Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917.

Tłumacz: Witold Piekarski. Biblioteka Ludowa, Warszawa, 1907.

Мара ходить по Европі — мара комунїзму. Всї сили старої Европи — і папа і царь, і Метернїх і Ґізо, і французкі радикали і нїмецькі полїціянти — всї з’єднали ся до сьвятої боротьби з цїєю марою.

Straszne widmo zawisło nad Europą — widmo komunizmu. Wszystkie potęgi starego społeczeństwa: papież i car, Metternich i Guizot, francuskie radykały i niemieckie szpiegi… wzięły się za ręce w świętej za niem pogoni.

Де є така опозиційна партія, котрої-б не прозивали комунїстичною пануючі противники її? Де є така опозиційна партія, що сама не докоряла-б комунїзмом як поступовійшим опозиціонїстам, так і своїм реакційним противникам?

Gdzież jest partya opozycyjna, którejby dzierżący władzę jej przeciwnicy nie czynili zarzutów komunistyczności? Czy znajdziesz dalej chociażby jedno opozycyjne stronnictwo, coby nie próbowało obalić zarówno radykalniejszych od siebie opozycyonistów, jak i reakcyonistów, piętnującym zarzutem komunizmu?

З цього факту випливають дві річі.

Fakt ten rodzi dwie konsekwencye.

Всї сили Европи уже визнають комунїзм за силу.

Po pierwsze: komunizm uznany zostaje jako siła przez wszystkie prawie potęgi Europy.

Давно вже час комунїстам отверто висловити перед всїм сьвітом свій спосіб думання, свої цїлі і свої змагання, і протиставити побрехенькам про комунїстичну мару — Манїфест самої партії.

Po drugie: czas już wielki komunistom zasady swoje, dążenia i cele światu całemu ogłosić; czas już wielki przeciw bajkom o widmie komunizmu z Manifestem samej partyi wystąpić.

Маючи це на метї, комунїсти ріжних націй зібрали ся у Льондонї і скомпонували оцей Манїфест, що оголошуєть ся на анґлїйській, французкій, нїмецькій, італїйській, голляндській і данській мовах.

W tym właśnie celu komuniści rozmaitych narodowości, zjechawszy się w Londynie, ułożyli następujący Manifest dla ogłoszenia go po angielsku, francuzku, niemiecku, włosku, flamandzku i duńsku.

I. Буржуа й пролєтарі

I. Burżuazya a Proletaryat.

Історія всїх дотеперішних суспільств — се історія клясової боротьби.

Historya wszystkich dotychczasowych społeczeństw jest historyą walk klasowych.

Вільний і невільник, патрицій і плебей, пан і кріпак, цеховий майстер і челядник, або кажучи просто: пригноблювач і пригноблений, ворогуючи завжди поміж собою, провадили безупинну та скриту, то отверту боротьбу, — боротьбу, що раз-у-раз кінчала ся або революційною перебудовою цїлого суспільства, або спільною погибеллю тих кляс, що бороли ся.

Wolny i niewolnik, patrycyusz i plebejusz, pan i poddany, cechowy majster i czeladnik, ciemięzca i uciśniony — pozostawali w wiecznym antagonizmie, prowadząc skrycie lub jawnie ustawiczną przeciw sobie walkę dopóty, aż się ona kończyła rewolucyjnem przetworzeniem całego społeczeństwa lub też wspólną zgubą walczących klas.

В попереднїх історочних епохах ми знаходимо мало не скрізь цїлковитий подїл суспільства на ріжні стани, знаходимо ріжноманїтні відміни соціяльних становищ. В старому Римі ми маємо патриціїв, плєбеїв, невільників; в часи середніх віків — зустрічаємо февдалів, васалів, цехових майстрів, челядників і кріпаків; крім того, мало не кожна з цих кляс має ще власні відміни.

W dawnych okresach historycznych napotykamy prawie wszędzie wyraźny podział społeczeństwa na rozmaite stany, które tworzą całą drabinę przeróżnych stanowisk społecznych. W starożytnym Rzymie widzimy patrycyuszów, rycerzy, plebejuszów, niewolników; w wiekach średnich mamy panów feodalnych, wasalów, majstrów cechowych, czeladź, poddanych, a oprócz tego w każdym prawie z tych stanów istnieje jeszcze specyalne stopniowanie.

Сучасне буржуазне суспільство, що повстало на руїнах февдального, не знищило клясових антаґонїзмів. Воно тільки поставило нові кляси на місце старих, утворило нові умови утиску, нові форми боротьби.

Z upadku feodalnego (średniowiecznego) ustroju wyrastająca współczesna społeczność mieszczańska (burżuazyjna) nie zniosła antagonizmu klas. Owszem, wysunęła tylko na jego miejsce nowe klasy, nowe warunki ciemięztwa, nowe formy walki społecznej.

Проте наша епоха, епоха буржуазії, визначаєть ся тим, що вона зробила клясові антаґонїзми простїйшими. Цїле суспільство чим раз, то все більше та більше росколюєть ся на два великих ворожих табори, на дві великі, цїлком протилежні одна до одної, кляси — буржуазію та пролєтаріят.

Zawsze jednak czasy nasze — czasy panowania burżuazyi — uprościły o wiele antagonizmy klas. Cała społeczność coraz wyraźniej łamie się na dwa wielkie a wrogie obozy, na dwie wielkie bezpośrednio występujące do walki klasy: burżuazyę i proletaryat.

З середньовічних кріпаків вийшла міщанська людність перших міст; з цього міщанства розвинули ся перші елєменти буржуазії.

Z poddanych średniowiecznych powstaje mieszczaństwo pierwszych miast, a z mieszczaństwa tego wyłaniają się pierwsze elementy burżuazyi.

Відкриттє Америки і віднайденє морської дороги навколо Африки дали підростаючій буржуазії нові простори. Ринки східної Індії та Китаю, кольонїзація Америки, міньба з кольонїями, побільшеннє числа засобів міньби і товарів взагалї — спричинили ся до нечуваного досї розвитку торговлї, мореплавства та промислу, і тим прискорили розвиток революційного елементу в упадаючім февдальнім суспільстві.

Odkrycie zaś Ameryki, opłynięcie Afryki stwarza nowe warunki dla dalszego jej powstawania. Rynek azyatycki (Indye, Chiny), kolonizacya Ameryki, handel wymienny z koloniami, zbogacenie się w środki wymiany i wogóle wzrost masy towarów — przyczyniają się do niesłychanych dotychczas postępów handlu, żeglugi, przemysłu, a tem samem przyspieszają rozwój rewolucyjnego żywiołu w upadającem społeczeństwie feodalnem.

Дотеперішний февдальний або цеховий засіб продукції вже не задовольняв потреб, що росли разом з новими ринками, його місце заступила мануфактура. Промисловий середнїй стан випхнув цехового майстра; подїл працї поміж ріжними корпораціями зник од подїлу працї в самій майстернї.

