Переклад: Анатолій Жаловський

Ins Deutsche übertragen von Grete und Josef Leitgeb

ЛЕОНОВІ ВЕРТУ

FÜR LÉON WERTH

Даруйте мені, дітки, що я присвятив цю книжку дорослому. У мене дуже поважне виправдання: той дорослий — мій найкращий приятель. Є й друге виправдання: той дорослий може зрозуміти все на світі, навіть дитячі книжки. I нарешті третє: дорослий живе у Франції, зазнає там голоду й холоду. Йому так треба, щоб його хтось потішив.

Ich bitte die Kinder um Verzeihung, daß ich dieses Buch einem Erwachsenen widme. Ich habe eine ernstliche Entschuldigung dafür: Dieser Erwachsene ist der beste Freund, den ich in der Welt habe. Ich habe noch eine Entschuldigung: Dieser Erwachsene kann alles verstehen, sogar die Bücher für Kinder. Ich habe eine dritte Entschuldigung: Dieser Erwachsene wohnt in Frankreich, wo er hungert und friert. Er braucht sehr notwendig einen Trost.

Та коли все це не може виправдати, то я згоден присвятити отсю книжечку тому хлопцеві, яким був колись мій дорослий приятель. Усі-бо дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про теє пам’ятає. Отож я виправлю присвяту:

Wenn alle diese Entschuldigungen nicht ausreichen, so will ich dieses Buch dem Kinde widmen, dasdieser Erwachsene einst war. Alle großen Leutesind einmal Kinder gewesen (aber wenige erinnernsich daran). Ich verbessere also meine Widmung:

ЛЕОНОВІ ВЕРТУ, КОЛИ ВІН БУВ МАЛЕНЬКИМ

FÜR LÉON WERTH ALS ER NOCH EIN JUNGE WAR

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

KAPITEL I

Коли мав я шість років, у книжці під назвою «Билиці» — там про тропічні ліси розповідалося — побачив якось химерний малюнок. На малюнку здоровезний удав ковтав якогось хижака. Ось копія того малюнка.

Als ich sechs Jahre alt war, sah ich einmal in einem Buch über den Urwald, das »Erlebte Geschichten« hieß, ein prächtiges Bild. Es stellte eine Riesenschlange dar, wie sie ein Wildtier verschlang. Hier ist eine Kopie der Zeichnung.

У книжці було написано: «Удав ковтає свою жертву цілою, не прожовуючи. Після цього він не може й ворухнутися, спить собі півроку, аж поки перетравить їжу».

In dem Buche hieß es: »Die Boas verschlingen ihre Beute als Ganzes, ohne sie zu zerbeißen. Daraufhin können sie sich nicht mehr rühren und schlafen sechs Monate, um zu verdauen.«

Я чимало думав про сповнене пригод життя в джунглях та й собі намалював кольоровим олівцем мій перший малюнок. Малюнок № 1. Ось що я зобразив.

Ich habe damals viel über die Abenteuer des Dschungels nachgedacht, und ich vollendete mit einem Farbstift meine erste Zeichnung. Meine Zeichnung Nr. 1. So sah sie aus:

Я показав цей твір дорослим і спитав, чи не лякає він їх.

Ich habe den großen Leuten mein Meisterwerk gezeigt und sie gefragt, ob ihnen meine Zeichnung nicht angst mache.

А мені на те:
— Чого б то капелюх нас лякав?

Sie haben geantwortet: »Warum sollen wir vor einem Hute Angst haben?«

Але ж то був не капелюх. То був удав, що проковтнув слона. Тоді я зобразив удава в розрізі, аби дорослим було зрозуміліше. Їм завжди треба все тлумачити. Ось мій малюнок № 2.

Meine Zeichnung stellte aber keinen Hut dar. Sie stellte eine Riesenschlange dar, die einen Elefanten verdaut. Ich habe dann das Innere der Boa gezeichnet, um es den großen Leuten deutlich zu machen. Sie brauchen ja immer Erklärungen. Hier meine Zeichnung Nr. 2:

Дорослі порадили мені не малювати більше гаддя ні в натурі, ні в розрізі, а краще цікавитися географією, історією, математикою та граматикою. Отак і сталося, що я в шість років зрікся блискучої малярської кар’єри.

