IV

РОЗДІЛ IV

我还了解到另一件重要的事，就是他老家所在的那个星球比一座房子大不了多少。

Так я довідався про ще одну важливу річ: його рідна планета завбільшки десь із хату!

这倒并没有使我感到太奇怪。我知道除地球、木星、火星、金星这几个有名称的大行星以外，还有成百个别的星球，它们有的小得很，就是用望远镜也很难看见。

А втім, це й не так уже мене здивувало. Я добре знав, що, крім таких великих планет, як-от Земля, Юпітер, Марс, Венера, уже давно названих, є сила інших, і між них такі маленькі, що їх нелегко побачити навіть у телескоп.

当一个天文学者发现了其中一个星星，他就给它编上一个号码，例如把它称作“325小行星”。

Коли астроном відкриває таку планетку, він дає їй не ймення, а номер. Називає, скажімо, астероїд 3251.

我有重要的根据认为小王子所来自的那个星球是小行星B612。

Я маю всі підстави думати, що планета, з якої прилетів маленький принц, астероїд В-612.

这颗小行星仅仅在1909年被一个土耳其天文学家用望远镜看见过一次。

Цей астероїд бачили лишень раз, 1909 року, його помітив у телескоп один астроном турецький.

当时他曾经在一次国际天文学家代表大会上对他的发现作了重要的论证。但由于他所穿衣服的缘故，那时没有人相信他。那些大人们就是这样。

Астроном доповів тоді, навівши всі докази, про своє відкриття на міжнародному астрономічному з’їзді. Але він був одягнутий у східні шати, і йому ніхто не повірив. Отакі ті дорослі!

幸好，土耳其的一个独裁者，为了小行星B612的声誉，迫使他的人民都要穿欧式服装，否则就处以死刑。

На щастя для астероїда В-612, султан турецький звелів своєму народові під страхом смертної кари носити європейське вбрання.

1920年，这位天文学家穿了一身非常漂亮的服装，重新作了一次论证。这一次所有的人都同意他的看法。

1920 року астроном — тепер уже в чепурній парі знову доповів про своє відкриття. Цього разу з ним погодилися геть усі.

我给你们讲关于小行星B612的这些细节，并且告诉你们它的编号，这是由于这些大人的缘故。这些大人们就爱数目字。

Я розповів вам такі подробиці про астероїд В-612 і навіть назвав його номер усе через отих самих дорослих. Дорослі полюбляють цифри.

当你对大人们讲起你的一个新朋友时，他们从来不向你提出实质性的问题。他们从来不讲：“他说话声音如何啊？他喜爱什么样的游戏啊？他是否收集蝴蝶标本呀？”

Коли розповідаєш їм про свого нового приятеля, вони зроду не поцікавляться найістотнішим. Зроду вони не спитають: «А який у нього голос? Які ігри він любить? Чи колекціонує метеликів?»

他们却问你：“他多大年纪呀？弟兄几个呀？体重多少呀？他父亲挣多少钱呀？”他们以为这样才算了解朋友。

Натомість питають: «Скільки йому літ? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки його батько заробляє?» I потім гадають, що вже знають людину.

如果你对大人们说：“我看到一幢用玫瑰色的砖盖成的漂亮的房子，它的窗户上有天竺葵，屋顶上还有鸽子……”他们怎么也想象不出这种房子有多么好。必须对他们说：“我看见了一幢价值十万法郎的房子。”那么他们就惊叫道：“多么漂亮的房子啊！”

Якщо скажеш дорослим: «Я бачив гарний будиночок цегляного кольору, на вікнах герань, а на даху голубів», вони не можуть уявити його собі. Їм треба сказати так: «Я бачив будинок на сто тисяч франків». Тоді вони вигукують: «Яка розкіш!»

要是你对他们说：“小王子存在的证据就是他非常漂亮，他笑着，想要一只羊。他想要一只小羊，这就证明他的存在。”他们一定会耸耸肩膀，把你当作孩子看待！

Отож, коли їм скажеш: «Маленький принц справді існував, ось вам докази: він був славний, він сміявся і хотів баранця, а як тобі хочеться баранця, то ти існуєш», коли їм скажеш так, вони лише знизять плечима і назвуть тебе дитиною.

