Traduction par Laura Lafargue. F. Fetscherin et Chuit, 1886 (p. 296-345).

Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917.

Un spectre hante l’Europe, le spectre du communisme. Toutes les puissances de la vieille Europe se sont unies en une Sainte-Alliance pour traquer ce spectre : le Pape et le Czar, Metternich et Guizot, les radicaux de France et les policiers d’Allemagne.

Мара ходить по Европі — мара комунїзму. Всї сили старої Европи — і папа і царь, і Метернїх і Ґізо, і французкі радикали і нїмецькі полїціянти — всї з’єднали ся до сьвятої боротьби з цїєю марою.

Quelle est l’opposition qui n’a pas été accusée de communisme par ses adversaires au pouvoir ? Quelle est l’opposition qui, à son tour, n’a pas relancé à ses adversaires de droite et de gauche l’épithète flétrissante de communiste ?

Де є така опозиційна партія, котрої-б не прозивали комунїстичною пануючі противники її? Де є така опозиційна партія, що сама не докоряла-б комунїзмом як поступовійшим опозиціонїстам, так і своїм реакційним противникам?

Deux choses ressortent de ces faits :

З цього факту випливають дві річі.

Déjà le communisme est reconnu par toutes les puissances d’Europe comme une puissance.

Всї сили Европи уже визнають комунїзм за силу.

— Il est grand temps que les communistes exposent à la face du monde entier leur manière de voir, leur but et leurs tendances ; qu’ils opposent aux contes du spectre du communisme un manifeste du parti lui-même.

Давно вже час комунїстам отверто висловити перед всїм сьвітом свій спосіб думання, свої цїлі і свої змагання, і протиставити побрехенькам про комунїстичну мару — Манїфест самої партії.

Dans ce but, des communistes de diverses nationalités se sont réunis à Londres et ont rédigé le manifeste suivant, qui sera publié en anglais, français, allemand, italien, flamand et danois.

Маючи це на метї, комунїсти ріжних націй зібрали ся у Льондонї і скомпонували оцей Манїфест, що оголошуєть ся на анґлїйській, французкій, нїмецькій, італїйській, голляндській і данській мовах.

I. Bourgeois et prolétaires

I. Буржуа й пролєтарі

L’histoire des sociétés n’a été que l’histoire des luttes de classes.

Історія всїх дотеперішних суспільств — се історія клясової боротьби.

Hommes libres et esclaves, patriciens et plébéiens, barons et serfs, maîtres de jurandes et compagnons en un mot, oppresseurs et opprimés, en opposition constante, ont mené une guerre ininterrompue, tantôt ouverte, tantôt dissimulée ; une guerre qui toujours finissait par une transformation révolutionnaire de la société tout entière ou par la destruction des deux classes en lutte.

Вільний і невільник, патрицій і плебей, пан і кріпак, цеховий майстер і челядник, або кажучи просто: пригноблювач і пригноблений, ворогуючи завжди поміж собою, провадили безупинну та скриту, то отверту боротьбу, — боротьбу, що раз-у-раз кінчала ся або революційною перебудовою цїлого суспільства, або спільною погибеллю тих кляс, що бороли ся.

Dans les premières époques historiques, nous rencontrons presque partout une division hiérarchique de la société, une échelle graduée de positions sociales. Dans la Rome antique, nous trouvons des patriciens, des chevaliers, des plébéiens et des esclaves ; au moyen âge, des seigneurs, des vassaux, des maîtres, des compagnons et des serfs, et, dans chacune de ces classes, des gradations spéciales.

В попереднїх історочних епохах ми знаходимо мало не скрізь цїлковитий подїл суспільства на ріжні стани, знаходимо ріжноманїтні відміни соціяльних становищ. В старому Римі ми маємо патриціїв, плєбеїв, невільників; в часи середніх віків — зустрічаємо февдалів, васалів, цехових майстрів, челядників і кріпаків; крім того, мало не кожна з цих кляс має ще власні відміни.

La société bourgeoise moderne, élevée sur les ruines de la société féodale, n’a pas aboli les antagonismes de classes. Elle n’a fait que substituer aux anciennes de nouvelles classes, de nouvelles conditions d’oppression, de nouvelles formes de lutte.

Сучасне буржуазне суспільство, що повстало на руїнах февдального, не знищило клясових антаґонїзмів. Воно тільки поставило нові кляси на місце старих, утворило нові умови утиску, нові форми боротьби.

Cependant, le caractère distinctif de notre époque, de l’ère de la Bourgeoisie, est d’avoir simplifié les antagonismes de classes. Elle n’a fait que substituer aux anciennes de nouvelles classes, de nouvelles conditions d’oppression, de nouvelles formes de lutte.
La société se divise de plus en plus en deux grands camps opposés, en deux classes ennemies : la Bourgeoisie et le Prolétariat.