Die großen Leute haben mir geraten, mit den Zeichnungen von offenen oder geschlossenen Riesenschlangen aufzuhören und mich mehr für Geographie, Geschichte, Rechnen und Grammatik zu interessieren. So kam es daß ich eine großartige Laufbahn, die eines Malers nämlich, bereits im Alter von sechs Jahren aufgab.

Зазнавши провалу з малюнками №1 і №2, я геть зневірився в собі. Дорослі такі нетямовиті, а діти просто не в змозі розжовувати їм усе.

Der Mißerfolg meiner Zeichnungen Nr. 1 und Nr. 2 hatte mir den Mut genommen. Die großen Leute verstehen nie etwas von selbst, und für die Kinder ist es zu anstrengend, ihnen immer und immer wieder erklären zu müssen.

Отож я мусив обрати собі інше ремесло, і я навчився керувати літаками. Я облетів майже цілий світ. I географія, сказати по щирості, стала мені у великій пригоді.

Ich war also gezwungen, einen anderen Beruf zu wählen, und lernte fliegen. Ich bin überall in der Welt herumgeflogen, und die Geographie hat mir dabei wirklich gute Dienste geleistet.

Я умів з першого погляду одрізнити Китай од Арізони. То вельми корисно, надто як уночі з курсу зіб’єшся.

Ich konnte auf den ersten Blick China von Arizona unterscheiden. Das ist sehr praktisch, wennman sich in der Nacht verirrt hat.

На своєму віку я зустрічав чимало всяких поважних людей і мав з ними стосунки. Жив довго між дорослих. Бачив їх зовсім близько. I від того моя думка про них не покращала.

So habe ich im Laufe meines Lebens mit einer Menge ernsthafter Leute zu tun gehabt. Ich bin viel mit Erwachsenen umgegangen und habe Gelegenheit gehabt, sie ganz aus der Nähe zu betrachten. Das hat meiner Meinung über sie nicht besonders gut getan.

Коли мені здибався дорослий, людина ніби-то кмітлива, я поцікавився його думкою про свій малюнок №1, який я беріг. Хотілося знати, чи він справді може второпати.

Wenn ich jemanden traf, der mir ein bißchen heller vorkam, versuchte ich es mit meiner Zeichnung Nr. 1, die ich gut aufbewahrt habe. Ich wollte sehen, ob er wirklich etwas los hatte.

Але дорослий незмінно відповідав мені: «Це капелюх».

Aber jedesmal bekam ich zur Antwort: »Das ist ein Hut.«

Тоді я вже не говорив з ним ні про полозів, ні про тропічні ліси, ні про зорі. Я пристосовувався до його тями. Заводив з ним мову про гольф і бридж, про політику і краватки. I дорослий так тішився: познайомитися з такою розважливою людиною.

Dann redete ich mit ihm weder über Boas, noch über Urwälder, noch über die Sterne. Ich stellte mich auf seinen Standpunkt. Ich sprach mit ihm über Bridge, Golf, Politik und Krawatten. Und der große Mensch war äußerst befriedigt, einen so vernünftigen Mann getroffen zu haben.

РОЗДІЛ II

KAPITEL II

Так жив я сам-один, не маючи нікого, з ким міг погомоніти-порадитися, аж до аварії, що спіткала мене шість років тому в Сахарі.

Ich blieb also allein, ohne jemanden, mit dem ich wirklich hätte sprechen können, bis ich vor sechs Jahren einmal eine Panne in der Wüste Sahara hatte.

Почав давати збої двигун мого літака. Ні механік, ні пасажири зі мною не летіли, довелося поратися самому, хоч ремонт був складний.

Etwas an meinem Motor war kaputtgegangen. Und da ich weder einen Mechaniker noch Passagiere bei mir hatte, machte ich mich ganz allein an die schwierige Reparatur.

Тут таке: або пан, або пропав. Питної води я мав ледве на тиждень.

Es war für mich eine Frage auf Leben und Tod. Ich hatte für kaum acht Tage Trinkwasser mit.

Отож першого вечора я заснув на піску в пустелі за тридев’ять земель від будь-якої людської оселі. Я був ще самотніший, ніж потерпілий на плоту посеред океану.