但是，如果你对他们说：“小王子来自的星球就是小行星B612”，那么他们就十分信服，他们就不会提出一大堆问题来和你纠缠。他们就是这样的。小孩子们对大人们应该宽厚些，不要埋怨他们。

Але якщо скажеш їм: «Планета, з якої він прилетів, астероїд В-612», це їх переконає, і вони дадуть спокій, не в’язнутимуть із розпитами. Отакі ті дорослі! Не треба на них сердитися. Діти мають бути до тих дорослих вельми поблажливі.

当然，对我们懂得生活的人来说，我们才不在乎那些编号呢！我真愿意象讲神话那样来开始这个故事，我真想这样说：

А ми ж бо розуміємося на житті, і ми, звісно, не дуже зважаємо на ту циферію. Я залюбки почав би цю повість так, як починають якусь казку. Почин би я вивів такий:

“从前呀，有一个小王子，他住在一个和他身体差不多大的星球上，他希望有一个朋友……”对懂得生活的人来说，这样说就显得真实。

«Був собі маленький принц, і жив він на планетці, трошечки більшій від нього самого, і дуже тому принцові хотілося мати друга…» Ті, хто розуміється на житті, відразу б побачили, що все це щирісінька правда.

我可不喜欢人们轻率地读我的书。我在讲述这些往事时心情是很难过的。我的朋友带着他的小羊已经离去六年了。我之所以在这里尽力把他描写出来，就是为了不要忘记他。

Я зовсім не хочу, щоб мою книжку читали лише для розваги. Мені стає дуже боляче, коли я згадую свого маленького приятеля й розповідаю про нього. Уже минуло шість років відтоді, як він зі своїм баранцем покинув мене. I я силкуюся розповісти про нього, щоб не забути його.

忘记一个朋友，这太叫人悲伤了。并不是所有的人都有过一个朋友。再说，我也可能变成那些大人那样，只对数字感兴趣。

Живий жаль бере, коли забувають друзів. Не кожен має друга. I я можу стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, окрім своєї циферії.

也正是为了这个缘故，我买了一盒颜料和一些铅笔。象我这样年纪的人，而且除了六岁时画过闭着肚皮的和开着肚皮的巨蟒外，别的什么也没有尝试过，现在，重新再来画画，真费劲啊！

От я ще й тому купив коробочку з фарбами та олівці. Нелегко в мої літа знову братися до малювання, якщо за все життя лише й зобразив, що удава в натурі та в розрізі — колись там у шість років!

当然，我一定要把这些画尽量地画得逼真，但我自己也没有把握。一张画得还可以，另一张就不象了。

Я, звісно, намагатимусь якнайліпше передати схожість. Я зовсім не певен, що мені з цим пощастить. На одному малюнку виходить вдало, на іншому портрет зовсім не схожий.

还有身材大小，我画得有点不准确。在这个地方小王子画得太大了些，另一个地方又画得太小了些。对他衣服的颜色我也拿不准。于是我就摸索着这么试试那么改改，画个大概齐。

Я можу схибити і щодо зросту. Ось тут маленький принц завеликий. А он там він замаленький. Я вже вагаюсь, згадуючи барву його одягу. Тож мазюкаю і так і сяк, навмання.

我很可能在某些重要的细节上画错了。这就得请大家原谅我了。因为我的这个朋友，从来也不加说明解释。他认为我同他一样。可是，很遗憾，我却不能透过盒子看见小羊。我大概有点和大人们差不多。我一定是变老了。

Можу, зрештою, помилитися і в деяких важливих подробицях. Ви вже даруйте. Мій приятель ніколи нічого мені не пояснював. Певне, гадав, що я такий самий, як і він. Але я, на жаль, не вмію побачити баранця крізь стінки ящика. Певне, я трохи скидаюся на дорослих. Очевидно, дещо постарів.

V

РОЗДІЛ V

每天我都了解到一些关于小王子的星球，他的出走和旅行等事情。这些都是偶然从各种反应中慢慢得到的。就这样，第三天我就了解到关于猴面包树的悲剧。

Щодень я дізнавався щось про його планету, про те, як він покинув її і як мандрував по світах. Він розповідав про це поступово, і то принагідно. Отак третього дня я дізнався про трагедію з баобабами.

这一次又是因为羊的事情，突然小王子好象是非常担心地问我道：

Це також сталося завдяки баранцеві. Маленького принца обсіли тяжкі сумніви, і він раптом спитав мене:

“羊吃小灌木，这是真的吗？”

— А правда, що баранці їдять кущі?

