетарыі змагаюцца, значьіць, не са сваімі ворагамі, а з ворагамі сваіх ворагаў — з астаткамі абсалютнай манархіі, землеўладальнікамі, непрамысловымі буржуа, дробнымі буржуа. Увесь гістарычны рух сканцэнтроўваецца, такім чынам, у руках буржуазіі; кожная атрыманая ў такіх умовах перамога з’яўляецца перамогай буржуазіі.
Na tym więc szczeblu proletariusze zwalczają nie swych własnych wrogów, lecz wrogów swoich wrogów — pozostałości monarchii absolutnej, właścicieli ziemskich, nieprzemysłowych burżua, drobnych burżua. Cały ruch historyczny jest w ten sposób skoncentrowany w rękach burżuazji, każde tą drogą osiągnięte zwycięstwo jest zwycięstwem burżuazji.
Але з развіццём прамысловасці пралетарыят не толькі ўзрастае колькасна; ён збіраецца ў вялікія масы, сіла яго расце, і ён усё больш яе адчувае.
Ale wraz ze wzrostem przemysłu proletariat nie tylko powiększa się liczebnie; jest on stłaczany w coraz większe masy, siła jego rośnie i coraz bardziej czuje on tę siłę.
Інтарэсы і ўмовы жыцця пралетарыяту ўсё больш і больш ураўноўваюцца па меры таго, як машыны ўсё больш сціраюць розніцу паміж асобнымі відамі працы і амаль усюды зводзяць заработную плату да аднолькава нізкага ўзроўню.
Interesy, warunki życiowe w łonie proletariatu wyrównują się coraz bardziej w miarę tego, jak maszyna zaciera coraz bardziej różnice w pracy i spycha płacę roboczą prawie wszędzie do jednakowo niskiego poziomu.
Узрастаючая канкурэнцыя буржуа паміж сабою і выклікаемыя ёю гандлёвыя крызісы вядуць да таго, што заработная плата рабочых становіцца ўсё больш няўстойлівай; бесперапыннае ўдасканаленне машын, якое ўсё хутчэй развіваецца, робіць жыццёвае становішча пралетарыяў усё менш забяспечаным; сутыкненні паміж асобным рабочым і асобным буржуа ўсё больш набываюць характар сутыкненняў паміж двума класамі.
Wzmagająca się konkurencja burżua między sobą i wynikające stąd kryzysy handlowe powodują coraz większe wahania płacy zarobkowej; postępujące coraz szybciej bezustanne doskonalenie maszyn czyni całe położenie życiowe robotników coraz bardziej niepewnym; starcia pomiędzy poszczególnym robotnikiem a poszczególnym burżua przybierają coraz bardziej charakter starć między dwiema klasami.
Рабочыя пачынаюць з таго, што ўтвараюць кааліцыі супраць буржуа; яны выступаюць супольна для абароны сваёй заработнай платы. Яны засноўваюць нават пастаянныя асацыяцыі для таго, каб забяспечыць сябе сродкамі на выпадак магчымых сутыкненняў. Месцамі барацьба пераходзіць у адкрытыя паўстанні.
Robotnicy zaczynają od tworzenia zjednoczeń przeciwko burżua; jednoczą się dla obrony swej płacy zarobkowej. Tworzą nawet trwałe stowarzyszenia, celem przygotowania środków na wypadek możliwych starć. Tu i ówdzie walka przechodzi w powstania.
Рабочыя час ад часу перамагаюць, але гэтыя перамогі толькі часовыя. Сапраўдным вынікам іх барацьбы з’яўляецца не непасрэдны поспех, а аб’яднанне рабочых, якое ўсё больш пашыраецца.
Od czasu do czasu robotnicy odnoszą zwycięstwo, ale tylko przejściowe. Właściwym wynikiem ich walk jest nie bezpośrednie powodzenie, lecz coraz szerzej sięgające jednoczenie się robotników.
Яму садзейнічаюць усё ўзрастаючыя сродкі зносін, якія ствараюцца буйной прамысловасцю і наладжваюць сувязь паміж рабочымі розных мясцовасцей. Толькі гэта сувязь і патрабуецца для таго, каб цэнтралізаваць многія мясцовыя ачагі барацьбы, якая мае ўсюды аднолькавы характар, і зліць іх у адну нацыянальную, класавую барацьбу.