Проте наша епоха, епоха буржуазії, визначаєть ся тим, що вона зробила клясові антаґонїзми простїйшими. Цїле суспільство чим раз, то все більше та більше росколюєть ся на два великих ворожих табори, на дві великі, цїлком протилежні одна до одної, кляси — буржуазію та пролєтаріят.

Des serfs du moyen âge naquirent les éléments des premières communes ; de cette population municipale sortirent les éléments constitutifs de la Bourgeoisie.

З середньовічних кріпаків вийшла міщанська людність перших міст; з цього міщанства розвинули ся перші елєменти буржуазії.

La découverte de l’Amérique, la circumnavigation de l’Afrique, offrirent à la bourgeoisie naissante de nouveaux champs d’action. Les marchés de l’Inde et de la Chine, la colonisation de l’Amérique, le commerce colonial, l’accroissement des moyens d’échange et des marchandises imprimèrent une impulsion extraordinaire au commerce, à la navigation, à l’industrie, et, par conséquent, un développement rapide à l’élément révolutionnaire de la société féodale en dissolution.

Відкриттє Америки і віднайденє морської дороги навколо Африки дали підростаючій буржуазії нові простори. Ринки східної Індії та Китаю, кольонїзація Америки, міньба з кольонїями, побільшеннє числа засобів міньби і товарів взагалї — спричинили ся до нечуваного досї розвитку торговлї, мореплавства та промислу, і тим прискорили розвиток революційного елементу в упадаючім февдальнім суспільстві.

L’ancien mode de production ne pouvait plus satisfaire aux besoins qui croissaient avec l’ouverture de nouveaux marchés. Le métier entouré de privilèges féodaux fut remplacé par la manufacture. La petite bourgeoisie industrielle supplanta les maîtres de jurandes ; la division du travail entre les différentes corporations disparut devant la division du travail dans l’atelier même.

Дотеперішний февдальний або цеховий засіб продукції вже не задовольняв потреб, що росли разом з новими ринками, його місце заступила мануфактура. Промисловий середнїй стан випхнув цехового майстра; подїл працї поміж ріжними корпораціями зник од подїлу працї в самій майстернї.

Mais les marchés s’agrandissaient sans cesse et avec eux la demande. La manufacture à son tour devint insuffisante : alors la machine et la vapeur révolutionnèrent la production industrielle. La grande industrie moderne supplanta la manufacture ; la petite bourgeoisie manufacturière céda la place aux industriels millionnaires, chefs d’armées de travailleurs, aux bourgeois modernes.

Але ринки збільшувались безперестанно, попит що-раз то зростав. Вже й мануфактура вистарчити не могла. Тодї пара і машини революціонїзували промислову продукцію. На місце мануфактури виступає сучасний великий промис, а на місце промислового середнього стану — промислові мілїонери, проводирі цїлих промислових армій, сучасні буржуа.

La grande industrie a créé le marché mondial, préparé déjà par la découverte de l’Amérique. Le marché universel accéléra prodigieusement le développement du commerce, de la navigation, de tous les moyens de communication.

Велика промисловість утворила сьвітовий ринок, підготований відкриттєм Америки. Сьвітовий ринок дав спроможність буйно розвити ся торговлї, мореплавству і сухопутним зносинам.

Ce développement réagit à son tour sur la marche de l’industrie, et à mesure que l’industrie, le commerce, la navigation, les chemins de fer se développaient, la Bourgeoisie grandissait, décuplant ses capitaux et refoulant à l’arrière-plan les classes transmises par le moyen âge.

Це, з свого боку, вплинуло на розширенє промисловости, і помірно з тим, як розширювались промисел, торговля, мореплавство, желїзницї, — помірно з тим розвивала ся і буржуазія, збільшуючи свої капітали і випираючи назад всї кляси, які зістали ся од середнїх віків.

Nous voyons donc que la Bourgeoisie est elle-même le produit d’une longue évolution, d’une série de révolutions dans les modes de production et de communication.

Отож ми бачимо, що сучасна буржуазія сама є продуктом довгого розвитку, цїлої низки перетворень в засобах продукції і зносин.

Chaque étape du développement parcouru par la bourgeoisie était accompagnée d’un progrès politique correspondant.

Кожен з цих кроків розвитку бужуазії супроводив ся відповідним полїтичним поступом.

État opprimé par le despotisme féodal, association armée se gouvernant elle-même dans la Commune ; ici république municipale, là tiers état taxable de la monarchie ; puis, durant la période manufacturière, contrepoids de la noblesse dans les monarchies limitées ou absolues ; base principale des grandes monarchies, la bourgeoisie, depuis l’établissement de la grande industrie et du marché mondial, s’est enfin emparée du pouvoir politique, à l’exclusion des autres classes, dans l’État représentatif moderne.