“是的，是真的。”

— Авжеж, правда.

“啊，我真高兴。”

— О, я радий!

我不明白羊吃小灌木这件事为什么如此重要。可小王子又说道：

Я не второпав, чому так важливо, щоб баранці їли кущі. Але маленький принц додав:

“因此，它们也吃猴面包树罗？”

— То вони їдять і баобаби?

我对小王子说，猴面包树可不是小灌木，而是象教堂那么大的大树；即便是带回一群大象，也啃不了一棵猴面包树。

Я сказав маленькому принцові, що баобаби не кущі, а височенні, з дзвіницю, дерева, і хоч би він привів навіть цілий табун слонів, то й вони не з’їдять і одного баобаба.

一群大象这种想法使小王子发笑：

Почувши про табун слонів, маленький принц засміявся:

“那可得把这些大象一只叠一只地垒起来。”

— Їх би довелося поставити один на одного…

他很有见识地说：

А далі промовив розважливо:

“猴面包树在长大之前，开始也是小小的。”

— Баобаби, поки виростуть, бувають зовсім маленькі.

“不错。可是为什么你想叫你的羊去吃小猴面包树呢？”

— А й справді. Але навіщо тобі, щоб баранець їв маленькі баобаби?

他回答我道：“唉！这还用说！”似乎这是不言而喻的。

— А то як же! — одказав він, ніби йшлося про щось цілком очевидне.

可是我自己要费很大的心劲才能弄懂这个问题。

I мені довелося добре поміркувати, поки я здогадався, в чому тут річ.

原来，在小王子的星球上就象其他所有星球上一样，有好草和坏草；因此，也就有益草的草籽和毒草的草籽。

Справді, на планеті маленького принца, як і на всіх інших планетах, росли трава і бур’ян. Отож є там добре насіння доброго, корисного зілля і погане насіння поганого зілля, бур’яну.

可是草籽是看不见的。它们沉睡在泥土里，直到其中的一粒忽然想要苏醒过来……于是它就伸展开身子，开始腼腆地朝着太阳长出一棵秀丽可爱的小嫩苗。

Але насіння невидиме. Воно спить, сховане в землі, аж поки якійсь насінині заманеться прокинутись. Тоді воно потягається і спершу несміливо пускає до сонця паросток — безневинну чарівну муравочку.

如果是小萝卜或是玫瑰的嫩苗，就让它去自由地生长。如果是一棵坏苗，一旦被辨认出来，就应该马上把它拔掉。

Якщо це редиска або рожа, хай собі здорові ростуть. А коли це якийсь бур’ян, треба його одразу, як тільки розпізнаєш пагін, виполоти з корінням.

因为在小王子的星球上，有些非常可怕的种子……这就是猴面包树的种子。在那里的泥土里，这种种子多得成灾。

Ну, а на планеті маленького принца було жахливе насіння… Це насіння баобабів. Земля на планеті була вражена тим насінням.

而一棵猴面包树苗，假如你拔得太迟，就再也无法把它清除掉。它就会盘踞整个星球。它的树根能把星球钻透，如果星球很小，而猴面包树很多，它就把整个星球搞得支离破碎。

А баобаб — така рослина, що коли не розпізнаєш її вчасно, то вже ніколи не позбудешся. Він захарастить цілу планету. Він прониже її своїм корінням. А якщо планета дуже маленька, а баобабів забагато, вони роздеруть її на клапті.

“这是个纪律问题。”小王子后来向我解释道。“当你早上梳洗完毕以后，必须仔细地给星球梳洗，必须规定自己按时去拔掉猴面包树苗。这种树苗小的时候与玫瑰苗差不多，一旦可以把它们区别开的时候，就要把它拔掉。这是一件非常乏味的工作，但很容易。”

— Є такий закон, — сказав мені згодом маленький принц.— Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету. Треба полоти баобаби зараз же, як тільки побачиш, що то не рожі, бо молоді пагінці рож і баобабів майже однакові. Ця праця дуже нудна, але зовсім легка.

有一天，他劝我用心地画一副漂亮的图画，好叫我家乡的孩子们对这件事有一个深刻的印象。

Якось він порадив мені постаратися намалювати такий гарний малюнок, щоб усе це гаразд затямили діти і моєї планети.

