Найголовнїйшою умовою істнування і панування буржуазії є нагромадженнє багацтва в руках пріватних осіб, утворенє і побільшенє капіталу: а умовою істнування капіталу є наємна праця. Наємна праця тримаєть ся виключно на конкуренції робітників про між себе.

Najbardziej zasadniczym warunkiem istnienia i panowania klasowego burżuazyi jest prywatne nagromadzanie bogactw, wytwarzanie i pomnażanie kapitału; warunkiem zaś istnienia kapitału jest praca najemna; a praca najemna znowuż opiera się najwyłączniej na konkurencyi między robotnikami.

Поступ промислу, пасивною підоймою якого є буржуазія, становить на місце відокремленности робітників завдяки конкуренції — революційне їх зєднанє через ассоціяцію.

Rozwój przemysłu, którego burżuazya — chce czy nie chce — musi być dźwignią, z rozbitej przez konkurencyę klasy robotniczej stwarza jej rewolucyjnie zjednoczone szeregi.

От так розвиток промислу підкопує під ногами буржуазії навіть той самий ґрунт, на якому вона витворює продукти і їх присвоює. Вона витворює насамперед своїх власних могильників. Її погибель так само неминуча, як і перемога пролєтаріяту.

Sam tedy rozwój wielkiego przemysłu usuwa z pod nóg burżuazyi grunt, który warunkuje istnienie jej systemu produkcyi i przywłaszczania produktów. Wytwarza ona przedewszystkiem swoich własnych grabarzy. Śmierć burżuazyi i zwycięstwo proletaryatu są jednako nieuniknione.

II. Пролєтарі та комунїсти

II. Proletaryat i Komuniści.

Яке становище займають комунїсти що до пролєтарів взагалї?

W jakim stosunku wogóle pozostają komuniści do proletaryuszów?

Комунїсти — це не є яка-небудь окрема партія, що стоїть проти иньших робітничих партій.

Komuniści nie są żadną odrębną partyą w stosunku do innych partyj robotniczych.

Вони не мають нїяких інтересів иньших від інтересів всього пролєтаріяту.

Nie mają oni żadnych interesów obcych interesom całego proletaryatu.

Вони не виставляють нїяких окремих прінціпів, відповідно до яких вони хотїли-б сформувати пролєтарській рух.

Nie wysuwają oni żadnych zasad, któreby ruchom proletaryatu narzucić chcieli.

Комунїсти відріжняють ся від решти пролєтарських партій тільки тим, що, з одного боку, в боротьбі пролєтарів ріжних націй вони знаходять спільні, незалежні від національних обставин, інтереси всього пролєтаріяту і пильнують цих інтересів, — з другого-ж боку, вони відріжняють ся тим, що на ріжних ступнях розвитку боротьби пролєтаріяту з буржуазією вони завсїгди мають на оцї інтереси цїлого руху.

Komuniści wyróżniają się od innych partyj robotniczych tem tylko, że po pierwsze: w walkach proletaryatu rozmaitych narodów bronią wspólnych całemu proletaryatowi, od narodowości niezależnych, jego interesów; powtóre zaś tem, że w rozmaitych fazach, jakie walka proletaryatu z burżuazyą przechodzi, mają zawsze na oku interes całości ruchu.

Таким робом, що до практики комунїсти — це найрішуча, раз-у-раз поступаюча далї частина робітничих партій всїх країн, що-ж до теорії, то перед рештою пролєтарської масси вони мають перевагу у тім, що розуміють умови, хід і загальні наслїдки пролєтарського руху.

Komuniści tedy w praktyce są najbardziej skrajną, zawsze naprzód wybiegającą częścią partyj robotniczych wszystkich krajów, teoretycznie zaś mają tę wyższość nad resztą proletaryatu, że rozumieją warunki, przebieg i ogólne rezultaty ruchu robotniczego.

Комунїсти мають ту саму найблизчу мету, що й иньші пролєтарські партії, а саме оберненнє пролєтаріяту в клясу, знищеннє панування буржуазії, здобуттє пролєтаріятом полїтичної влади.

Najbliższe zadanie komunistów jest najzupełniej to samo, co i innych stronnictw proletaryatu: organizacja klas pracujących, obalenie panowania burżuazyi i zdobycie władzy politycznej przez proletaryat.

Теоретичні пункти комунїстів анї трішки не спірають ся на ідеї і прінціпи, знайдені або відкриті тим чи иньшим сьвітовим реформатором.

Zasady teoretyczne komunistów nie są bynajmniej wynikiem idej i zasad, które wykrył i ogłosił ten lub ów reformator świata.

Вони виявляють з себе лиш вираз в загальних рисах дійсних відносин істнуючої клясової боротьби, лиш загальний вираз історичного руху, що відбуваєть ся на наших очах. Змаганнє до знесення до теперішних відносин власности не є характерною прикметою комунїзму.

Są one jedynie sformułowaniem rzeczywiście istniejących warunków współczesnej walki klas, teoretycznym wyrazem odbywającego się w oczach naszych przewrotu. Zniesienie dotychczasowych form własności nie jest mniej czemś wyłącznie dla komunizmu (socyalizmu) tylko charakterystycznem.