Sprzyjają mu rosnące środki komunikacji, wytwarzane przez wielki przemysł i stwarzające łączność między robotnikami różnych miejscowości. Ale właśnie łączności potrzeba, by liczne walki lokalne, noszące wszędzie jednakowy charakter, scentralizować w walkę ogólnokrajową, w walkę klas.
А ўсякая класавая барацьба ёсць барацьба палітычная. I аб’яднанне, для якога сярэдневяковым гараджанам з іх прасёлачнымі дарогамі патрабаваліся стагоддзі, дасягаецца сучаснымі пралетарыямі, дзякуючы чыгункам, на працягу нямногіх гадоў.
Ale wszelka walka klasowa jest walką polityczną. I to zjednoczenie, dla którego mieszczanom średniowiecza z ich drogami wiejskimi trzeba było stuleci, proletariat nowoczesny osiąga dzięki kolejom żelaznym w ciągu niewielu lat.
Гэта арганізацыя пралетарыяў у клас, і тым самым — у палітычную партыю, штохвілінна зноў разбураецца канкурэнцыяй паміж самімі рабочымі. Але яна ўзнікае зноў і зноў, становячыся кожны раз дужэйшай, мацнейшай, магутнейшай. Яна прымушае прызнаць асобныя інтарэсы рабочых у заканадаўчым парадку, выкарыстоўваючы для гэтага нелады паміж асобнымі слаямі буржуазіі. Напрыклад, закон аб дзесяцігадзінным рабочым дні ў Англіі.
To organizowanie się proletariuszy w klasę, a tym samym w partię polityczną, jest każdej chwili na nowo rozsadzane przez konkurencję pomiędzy samymi robotnikami. Ale odradza się ono wciąż na nowo, coraz mocniej, trwałej, potężniej. Zmusza ono do uznania poszczególnych interesów robotniczych drogą ustaw, wykorzystując w tym celu rozłamy wewnętrzne wśród burżuazji. Tak na przykład ustawa o 10-godzinnym dniu pracy w Anglii.
Наогул сутыкненні ўнутры старога грамадства ў многіх адносінах садзейнічаюць працэсу развіцця пралетарыяту. Буржуазія вядзе бесперапынную барацьбу: спачатку супраць арыстакратыі, пазней супраць тых частак самой жа буржуазіі, інтарэсы якіх прыходзяць у супярэчнасць з прагрэсам прамысловасці, і пастаянна — супраць буржуазіі ўсіх зарубежных краін.
W ogóle starcia w łonie starego społeczeństwa sprzyjają w rozmaity sposób rozwojowi proletariatu. Burżuazja znajduje się w ciągłej walce: z początku przeciwko arystokracji, później przeciw częściom samej burżuazji, których interesy popadają w sprzeczność z postępem przemysłu; stale przeciw burżuazji wszystkich innych krajów.
Ва ўсіх гэтых бітвах яна вымушана звяртацца да пралетарыяту, заклікаць яго на дапамогу і ўцягваць яго такім чынам у палітычны рух. Яна, значыць, сама перадае пралетарыяту элементы сваёй уласнай адукацыі, г. зн. зброю супраць самой сябе.
We wszystkich tych walkach burżuazja zmuszona jest odwoływać się do proletariatu, uciekać się do jego pomocy i wciągać go w ten sposób do ruchu politycznego. Sama zatem przekazuje proletariatowi pierwiastki własnego wykształcenia, tj. broń przeciw sobie samej.
Далей, як мы бачылі, прагрэс, прамысловасці спіхвае ў рады пралетарыяту цэлыя слаі пануючага класа або, па крайняй меры, ставіць пад пагрозу ўмовы іх жыцця. Яны таксама прыносяць пралетарыяту вялікую колькасць элементаў адукацыі.
Następnie, jak widzieliśmy, wskutek postępu przemysłu całe odłamy klasy panującej spychane są do szeregów proletariatu, lub co najmniej zagrożone w swych warunkach życiowych. Również one zasilają proletariat licznymi pierwiastkami wykształcenia.