他还对我说：“如果将来有一天他们出外旅行，这对他们是很有用的。有时候，人们把自己的工作推到以后去做，并没有什么妨害，但要遇到拔猴面包树苗这种事，那就非造成大灾难不可。我遇到过一个星球，上面住着一个懒家伙，他放过了三棵小树苗……”

— Якщо колись вони вирушать у мандри, — сказав він, — це їм стане в пригоді. Іноді якусь свою роботу можна й відкласти, нічого від того не станеться. Але з баобабами відкладати годі — тоді чекай лиха. Я знав одну планету, там жив лінтюх. Він не звернув уваги на три кущики…

于是，根据小王子的说明，我把这个星球画了下来。我从来不大愿意以道学家的口吻来说话，可是猴面包树的危险，大家都不大了解，对迷失在小行星上的人来说，危险性非常之大，因此这一回，我贸然打破了我的这种不喜欢教训人的惯例。我说：

З оповіді маленького принца я зобразив цю планету. Я не люблю повчального тону. Та люди так мало знають, скільки шкоди від баобабів, а небезпека для того, хто потрапив би на астероїд, від них така велика, що цього разу я роблю виняток і порушую свою стриманість.

“孩子们，要当心那些猴面包树呀！”为了叫我的朋友们警惕这种危险——他们同我一样长期以来和这种危险接触，却没有意识到它的危险性—— 我花了很大的功夫画了这副画。我提出的这个教训意义是很重大的，花点功夫是很值得的。

«Діти! — кажу я.— Стережіться баобабів!» Я хотів застерегти моїх приятелів від небезпеки, що давно чигає на них, а вони не знають цього, як не знав я сам раніше, хотів попередити їх і тим-то так завзято працював над цим малюнком. Словом, моє повчання варте тієї праці.

你们也许要问，为什么这本书中别的画都没有这副画那么壮观呢？回答很简单：别的画我也曾经试图画得好些，却没成功。而当我画猴面包树时，有一种急切的心情在激励着我。

Можливо, ви запитаєте: чому в цій книжечці немає ще таких показних малюнків, як отсей із баобабами? Відповідь вельми проста: я старався їх намалювати, але нічого не вийшло. А коли малював баобаби, мене запалювала думка, що це річ невідкладна.

VI

РОЗДІЛ VI

啊！小王子，就这样，我逐渐懂得了你那忧郁的生活。过去相当长的时间里你唯一的乐趣就是观赏那夕阳西下的温柔晚景。这个新的细节，是我在第四天早晨知道的。你当时对我说道：

О маленький принце! Потроху я зрозумів твоє невеселе життя. Довший час ти мав лише одну розвагу: милуватися вечірнім сонцем. Я дізнався про це вранці четвертого дня, коли ти мовив мені:

“我喜欢看日落。我们去看一回日落吧！”

— Я дуже люблю призахідне сонце. Ходімо подивимось, як сонце заходить.

“可是得等着……”

— Але ж доведеться почекати…

“等什么？”

— Чекати? Чого?

“等太阳落山。”

— Щоб сонце сіло.

开始，你显得很惊奇的样子，随后你笑自己的糊涂。你对我说：

Спершу ти дуже здивувався, а потім засміявся сам із себе і мовив:

“我总以为是在我的家乡呢！”

— Мені все здається, ніби я вдома!

确实，大家都知道，在美国是正午时分，在法国，正夕阳西下，只要在一分钟内赶到法国就可看到日落。

І справді. Всім відомо, що коли в Америці полудень, у Франції вже вечоріє. I аби за одну хвилину перенестися до Франції, можна було б подивитись, як там сідає сонце.

可惜法国是那么的遥远。而在你那样的小行星上，你只要把你的椅子挪动几步就行了。这样，你便可随时看到你想看的夕阳余辉……

На жаль, до Франції неблизький світ. А на твоїй планетці тобі досить було пересунути свого стільця на крок, другий. I ти бачив захід сонця щоразу, коли тільки бажав…

“一天，我看见过四十三次日落。”

— Якось за один день я бачив захід сонця сорок три рази!

过一会儿，你又说：

I трохи перегодом ти додав:

“你知道，当人们感到非常苦闷时，总是喜欢日落的。”

— Бачиш… коли стає дуже сумно, втішно помилуватися, як сідає сонце.

“一天四十三次，你怎么会这么苦闷？”

— Виходить, того дня, коли ти бачив захід сонця сорок три рази, тобі було дуже сумно?

小王子没有回答。

Але маленький принц не відповів.