Ówczesny feodalny czyli cechowy system produkcyi nie był w stanie zadośćuczynić wzrastającemu z odkryciem nowych rynków popytowi (zapotrzebowaniu). Miejsce jego zajmuje rękodzielnictwo (manufaktura). Majster cechowy ustępuje miejsca średniemu stanowi przemysłowemu: podział pracy między rozmaite korporacye usunięty zostaje przez podział pracy w samym warsztacie.

Але ринки збільшувались безперестанно, попит що-раз то зростав. Вже й мануфактура вистарчити не могла. Тодї пара і машини революціонїзували промислову продукцію. На місце мануфактури виступає сучасний великий промис, а на місце промислового середнього стану — промислові мілїонери, проводирі цїлих промислових армій, сучасні буржуа.

Rynki wszakże rozszerzają się ustawicznie, popyt coraz się wzmaga. Rękodzielnictwo (manufaktura) nie wystarcza mu już także. Wówczas para i maszyny rewolucyonizują przemysłową produkcyę. Rękodzielnictwo ginie wobec wielkiej industryi a przemysłowy stan średni wobec przemysłowców milionerów, kierujących całemi armiami robotników — wobec współczesnych kapitalistów.

Велика промисловість утворила сьвітовий ринок, підготований відкриттєм Америки. Сьвітовий ринок дав спроможність буйно розвити ся торговлї, мореплавству і сухопутним зносинам.

Wielki przemysł stwarza rynek powszechny, przygotowany już przez odkrycie Ameryki. Rynek powszechny wywołuje olbrzymi rozwój handlu, żeglugi i wogóle środków komunikacyi, a ten oddziaływa znowuż na wzrost przemysłu.

Це, з свого боку, вплинуло на розширенє промисловости, і помірно з тим, як розширювались промисел, торговля, мореплавство, желїзницї, — помірно з тим розвивала ся і буржуазія, збільшуючи свої капітали і випираючи назад всї кляси, які зістали ся од середнїх віків.

O ile rozwija się przemysł, handel, żegluga, koleje żelazne, o tyle też wzrasta potęga burżuazyi, kapitały jej mnożą się — a wszystkie klasy starego, średniowiecznego społeczeństwa ustępują pod jej naciskiem z areny dziejowej.

Отож ми бачимо, що сучасна буржуазія сама є продуктом довгого розвитку, цїлої низки перетворень в засобах продукції і зносин.

Widzimy zatem, że współczesna burżuazya jest produktem długiego postępowego rozwoju, iż jest ona wytworem całego szeregu przewrotów w systemie produkcyi i wymiany.

Кожен з цих кроків розвитку бужуазії супроводив ся відповідним полїтичним поступом.

Każdemu z tych stopni rozwoju burżuazyi towarzyszył odpowiedni postęp polityczny.

Пригноблений стан за часів пануваня февдалів; узброєна і самопорядковуюча ассоціяція в комунї; тут — незалежна мійська республика, там — третій оподаткований стан монархії; далї в часи мануфактури, в станових або абсолютних монархіях — сила паралізуюча дворянство; головна підвалина великих монархій взагалї — вона, буржуазія, завоювала нарештї виключну полїтичну владу в сучасних констітуційних державах, з того часу, як зявила ся сучасна велика промисловість і сьвітовий ринок.

Mieszczaństwo — ów stan uciśniony przez panów feodalnych — jawi się z czasem jako zbrojna i samorządna organizacya w gminie miejskiej, tu i owdzie zaś powołuje do życia niezależną rzeczpospolitą miejską; „trzeci“ stan podatkowy monarchii za czasów rękodzielnictwa (manufaktury), staje się w monarchii absolutnej lub stanowej przeciwwagą arystokracyi; wreszcie rozwojem wielkiego przemysłu i powstaniem rynku powszechnego — burżuazya współczesna jako najpoważniejsza podstawa wielkich monarchij wogóle zdobywa sobie w nowożytnem państwie konstytucyjnem wyłączne panowanie polityczne.

Сучасний уряд це є лиш комітет, що порядкує спільними справами всеї буржуазії.

Nowożytne rządy są jedynie komitetami ustanowionymi dla kierowania społeczno-klasowymi interesami burżuazyi.

Буржуазія грала в історії незвичайно революційну ролю.

Burżuazya miała w dziejach znaczenie wysoce rewolucyjne.

Скрізь, де тільки вона запанувала, вона знищила всї февдальні, патріярхальні, ідилїчні відносини. Вона пірвала без жалю ріжноманїтні февдальні звязки, що сполучували людину з її природними панами, і не лишила між людьми нїякого иньшого звязку, крім голого інтересу, крім холодних рахунків «на готові гроші».

Pochwyciwszy w swoje ręce władzę, zniosła do szczętu patryarchalność i idyliczność feodalizmu; poszarpawszy bezlitośnie barwną nić feodalną, która łączyła poddanych z ich naturalnymi rządcami, nie pozostawiła między ludźmi żadnego innego łącznika prócz nagiego interesu, prócz pozbawionej wszelkiej czułości „płacy gotówką.“

Сьвяті поривання побожної мрійности, лицарського ентузіязму міщанської сентиментальности, — вона втопила в холодній водї еґоїстичних рахунків. Вона перетворила особисту поважність людини в мінову вартість і на місце незлічимого числа добутої і патентованої свободи вона поставила одну безсовістну свободу — свободу торговлї.

Chłodem egoistycznego wyrachowania zmroziła święte porywy pobożnego marzycielstwa, rycerskie zapały i mało-mieszczańską sentymentalność. Godność osobistą przeistoczono w wartość wymienną, a zamiast mnóstwa patentami zagwarantowanych i drogo nabytych swobód proklamowano jedną tylko, obraną z wszelkiej idealności — wolność handlu.

Одним словом на місце визиску повитого релїґійними і полїтичними оманами вона поставила визиск отвертий, безсоромний, безпосередній, жорстокий.

Jednem słowem, wyzyskiwanie, strojne w osłonę religijnej i politycznej iluzyi, zmienia się tu na jawne, bezwstydne, bezpośrednie — bezczelne wyzyskiwanie.

Буржуазія позбавила мани усї ті професії, на які до того часу дивили ся з повагою й пошаною. Лїкаря, правника, попа, поета, ученого вона зробила своїми платнїми наймитами.

Burżuazya pozbawiła świętości wszystkie dotychczas z pokornym podziwem szanowane rodzaje działalności. Lekarza, prawnika, księdza, poetę, ludzi nauki wreszcie — przeistacza ona w swoich najemnych robotników.

Буржуазія зірвала з родинних відносин їх нїжне, сентиментальне повивало і повернула їх в чисто грошеві відносини.

Burżuazya stosunki rodzinne obrała z uczuciowo-sentymentalnego uroku i widzi w nich tylko interes pieniężny.

Буржуазія показала, як грубе виявленнє сили в середнї віки, що так чарує реакціонерів, годило ся з самим найгіршим ледацтвом. Вона перша показала, що може зробити дїяльність людини. Вона утворила зовсїм иньші дива од еґипетських пирамид, римських водотягів і ґотських соборів; вона виконала не такі походи, як переселеннє народів і хрестові походи.