Нарэшце, у тыя перыяды, калі класавая барацьба набліжаецца да развязкі, працэс разлажэння ўнутры пануючага класа, унутры ўсяго старога грамадства набывае такі бурны, такі рэзкі характар, што невялікая частка пануючага класа адракаецца ад яго і прымыкае да рэвалюцыйнага класа, да таго класа, якому належыць будучыня.
Wreszcie, w czasach, kiedy walka klasowa zbliża się ku rozstrzygnięciu, proces rozkładu wewnątrz klasy panującej, wewnątrz całego starego społeczeństwa przybiera charakter tak gwałtowny, tak jaskrawy, że drobna część klasy panującej zrywa z nią i przyłącza się do klasy rewolucyjnej, do tej klasy, do której należy przyszłość.
Вось чаму, як раней частка дваранства пераходзіла да буржуазіі, так цяпер частка буржуазіі пераходзіць да пралетарыяту, іменна — частка буржуа-ідэолагаў, якія ўзвысіліся да тэарэтычнага разумення ўсяго ходу гістарычнага руху.
Podobnie przeto jak dawniej część szlachty przeszła do burżuazji, tak obecnie część burżuazji przechodzi do proletariatu, a mianowicie część burżua-ideologów, którzy wznieśli się do teoretycznego zrozumienia całego ruchu dziejowego.
3 усіх класаў, якія процістаяць цяпер буржуазіі, толькі пралетарыят уяўляе сабой сапраўды рэвалюцыйны клас. Усе іншыя класы прыходзяць у заняпад і знішчаюцца з развіццём буйной прамысловасці, пралетарыят жа ёсць яе ўласны прадукт.
Spośród wszystkich klas, które są dziś przeciwstawne burżuazji, jedynie proletariat jest klasą rzeczywiście rewolucyjną. Pozostałe klasy upadają i giną wraz z rozwojem wielkiego przemysłu, proletariat jest tego przemysłu nieodłącznym wytworem.
Сярэднія саслоўі: дробны прамысловец, дробны гандляр, рамеснік і селянін — усе яны змагаюцца з буржуазіяй для таго, каб выратаваць сваё існаванне ад гібелі, як сярэдніх саслоўяў. Яны, значыць, не рэвалюцыйныя, а кансерватыўныя. Нават больш, яны рэакцыйныя: яны імкнуцца павярнуць назад кола гісторыі.
Stany średnie: drobny przemysłowiec, drobny kupiec, rzemieślnik, chłop — wszystkie one zwalczają burżuazję po to, by uchronić od zagłady swoje istnienie, jako stanów średnich. Są one zatem nie rewolucyjne, lecz konserwatywne. Więcej nawet, są reakcyjne, usiłują obrócić wstecz koło historii.
Калі яны рэвалюцыйныя, то пастолькі, паколькі іх чакае пераход у рады пралетарыяту, паколькі яны абараняюць не свае цяперашнія, а свае будучыя інтарэсы, паколькі яны пакідаюць свой уласны пункт гледжання для таго, каб стаць на пункт гледжання пралетарыяту.
O ile są rewolucyjne, to tylko w obliczu oczekującego je przejścia do szeregów proletariatu, to bronią nie swych obecnych, lecz swoich przyszłych interesów, to porzucają własny punkt widzenia, aby przyjąć punkt widzenia proletariatu.
Люмпен-пралетарыят, гэты пасіўны прадукт гніення самых ніжэйшых слаёў старога грамадства, месцамі ўцягваецца пралетарскай рэвалюцыяй у рух, але ў выніку ўсяго свайго жыццёвага становішча ён значна больш схільны прадаваць сябе для рэакцыйных падкопаў.
Lumpenproletariat, ten bierny wytwór gnicia najniższych warstw starego społeczeństwa, bywa tu i ówdzie wtrącany do ruchu przez rewolucję proletariacką, wskutek całego jednak swego położenia życiowego jest skłonniejszy do sprzedawania się jako narzędzie knowań reakcyjnych.