Пригноблений стан за часів пануваня февдалів; узброєна і самопорядковуюча ассоціяція в комунї; тут — незалежна мійська республика, там — третій оподаткований стан монархії; далї в часи мануфактури, в станових або абсолютних монархіях — сила паралізуюча дворянство; головна підвалина великих монархій взагалї — вона, буржуазія, завоювала нарештї виключну полїтичну владу в сучасних констітуційних державах, з того часу, як зявила ся сучасна велика промисловість і сьвітовий ринок.

Le gouvernement moderne n’est qu’un comité administratif des affaires de la classe bourgeoise.

Сучасний уряд це є лиш комітет, що порядкує спільними справами всеї буржуазії.

La bourgeoisie a joué dans l’histoire un rôle essentiellement révolutionnaire.

Буржуазія грала в історії незвичайно революційну ролю.

Partout où elle a conquis le pouvoir, elle a foulé aux pieds les relations féodales, patriarcales et idylliques. Tous les liens multicolores qui unissaient l’homme féodal à ses supérieurs naturels, elle les a brisés sans pitié, pour ne laisser subsister entre l’homme et l’homme d’autre lien que le froid intérêt, que le dur argent comptant.

Скрізь, де тільки вона запанувала, вона знищила всї февдальні, патріярхальні, ідилїчні відносини. Вона пірвала без жалю ріжноманїтні февдальні звязки, що сполучували людину з її природними панами, і не лишила між людьми нїякого иньшого звязку, крім голого інтересу, крім холодних рахунків «на готові гроші».

Elle a noyé l’extase religieuse, l’enthousiasme chevaleresque, la sentimentalité du petit bourgeois, dans les eaux glacées du calcul égoïste. Elle a fait de la dignité personnelle une simple valeur d’échange ; elle a substitué aux nombreuses libertés si chèrement conquises, l’unique et impitoyable liberté du commerce.

Сьвяті поривання побожної мрійности, лицарського ентузіязму міщанської сентиментальности, — вона втопила в холодній водї еґоїстичних рахунків. Вона перетворила особисту поважність людини в мінову вартість і на місце незлічимого числа добутої і патентованої свободи вона поставила одну безсовістну свободу — свободу торговлї.

En un mot, à la place de l’exploitation voilée par des illusions religieuses et politiques, elle a mis une exploitation ouverte, directe, brutale et éhontée.

Одним словом на місце визиску повитого релїґійними і полїтичними оманами вона поставила визиск отвертий, безсоромний, безпосередній, жорстокий.

La bourgeoisie a dépouillé de leur auréole toutes les professions jusqu’alors réputées vénérables et vénérées avec crainte. Elle a fait du médecin, du juriste, du prêtre, du poète, du savant, des ouvriers salariés.

Буржуазія позбавила мани усї ті професії, на які до того часу дивили ся з повагою й пошаною. Лїкаря, правника, попа, поета, ученого вона зробила своїми платнїми наймитами.

La bourgeoisie a arraché le voile de poésie touchante, qui recouvrait les relations de famille, et les a ramenées à n’être que de simples rapports d’argent.

Буржуазія зірвала з родинних відносин їх нїжне, сентиментальне повивало і повернула їх в чисто грошеві відносини.

La bourgeoisie a démontré que la brutale manifestation de la force du moyen âge, si admirée de la réaction, se complétait naturellement par la plus crasse paresse. C’est elle qui, la première, a prouvé ce que peut accomplir l’activité humaine : elle a créé bien d’autres merveilles que les pyramides d’Egypte, les aqueducs romains et les cathédrales gothiques ; elle a conduit bien d’autres expéditions que les antiques migrations de peuples et les croisades.

Буржуазія показала, як грубе виявленнє сили в середнї віки, що так чарує реакціонерів, годило ся з самим найгіршим ледацтвом. Вона перша показала, що може зробити дїяльність людини. Вона утворила зовсїм иньші дива од еґипетських пирамид, римських водотягів і ґотських соборів; вона виконала не такі походи, як переселеннє народів і хрестові походи.

La bourgeoisie n’existe qu’à la condition de révolutionner sans cesse les instruments de travail, par conséquent le mode de production, par conséquent tous les rapports sociaux.

Буржуазія не може істнувати, не революціонїзуючи безперестанно знаряддів продукції, а значить і продукційних відносин, себ-то і всїх суспільних відносин.

La conservation de l’ancien mode de production était, au contraire, la première condition d’existence de toutes les classes industrielles précédentes. Ce bouleversement continuel des modes de production, ce constant ébranlement de tout le système social, cette agitation, cette insécurité éternelles, distinguent l’époque bourgeoise de toutes les précédentes.