Всї відносини власности підлягали постійним історичним замінам і одмінам.

Formy własności nieustannie przez rozmaite dziejowe okresy były odmieniane, podlegały ustawicznie historycznym przemianom.

Наприклад французька революція знесла февдальну власність на користь власности буржуазної.

Wielka rewolucya francuska, naprzykład, znosi własność feodalną na rzecz własności burżuazyjnej.

Що вже визначає коммунїзм, дак се не знесенє власности взагалї, але знесенє власности буржуазної.

Charakterystycznem tedy dla komunizmu jest nie dążenie do zniesienia własności wogóle, lecz dążenie do zniesienia form własności burżuazyjnej.

А сучасна буржуазна пріватна власність це є останній і найповнїйшій вираз вітворювання продуктів, яке спираєть ся на клясові антаґонїзми, на визискуваннє одних другими.

Skoro wszakże burżuazyjna własność prywatna jest ostatnim i najdoskonalszym wyrazem systemu wytwarzania i przyswajania produktu, opartego na antagonizmie klasowym, systemu — opartego na wyzyskiwaniu,

В цїм розумінню комунїсти можуть висловити свою теорію оттаким виразом: скасуваннє пріватної власности.

przeto komuniści w tym sensie mogą swoją teoryę w następującem streścić zdaniu: zniesienie własności prywatnej.

Нам, комунїстам, закидали, що начеб то ми хочемо знести здобуту особистою працею, власними руками зароблену власність, — власність, що є ґрунтом для всякої особистої свободи, дїяльности та самостійности.

Zarzucają nam, komunistom, że chcemy zniszczyć osobiście nabytą, osobiście zapracowaną własność, że chcemy znieść własność, która jest podstawą osobistej wolności, działalności i samodzielności…

Напрацьована, здобута своїми руками, заслужена власність! Чи ви говорите про дрібно-міщанську, дрібно-селянську власність, що істнувала перед буржуазною власністтю? Ми не потрібуємо її касувати, розвиток промислу сам знищив і нищить ії щоденно.

Zapracowana, nabyta, osobiście zarobiona własność! O jakiejże jednak mówicie nam własności — czy o małomieszczańskiej i włościańskiej może? Ależ nie potrzebujemy jej niszczyć, gdyż ją zniszczył i niszczy codziennie rozwój przemysłu.

Або може ви кажете про сучасну приватну власність буржуазії?

Albo mówicie może o współczesnej burżuazyjnej własności prywatnej?

Таж хіба наємна праця, праця пролєтарів, дає їм власність? А нї трішечки! Вона утворює капітал тоб-то власність, що визискує наємну працю і що може розвивати ся лишень тодї, коли вона утворює нову наємну працю за для нового визиску ії.

Ale czyż praca najemna, czyż praca proletaryusza wytwarza dla niego własność? Bynajmniej. Wytwarza ona kapitał czyli własność, która pracę najemną wyzyskuje, która pomnażać się może tylko pod tym warunkiem, że tworzyć będzie nową pracą najemną dla nowego wyzyskiwania.

В своїй теперішній формі власність тримаєть ся на антаґонїзмі між капіталом і наемною працею. Розгляньмо обидва боки цього антаґонїзму.

Własność w dzisiejszej formie swojej opiera się na antagonizmie kapitału i pracy najemnej. Rozważmy więc ten antagonizm.

Бути капіталістом, це значить займати в продукції не тільки особисте, але також і суспільне становище. Капітал є спільним громадським продуктом і може бути зужитий для дїла лиш спільними заходами багатьох, ба натіть, всїх членів суспільства.

Być kapitalistą znaczy nietylko pewne osobiste zajmować stanowisko, ale i stanowisko społeczne. Kapitał jest produktem pracy zbiorowej i może być zużytkowanym tylko przez pracę zbiorową wielu członków, ba! ostatecznie tylko przez pracę zbiorową wszystkich nawet społeczeństwa członków.

Значить капітал не є особистою силою, він є силою суспільсною.

Kapitał nie jest przeto żadną osobistą, jeno społeczną siłą.

Отож, коли капітал повернеть ся у спільну власність всїх членів суспільства, то це не буде перетвореннє особистої власности в громадську. Змінить ся лиш суспільний характер власности. Вона втратить свій клясовий характер.

Jeżeli tedy kapitał stanie się własnością wspólną wszystkich społeczeństwa członków, to akt ten nie będzie bynajmniej zamianą własności osobistej na własność społeczną. Przez akt ten zmienia się tylko społeczny charakter własności — traci ona tu tylko swój charakter klasowy.

Звернїм ся тепер до наємної працї.

Przejdźmy do pracy najemnej.

Пересїчна цїна наємної працї — се мінімум заробітної платні, себ-то, сума засобів до життя, потрібних для того, щоб робітник міг вижити, як робітник. Значить, того, що придбає собі наємний робітник своєю працею, ледве вистарчає на удержаннє і продовженнє його життя.