Am ersten Abend bin ich also im Sande eingeschlafen, tausend Meilen von jeder bewohnten Gegend entfernt. Ich war viel verlassener als ein Schiffbrüchiger auf einem Floß mitten im Ozean.

Уявіть собі мій подив, коли на зорі мене збудив якийсь чудний голосочок. Він сказав:

Ihr könnt euch daher meine Überraschung vorstellen, als bei Tagesanbruch eine seltsame kleine Stimme mich weckte:

— Прошу… намалюй мені баранця.

»Bitte … zeichne mir ein Schaf!«

— Га?

»Wie bitte?«

— Намалюй мені баранця…

»Zeichne mir ein Schaf …«

Я скочив, наче мене громом ударило. Старанно протер очі. Пильно роззирнувся навкруг. I побачив дивовижного хлопчика, що поважно мене розглядав.

Ich bin auf die Füße gesprungen, als wäre der Blitz in mich gefahren. Ich habe mir die Augen gerieben und genau hingeschaut. Da sah ich ein kleines, höchst ungewöhnliches Männchen, das mich ernsthaft betrachtete.

Ось його найкращий портрет, якого мені пощастило згодом намалювати.

Hier das beste Porträt, das ich später von ihm zuwege brachte.

Та, звісно, на моєму малюнку він далеко не такий гарний, як був насправді. Не я тут виною. Коли я мав шість років, дорослі відбили у мене охоту до того, щоб стати художником, і я тільки й навчився, що малювати удавів — у натурі та в розрізі.

Aber das Bild ist bestimmt nicht so bezaubernd wie das Modell. Ich kann nichts dafür. Ich war im Alter von sechs Jahren von den großen Leuten aus meiner Malerlaufbahn geworfen worden und hatte nichts zu zeichnen gelernt als geschlossene und offene Riesenschlangen.

Отож я виряченими від подиву очима дивився на цю прояву. Не забувайте, що я був за тридев’ять земель, на безлюдді. А проте зовсім не здавалося, щоб це хлоп’я заблукало або вкрай зморилося чи вмирає з голоду, спраги або зі страху.

Ich schaute mir die Erscheinung also mit großen, staunenden Augen an. Vergeßt nicht, daß ich mich tausend Meilen abseits jeder bewohnten Gegend befand. Auch schien mir mein kleines Männchen nicht verirrt, auch nicht halbtot vor Müdigkeit, Hunger, Durst oder Angst.

На око годі було сказати, що це дитина, яка загубилася серед пустелі, запропастилася край світу. Нарешті до мене вернулася мова, і я сказав:

Es machte durchaus nicht den Eindruck eines mitten in der Wüste verlorenen Kindes, tausend Meilen von jeder bewohnten Gegend. Als ich endlich sprechen konnte, sagte ich zu ihm:

— А… що ти тут робиш?

»Aber … was machst denn du da?«

Та він знову попросив тихо й вельми поважно:

Da wiederholte es ganz sanft, wie eine sehr ernsthafte Sache:

— Прошу… намалюй мені баранця…

»Bitte … zeichne mir ein Schaf …«

Таємнича поява так вразила мене, що я не посмів одмовитися. I хоч яким безглуздям це могло здатися тут, за тридев’ять земель від людей, коли на мене чигала смерть, я добув із кишені аркуш паперу та самописку.

Wenn das Geheimnis zu eindrucksvoll ist, wagt man nicht zu widerstehen. So absurd es mir erschien — tausend Meilen von jeder menschlichen Behausung und in Todesgefahr ich zog aus meiner Tasche ein Blatt Papier und eine Füllfeder.

Але одразу ж згадав, що вчився передусім географії, історії, математики та граматики, і сказав хлопцеві (трохи навіть сердито), що не вмію малювати. Він одмовив:

Dann aber erinnerte ich mich, daß ich vor allem Geographie, Geschichte, Rechnen und Grammatik studiert hatte, und mißmutig sagte ich zu dem Männchen, daß ich nicht zeichnen könne. Es antwortete:

— Байдуже. Намалюй мені баранця.