Незмінне-ж заховуваннє старих засобів продукції, навпаки, було умовою істновання всїх попереднїх промислових кляс. Безперестанні перевороти в продукції, постійне хитаннє всїх суспільних обставин, вічна незабезпеченність, невпинний рух, — все це визначає буржуазну епоху поміж всїма иньшими.

Tous les rapports sociaux traditionnels et profondément enracinés, avec leur cortège de croyances et d’idées admises depuis des siècles se dissolvent ; les idées et les rapports nouveaux deviennent surannés avant de se cristalliser. Tout ce qui était stable est ébranlé, tout ce qui était sacré est profané, et les hommes sont forcés enfin d’envisager leurs conditions d’existence et leurs relations mutuelles avec des yeux désillusionnés.

Усї міцні, закамянілі відносини з відповідними до них, віками осьвяченими, поглядами і уявами, руйнують ся; всї новоутворенні старіють ся перше нїж встигнуть закамянїти. Усе, що станове і нерухоме — зникає, все, що сьвяте — ганьбить ся; люди нарештї мусять поглянути тверезими очима на своє життєве становище і на свої взаємні відносини.

Poussée par le besoin d’un débouché toujours plus étendu, la bourgeoisie envahit le globe entier. Il faut que partout elle s’implante, que partout elle s’établisse et crée des moyens de communication.

Потреба збутку, який безупинно розростав ся-б, примушує буржуазію ганяти по всьому сьвітї|. Їй усюди треба пролїзти, скрізь улаштоватись, скрізь завязати зносини.

Par l’exploitation du marché mondial, la bourgeoisie donne un caractère cosmopolite à la production et à la consommation de tous les pays. Au désespoir des réactionnaires, elle a enlevé à l’industrie sa base nationale.

Визискуючи сьвітовий ринок, буржуазія зробила космополїтичними продукцію і споживання всїх країн. На превеликий жаль реакціонерів, вона відняла у промисла його національний ґрунт.

Les vieilles industries nationales sont détruites ou sur le point de l’être. Elles sont supplantées par de nouvelles industries dont l’introduction devient une question vitale pour toutes les nations civilisées ; industries qui n’emploient plus des matières premières indigènes, mais des matières premières venues des régions les plus éloignées, et dont les produits se consomment non seulement dans le pays même, mais dans tous les coins du globe.

Стародавні національні промисли знищені, або нищить ся на наших очах. Вони випихають ся новим промислом, заведення якого є питаннєм життя для кожної з цівілїзованих націй, — промислом, який обробляє не тільки місцеві сирі матеріяли, але також і сирі матеріяли найдальших країн. Витвори цього нового промислу споживають ся не тільки в самій країні, але й по всїх частинах сьвіту.

À la place des anciens besoins satisfaits par les produits nationaux naissent de nouveaux besoins exigeant, pour leur satisfaction, les produits des contrées les plus lointaines et des climats les plus divers. À la place de l’ancien isolement local et national se développe un trafic universel, une dépendance mutuelle des nations.

Замісць старих потреб, що задовольняли ся місцевими продуктами, зявляють ся нові, для задоволення яких потрібні продукти найдальших країн і климатів. Замісць старої місцевої і національної самозабезпеченності і відокремленності виступає загальна міньба, загальна залежність націй одної від другої.

Ce qui se passe dans la production matérielle se reproduit dans la production intellectuelle. Les productions intellectuelles d’une nation deviennent la propriété commune de toutes. L’exclusivisme et les préjugés nationaux deviennent de plus en plus impossibles ; et des diverses littératures nationales et locales se forme une littérature universelle.

Те саме можна сказати і про духовну продукцію. Духовні здобутки окремих націй, роблять ся спільним добром. Національна однобічність і обмеженність робить ся все більш та більш неможливою і з численних національних і місцевих лїтератур утворюєть ся одна сьвітова лїтература.

Par le rapide perfectionnement de tous les instruments de production et des moyens de communication, la bourgeoisie entraîne dans le courant de la civilisation jusqu’aux nations les plus barbares. Le bon marché de ses produits est sa grosse artillerie pour battre en brèche les murailles de Chine et faire capituler les barbares les plus hostiles aux étrangers.

Швидким полїпшуваннєм всїх знаряддів продукції, безперестанним полехшуваннєм засобів зносин, буржуазія жене всї, навіть варварські, народи, на шлях цівілїзації. Дешеві цїни її товарів — це важка артілєрія, за поміччю якої буржуазія руйнує до щенту китайські мури і примушує до капітуляції запеклу ненависть варварів до всього чужого.