Burżuazya okazała także, o ile brutalna siła, którą tak bardzo zachwyca się reakcya w obrazach średniowieczyzny, musiała znaleźć stosowne dopełnienie swoje w niedźwiedziej nieruchliwości. Ona to po raz pierwszy poucza, czego dopiąć potrafi wysiłek ludzki. Zdobyła się na większe cuda, niż piramidy egipskie, rzymskie wodociągi lub gotyckie katedry, a jej podboje różnią się najzupełniej od wędrówek ludów lub wypraw krzyżowych.

Буржуазія не може істнувати, не революціонїзуючи безперестанно знаряддів продукції, а значить і продукційних відносин, себ-то і всїх суспільних відносин.

Podobnie jak niezmienność w starym systemie produkcyi była koniecznym warunkiem istnienia dawniejszych klas przemysłowych, tak nieodbitym warunkiem istnienia burżuazyi jest ustawiczne rewolucyonizowanie środków produkcyi, a więc i samej jej organizacyi, a więc i całego społeczeństwa.

Незмінне-ж заховуваннє старих засобів продукції, навпаки, було умовою істновання всїх попереднїх промислових кляс. Безперестанні перевороти в продукції, постійне хитаннє всїх суспільних обставин, вічна незабезпеченність, невпинний рух, — все це визначає буржуазну епоху поміж всїма иньшими.

Burżuazyjny okres cechują przedewszystkiem ciągłe przewroty w produkcyi, nieustanne wstrząśnienia wszystkich stosunków społecznych i wieczna niepewność, wieczne falowanie.

Усї міцні, закамянілі відносини з відповідними до них, віками осьвяченими, поглядами і уявами, руйнують ся; всї новоутворенні старіють ся перше нїж встигнуть закамянїти. Усе, що станове і нерухоме — зникає, все, що сьвяте — ганьбить ся; люди нарештї мусять поглянути тверезими очима на своє життєве становище і на свої взаємні відносини.

Wszelkie nienaruszalne, skamieniałe stosunki z porodzonymi przez nie a od dawiendawna szanowanymi poglądami i pojęciami upadają, wszystkie zaś nowe starzeją się rychlej, niż stężeć mogą. Wszelka kastowość i nieruchomość przepada, wszelka świętość druzgocze się, a człowiek zmuszonym się wreszcie widzi trzeźwem okiem oceniać stanowisko swoje i swój do innych stosunek.

Потреба збутку, який безупинно розростав ся-б, примушує буржуазію ганяти по всьому сьвітї|. Їй усюди треба пролїзти, скрізь улаштоватись, скрізь завязати зносини.

Potrzeba, wciąż bardziej a bardziej wzrastająca, odbytu dla towarów pędzi burżuazyę po całej kuli ziemskiej. Wszędzie musi się ona zagnieździć, urządzić i wszędy zarzucie swoje sieci.

Визискуючи сьвітовий ринок, буржуазія зробила космополїтичними продукцію і споживання всїх країн. На превеликий жаль реакціонерів, вона відняла у промисла його національний ґрунт.

Przez eksploatacyę rynku powszechnego burżuazya nadaje produkcyi i konsumcyi charakter kosmopolityczny, ku wielkiemu umartwieniu reakcyonistów pozbawiając przemysł narodowego gruntu.

Стародавні національні промисли знищені, або нищить ся на наших очах. Вони випихають ся новим промислом, заведення якого є питаннєм життя для кожної з цівілїзованих націй, — промислом, який обробляє не тільки місцеві сирі матеріяли, але також і сирі матеріяли найдальших країн. Витвори цього нового промислу споживають ся не тільки в самій країні, але й по всїх частинах сьвіту.

Starożytne narodowe industrye upadły i upadają z dniem każdym. Miejsce ich zajmuje przemysł, którego wprowadzenie jest kwestyą życia dla wszystkich narodów, który nie ogranicza się przetwarzaniem produktu surowego danej tylko miejscowości, lecz ściąga go z najodleglejszych okolic, i którego fabrykaty spożytkowane być muszą nie jedynie wewnątrz kraju, ale we wszystkich częściach świata.

Замісць старих потреб, що задовольняли ся місцевими продуктами, зявляють ся нові, для задоволення яких потрібні продукти найдальших країн і климатів. Замісць старої місцевої і національної самозабезпеченності і відокремленності виступає загальна міньба, загальна залежність націй одної від другої.

Dawne potrzeby, które się krajowymi wyrobami zaspakajały, ustępują przed potrzebami nowemi, które zużywają produkty rozmaitych krajów i najróżnorodniejszych klimatów. Dawna lokalna i narodowa, zadowolona sama z siebie, chińszczyzna zanika wobec wszechstronnej wymiany i wszechstronnej zależności wzajemnej narodów.

Те саме можна сказати і про духовну продукцію. Духовні здобутки окремих націй, роблять ся спільним добром. Національна однобічність і обмеженність робить ся все більш та більш неможливою і з численних національних і місцевих лїтератур утворюєть ся одна сьвітова лїтература.

Podobnież ma się rzecz z produkcyą umysłową: płody umysłowe pojedynczych narodów stają się własnością wspólną całego świata. Narodowa jednostronność jest coraz niemożebniejszą, a narodowe i lokalne literatury stwarzają jedną olbrzymią literaturę powszechną.

Швидким полїпшуваннєм всїх знаряддів продукції, безперестанним полехшуваннєм засобів зносин, буржуазія жене всї, навіть варварські, народи, на шлях цівілїзації. Дешеві цїни її товарів — це важка артілєрія, за поміччю якої буржуазія руйнує до щенту китайські мури і примушує до капітуляції запеклу ненависть варварів до всього чужого.

Przez szybko postępujące udoskonalenie środków produkcyi i przedziwnie ułatwione środki komunikacyi burżuazya popycha na cywilizacyjne drogi wszystkie zgoła — nawet barbarzyńskie — kraje. Przystępne ceny towarów są dla niej działami ciężkiego kalibru, któremi przebija mury chińskie i nakazuje kapitulować najupartszej nienawiści do cudzoziemszczyzny.

Вона примушує всї нації завести у себе буржуазний засіб продукції, коли вони не хотять загинути; вона змушує їх завести у себе так звану цівілїзацію, то-б то стати буржуа. Одним словом вона переробляє весь сьвіт на свій кшталт.

Zmusza ona wszystkie narody, które nie chcą zginąć, do zastosowania u siebie burżuazyjnego systemu produkcyi — zmusza je do cywilizowania się czyli do rozwoju w duchu burżuazyjnym. Słowem — tworzy światy nowe na obraz i podobieństwo swoje.

Буржуазія віддала село під пануваннє міста, она здобувала величезні міста, вона значно побільшила число мійського населення супроти сільського і таким чином визволила значну частину населення від вузького, обмеженого життя на селї.

Burżuazya podbija wieś na rzecz miasta, stwarza olbrzymie centra, zwiększa ogromnie liczbę ludności miejskiej w porównaniu do wiejskiej i tem samem znaczny procent ludności wyrywa z idyotycznych warunków życia wiejskiego.