»Das macht nichts. Zeichne mir ein Schaf.«

Я зроду не малював баранів і тому відтворив для нього один із двох малюнків, що тільки й умів малювати: удава в натурі. I здивувався непомалу, коли хлоп’я одмовило:

Da ich nie ein Schaf gezeichnet hatte, machte ich ihm eine von den einzigen zwei Zeichnungen, die ich zuwege brachte. Die von der geschlossenen Riesenschlange. Und ich war höchst verblüfft, als ich das Männchen sagen hörte:

— Та ні! Я не хочу слона в удаві. Удав дуже небезпечний, а слон надто здоровенний. У мене все маленьке. Мені треба баранця. Намалюй баранця.

»Nein, nein! Ich will keinen Elefanten in einer Riesenschlange. Eine Riesenschlange ist sehr gefährlich und ein Elefant braucht viel Platz. Bei mir zu Hause ist wenig Platz. Ich brauche ein Schaf. Zeichne mir ein Schaf.«

I я намалював.

Also habe ich gezeichnet.

Він глянув пильно та й каже:

Das Männchen schaute aufmerksam zu, dann sagte es:

— Ні! Цей баранець зовсім хирявий. Намалюй іншого.

»Nein! Das ist schon sehr krank. Mach ein anderes.«

Я намалював.

Ich zeichnete.

Мій приятель усміхнувся лагідно й поблажливо:

Mein Freund lächelte artig und mit Nachsicht:

— Ти ж добре бачиш — це не баранець, а баранисько. Ще й рогатий…

»Du siehst wohl … das ist kein Schaf, das ist ein Widder. Es hat Hörner …«

Тоді я зобразив ще одного.

Ich machte also meine Zeichnung noch einmal.

Та він забракував і цей малюнок:

Aber sie wurde ebenso abgelehnt wie die vorigen:

— Це надто старий. Я хочу такого баранця, щоб жив довго.

»Das ist schon zu alt. Ich will ein Schaf, das lange lebt.«

I тут мені терпець урвався — адже треба було якнайхутчій розбирати й лагодити двигун, — і я награмузляв такий малюнок.

Mir ging die Geduld aus, es war höchste Zeit, meinen Motor auszubauen, so kritzelte ich diese Zeichnung da zusammen

I заявив:

und knurrte dazu:

— Ось тобі ящик. А в ньому той баранець, який тобі до вподоби.

»Das ist die Kiste. Das Schaf, das du willst, steckt da drin.«

Я був неабияк вражений, побачивши, як заяснів мій юний суддя:

Und ich war höchst überrascht, als ich das Gesicht meines jungen Kritikers aufleuchten sah:

— Саме такого я й хотів! Як ти гадаєш, багато паші треба для цього баранця?

»Das ist ganz so, wie ich es mir gewünscht habe. Meinst du, daß dieses Schaf viel Gras braucht?«

— А хіба що?

»Warum?«

— Таж у мене вдома все маленьке.

»Weil bei mir zu Hause alles ganz klein ist …«

— Йому, певне, вистачить. Я дав тобі зовсім маленького баранчика.

»Es wird bestimmt ausreichen. Ich habe dir ein ganz kleines Schaf geschenkt.«

Хлопчик схилив голову над малюнком.
— Не такий він і маленький! Гляньно, він заснув…

Er neigte den Kopf über die Zeichnung:
»Nicht so klein wie … Aber sieh nur! Es ist eingeschlafen …«

Так я познайомився з маленьким принцом.

So machte ich die Bekanntschaft des kleinen Prinzen.

РОЗДІЛ III

KAPITEL III

Збігло чимало часу, поки я втямив, звідки він узявся. Маленький принц про все допитувався в мене, зате моїх питань, здавалося, не чув.

Ich brauchte lange Zeit, um zu verstehen, woher er kam. Der kleine Prinz, der viele Fragen an mich richtete, schien die meinen nie zu hören.

Лише з випадково зронених слів мені помалу все стало зрозумілим. Так, побачивши мій літак уперше (я не малюватиму літака — для мене це дуже морочливо), він спитав:

Zufällig aufgefangene Worte haben mir nach und nach sein Geheimnis enthüllt. So fragte er, als er zum erstenmal mein Flugzeug sah (ich werde mein Flugzeug nicht zeichnen, das ist eine viel zu komplizierte Sache für mich):

— Що то за штуковина?

»Was ist das für ein Ding da?«

— То не штуковина. Ця річ літає. Це літак. Мій літак.