Elle force toutes les nations, sous peine de mort, à adopter le mode de production bourgeois ; elle les force à introduire chez elles la soi-disant civilisation, c’est-à-dire à devenir bourgeoises. En un mot, elle modèle un monde à son image.

Вона примушує всї нації завести у себе буржуазний засіб продукції, коли вони не хотять загинути; вона змушує їх завести у себе так звану цівілїзацію, то-б то стати буржуа. Одним словом вона переробляє весь сьвіт на свій кшталт.

La bourgeoisie a soumis la campagne à la ville. Elle a bâti d’énormes cités ; elle a prodigieusement augmenté la population des villes aux dépens de celle des campagnes ; et, par là, elle a préservé une grande partie de la population de l’idiotisme de la vie des champs.

Буржуазія віддала село під пануваннє міста, она здобувала величезні міста, вона значно побільшила число мійського населення супроти сільського і таким чином визволила значну частину населення від вузького, обмеженого життя на селї.

De même qu’elle a subordonné la campagne à la ville, les nations barbares et demi-civilisées, aux nations civilisées, de même elle a subordonné les pays agricoles aux pays industriels, l’Orient à l’Occident.

Так само, як село стало залежним од міста, так само варварські і на пів варварські країни стали залежними од цівілїзованих, хлїборобські народи — од буржуазних народів, Схід — од Заходу.

La bourgeoisie supprime de plus en plus l’éparpillement des moyens de production, de la propriété et de la population. Elle agglomère les populations, centralise les moyens de production et concentre la propriété dans les mains de quelques individus, la conséquence fatale de ces changements était la centralisation politique.

Буржуазія постійно усуває роздробицю знарядів продукції, маєтку і населення. Вона злучила населеннє в великі маси, знаряддя продукції централізувала, а власність сконцентрувала в руках не великого числа властників. Конечним наслїдком цього була полїтична централїзація.

Des provinces reliées entre elles seulement par des liens fédéraux, ayant des intérêts, des lois, des gouvernements, des tarifs douaniers différents, furent réunies en une seule nation, sous un seul gouvernement, une seule loi, un seul tarif douanier, un seul intérêt national de classe.

Незалежні, ледви злучені між собою провінції, з ріжними інтересами, законами, урядами, ріжними митовими системами були зєднані в одну націю, з одним урядом, однаковими законами, одними клясовими інтересами, з одною митовою системою.

La bourgeoisie, depuis son avènement à peine séculaire, a créé des forces productives plus variées et plus colossales que toutes les générations passées prises ensemble.

Буржуазія за часи свого меньш нїж вікового панування утворила могутнійші і ґрандіознійші продукційні сили, нїж всї попередні поколїння вкупі.

La subjugation des forces de la nature, les machines, l’application de la chimie à l’industrie et à l’agriculture, la navigation à vapeur, les chemins de fer, les télégraphes électriques, le défrichement de continents entiers, la canalisation des rivières, des populations entières surgissant comme par enchantement, — quel siècle précédent aurait jamais rêvé que de pareilles forces productrices dormaient dans le travail social !

Опануваннє силами природи, машинерія, пристосованнє хемії до промислу і хлїборобства, пароплавство, залїзницї, елєктричні телєґрафи, експльоатація цїлих частин сьвіта, реґуляція рік, цїлі населення, що наче виросли з землї, — яке попереднє столїттє могло собі уявити, що в громадській працї заховані такі продукційні сили?!

Voici donc le résumé de ce que nous avons vu : les moyens de production et d’échange, servant de base à l’évolution bourgeoise, sont créés dans le sein de la société féodale ;

Одже ми бачили, що знаряддя продукції і засоби зносин, на ґрунті яких розвиваєть ся буржуазія, утворили ся ще в февдальнім суспільстві.

à un certain degré du développement de ces moyens de production et d’échange, les conditions dans lesquelles la société féodale produit et échange ses produits, l’organisation féodale de l’industrie et de la manufacture, en un mot les rapports de la propriété féodale, cessent de correspondre aux nouvelles forces productrices. Ils entravent la production au lieu de la développer. Ils se changent en autant de chaînes. Il faut les briser ; et ils se sont brisés.

На певному ступні розвитку цих засобів продукції і зносин умови, в яких февдальне суспільство витворювало товари і їх міняло, февдальна орґанїзація хлїборобства і мануфактури, або, одним словом, февдальні відносини власности вже перестали відповідати розвиненим продукційним силам. Вони спиняли продукцію, замісць того, щоб спричиняти ся до її розвивання. Вони стали для неї кайданами. Вони мусїли порвати ся, і дійсно порвались.

À leur place s’éleva la libre concurrence avec une constitution sociale et politique correspondante, avec la domination économique et politique de la classe bourgeoise.