Так само, як село стало залежним од міста, так само варварські і на пів варварські країни стали залежними од цівілїзованих, хлїборобські народи — од буржуазних народів, Схід — од Заходу.

Podobnież jak wieś od miasta, czyni ona zależnymi barbarzyńskie i nawpół barbarzyńskie ludy od cywilizowanych, rolne od przemysłowych, Wschód od Zachodu.

Буржуазія постійно усуває роздробицю знарядів продукції, маєтку і населення. Вона злучила населеннє в великі маси, знаряддя продукції централізувала, а власність сконцентрувала в руках не великого числа властників. Конечним наслїдком цього була полїтична централїзація.

Burżuazya usuwa coraz więcej rozproszenie środków produkcyi, własności i ludności. Jednoczy ludność, centralizuje środki produkcyi i stara się własność w niewielu rękach skoncentrować. Koniecznym skutkiem tego była centralizacya polityczna.

Незалежні, ледви злучені між собою провінції, з ріжними інтересами, законами, урядами, ріжними митовими системами були зєднані в одну націю, з одним урядом, однаковими законами, одними клясовими інтересами, з одною митовою системою.

Niezależne, ledwo powiązane prowincye z najrozmaitszymi interesami, z najrozmaitszymi prawami i rządami, z najrozmaitszym systemem ceł — zlewają się w jeden naród, w jeden rząd, jedno prawodawstwo, jeden narodowy interes klasy, jeden kordon cłowy.

Буржуазія за часи свого меньш нїж вікового панування утворила могутнійші і ґрандіознійші продукційні сили, нїж всї попередні поколїння вкупі.

Burżuazya przez czas swego stuletniego klasowego panowania stworzyła potężniejsze i kolosalniejsze siły produkcyjne, niż wszystkie poprzedzające ją pokolenia razem wzięte.

Опануваннє силами природи, машинерія, пристосованнє хемії до промислу і хлїборобства, пароплавство, залїзницї, елєктричні телєґрафи, експльоатація цїлих частин сьвіта, реґуляція рік, цїлі населення, що наче виросли з землї, — яке попереднє столїттє могло собі уявити, що в громадській працї заховані такі продукційні сили?!

Podbicie sił przyrody, maszyny, zastosowanie chemii do przemysłu i rolnictwa, żegluga parowa i koleje żelazne, telegrafy, umożliwienie eksploatacyi rolnej całych krajów, regulacya rzek, masy ludności niby z pod ziemi wyrastające… któryż z ubiegłych wieków marzyć mógł, iż taka potęga sił produkcyjnych kryje się w łonie pracy społecznej?

Одже ми бачили, що знаряддя продукції і засоби зносин, на ґрунті яких розвиваєть ся буржуазія, утворили ся ще в февдальнім суспільстві.

Widzieliśmy przeto, że środki produkcyi i komunikacyi, które były podstawą powstania burżuazyi, wytwarzają się w feodalnem jeszcze społeczeństwie, —

На певному ступні розвитку цих засобів продукції і зносин умови, в яких февдальне суспільство витворювало товари і їх міняло, февдальна орґанїзація хлїборобства і мануфактури, або, одним словом, февдальні відносини власности вже перестали відповідати розвиненим продукційним силам. Вони спиняли продукцію, замісць того, щоб спричиняти ся до її розвивання. Вони стали для неї кайданами. Вони мусїли порвати ся, і дійсно порвались.

że w pewnym okresie rozwoju tych środków produkcyi i komunikacyi warunki wytwarzania i wymiany ustroju feodalnego, a więc feodalna organizacya rolnictwa i przemysłu, czyli jednem słowem feodalne formy posiadania nie odpowiadają już powołanym do życia siłom produkcyjnym, że formy te, miasto przyczynić się do postępów produkcyi, narzucają jeno więzy jej rozwojowi, że koniecznem było ich usunięcie, i że dla tego też zniszczone zostały.

На їхньому місці повстала вільна конкуренція з відповідною до неї громадською і полїтичною констітуцією, в якій економічно і полїтично панує кляса буржуазії.

Miejsce ich zastąpiła wolna konkurencya z odpowiednią konstytucyą społeczną i polityczną, z ekonomicznem i politycznem panowaniem klasowem burżuazyi.

На наших очах відбуваєть ся подібний до цього рух. Буржуазні відносини власности, відносини продукції і зносин, сучасне буржуазне суспільство, що викликало такі ґрандіозні засоби продукції і зносин, — це суспільство опинилось в становищі чарівника, який не може опанувати викликаних ним самим підземних сил.

W czasach naszych odbywa się podobnyż ruch dziejowy. Burżuazyjne warunki produkcyi i wymiany, burżuazyjna forma posiadania — współczesne społeczeństwo kapitalistyczne, które czarodziejsko niby stworzyło owe potężne środki produkcyi i komunikacyi podobnem jest dzisiaj do czarnoksiężnika, co nie umie okiełznać siły podziemnej, jaką zaklęciem na usługi sobie zawezwał.

Впродовж кількох останнїх десятилїтть історія промислу і торговлї се є історія повстання сучасних продукційних сил проти сучасних продукційних відносин, проти тих відносин власности, які складають умови життя і панування буржуазії.

Od kilku dziesiątków lat historya przemysłu i handlu jest jedynie historyą zatargu współczesnych sił produkcyjnych ze współczesną organizacyą produkcyi, ze współczesną formą posiadania, która jest nieodbitym warunkiem życia i potęgi burżuazyi.

Досить згадати про торговельні крізи, які своїм періодичним поворотом чим раз то все більше погрожують існованню всього буржуазного суспільства. Крізи періодично нищать значну частину не тільки витворених уже продуктів, але й готових продукційних сил.

Wystarcza tylko wspomnieć o handlowych kryzysach, co swoją peryodycznością coraz groźniej urągają istnieniu całego ustroju burżuazyjnego. Kryzysy handlowe regularnie niszczą nietylko znaczną część wytworzonych już produktów, ale i masy przysposobionych do zużytkowania sił produkcyjnych.

В часи кріз вибухає громадська пошесть, що усїм попереднім епохам здавалось би безґлуздєм — пошесть надпродукції (зайвої продукції). Суспільство враз повертаєть ся на де-який час у варварство; можна подумати, що нужда, або загальна згубна війна відібрала у суспільства всї засоби істновання; видаєть ся, наче промисел і торговля знищені. І через що-ж се? Через те, що суспільство занадто має засобів до істновання, надто розвинений в йому промисел, торговля.

W kryzysach tych objawia się epidemia, którą ubiegło wieki uważałyby za bezmyślność — epidemia nadmiernej produkcyi. Społeczność widzi się chwilowo przerzuconą w stan barbarzyństwa i jak po głodzie lub wojnie niszczącej pozbawiona zostaje wszelkich środków do życia — przemysł i handel zamiera… a dlaczego? Gdyż społeczeństwo dzisiejsze posiada właśnie za wiele środków do życia, za wiele przemysłu i handlu — za wiele cywilizacyi!