Przeciętna cena pracy najemnej jest to minimum płacy zarobkowej t. j. suma środków, koniecznych dla utrzymania życia robotnika, jako robotnika. Tego więc, co robotnik pracą swoją zdobywa, starczy mu zaledwo na utrzymanie jego życia.

Ми зовсїм не бажаємо касувати цього особистого присвоювання продуктів працї, яке потрібне для безпосереднього удержання і продовження життя, — присвоювання, що не лишає анї трохи чистої користи. Ми тільки бажаємо знести жебрацький характер цього присвоювання, при якому робітник живе тільки для того, щоб збільшувати капітал, і живе тільки доти, доки це годить ся з інтересами пануючої кляси.

Owóż, nie myślimy wcale znosić takiego osobistego przywłaszczania produktów pracy, koniecznych dla utrzymania życia; nie myślimy znosić takiego osobistego przywłaszczania, które nie daje żadnych „czystych dochodów“ i dać nie może panowania nad cudzą pracą. Chcemy jedynie znieść nędzotę tego przywłaszczania, które pozwala robotnikowi żyć dlatego tylko, aby pomnażać kapitał, i dopóty tylko, póki to dla interesów klasy panującej jest potrzebne.

В буржуазному суспільстві жива праця — це лиш засіб побільшувати скупчену працю. В комунїстичному суспільстві скупчена праця є лиш засобом для того, щоб розширити, збогатити життєвий процес робітника і сприяти йому.

W społeczeństwie burżuazyjnem żywa praca jest tylko środkiem zwiększenia pracy nagromadzonej, „skrystalizowanej". W społeczeństwie zaś komunistycznem praca nagromadzona będzie środkiem dla rozszerzenia, zbogacenia i uwygodnienia życia pracujących.

Виходить, що в буржуазному суспільстві минуле панує над сучасним, а в комунїстичному сучасне над минулим. В буржуазному суспільстві капітал є самостійним і особистим, тодї коли працюючий індівідуум — не самостійний і не має індівідуальности.

W społeczeństwie burżuazyjnem przeto przeszłość panuje nad teraźniejszością, w ustroju komunistycznym teraźniejszość zapanować musi nad przeszłością. W społeczeństwie burżuazyjnem kapitał jest samodzielnym i indywidualnym, pracujące zaś indywiduum jest niesamodzielne i skrępowane w swej indywidualności.

І знесеннє цих відносин буржуазія називає знесеннєм особистої свободи! Та вона має рацію: бо тут справді йде річ про знесенє особистої свободи і самостійности буржуазії.

Otóż zniesienie tego stosunku nazywa burżuazya zniesieniem wolności osobistej! I ma racyę. Chodzi tu bowiem najrzeczywiściej o zniesienie burżuazyjnej indywidualności, burżuazyjnej samodzielności i burżuazyjnej wolności.

Серед сучасних буржуазних продукційних відносин за свободу вважають вільну торговлю, вільну куплю і продаж.

Warunki współczesnej produkcyi przez wolność każą nam rozumieć wolność handlu, kupna i sprzedaży.

Але разом з тим, як згине баришуваннє, згине також і вільне баришуваннє. Балаканина про вільне баришуваннє, як і всї иньші великі слова нашої буржуазії про волю, взагалї мають вагу тільки що до звязаного баришування, що до поневоленого міщанина середніх віків; та вони не мають нїякої ваги проти комунїстичного знесеня баришування, проти знесеня буржуазних продукційних відносин і самої буржуазії.

Skoro wszakże zniknie handel wogóle, to zniknie tem samem i wolny handel. Gadanina o wolności spekulowania, jak i wszystkie inne krzyki naszej burżuazyi o wolności wogóle, mają sens wobec handlu uciśnionego, wobec poddaństwa mieszczanina wieków średnich — ale nigdy wobec komunistycznego zniesienia handlu, ale nigdy wobec zniesienia burżuazyjnego systemu produkcyi, ale nigdy wobec zniesienia burżuazyi samej.

Вас гнїває те, що ми хочемо знести пріватну власність. Але ж у вашому сучасному суспільстві пріватна власність уже знесена для 9/10 його членів, вона саме через те й істнує, що 9/10 членів суспільства не мають ії.

Oburzacie się na to, że chcemy znieść własność prywatną. Ależ w waszem obecnem społeczeństwie własność dla 9/10 jego członków jest już zniesioną; istnieje ona dlatego tylko i dzięki temu tylko, że dla owych 9/10 niemasz jej właśnie.

Виходить, що ви нам докоряєте за те, що ми хочемо знести ту власність, необхідною умовою істнування якої є відсутність власности у величезної більшости суспільства.

Robicie nam więc zarzut za to, że chcemy znieść waszą formę posiadania, której koniecznym warunkiem jest pozbawienie ogromnej większości społeczeństwa wszelkiej własności.

Одним словом, ви нам дорікаєте, що ми хочемо знести вашу власність. Ми справді хочемо це зробити.

Zarzucacie nam, jednem słowem, że chcemy znieść waszą własność. I macie słuszność — chcemy to najistotniej uczynić.