Жыццёвыя ўмовы старога грамадства ўжо знішчаны ў жыццёвых умовах пралетарыяту. У пралетарыя няма ўласнасці; яго адносіны да жонкі і дзяцей не маюць больш нічога агульнага з буржуазнымі сямейнымі адносінамі; сучасная прамысловая праца, сучасны прыгнёт капіталу, аднолькавы як у Англіі, так і ў Францыі, як у Амерыцы, так і ў Германіі, сцерлі з яго ўсякі нацыянальны характар.
Warunki życiowe starego społeczeństwa są już unicestwione w warunkach życiowych proletariatu. Proletariusz jest pozbawiony własności; jego stosunek do żony i dzieci nie ma już nic wspólnego z burżuazyjnymi stosunkami rodzinnymi; współczesna praca przemysłowa, współczesne ujarzmienie proletariusza przez kapitał, jednakowe w Anglii jak i we Francji, w Ameryce, jak i w Niemczech, starło zeń wszelki charakter narodowy.
Законы, мараль, рэлігія — усё гэта для яго не больш як буржуазныя забабоны, за якімі скрываюцца буржуазныя інтарэсы.
Prawo, moralność, religia są dlań pewną ilością określonych przesądów burżuazyjnych, poza którymi ukrywa się pewna ilość określonych interesów burżuazji.
Усе ранейшыя класы, заваяваўшы сабе панаванне, імкнуліся ўмацаваць ужо набытае імі становішча ў жыцці, падпарадкоўваючы ўсё грамадства ўмовам, якія забяспечваюць іх спосаб прысваення.
Wszystkie dawne klasy, które zdobywały władzę, starały się zabezpieczyć uzyskane już przez siebie stanowisko życiowe drogą podporządkowania całego społeczeństwa warunkom swego wzbogacenia się.
Пралетарыі ж могуць заваяваць грамадскія прадукцыйныя сілы, толькі знішчыўшы свой уласны цяперашні спосаб прысваення, а тым самым і ўвесь існаваўшы да гэтага часу спосаб прысваення ў цэлым. У пралетарыяў няма нічога свайго, што трэба было б ім ахоўваць, яны павінны разбурыць усё, што да гэтага часу ахоўвала і забяспечвала прыватную ўласнасць.
Proletariusze mogą opanować społeczne siły wytwórcze tylko znosząc swój własny dotychczasowy sposób przyswajania, a przez to samo i cały dotychczasowy sposób przywłaszczenia. Proletariusze nie mają nic swojego do zabezpieczenia, muszą natomiast zburzyć wszystko, co dotychczas zabezpieczało i ochraniało własność prywatną.
Усе рухі, якія да гэтага часу адбываліся, былі рухамі меншасці або здзяйсняліся ў інтарэсах меншасці. Пралетарскі рух ёсць самастойны рух велізарнай большасці ў інтарэсах велізарнай большасці.
Wszelkie ruchy dotychczasowe były ruchami mniejszości lub w interesie mniejszości. Ruch proletariacki jest samodzielnym ruchem olbrzymiej większości w interesie olbrzymiej większości.
Пралетарыят, самы ніжэйшы слой сучаснага грамадства, не можа падняцца, не можа выпраміцца без таго, каб пры гэтым не ўзляцела ў паветра ўся ўзвышаючаяся над ім надбудова з слаёў, якія ўтвараюць афіцыйнае грамадства.
Proletariat, najniższa warstwa społeczeństwa obecnego, nie może się podnieść, nie może się wyprostować, nie wysadzając w powietrze całej nadbudowy warstw, stanowiących społeczeństwo oficjalne.
Калі не па зместу, то па форме барацьба пралетарыяту супраць буржуазіі з’яўляецца спачатку барацьбой нацыянальнай. Пралетарыят кожнай краіны, зразумела, павінен перш за ўсё пакончыць са сваёй уласнай буржуазіяй.
Aczkolwiek nie w treści, to jednak w swej formie walka proletariatu przeciw burżuazji jest przede wszystkim walką narodową. Proletariat każdego poszczególnego kraju musi, rzecz naturalna, rozprawić się przede wszystkim ze swoją własną burżuazją.