»Das ist kein Ding. Das fliegt. Das ist ein Flugzeug.«

I я гордо розтлумачив йому, що вмію літати. Тоді він вигукнув:

Und ich war stolz, ihm sagen zu können, daß ich fliege. Da rief er:

— Як? Ти упав з неба?

»Wie! Du bist vom Himmel gefallen?«

— Авжеж, — відказав я скромно.

»Ja«, sagte ich bescheiden.

— От дивина!

»Ah! Das ist ja lustig …«

I маленький принц так голосно зареготав, що мені стало досадно. Я хочу, щоб моєму лихові бодай співчували. Потім він додав:

Und der kleine Prinz bekam einen ganz tollen Lachanfall, der mich ordentlich ärgerte. Ich legte Wert darauf, daß meine Unfälle ernst genommen werden. Er aber fuhr fort:

— Отже, і ти прибув з неба. А з якої планети?

»Also auch du kommst vom Himmel! Von welchem Planeten bist du denn?«

Ось де розгадка його таємничої появи тут, у пустелі!

Da ging mir ein Licht auf über das Geheimnis seiner Anwesenheit, und ich fragte hastig:

— То ти потрапив сюди з іншої планети? — гостро спитав я.

»Du kommst also von einem anderen Planeten?«

Та він не відповів. Розглядаючи мого літака, він тихо хитав головою:

Aber er antwortete nicht. Er schüttelte nur sanft den Kopf, indem er mein Flugzeug musterte:

— Але ж на ньому ти не міг прилетіти здалеку…

»Freilich, auf dem Ding da kannst nicht allzu weit herkommen …«

I надовго поринув у роздуми. Потім дістав з кишені мого баранця і почав роздивлятися цей скарб.

Und er versank in eine Träumerei, die lange dauerte. Dann nahm er mein Schaf aus der Tasche und vertiefte sich in den Anblick seines Schatzes.

Уявляєте, як зацікавило мене оте напіввизнання, ота загадка про інші планети. Я спробував дізнатися більше.

Ihr könnt euch vorstellen, wie stark diese Andeutung über die »anderen Planeten« mich beunruhigen mußte. Ich bemühte mich also, mehr zu erfahren:

— Звідки ж ти прибув, хлопче? Де твій дім? Куди ти хочеш забрати мого баранця?

»Woher kommst du, mein kleines Kerlchen? Wo bist du denn zu Hause? Wohin willst du mein Schaf mitnehmen?«

На хвилю він замислився, потім промовив:

Er antwortete nach einem nachdenklichen Schweigen:

— Добре, що ти дав мені ящик: баранець тут ночуватиме, це буде його оселя.

»Die Kiste, die du mir da geschenkt hast, hat das Gute, daß sie ihm nachts als Haus dienen kann.«

— Атож. А коли ти шануватимешся, я дам тобі ще й мотузок, щоб припинати його удень. I пакіл.

»Gewiß. Und wenn du brav bist, gebe ich dir auch einen Strick, um es tagsüber anzubinden. Und einen Pflock dazu.«

Мої слова нібито прикро вразили маленького принца.

Dieser Vorschlag schien den kleinen Prinzen zu kränken:

— Припинати? Яке безглуздя!

»Anbinden? Was für eine komische Idee!«

— Бач, коли його не припнеш, він залізе в шкоду або втече.

»Aber wenn du es nicht anbindest, wird es doch weglaufen …«

Мій приятель знову засміявся:

Da brach meine Freund in ein neuerliches Gelächter aus:

— А куди ж, по-твоєму, йому тікати?

»Aber wo soll es denn hinlaufen?«

— Будь-куди. Просто перед собою, куди очі світять.

»Irgendwohin. Geradeaus …«

Тоді маленький принц зауважив серйозно:

Da versetzte der kleine Prinz ernsthaft:

— Пусте, у мене там усе дуже маленьке.

»Das macht nichts aus, es ist so klein bei mir zu Hause!«

I дещо журливо додав:

Und, vielleicht ein bißchen schwermütig, fügte er hinzu:

— Коли йти просто перед собою, куди очі світять, то далеко не зайдеш.

»Geradeaus kann man nicht sehr weit gehen …«