З тієї хвилини, як уже не можна буде повертати працї на капітал, гроши, ґрунтову ренту, або просто кажучи, на монополїзовану суспільну силу; тоб-то, з тієї хвилї, як особистої власности не можна вже буде переміняти на буржуазну власність, з тієї хвилини, кажете ви, особа буде знищена.

Chwila, w której praca nie da się nadal przeistaczać w kapitał, pieniądze, rentę, albo mówiąc krótko, nie da się przeistaczać w zmonopolizowaną siłę społeczną, t. j. chwila, w której własność prywatna nie będzie mogła stawać się własnością burżuazyjną, chwila ta — wołacie — będzie zarazem chwilą zaguby wszelkiej indywidualności.

Значить, ви признаєтесь, що на вашу думку особа — це нїхто иньший тільки буржуа, буржуазний власник. І ця особа справді мусить бути знищена.

Świadczycie tedy sami, że indywidualnością jest dla was nikt inny, jak tylko najwyłączniej kapitalista, burżuazyjny posiadacz. A indywidualność taka najistotniej zniszczoną być powinna ze szczętem.

Комунїзм не від кого не відбирає спромоги присвоювати для себе суспільні продукти; він тільки відбірає спромогу через це присвоюваннє поневолювати чужу працю.

Komunizm nie zabrania bynajmniej przywłaszczać produkty społeczne; odbierze on tylko możność wyzyskiwać pracę przez to przywłaszczanie.

Казали ще, що разом з знесеннєм пріватної власности скінчить ся всяка дїяльність і настане загальне зледащїннє.

Rozprawiają też, że zniesienie własności prywatnej sprowadzi zanik wszelkiej działalności i będzie proklamowaniem powszechnego próżniactwa.

Коли це так, то буржуазне суспільство давно вже мусїло б загинути через свою лїноту, бо ті що в нїм працюють, — не заробляють нїчого, а ті, що заробляють — зовсїм не працюють. З усього цього розміркуваня випливає ця тавтолоґія: не буде нїякої наємної працї, коли не буде капіталу.

Jeśliby zarzut ten był słusznym, burżuazyjne społeczeństwo musiałoby dawno już skonać z lenistwa, gdyż ci, co w niem pracują, nie zdobywają nic — a przywłaszczyciele właśnie nic nie robią. Wszystko to obraca się jeno koło ustawicznego powtarzania, że nie będzie pracy najemnej, skoro niemasz kapitału.

Всї докори, звернені проти комунїстичного засобу присвоювання і продукції матеріяльних продуктів, торкають ся також і до присвоювання та продукції продуктів духовних.

Wszystkie zarzuty, stosowane przeciw komunistycznemu systemowi przywłaszczania i produkowania dóbr materyalnych, stosowane są także i w dziedzinie przywłaszczania oraz produkcyi dóbr umysłowych.

Так само, як скасуваннє клясової власности на думку буржуа є скасуваннєм самої продукції, — так само знищенє клясового характеру осьвіти є на його думку знищеннєм осьвіти взагалї.

Jak dla kapitalisty zniesienie klasowego charakteru własności wyobraża się jako zniesienie produkcyi samej, tak też i zniesienie klasowego charakteru oświaty jest w jego mózgu identyczne ze zniesieniem, oświaty wogóle.

Та просьвіта, погибіль якої він обплакує, для величезної більшости є засобом обернутись в машину.

Ale oświata, o której utracie rozpacza, dla ogromnej większości jest tylko wyrabianiem się na maszyny…

Але що вам з нами змагатися, коли ви міряєте знесеннє буржуазної власности на погляд вашого розуміння свободи, просьвіти, права і т. и.

Nie występujcie wszakże z nami do walki, oceniając zniesienie burżuazyjnej własności waszemi pojęciami o wolności, oświacie, prawie itd.

Ваші ідеї сами випливають з буржуазних відносин продукції і власности, так само, як ваше право — це воля вашої кляси, що з неї ви зробили закон, — воля, зміст якої залежить од матеріяльних умов істнування вашої кляси.

Wasze ideje nawet są wytworami burżuazyjnego systemu produkcyi i posiadania, podobnież jak wasze prawo jest tylko do znaczenia ustawy podniesioną waszej klasy wolą, której treść dają materyalne warunki istnienia waszego jako klasy.

Вам користно уявляти, що ваші клясні відносини продукції і власности з історичних, з таких, що одміняють ся разом з рухом продукції, перевернули ся на вічні закони природи і розуму, але так само уявляли собі і всї иньші счезлї пануючі кляси. Те саме, що ви так добре розумієте коли говорить ся про античну власність, треба зрозуміти коли говорить ся про власність буржуазну.

Stronniczość, z którą wasz system produkcyi i posiadania ogłaszacie nie za wytwór warunków historycznych, upadających z dalszym rozwojem produkcyi, ale za wieczne natury i rozumu prawo, stronniczość ta charakterystyczną jest nietylko dla was; owszem, widzieliśmy ją we wszystkich klasach, których panowanie już upadło. Nie chcecie zastosować do własności burżuazyjnej tego, co zrozumiałem wam jest wyśmienicie w stosunku do form własności starożytnej i feodalnej.