На їхньому місці повстала вільна конкуренція з відповідною до неї громадською і полїтичною констітуцією, в якій економічно і полїтично панує кляса буржуазії.

Sous nos yeux, il se produit un phénomène analogue. La société bourgeoise moderne, qui a mis en mouvement de si puissants moyens de production et d’échange ressemble à ces magiciens qui ne savaient plus dominer les puissances infernales qu’ils avaient évoquées.

На наших очах відбуваєть ся подібний до цього рух. Буржуазні відносини власности, відносини продукції і зносин, сучасне буржуазне суспільство, що викликало такі ґрандіозні засоби продукції і зносин, — це суспільство опинилось в становищі чарівника, який не може опанувати викликаних ним самим підземних сил.

Depuis trente ans, au moins, l’histoire de l’industrie et du commerce n’est que l’histoire de la révolte des forces productrices contre les rapports de production modernes, contre les rapports de propriété qui sont les conditions d’existence de la bourgeoisie et de sa suprématie.

Впродовж кількох останнїх десятилїтть історія промислу і торговлї се є історія повстання сучасних продукційних сил проти сучасних продукційних відносин, проти тих відносин власности, які складають умови життя і панування буржуазії.

Il suffit de mentionner les crises commerciales qui, par le retour périodique, mettent de plus en plus en question l’existence de la société bourgeoise. Chaque crise détruit régulièrement, non seulement une masse de produits déjà créés, mais encore une grande partie des forces productrices elles-mêmes.

Досить згадати про торговельні крізи, які своїм періодичним поворотом чим раз то все більше погрожують існованню всього буржуазного суспільства. Крізи періодично нищать значну частину не тільки витворених уже продуктів, але й готових продукційних сил.

Une épidémie s’abat sur la société, qui, aux époques précédentes, eût semblé un paradoxe, c’est l’épidémie de la surproduction. La société se trouve subitement rejetée dans un état de barbarie momentanée : on dirait qu’une famine, qu’une guerre d’extermination lui enlève tous ses moyens de vie : l’industrie et le commerce semblent annihilés. — Et pourquoi. — Parce que la société a trop de civilisation, trop de moyens de subsistance, trop d’industrie, trop de commerce.

В часи кріз вибухає громадська пошесть, що усїм попереднім епохам здавалось би безґлуздєм — пошесть надпродукції (зайвої продукції). Суспільство враз повертаєть ся на де-який час у варварство; можна подумати, що нужда, або загальна згубна війна відібрала у суспільства всї засоби істновання; видаєть ся, наче промисел і торговля знищені. І через що-ж се? Через те, що суспільство занадто має засобів до істновання, надто розвинений в йому промисел, торговля.

Les forces productrices dont elle dispose, n’assurent plus les conditions de la propriété bourgeoise ; au contraire, elles sont devenues trop puissantes pour ces conditions, qui deviennent des entraves ; et toutes les fois que les forces productrices sociales brisent les entraves, elles précipitent dans le désordre la société tout entière et menacent l’existence de la propriété bourgeoise.

Продукційні сили, якими воно може користувати ся, уже не сприяють розвиткови буржуазних відносин власности; навпаки, вони вже стали надто дужими для цих відносин, цї відносини стоять їм на перешкодї; а коли вони цю перешкоду перемагають, у всьому буржуазнім суспільстві вчиняєть ся нелад, самому істнованню буржуазної власності погрожує небезпека.

Le système bourgeois est devenu trop étroit pour contenir les richesses créées dans son sein. Comment la bourgeoisie surmonte-t-elle ces crises ? D’une part, par la destruction forcée d’une masse de forces productrices ; d’autre part, par la conquête de nouveaux marchés et l’exploitation plus parfaite des anciens. C’est-à-dire qu’elle prépare des crises plus générales et plus terribles et réduit les moyens de les prévenir.

Буржуазні відносини стали надто тісними, щоб вмістити в собі всї витворені ними богацтва. — Яким же чином запобігає буржуазія крізам? З одного боку, приневоленим знищеннєм цїлої масси продукційних сил; з другого боку, здобуваннєм нових ринків і ґрунтовнїйшою експльоатацією старих. Чим, отже? А тим, що виготовує нові, ширші і дужчі крізи, і тим, що зменьшує засоби запобігання їм.

Les armes dont la bourgeoisie s’est servie pour abattre la féodalité se retournent aujourd’hui contre la bourgeoisie elle-même.

Та сама зброя, якою буржуазія повоювала февдалїзм, повертаєть ся тепер проти неї самої.

Mais la bourgeoisie n’a pas seulement forgé les armes qui doivent lui donner la mort ; elle a aussi produit les hommes qui doivent les manier — les ouvriers modernes, les Prolétaires.