Продукційні сили, якими воно може користувати ся, уже не сприяють розвиткови буржуазних відносин власности; навпаки, вони вже стали надто дужими для цих відносин, цї відносини стоять їм на перешкодї; а коли вони цю перешкоду перемагають, у всьому буржуазнім суспільстві вчиняєть ся нелад, самому істнованню буржуазної власності погрожує небезпека.

Siły produkcyjne, któremi ono rozporządza, nie przyczyniają się już do zachowania współczesnych form posiadania, przeciwnie stały się one dla tych form za potężne; formy te są już dla ich rozwoju hamulcem, skoro go więc przemogą, całe społeczeństwo burżuazyjne narażone zostaje na przewroty, a posiadanie burżuazyjne bywa zagrożonem.

Буржуазні відносини стали надто тісними, щоб вмістити в собі всї витворені ними богацтва. — Яким же чином запобігає буржуазія крізам? З одного боку, приневоленим знищеннєм цїлої масси продукційних сил; з другого боку, здобуваннєм нових ринків і ґрунтовнїйшою експльоатацією старих. Чим, отже? А тим, що виготовує нові, ширші і дужчі крізи, і тим, що зменьшує засоби запобігання їм.

Formy burżuazyjne są oczywiście za ciasne, aby objąć mogły wyprodukowane przez nie bogactwa. I jakże broni się kapitalizm przed grożącymi mu kryzysami? Z jednej strony przez przymusowe niszczenie całej masy sił produkcyjnych, z drugiej zaś przez zdobywanie nowych rynków i przez gruntowniejszą eksploatacyę rynków starych. Jakaż to więc obrona? Taka, która jeszcze wszechstronniejsze i gwałtowniejsze wywoła kryzysy, a środki zapobiegania im zmniejszy.

Та сама зброя, якою буржуазія повоювала февдалїзм, повертаєть ся тепер проти неї самої.

Broń, którą burżuazya zniszczyła feodalizm, zwraca się przeciw niej samej.

Проте буржуазія не тільки виковала зброю, яка її доведе до погибелї; вона також породила людей, які візьмуть ту зброю у руки — вона породила сучасних робітників, пролєтарів.

Burżuazya atoli nietylko broń ukuła, od której zginie, ale zrodziła także ludzi, którzy broń tę do ręki wezmą, — burżuazya zrodziła nowożytnych robotników — proletaryat.

Помірно з тим як розвиваєть ся буржуазія, тоб-то капитал, помірно з тим розвиваєть ся і пролєтаріят, кляса сучасних робітників, що живуть доти, доки мають роботу, і що находять собі роботу лиш доти, доки їхня робота побільшує капитал. Робітники, що мусять себе продавати од штуки, це такий же товар, як і всяка иньша річ у торговлї, і через це вони підлягають всїм змінам конкуренції, всїм хвилюванням ринку.

W tym samym stopniu, w jakim rozwija się burżuazya, czyli kapitał, powstaje także proletaryat, klasa robotników współczesnych, co póty żyć mogą, póki mają pracę, a dopóty tylko pracę znajdują, póki ona pomnaża kapitał. Robotnicy, którzy się sprzedawać muszą, stają się towarem, jak i każdy inny przedmiot handlu, a przez to są igraszką konkurencyjnej przypadkowości i ustawicznego falowania rynku.

Через заведення машин і подїл працї праця пролєтарів втратила весь свій самостійний характер, а через те і всю принаду для робітників.

Praca proletaryusza dzięki maszynie i podziałowi pracy postradała charakter wszelkiej samodzielności, tracąc też przez to wszelki dla robotnika urok.

Робітник став простим додатком до машин; від нього потрібують лиш самих простих, дуже одноманітних рухів, яких зовсїм неважко навчитися. Через це і коштує робітник лиш трохи не стільки, скільки потрібно на його удержаннє та на росплоджуваннє його раси.

Robotnik staje się tylko dodatkiem do maszyny, od którego wymaga się najpospolitszych tylko, najmonotonniejszych i łatwych do wyuczenia się poruszeń. Dlatego też cena najmu robotnika („kupna siły roboczej“) równa się wydatkom koniecznym na utrzymanie jego życia i rozmnażania się,

А цїна кожного товару, а значить і працї, рівна коштом його продукції. Значить, чим обридливійшою стає праця, тим меньшою стає платня. Та це ще не все: помірно з тим, як зростає уживаннє машин і подїл працї, — помірно з тим, зростає і кількість працї, чи то через збільшенє числа годин працї або через збільшенє самої праці, яка витрачаєть ся впродовж певного часу, чи завдяки прискоренному рухові машин і т. п.

gdyż cena towaru, a więc i cena siły roboczej równa się kosztom ich produkcyi. Dla tego też im bardziej wzrasta nieprzyjemność pracy, tem mniejszą jest zapłata. Co więcej: w tym samym stosunku, w jakim wzrasta zastosowanie maszyn i podział pracy, wzrasta też jej ilość, czy to przez powiększanie liczby godzin roboczych, czy też przez wymaganie większego wysiłku pracy w przeciągu danego czasu, czy też przez szybszy bieg maszyn i t. d.

Сучасний промисел зробив з невеличкої майстернї патріархального майстра величезну фабрику промислового капіталїста. Гурти робітників, зібраних у фабрицї, орґанїзовано по військовому. Як прості салдати промислової армії вони підлягають доглядові цїлої ієрархії унтерофіцерів і офіцерів.

Nowożytny przemysł przeistacza drobny warsztat patryarchalnego majstra w wielką fabrykę przemysłowego kapitalisty. Zbite w fabryce masy robotników zorganizowane zostają militarnie. Jako szeregowców armii przemysłu podporządkowuje ich kapitalista władzy fabrycznych dziesiętników i oficerów.

Вони — раби не тільки цїлої буржуазної кляси і буржуазної держави, — вони що дня і що години поневолені машиною, доглядачем, а насам перед окремим предприємцем буржуа. І чим біль ще цей деспотизм проголошує зиск своєю єдиною метою, тим більше стає він дрібним, ненавистним, гнїтучим.

Pozostają oni nietylko poddanymi klasy wyzyskiwaczy i burżuazyjnego państwa, ale są codziennymi jeszcze niewolnikami maszyny, nadzorców i przedewszystkiem samego kapitalisty. A despotyzm ten staje się tem bardziej drobnostkowym, tem bardziej znienawidzonym, tem bardziej ohydnym, im jawniej proklamuje się zysk, jako jedyny jego cel.

Чим меньше ручна праця вимагає зручности і сили, себ-то: чим більше розвиваєть ся сучасний промисел, — тим більше випихаєть ся праця чоловіків працею жінок. Ріжницї полу й лїт не мають більше нїякої суспільної ваги що до кляси робітників. Є це тільки знаряддя працї, які коштують ріжно, відповідно до лїт і полу.

Im mniej praca wymaga uzdolnienia i siły na jej wykonanie t. j. im więcej rozwija się nowożytny przemysł, tem częściej pracę mężczyzn zastępuje się przez pracę kobiet. Różnice płci i wieku nie mają już społecznego znaczenia dla klasy robotniczej. Wyzyskiwacz w robotniku widzi tylko narzędzie pracy, którego kupienie rozmaity pociąga koszt, stosownie do jego płci i wieku.