Знесенє родини! Навіть самих найбільших радикалів обурює цей гидкий намір комунїстів.

Zniesienie rodziny! Najradykalniejsi nawet powstają z oburzeniem przeciw temu obrzydliwemu zamiarowi komunistów.

На чім стоїть сучасна буржуазна родина? На капіталї, на пріватному зискові. В цїлком розвиненій формі вона істнує тільки для буржуазії; але вона має доповненнє до себе в приневоленій безродинності пролєтарів і в прилюдній простітуції.

Ale na czemże zasadza się współczesna rodzina burżuazyjna? Na kapitale, na zyskach prywatnych. W formie zupełnie rozwiniętej istnieje ona tylko dla burżuazyi i ma uzupełnienie swoje w wymuszonej bezrodzinności proletaryatu oraz w nierządzie publicznym.

Буржуазна родина, розумієть ся, упаде разом з упадком цього ії доповнення, а вони обидві зникнуть в той самий час як зникне капітал.

Rodzina burżuazyjna upada najkonieczniej z chwilą zniesienia uzupełnień, a jedno i drugie z upadkiem kapitału.

Може ви нам дорікаєте, що ми хочемо знести визискуваннє дїтей їхнїми батьками? Ми признаємось до цього злочинства.

Albo zarzucacie nam może, że chcemy znieść wyzyskiwanie dzieci przez rodziców? Do takich zbrodniczych zamiarów przyznajemy się otwarcie.

Але ви кажете, що становлючи замість родинного суспільне вихованнє дїтей, ми тим самим руйнуємо найдорожші для людей відносини.

Utrzymujecie także, iż niszczymy najzaufańsze, najdroższe stosunki, proponując zamiast wychowania domowego wychowanie społeczne.

А ваше вихованнє, хіба воно не урядженє також суспільством? Хіба воно не залежить від суспільних відносин, серед котрих ви виховуєте, хіба не залежить від безпосереднього і посереднього встрявання суспільства, від шкіл і т. и.?

A czyż waszego wychowania nie określa społeczeństwo? Czyż nie jest, ono zależne od stosunków społecznych, w jakich się znajduje; nie pozostajeż ono pod bezpośredniem lub pośredniem kierownictwem społecznem, pod wpływem szkoły i t. d. i t. d.?

Комунїсти не знайшли цього впливу суспільства на вихованнє; вони тільки хотять змінити його характер, вилучити вихованнє з під впливу пануючої кляси.

Wpływ społeczeństwa na wychowanie nie jest bynajmniej wynalazkiem komunistów, zmieniają oni jedynie charakter tego wpływu, wyrywają jedynie wychowanie z pod wpływów klasy panującej.

Буржуазне базїканнє про родину і вихованнє, про щирі відносини батьків до дїтей робить ся тим більше бридким, чим більше через великий промисел для пролєтарів руйнують ся усї родинні звязки і дїти повертають ся у прості обєкти торговлї і знаряддя до працї.

Burżuazyjne gadanie o rodzinie i wychowaniu, o serdecznych stosunkach dzieci do rodziców jest tem obrzydliwsze, im bardziej wielki przemysł w skutkach swoich związki rodzinne wśród proletaryatu niszczy, a dzieci po prostu w towar zamienia.

Але ви, комунїсти, хочете завести спільність жінок! Хором кричить до нас уся буржуазія.

Ależ wy chcecie wspólności kobiet! wrzeszczy nam cała burżuazya społem.

Буржуа бачить в своїй жінцї звичайне знаряддє продукції. Він чує, що знаряддя продукції мають використовувати ся спільно, і, розумієть ся, не може собі нїчого иньшого подумати, як тільки те що жінок спіткає та сама недоля спільности.

Wyzyskiwacz widzi w swej żonie tylko narzędzie produkcyi: słysząc zaś, że narzędzia produkcyi eksploatowane będą wspólnie (kolektywnie), nie może naturalnie wyobrazić sobie, żeby wspólność nie była także udziałem kobiet.

Йому й не втямки, що тут мова як раз про те, щоб знести становище жінок, як простих знаряддів продукції.

Nie domyśla się, że o to tu właśnie chodzi, aby kobiety przestały być tylko narzędziami produkcyi.

Про те, нема нїчого сьмішнійшого, як цей високоморальний жах наших буржуа з приводу наче-б то оффіціяльного наміру комунїстів завести спільність жінок. Комунїсти не потрібують заводити спільности жінок, вона майже завсїгди істнувала.

Zresztą niemasz nic śmieszniejszego nad wysoce moralne oburzenie kapitalistów z powodu rzekomej oficyalnej wspólności o kobiet w ustroju komunistycznym. Komuniści nie mają potrzeby ustanawiać wspólności kobiet, gdyż istniała ona prawie zawsze.

Наші буржуа, не задовольняючись тим, що вони мають для своєї потіхи жінок і дочок своїх пролєтарів, — не кажучи вже про оффіціяльну проституцію, — з особливим смаком зводять жінок один в одного.