Проте буржуазія не тільки виковала зброю, яка її доведе до погибелї; вона також породила людей, які візьмуть ту зброю у руки — вона породила сучасних робітників, пролєтарів.

Avec le développement de la bourgeoisie, c’est-à-dire du capital, se développe le Prolétariat, la classe des ouvriers modernes, qui ne vivent qu’à la condition de trouver du travail et qui n’en trouvent plus dès que leur travail cesse d’agrandir le capital. Les ouvriers, obligés de se vendre au jour le jour, sont une marchandise comme tout autre article du commerce ; ils subissent par conséquent, toutes les vicissitudes de la concurrence, toutes les fluctuations du marché.

Помірно з тим як розвиваєть ся буржуазія, тоб-то капитал, помірно з тим розвиваєть ся і пролєтаріят, кляса сучасних робітників, що живуть доти, доки мають роботу, і що находять собі роботу лиш доти, доки їхня робота побільшує капитал. Робітники, що мусять себе продавати од штуки, це такий же товар, як і всяка иньша річ у торговлї, і через це вони підлягають всїм змінам конкуренції, всїм хвилюванням ринку.

L’introduction des machines et la division du travail ont dépouillé le travail de l’ouvrier de son caractère individuel et par suite de son attrait.

Через заведення машин і подїл працї праця пролєтарів втратила весь свій самостійний характер, а через те і всю принаду для робітників.

Le producteur devient un simple rouage de la machine et on n’exige de lui qu’une opération simple, monotone et vite apprise. Il s’ensuit que les frais de production de l’ouvrier se réduisent aux dépenses de sa subsistance et de la propagation de sa race.

Робітник став простим додатком до машин; від нього потрібують лиш самих простих, дуже одноманітних рухів, яких зовсїм неважко навчитися. Через це і коштує робітник лиш трохи не стільки, скільки потрібно на його удержаннє та на росплоджуваннє його раси.

Le prix du travail, comme celui de toute autre marchandise, est égal au coût de sa production. Donc, plus le travail devient répugnant plus les salaires baissent. Bien plus, la somme de travail s’accroît avec le développement de la machine et de la division du travail, soit par la prolongation de la journée de travail, soit par l’accroissement de l’intensité du travail, soit par l’accélération du mouvement des machines.

А цїна кожного товару, а значить і працї, рівна коштом його продукції. Значить, чим обридливійшою стає праця, тим меньшою стає платня. Та це ще не все: помірно з тим, як зростає уживаннє машин і подїл працї, — помірно з тим, зростає і кількість працї, чи то через збільшенє числа годин працї або через збільшенє самої праці, яка витрачаєть ся впродовж певного часу, чи завдяки прискоренному рухові машин і т. п.

L’industrie moderne a transformé le petit atelier de l’ancien patron patriarcal en la grande fabrique du bourgeois capitaliste. Des masses d’ouvriers, entassés dans la fabrique, sont organisées militairement. Traités comme des soldats industriels, ils sont placés sous la surveillance d’une hiérarchie complète d’officiers et de sous-officiers.

Сучасний промисел зробив з невеличкої майстернї патріархального майстра величезну фабрику промислового капіталїста. Гурти робітників, зібраних у фабрицї, орґанїзовано по військовому. Як прості салдати промислової армії вони підлягають доглядові цїлої ієрархії унтерофіцерів і офіцерів.

Ils ne sont pas seulement les esclaves de la classe bourgeoise, du gouvernement bourgeois, mais encore, journellement et à toute heure, les esclaves de la machine, du contre-maître et surtout du maître de fabrique. Ce despotisme est d’autant plus mesquin, plus odieux et plus exaspérant qu’il prend ouvertement le profit pour but unique.

Вони — раби не тільки цїлої буржуазної кляси і буржуазної держави, — вони що дня і що години поневолені машиною, доглядачем, а насам перед окремим предприємцем буржуа. І чим біль ще цей деспотизм проголошує зиск своєю єдиною метою, тим більше стає він дрібним, ненавистним, гнїтучим.

Moins le travail exige d’habileté et de force, c’est-à-dire plus l’industrie moderne progresse, plus le travail des femmes est substitué à celui des hommes. Les distinctions d’âge et de sexe n’ont plus de signification sociale pour la classe ouvrière. Il n’y a plus que des instruments de travail dont le prix varie d’après l’âge et le sexe.

Чим меньше ручна праця вимагає зручности і сили, себ-то: чим більше розвиваєть ся сучасний промисел, — тим більше випихаєть ся праця чоловіків працею жінок. Ріжницї полу й лїт не мають більше нїякої суспільної ваги що до кляси робітників. Є це тільки знаряддя працї, які коштують ріжно, відповідно до лїт і полу.