Як визиск робітника фабрикантом кінчаєть ся на тому, що робітник одержує свій заробіток готовими грішми, то він робить ся здобичею иньших частин буржуазії, — хазяїна будинку, крамаря, лихваря і иньших.

Kiedy wyzyskiwanie robotnika w fabryce kończy się i otrzymuje on swoją zapłatę, spadają na niego jak kruki inni wyzyskiwacze: właściciel domu, kramarz, lichwiarz i t. p.

Дотеперішні дрібні середні шари суспільства, дрібні промисловцї, купцї і рантьє, ремісники і селяне, всї цї ґрупи обертають ся в пролєтаріят, почасти через те, що їх невеличкий капітал не вистарчає для провадження великого промислу і занепадає через конкуренцію більших капіталїстів, почасти через конкуренцію більших капіталїстів, почасти через те, що їх зручність при нових засобах продукції губить свою вартість. Оттак рекрутуєть ся пролєтаріят з усїх ґруп населення.

Dotychczasowy stan średni: drobni przemysłowcy, rzemieślnicy i włościanie coraz liczniej i liczniej przechodzą w szeregi proletaryatu, po części dla tego, że ich mały kapitał nie wystarcza do prowadzenia przedsiębiorstwa i musi upadać wobec konkurencyi wielkich kapitałów, po części zaś i z tego powodu, że ich uzdolnienie (specyalne, techniczne) nie ma najmniejszego znaczenia wobec nowych sposobów produkcyi. Tak więc przypływają proletaryatowi siły ze wszystkich klas ludności.

Пролєтаріят переходить через ріжні фази розвитку. Його боротьба з буржуазією починаєть ся зо дня його народження.

Rozwój proletaryatu przechodzi rozmaite fazy. Walka jego przeciwko burżuazyi rozpoczyna się od chwili powstania tej ostatniej.

З початку борять ся робітники поодинцї, далї робітники однієї фабрики, нарештї робітники одного фаху в одній місцевостї проти окремого буржуа, що їх безпосередно визискує.

Z początku robotnicy walczą pojedynczo, potem robotnicy jednej fabryki, następnie robotnicy pewnego fachu w danej miejscowości przeciw kapitaliście, bezpośrednio ich wyzyskującemu.

Вони нападають не тільки на буржуазні продукційні відносини, але на самі знаряддя продукції; вони нищать чужі товари, які роблять їм конкуренцію, руйнують машини, палять фабрики; вони силкують ся повернути загублене становище середньовічних робітників.

W walce tej powstają oni nie jedynie przeciwko burżuazyjnym warunkom produkcyi, ale rzucają się także i na narzędzia pracy; niszczą obce, wywołujące konkurencyę towary, rozbijają maszyny, podpalają fabryki, starają się znowuż powrócić na dawne stanowisko średniowiecznego robotnika.

На цїм ступнї розвитку робітники становлять розвіяну по всїй країнї і розєднану конкуренцією масу. Те що вони держать ся купи, виступають разом, це ще не є наслїдком їх власного єднання, а є лиш наслїдком єднання буржуазії, що для осягнення своїх полїтичних цїлів мусить і ще має спроможність рухати весь пролєтаріят.

W okresie tym robotnicy tworzą po całym kraju rozrzuconą i przez konkurencyę rozbitą masę. Masowe poruszenia robotnicze nie są tu jeszcze wynikiem świadomej ich pracy nad zjednoczeniem, lecz wywoływane są przez burżuazyę samą, która dla dopięcia swych celów politycznych musi i tymczasowo jeszcze może poruszać masy proletaryatu.

Одже пролєтарі на цїм ступнї розвитку борять ся не з своїми ворогами, а з ворогами своїх ворогів, з останками абсолютної монархії, з земельними власниками, з непромисловими буржуа, з дрібними міщанами. Таким побитом, весь історичний рух концентруєть ся в руках буржуазії; кожна побіда оттак осягнена, це побіда буржуазії.

W okresie więc tym proletaryat walczy politycznie nie ze swoim wrogiem, lecz z wrogiem wrogów swoich — z resztkami absolutnej monarchii, z posiadaczem ziemskim, z nieprzemysłową burżuazyą, z małomieszczaństwem. Ruch dziejowy jest tu skoncentrowany w ręku burżuazyi; każde zwycięstwo jest tu zwycięstwem burżuazyi tylko.

Але розвиток промислу не тільки побільшує число пролєтаріяту, — він збиває єго у що-раз більші масси; сила пролєтаріяту росте і він починає що раз то більше розуміти цю силу.

Ale z rozwojem przemysłu, proletaryat wzrasta nietylko liczebnie, zbija się on w wielkie masy, mnoży swoje siły i przychodzi do ich świadomości.

Інтереси і життєве становище пролєтарів що раз більше вирівнюють ся, бо машини постійно заглажують всї неоднаковости працї і мало не скрізь пригнїтають заробітну платню до однаково низької міри.

Interes i położenie robotników staje się coraz bardziej jednakiem, gdyż maszyny coraz więcej zacierają różnice między rozmaitemi gałęziami pracy i prawie wszędzie sprowadzają płacę do jednako niskiego poziomu.

Зростаюча конкуренція буржуа про між собою і торговельні крізи, що випливають з цїєї конкуренції, роблють заробіток пролєтаря що-раз більше непевним; безупинне полїпшеннє машин, що поступає чим раз швидше, робить все життєве становище робітника що раз більше хистким; сварки про між поодиноким робітником і поодиноким буржуа щораз більше набірають ся характеру сутички між двома клясами.

Wzrastająca konkurencya kapitalistów i wywoływane przez nią kryzysy handlowe powodują coraz większe falowanie płacy zarobkowej; i wciąż potężniej postępujące doskonalenie maszyn nieustannie czyni życie robotnika coraz mniej zabezpieczonem; zatarg pojedynczego robotnika z pojedynczym wyzyskiwaczem coraz wyraźniej przybiera charakter zatargu dwu klas.

Робітники починають закладати спілки проти буржуазії; вони виступають у-купі, щоб запевнити свою заробітну платню. Вони засновують нарештї навіть сталі товариства, щоб забезпечити себе на час розрухів. Подекуди ця боротьба проявляєть ся в повстанських бунтах.

Robotnicy poczynają się jednoczyć przeciw burżuazyi; walczą oni wspólnemi siłami o wysokość płacy zarobkowej. Powstają nawet stałe związki, któreby mogły wystąpić z pomocą w razach takich wybuchów. Tu i owdzie objawia się walka w poruszeniach powstańczych.

Інколи побіждають робітники, але не на довго. Дійсним наслїдком їх боротьби не є безпосередній усьпіх її, але та одностайність робітників, що чим раз то все ширшає.

Niekiedy zwyciężają robotnicy, ale nie na długo. Istotnym rezultatem ich walk jest nie bezpośrednie zwycięstwo, ale coraz szersze zjednoczenie sił proletaryatu.

Цїй одностайностї сприяє викликане великою продукцією полїпшенє засобів зносин, яке стикає між собою робітників ріжних місцевостей. Вже досить і цього стикання, щоб місцеві сварки, що скрізь мають однаковий характер, обернули ся в одну національну клясову боротьбу.