Nasi kapitaliści, nie zadawalając się tem, że rozporządzają żonami i córkami proletaryuszów — nie mówimy już o prostyucyi oficyalnej — ze szczególnem zamiłowaniem uwodzą jeszcze nawzajem swoje żony.

Буржуазний шлюб в дійсности це є спільність шлюбних жінок. Чим вже найбільше можна було б дорікати комунїстів, дак се хіба тим, що вони бажають завести оффіціяльну, прямодушну спільність жінок замісць лицемірної, потайної.

Burżuazyjne małżeństwo w istocie rzeczy jest wspólnością mężatek. Komunistom możnaby chyba za to jedynie czynić zarzut, że miasto obłudnej, ukrytej wspólności kobiet chcą proklamować ją oficyalnie, otwarcie.

Але само собою розумієть ся, що разом з знесеннєм теперішніх продукційних відносин, зникне також і спільність жінок, що з них випливає, тобто, зникне і оффіціяльна і неоффіціяльна простітуція.

Zresztą, rozumie się samo przez się, iż usunięcie obecnego systemu produkcyi zniesie także zrodzoną przezeń wspólność kobiet, t. j. nierząd.

Крім того комунїстам докоряють, що начебто вони хотять знести батьківщину, національність.

Zarzuca się dalej komunistom, że występują przeciw ojczyźnie, że podkopują narodowość.

Робітники не мають нїякої батківщини. Не можна у них відібрати те, чого вони не мають. Тим, що пролєтаріят насамперед мусить здобути собі полїтичне пануваннє, з’орґанізувати ся в національну клясу, сам улаштовати ся яко нація тим він сам ще є національним, хоч і зовсїм не в розумінню буржуазії.

Robotnicy nie mają ojczyzny. Niepodobna im odbierać tego, czego nie mają. Dążąc przedewszystkiem do pochwycenia władzy politycznej, do zorganizowania się w klasę narodową, do ukonstytuowania się jako naród — proletaryat musi być narodowym, jakkolwiek nigdy w znaczeniu burżuazyjnem.

Національна відокремленість і антаґонізми народів раз-у-раз зникають разом з тим, як розвиваєть ся буржуазія, свобода торговлї, сьвітовий ринок, одноманітність промислової продукції і відповідні до них життєві відносини.

Narodowe odgraniczenia i antagonizmy ludów znikają już dzisiaj coraz bardziej, dzięki rozwojowi burżuazyi, wolności handlu, dzięki rynkowi powszechnemu, jednostajności produkcyi przemysłowej i odpowiadających jej warunków życia.

Пануваннє пролєтаріяту ще більше спричинить ся до їх зникання. Спільна діяльність, нехай хоч цівілїзованих країн, — це одна з перших умов його визволення.

Panowanie proletaryatu posunie to jeszcze dalej. Zjednoczona akcya conajmniej wszystkich cywilizowanych krajów jest pierwszym warunkiem emancypacyi klas pracujących.

Помірно з тим, як уступатиме експльоатація одного індівідуума, уступатиме також експльоатація одної нації другою.

O ile znikać będzie wyzyskiwanie jednostki przez jednostkę, o tyle też zanikać musi wyzyskiwanie narodu przez naród.

Коли зникнуть клясові антаґонізми в серединї нації, зникнуть також і ворожі відносини, по-між націями.

Z upadkiem antagonizmu klas wewnątrz narodu, upada też wrogi stosunek jednych narodowości do drugich.

Що ж до обвинуваченнь, що їх зводять на комунїстів збоку релїґії, фільозофії і ідеольоґії, — то вони не варті й того, щоб на них уважати.

Zarzuty, podnoszone przeciw komunizmowi ze stanowiska religijnego, filozoficznego i ideologicznego wogóle, nie zasługują nawet na szczegółowsze odparcie.

Чи ж треба багато думати, щоб зрозуміти, що коли зміняють ся життєві обставини людей, їх суспільні відносини і істнуваннє, то в-купі з тим одміняють ся й їхні гадки, погляди й розуміння, одним словом їхня сьвідомість.

Czyż potrzeba głębokiego umysłu na to, aby wyrozumieć,że zmianie warunków życia, że zmianie stosunków społecznych ludzi, że zmianie ich społecznego istnienia towarzyszyć musi przewrót w ich wyobrażeniach, pojęciach, poglądach, — słowem przewrót w ich świadomości (poglądzie na świat)?

Щож иньше показує історія ідей, як не те, що духовна продукція зміняєть ся разом з матеріяльною? Пануючі в певний час ідеї завжди були ідеями пануючої кляси.

Przecież historya myśli ludzkiej dowodzi właśnie, że produkcya umysłowa przekształca się odpowiednio do zmian w produkcyi materyalnej. Idee danego okresu są zawsze tylko ideami klas faktycznie panujących.

Балакають про ідеї, які перевертали цїле суспільство; але цим висловлюють тільки той факт, що в межах старого суспільства утворились елєменти нового; що разом з скасуваннєм старих життєвих обставин, касують ся також і старі ідеї.