VII

РОЗДІЛ VII

第五天，还是羊的事，把小王子的生活秘密向我揭开了。好象默默地思索了很长时间以后，得出了什么结果一样，他突然没头没脑地问我：

П’ятого дня, знов-таки завдяки баранцеві, я довідався про таємниці життя маленького принца. Він спитав зненацька, навпростець, ніби це було наслідком довгих мовчазних роздумів:

“羊，要是吃小灌木，它也要吃花罗？”

— Якщо баранець їсть кущі, то він і квіти їсть?

“它碰到什么吃什么。”

— Баранець їсть усе, що попадеться.

“连有刺的花也吃吗？”

— Навіть квіти з колючками?

“有刺的也吃！”

— Авжеж, навіть квіти з колючками.

“那么刺有什么用呢？”

— Навіщо ж тоді колючки?

我不知道该怎么回答。那会儿我正忙着要从发动机上卸下一颗拧得太紧的螺丝。我发现机器故障似乎很严重，饮水也快完了，担心可能发生最坏的情况，心里很着急。

Цього я не знав. Я саме порався: ніяк не міг одгвинтити в двигуні міцно закручений шуруп. Мене дуже турбувало, чим обернулася вимушена посадка: питної води лишалось обмаль, і я вже боявся найгіршого.

“那么刺有什么用呢？”

— Нащо ж ті колючки?

小王子一旦提出了问题，从来不会放过。这个该死的螺丝使我很恼火，我于是就随便回答了他一句：

Як уже маленький принц про щось питав, він не заспокоювався, поки не діставав відповіді. Шуруп той дався мені взнаки, і я сказав навмання:

“刺么，什么用都没有，这纯粹是花的恶劣表现。”

— Колючки ні на що не потрібні, квіти випускають їх просто од злості!

“噢！”

— О!

可是他沉默了一会儿之后，怀着不满的心情冲我说：

Відтак, трохи помовчавши, гукнув майже сердито:

“我不信！花是弱小的、淳朴的，它们总是设法保护自己，以为有了刺就可以显出自己的厉害……”

— Я тобі не вірю. Квіти такі кволі. I простодушні. I вони підбадьорюють себе. Гадають, що колючі вони страшніші…

我默不作声。我当时想的，如果这个螺丝再和我作对，我就一锤子敲掉它。小王子又来打搅我的思绪了：

Я не відповів нічого. В ту хвилину я казав собі: «Якщо цей шуруп і зараз не піддасться, я розтрощу його молотком». Маленький принц знов перебив мої думки:

“你却认为花……”

— I ти гадаєш, що квіти…

“算了吧，算了吧！我什么也不认为！我是随便回答你的。我可有正经事要做。”

— Де ж пак! Нічого я не гадаю! Я відповів тобі навмання. Я заклопотаний поважною справою!

他惊讶地看着我。

Він глянув на мене здивовано.

“正经事？”

— Поважною справою!

他瞅着我手拿锤子，手指沾满了油污，伏在一个在他看来丑不可言的机件上。

Він дивився на мене, на молоток у моїй руці, на чорні від мастила пальці, дивився, як я схилився над річчю, такою, в його очах, потворною.

“你说话就和那些大人一样！”

— Ти мовиш, як дорослі!

这话使我有点难堪。可是他又尖刻无情地说道：

Мені стало соромно. А він додав безжально:

“你什么都分不清……你把什么都混在一起！”

— Ти все плутаєш… ти все перекинув догори ногами!

他着实非常恼火。摇动着脑袋，金黄色的头发随风颤动着。

Маленький принц і справді дуже розсердився. Труснув головою, і вітер розмаяв його золоту чуприну.

“我到过一个星球，上面住着一个红脸先生。他从来没闻过一朵花。他从来没有看过一颗星星。他什么人也没有喜欢过。除了算帐以外，他什么也没有做过。他整天同你一样老是说：‘我有正经事，我是个严肃的人’。这使他傲气十足。他简直不象是个人，他是个蘑菇。”

— Я знаю одну планету. Живе там такий собі червонопикий добродій. Він не понюхав ні разу жодної квітки. Зроду не глянув на зірку. Нікого ніколи не любив. Він тільки й робить, що підбиває цифри. I цілий день торочить: «Я людина поважна! Я людина поважна!» — достоту, як ти. I дметься з пихи. А насправді він не людина, він гриб.

“是个什么？”

— Що?

“是个蘑菇！”

— Гриб!