Pracy tej zjednoczenia rzetelnie też dopomaga wywołany przez postępy wielkiego przemysłu rozwój środków komunikacyi, który ułatwia stosunki robotnikom rozmaitych miejscowości. Wystarcza właśnie zawiązanie tylko tych stosunków, ażeby lokalne walki robotników z jednakim wszędzie charakterem scentralizować w jedną wielką walkę klasowo-narodową.

Але кожна клясова боротьба — є боротьба полїтична. І сучасні пролєтарі завдяки залїзницям в де-кілька лїт осягнули такого зєднаня, до якого середньовічні міщани з їх поганенькими шляхами потрібувалиб цїлі столїття.

Wszelka wszakże walka klas jest zarazem walką polityczną. A zjednoczenie, na które średniowieczyzna z swemi drogami kołowemi potrzebowałaby wieków, proletaryat nowożytny urzeczywistnia dzięki kolejom żelaznym w ciągu lat kilku.

Оця орґанїзація пролєтарів в клясу, а значить і в полїтичну партію, раз-по-раз розбиваєть ся конкуренцією по між самими робітниками. Але раз-у-раз вона повстає знову, — повстає дужча, міцнїйша, могутнїйша. Користуючись незгодою по-між буржуазією, вона допевняєть ся признання деяких робітничих інтересів законом. Так вийшло з законом про десяти-годинний робочий день в Анґлїї.

Organizacya ta proletaryatu, jako klasy, a zarazem jako stronnictwa politycznego, rozbija się co chwila przez konkurencyę między samymi robotnikami. Mimo to wszakże po każdem rozbiciu odnawia się ona, zawsze rośnie w siły, wzmacnia się, potężnieje coraz bardziej. Korzystając z waśni wśród burżuazyi, zdobywa ona uznanie dla niektórych interesów robotniczych na polu prawodawczem. Tak właśnie rzecz się miała z prawem, ograniczającem pracę do dziesięciu godzin w Anglii.

Незлагоди в старому суспільстві взагалї всяко сприяють розвиткові пролєтаріяту. Буржуазія провадить безупинну боротьбу: з початку проти арістократії, далї проти тієї частини самої буржуазії, інтереси якої спиняють поступ промислу і, нарештї, вона постійно бореть ся з буржуазією всїх чужоземних країн.

Starcia w łonie społeczeństwa w najrozmaitszy sposób przyczyniają się zawsze znakomicie do postępów proletaryatu. Burżuazya walczy ustawicznie; naprzód przeciw arystokracyi, dalej z tą częścią burżuazyi, której interesy znajdą się w przeciwieństwie z interesami wielkiego przemysłu, zwłaszcza zaś z burżuazyą innych krajów.

В усїх цих випадках вона мусить звертати ся до пролєтаріяту, просити в його запомоги і таким робом пхає його на шлях полїтичного руху. Оттак вона сама дає пролєтаріятові елємент свого полїтичного досьвіду, тоб-то зброю проти самої себе.

We wszystkich tych walkach musi się odwoływać do pomocy proletaryatu i tym sposobem popychać go do poruszeń politycznych. Udziela więc ona sama klasom pracującym elementów swego (politycznego) wykształcenia czyli daje im do ręki oręż przeciw sobie.

Як ми бачили, через поступ промислу цїлі шари пануючої кляси перевертають ся в пролєтаріят, або принаймнї умови їх істновання занебезпечені. Вони також віддають пролєтаріятові дуже богато виховуючих елєментів.

Prócz tego — jak już zaznaczono — w miarę postępów przemysłu całe warstwy klas posiadających stają się proletaryatem, albo, co najmniej, zagrożone zostają utratą swych stanowisk społecznych. Są one więc także czynnikiem kształcącym w szeregach robotniczych.

Нарештї, в той час, коли клясова боротьба наближаєть ся до розвязаня, процес роскладу серед пануючої кляси, серед усього старого суспільства, робить ся остільки різким і гострим, що невелика частина пануючої кляси відклоняєть ся від неї і прилучаєть ся до кляси революційної, кляси, яка несе в своїх руках будучність.

W czasach wreszcie, w których walka klasowa zbliża się do rozwiązania, proces rozkładowy starego społeczeństwa staje się tak gwałtownym, iż część klasy panującej odrywa się od niej i łączy z klasą rewolucyjną, która na sztandarach swoich godła przyszłości wypisała.

Так само, як колись пристала до буржуазії частина арістократії, так тепер прилучаєть ся до пролєтаріяту частина буржуазії, а саме: частина буржуазних ідеольоґів, що дійшла до теоретичного розуміння усього історичного руху.

Jak niegdyś część arystokracyi stanęła w szeregach burżuazyi, tak dziś część burżuazyi przechodzi do proletaryatu, a mianowicie część idealistycznie usposobionej inteligencyi burżuazyjnej, która zdołała teoretycznie zrozumieć rozwój dziejowy społeczeństw.

З поміж усїх кляс, що стоять тепер проти буржуазії, тільки один пролєтаріят є справдїшньою революційною клясою. Усї иньші кляси гинуть од великого промислу, — пролєтаріят утворюєть ся ним.

Z pomiędzy wszystkich współczesnych wrogów klasowych burżuazyi tylko proletaryat jest wobec niej klasą istotnie rewolucyjną. Wszystkie inne klasy upadają i zanikają z rozwojem wielkiego przemysłu, proletaryat zaś jest jego produktem, on go tworzy właśnie swoim rozwojem.

Середні шари: малий промисловець, малий купець, ремісник, хлїбороб, всї вони борять ся з буржуазією, щоб охоронити своє істнованє, як середніх шарів. Одже вони не революційні, але консервативні. Вони навіть реакційні, бо вони силкують ся повернути назад колесо історії.

Stan średni, drobni przemysłowcy, mały handlarz, rzemieślnik, włościanin walczą z burżuazyą, ażeby byt swój, jako stanów średnich, przed zagubą obronić. Są one przeto nie rewolucyjne, lecz zachowawcze; co więcej są reakcyjne, gdyż bieg postępowy historyi radeby wstecz cofnąć.

А як вони і революційні, то лиш остільки, оскільки їх чекає пролєтарізація, оскільки вони боронять будучі свої інтереси, а не інтереси сучасні, оскільки вони покидають свій власний погляд, щоб стати на погляд пролєтаріяту.

Jeśli zaś mają znaczenie rewolucyjne, to o tyle tylko, o ile przejście ich do szeregów proletaryatu jest nieuniknione, o ile bronią nie obecnego swego interesu, lecz interesów przyszłych, o ile porzucają swój punkt widzenia i uznają ten, na jakim stanął proletaryat.

Босяцтво — цей продукт пасівного зледащіння найнищих шарів старого суспільства, розворушене революцією пролєтаріяту, подекуди захоплюєть ся рухом, але все його життєве становище дає спроможність легко його підкупити до реакційних каверз.