Mówią o myślach, które całą społeczność rewolucyonizują; owóż powiedzenia te konstatują tylko, że w łonie starego społeczeństwa wytworzyły się pierwiastki nowego, że upadkowi starych warunków towarzyszy upadek idej starych.

Коли старий сьвіт схиляв ся до упадку, тодї християнська релїґія перемогла старі релїґії. Коли християнські ідеї в 18 столїттї оступалися перед просьвітними ідеями, то тодї як раз февдальне суспільство провадило завзяту боротьбу з буржуазією, що була тодї революційною. Ідеї про волю совісті й релїґії означали лиш вільну конкуренцію на полї науки.

Kiedy świat starożytny rozwalał się w gruzy, religie jego ustąpiły miejsca chrystyanizmowi. Kiedy idee chrześcijańskie upadały pod ciosami idej rozumowych XVIII w. społeczeństwo feodalne walczyło też na śmierć i życie z ówcześnie rewolucyjną burżuazyą. Wolna konkurencya znalazła w zakresie nauki swój wyraz w ideach wolności sumienia i tolerancyi religijnej.

«Та, же», зауважить нам де-хто, «релїґійні, моральні, фільозофічні, правні ідеї і т. п., зміняли ся звичайно в протязї історичного розвитку, про те релїґія, мораль, фільозофія, полїтика, право завжди перебували цї зміни.

„Bezwątpienia — powiedzą nam — idee religijne, moralne, filozoficzne, prawne i t. d. zmieniają się z postępem czasu — ale religia, moralność, filozofia, polityka, prawo pozostają pomimo to zawsze.

«Є крім того вічні правди, як наприкл. свобода, справедливість і инь., що спільні всїм фазам суспільного життя. Але комунїзм нищить всї старі правди, він нищить релїґію, нищить мораль, замісць того, щоб їх перетворити на ново; значить він перечить усьому дотеперішньому історичному розвиткові».

A nadto mamy przecie prawdy wieczne, jak wolność, sprawiedliwość i t. d, które są wspólne dla wszystkich okresów rozwoju społecznego. Komunizm wszakże i te wieczne chciałby znieść prawdy, znosi on religię, moralność — znosi je, zamiast przekształcić na nowo, a tem samem staje w sprzeczności z całym dotychczasowym rozwojem społeczeństw.“

До чого ж приводить це обвинувачення? Історія всього минулого суспільства розвивала ся на ґрунті клясових антаґонізмів, які в ріжні епохи мали ріжні форми.

Do czegóż sprowadza się to oskarżenie? Dzieje wszystkich do dziś dnia istniejących społeczeństw nie wyszły z granic antagonizmów klasowych, które w rozmaitych okresach rozmaicie się układały.

Але яку б вони форму не мали, визиск одної частини суспільства другою був спільним фактом для усїх минулих віків.

Nie bacząc wszakże na rozmaite formy swoje, wyzyskiwanie jednej części społeczeństwa przez drugą jest faktem wspólnym wszystkim wiekom ubiegłym.

Через це нема нїчого дивного, що суспільна самосьвідомість усїх віків, не дивлячись на всю свою ріжноманітність і ріжнокольорність, рухаєть ся в певних спільних формах, — в формах сьвідомости, які цїлком счезнуть тілько тодї, коли зовсїм зникнуть клясові антаґонізми.

Nic tedy dziwnego, że świadomość społeczna wszystkich wieków, nie zważając na całą rozmaitość i odmienność swoich okresów, przejawia się w pewnych wspólnych formach, w formach świadomości, które dopiero z upadkiem antagonizmów klasowych zaniknąć mogą.

Комунїстична революція це є найрадікальнійше розлученнє з історичними відносинами власности; не диво, що, розвиваючись, вона найрадикальнійше розлучаєть ся з традіційними ідеями.

Rewolucya komunistyczna jest najradykalniejszem zerwaniem z przekazanymi nam systemami posiadania, a więc jej rozwój najradykalniej z pozostałościami starych idej walczy.

Та лишім наріканя буржуазії проти комунїзму.

Porzućmy już wszakże zarzuty burżuazyi przeciw komunistom.

Ми вже бачили ранійш, що першим кроком в робітничій революції є поверненнє пролєтаріяту на пануючу клясу, здобуттє демократії.

Widzieliśmy wyżej, że pierwszym krokiem rewolucyi robotniczej jest podniesienie się proletaryatu na stanowisko klasy panującej, czyli wywalczenie demokracyi (wszechwładztwa ludu).

Пролєтаріят використає своє полїтичне пануваннє на те, щоб споволу видерти від буржуазії увесь капітал, сцентралїзувати в руках держави, тоб то в руках з’орґанізованого в пануючу клясу пролєтаріяту, всї знаряддя продукції, — і для того щоб яко-мога швидше збільшити массу продукційних сил.

Proletaryat zużytkuje swoją władzę polityczną w tym kierunku, że stopniowo wyrywać będzie z rąk burżuazyi kapitał, że narzędzia pracy (środki produkcyi) scentralizuje w ręku państwa, t. j. uorganizowanego jako klasa panująca proleratyatu, że wreszcie masę sił produkcyjnych wedle możności szybko powiększy.