Апісваючы найбольш агульныя фазы развіцця пралетарыяту, мы прасочвалі больш-менш прыкрытую грамадзянскую вайну ўнутры існуючага грамадства аж да тaro пункта, калі яна ператвараецца ў адкрытую рэвалюцыю, і пралетарыят засноўвае сваё панаванне шляхам насільнага звяржэння буржуазіі.
Dając zarys najogólniejszych faz rozwoju proletariatu, śledziliśmy przebieg mniej lub więcej utajonej wojny domowej w łonie istniejącego społeczeństwa, aż do punktu, kiedy wybucha ona otwartą rewolucją i kiedy proletariat, przez obalenie przemocą burżuazji, ugruntowuje swe panowanie.
Усе да гэтага часу існаваўшыя грамадствы засноўваліся, як мы бачылі, на антаганізме паміж класамі прыгнятаючымі і прыгнечанымі. Але, каб магчыма было прыгнятаць які-небудзь клас, неабходна забяспечыць умовы, пры якіх ён мог бы весці, па крайняй меры, сваё рабскае існаванне.
Wszelkie społeczeństwa dotychczasowe opierały się, jak widzieliśmy, na przeciwieństwie klas uciskających i klas uciskanych. Ale po to, by można było uciskać pewną klasę, trzeba zapewnić jej warunki, w których mogłaby ona wlec przynajmniej niewolniczy żywot.
Прыгонны ў прыгонным стане выбіўся да становішча члена камуны гэтак жа, як дробны буржуа пад ярмом феадальнага абсалютызму выбіўся да становішча буржуа.
Chłop-poddany wydźwignął się w warunkach poddaństwa na członka gminy, podobnie jak drobnomieszczanin pod jarzmem feudalnego absolutyzmu na burżua.
Наадварот, сучасны рабочы з прагрэсам прамысловасці не паднімаецца, а ўсё больш апускаецца ніжэй умоў існавання свайго ўласнага класа. Рабочы становіцца паўперам, і паўперызм расце яшчэ хутчэй, чым насельніцтва і багацце.
W przeciwieństwie do tego, współczesny robotnik, zamiast podnosić się wraz z postępem przemysłu, spychany jest coraz bardziej poniżej warunków istnienia swej własnej klasy. Robotnik staje się nędzarzem i pauperyzm rozwija się jeszcze szybciej niż ludność i bogactwo.
Гэта ясна паказвае, што буржуазія няздольна заставацца далей пануючым класам грамадства і навязваць усяму грамадству ўмовы існавання свайго класа ў якасці рэгулюючага закону. Яна няздольна панаваць, таму што няздольна забяспечыць свайму рабу нават рабскага ўзроўню існавання, таму што вымушана даць яму апусціцца да такога становішча, калі яна сама павінна яго карміць, замест таго каб карміцца за яго кошт. Грамадства не можа больш жыць пад яе ўладай, г. зн. яе жыццё несумяшчальна больш з грамадствам.
Ujawnia się tu wyraźnie, że burżuazja jest niezdolna do pozostawania nadal klasą panującą społeczeństwa i do narzucania społeczeństwu warunków istnienia swej klasy jako normy regulującej. Jest ona niezdolna do panowania, gdyż jest niezdolna do zapewnienia swemu niewolnikowi egzystencji bodaj w ramach jego niewolnictwa, gdyż jest zmuszona spychać go do takiego stanu, przy którym musi go żywić, zamiast być przezeń żywiona. Społeczeństwo nie może już istnieć pod jej panowaniem, to znaczy, — jej istnienie nie daje się nadal pogodzić ze społeczeństwem.
Асноўнай умовай існавання і панавання класа буржуазіі з’яўляецца накапленне багацця ў руках прыватных асоб, утварэнне і павелічэнне капіталу. Умовай існавання капіталу з’яўляецца наёмная праца. Наёмная праца трымаецца выключна на канкурэнцыі рабочых паміж сабой.
Podstawowym warunkiem istnienia i panowania klasy burżuazji jest nagromadzanie bogactwa w ręku osób prywatnych, tworzenie i pomnażanie kapitału; warunkiem istnienia kapitału jest praca najemna. Praca najemna opiera się wyłącznie na konkurencji robotników pomiędzy sobą.