Proletaryat żebraczy (Lumpenproletariat), ten osad bierny fermentacyi najniższych warstw starej społeczności, przez rewolucyę proletaryatu częściowo porwany zostanie, ze względu wszakże na całe swoje położenie nierównie łatwiej da się przekupić i użyć do machinacyj reakcyjnych.

В умовах життя прелєтаріяту немає й слїду од життєвих умов старого суспільства. Пролєтар не має власности; його відношенє до жінки і дитини не має нїчого спільного з буржуазними родинними відносинами; сучасна промислова праця, сучасне ярмо капіталу, що однаково гнітить робітника і в Анґлії, і у Франції, однаково і в Америцї, і в Нїмеччинї, — позбавило його всякого національного характеру.

Warunki życia starego społeczeństwa nie istnieją już dzisiaj w życiu proletaryatu. Proletaryusz pozbawiony jest własności; jego stosunek do żony i dziecka nie ma już nic wspólnego z rodzinnem życiem mieszczaństwa; współczesna praca przemysłowa, nowożytne jarzmo kapitału jednakie w Anglii i we Francyi, jednakie w Ameryce i w Niemczech pozbawia go najzupełniej narodowego charakteru.

Закони, мораль, релїґія, — все це для його лиш буржуазні забобони, за якими криють ся буржуазні інтереси.

Prawo, moralność, religia są dlań jedynie burżuazyjnymi przesądami, które służą za pokrywkę dla interesów kapitalisty.

Усї попередні кляси, здобуваючи для себе владу, силкувались запевнити своє, вже здобуте, житєве становище, тим що підгортали під умови найкращого визиску, все суспільство.

Wszystkie dotychczasowe klasy, zdobywając sobie panowanie, starały się zabezpieczyć zdobyte stanowiska swoje przez rzucenie całego społeczeństwa na pastwę warunków, zapewniających im zyski.

Пролєтарі-ж можуть заволодїти продукційніши силами суспільства, лишень тодї коли вони знищать свій власний, а разом з тим і весь дотеперішнїй взагалї спосіб присвоюваня. Пролєтарі не мають нїчого свого щоб охоронити, вони повинні знести всї дотеперішні пріватні багацтва і забезпеки пріватної власности.

Proletaryat natomiast wówczas tylko społeczne siły produkcyi podbić może, kiedy potrafi zniszczyć zarówno własny system przyswajania jak i wszystkie inne dotychczasowe sposoby zdobywania własności. Proletaryusze nie mają nic zgoła do zabezpieczenia, owszem powinni oni zniszczyć wszelkie prywatne gwarancye i zabezpieczenia.

Всї дотеперішні рухи були рухами меншости, або користними для меншостї. Пролєтарський рух є самостійним рухом величезної більшости на користь величезної більшости.

Wszystkie ruchy dziejowe dotychczas były ruchami mniejszości lub ruchami w interesie mniejszości. Ruch zaś proletaryatu jest ruchem samodzielnym olbrzymiej większości w interesie tejże większości.

Пролєтаріят, цей найнищий шар теперішнього суспільства, не може підняти ся, не може випростати ся не рознесши на порох усїєї надбудови шарів, яка складає оффіціяльне суспільство.

Proletaryat — ta najniższa obecnego społeczeństwa warstwa — nie może się podnieść, nie może się urządzić, zanim całe po nad nią z warstw oficyalnego społeczeństwa wzniesione rusztowanie nie wyleci w powietrze.

Хоч і не змістом, так за те формою, боротьба пролєтаріяту з буржуазією є насамперед — національною. Пролєтаріят кожної країни мусить, розумієть ся, насамперед упорати ся з своєю власною буржуазією.

Jakkolwiek nie co do istoty swojej, ale co do form — walka proletaryatu przeciw burżuazyi przedewszystkiem jest walką narodową. Proletaryat każdego kraju musi z natury rzeczy przedewszystkiem ze swoją własną skończyć burżuazyą.

Робивши нарис найбільш загальних фаз в розвиткові пролєтаріяту, ми простежили більш або менш скриту громадську війну аж до тієї хвилини коли вона обертається в відкриту революцію і коли пролєтаріят, насильно скинувши буржуазію, починає сам панувати.

Dając zarys ogólnych faz rozwoju proletaryatu, śledziliśmy mniej lub więcej ukrytą wojnę domową w łonie obecnego ustroju społecznego aż do chwili, w której ona ma wybuchnąć jako jawna rewolucya i przez gwałtowne zwalenie burżuazyi zjednoczonemi siłami proletaryatu zapewnić mu panowanie.

Все дотеперішнє суспільство, як ми бачили, спірало ся на антаґонїзм між пригноблювачами і пригнобленими клясами. Але для того, щоб можна було яку-небудь клясу гнобити, треба їй забезпечити принаймнї ті умови істновання, які потрібні для її хоч би й невільницького життя.

Wszystkie dotychczas istniejące społeczeństwa spoczywały — jak widzieliśmy — na antagonizmie klas panujących i uciśnionych. Ażeby wszakże panować nad jakąś klasą, trzeba jej zapewnić przynajmniej warunki, w których by mogła swój niewolniczy prowadzić żywot.

Кріпак за часів кріпацтва доробив ся до члена комуни, так само як міщанин під ярмом февдального абсолютизму доріс до становища буржуа.

Poddany mimo ucisk pańszczyzny i poddaństwo swoje zdobywa jednak stanowisko członka gminy (komuny); podobnież mało-mieszczanin wyrasta na kapitalistę pod jarzmem feodalnego absolutyzmu.

Навпаки-ж, сучасний робітник, замісць того, щоб враз з поступом промислу піднїмати ся, спускаєть ся все нижче, нижче навіть умов істновання своєї власної кляси. Робітник стає злидарем і злидні розвивають ся ще швидше, нїж населеннє і багацтво.

Nowożytny wszakże robotnik zamiast podnosić się z postępem przemysłu, upada coraz głębiej w przepaść nędzy dzięki warunkom, w jakich jego klasa postawiona została. Robotnik staje się nędzarzem, a pauperyzm (nędza) rozwija się szybciej niż ludność i bogactwo.

З цього стає видно, що буржуазія не здатна бути надалї пануючою клясою і проголошувати умови свого істнуваня за закон, що має кермувати суспільством. Вона нездатна панувати, бо нездатна забезпечити своєму невільникові навіть невільницького істнування, нездатна панувати, бо вона мусїла довести його до такого становища, що сама мусить його годувати, замість того, щоб годувати ся з його. Суспільство вже не може під нею жити, тоб-то, її життя не годить ся з життєм суспільства.

Jawnem tedy jest, że burżuazya staje się niezdolną utrzymać dłużej na stanowisku klasy panującej i narzucać nadal społeczeństwu warunki swego klasowego życia. Jako rządząca klasa nie może panować, bo nie jest w stanie niewolnikom swoim nawet w granicach ich niewolnictwa bytu zapewnić, bo spycha ich do stanowiska pauprów, których sama żywić musi, miasto żywienia się ich pracą. Społeczność nie może już żyć pod jej panowaniem,czyli inaczej: życie burżuazyi wpada w zatarg z życiem społeczności.