Розумієть ся, спочатку це може стати ся тілько через деспотичне встряваннє в маєткове право і в буржуазні відносини власности, значить шляхом таких заходів, які з погляду економічного видають ся не вистарчаючими і непевними; проте вони в ходї руху переростуть самі себе і зроблять ся необхідними за для перевернення цїлого засобу продукції.

Rzecz naturalna, że początkowo może to być osiągnięte jedynie przez despotyczne napady na prawo własności i burżuazyjne warunki produkcyi, a więc przez środki, które ekonomicznie wydają się niedostatecznymi i niepewnymi, ale które z rozrostem ruchu staną się potęgą niesłychaną, a jako środki dla przewrotu w systemie produkcyi są prawdziwie konieczne.

Цї заходи в ріжних країнах, розумієть ся, будуть ріжні.

W rozmaitych krajach środki te będą naturalnie rozmaite.

Одначе, для найбільш поступових країн могли б придати ся ось-які, досить загальні в уживанню, заходи:

Dla krajów najpostępowszych jednak dość powszechnie możnaby zastosować, co następuje:

1) Експропріяція власности на ґрунта і поверненнє ґрунтової ренти на державнї видатки.

1°). Wywłaszczanie własności ziemskiej i zużytkowanie renty gruntowej na wydatki państwa.

2) Великий поступовий податок.

 2°). Wysoki podatek postępowy.

3) Скасуваннє спадкового права.

 3°). Zniesienie prawa spadkowego.

4) Конфіската власности усїх еміґрантів і бунтарів.

 4°). Konfiskata majątku emigrantów i buntowników.

5) Централїзація кредиту в руках держави за поміччю національного банку, державного капіталу і виїмкової монополї.

 5°). Centralizacya kredytu w ręku państwa przez bank narodowy z kapitałem państwowym i bezwarunkowym monopolem.

6) Централїзація засобів транспорту в руках держави.

 6°). Centralizacya środków transportowych w ręku państwa.

7) Побільшеннє числа національних фабрик, знаряддів продукції, оброблюваннє і полїпшеннє ґрунтів відповідно до спільного пляну.

 7°). Pomnożenie ilości fabryk narodowych (państwowych), narzędzi produkcyi; uprawa i melioracya gruntów wedle ogólnego planu.

8) Однакова для усїх обов’язковість працювати, заведеннє промислових армій, особливо для хлїборобства.

 8°). Jednaki przymus roboczy dla wszystkich. Ustanowienie armij przemysłowych — zwłaszcza dla rolnictwa.

9) З’єднаннє хлїборобської працї з промисловою, вплив на постійне знищеннє ріжницї між містом та селом.

 9°), Zjednoczenie rolnictwa z przemysłem, powolne zniesienie różnic między miastem a wsią.

10) Публичне і безплатне вихованнє усїх дїтей. Знесеннє дїтської фабричної працї в її теперішній формі. З’єднаннє виховання з матеріяльною продукцією і т. и.

 10°). Publiczne i bezpłatne wychowanie. Usunięcie pracy dzieci w fabrykach w formie dzisiejszej. Zjednoczenie wychowania z produkcyą materyalną i t. d. i t. d.

Коли, з поступом розитку, счезнуть клясові ріжницї і вся продукція сконцентруєть ся в руках ассоціацій, тоді публична влада втратить свій полїтичний характер.

Kiedy z biegiem postępu różnice klas zginą, a produkcya zostanie skoncentrowaną w ręku stowarzyszonych indywiduów, wówczas władza polityczna straci swój polityczny charakter.

Полїтична влада є властиво силою одної кляси, з’орґанізованою для пригнобленя другої.

Władza polityczna bowiem jest właściwie zorganizowaną siłą pewnej klasy dla ucisku innej.

Коли пролєтаріят, борючись з буржуазією, неминуче єднаєть ся в клясу, коли він завдяки революції робить ся пануючою клясою і, яко пануюча кляса, силою нищить старі продукційні відносини, — то він нищить разом з продукційнимн відносинами і умови істновання клясових антаґонізмів, нищить взагалї кляси, а тим самим і своє власне пануваннє, яко кляси.

Jeżeli proletaryat w walce z burżuazyą najnieodbiciej jako klasa organizować się musi, jeżeli musi przez rewolucyę stać się klasą panującą i jako klasa panująca przewrót gwałtowny w starym systemie produkcyi sprowadzić, to z chwilą przeistoczenia warunków tej produkcyi niszczy on także warunki istnienia antagonizmu klas, zaczem i same klasy, a więc i swoje nawet panowanie klasowe.

На місцї старого буржуазного суспільства з його клясами і клясовими антаґонізмами повстає спілка, в якій вільний розвиток кожного є умовою для вільного розвитку усїх.

 Ze starego burżuazyjnego społeczeństwa w ten sposób, z jego klasami i z jego antagonizmem klasowym, wyłoni się stowarzyszenie, w którem naturalny (swobodny) rozwój każdego będzie warunkiem koniecznym wolnego rozwoju wszystkich.