Quand l’ouvrier a subi l’exploitation du fabricant et qu’il a reçu son salaire en argent comptant, il devient alors la proie d’autres membres de la bourgeoisie, du petit propriétaire, du petit boutiquier, du prêteur sur gages.

Як визиск робітника фабрикантом кінчаєть ся на тому, що робітник одержує свій заробіток готовими грішми, то він робить ся здобичею иньших частин буржуазії, — хазяїна будинку, крамаря, лихваря і иньших.

La petite bourgeoisie, composée de petits industriels, de marchands, de petits rentiers, d’artisans et de paysans propriétaires, tombe dans le Prolétariat ; d’une part, parce que leurs petits capitaux ne leur permettant pas d’employer les procédés de la grande industrie, ils succombent dans leur concurrence avec les grands capitalistes ; d’autre part, parce que leur habileté spéciale est dépréciée par les nouveaux modes de production. De cette manière, le Prolétariat se recrute dans toutes les classes de la population.

Дотеперішні дрібні середні шари суспільства, дрібні промисловцї, купцї і рантьє, ремісники і селяне, всї цї ґрупи обертають ся в пролєтаріят, почасти через те, що їх невеличкий капітал не вистарчає для провадження великого промислу і занепадає через конкуренцію більших капіталїстів, почасти через конкуренцію більших капіталїстів, почасти через те, що їх зручність при нових засобах продукції губить свою вартість. Оттак рекрутуєть ся пролєтаріят з усїх ґруп населення.

Le Prolétariat passe par différentes phases d’évolution. Sa lutte contre la bourgeoisie commence dès sa naissance.

Пролєтаріят переходить через ріжні фази розвитку. Його боротьба з буржуазією починаєть ся зо дня його народження.

D’abord la lutte est engagée par des ouvriers isolés, puis par les ouvriers d’une même fabrique, ensuite par les ouvriers du même métier dans une localité contre le bourgeois qui les exploite directement.

З початку борять ся робітники поодинцї, далї робітники однієї фабрики, нарештї робітники одного фаху в одній місцевостї проти окремого буржуа, що їх безпосередно визискує.

Ils ne se contentent pas de diriger leurs attaques contre le mode bourgeois de production, ils les dirigent contre les instruments de production : ils détruisent les marchandises étrangères qui leur font concurrence, brisent les machines, brûlent les fabriques et s’efforcent de reconquérir les conditions perdues d’artisans du moyen âge.

Вони нападають не тільки на буржуазні продукційні відносини, але на самі знаряддя продукції; вони нищать чужі товари, які роблять їм конкуренцію, руйнують машини, палять фабрики; вони силкують ся повернути загублене становище середньовічних робітників.

À ce moment du développement, le Prolétariat forme une masse disséminée sur tout le pays et désunie par la concurrence. Si parfois les ouvriers agissent en masse plus ou moins compactes, cette action n’est pas encore ce résultat de leur propre union, mais de celle de la bourgeoisie qui, pour atteindre ses propres fins politiques, est obligée de mettre en mouvement le Prolétariat tout entier et qui, pour le moment, possède encore le pouvoir.

На цїм ступнї розвитку робітники становлять розвіяну по всїй країнї і розєднану конкуренцією масу. Те що вони держать ся купи, виступають разом, це ще не є наслїдком їх власного єднання, а є лиш наслїдком єднання буржуазії, що для осягнення своїх полїтичних цїлів мусить і ще має спроможність рухати весь пролєтаріят.

Ce qui caractérise cette phase de leur développement historique, c’est que les prolétaires ne combattent pas encore leurs ennemis à eux, mais les ennemis de leurs ennemis, c’est-à-dire les restes de la monarchie absolue, les propriétaires fonciers, les bourgeois non industriels et les petits bourgeois. Tout le mouvement historique est dirigé par la bourgeoisie, toute victoire remportée dans ces conditions est une victoire bourgeoise.

Одже пролєтарі на цїм ступнї розвитку борять ся не з своїми ворогами, а з ворогами своїх ворогів, з останками абсолютної монархії, з земельними власниками, з непромисловими буржуа, з дрібними міщанами. Таким побитом, весь історичний рух концентруєть ся в руках буржуазії; кожна побіда оттак осягнена, це побіда буржуазії.

Mais le développement de l’industrie, non seulement grossit le nombre des prolétaires, mais les concentre en masses plus considérables : ils acquièrent des forces et acquièrent la conscience de ces forces.

Але розвиток промислу не тільки побільшує число пролєтаріяту, — він збиває єго у що-раз більші масси; сила пролєтаріяту росте і він починає що раз то більше розуміти цю силу.

Les intérêts, les conditions d’existences des prolétaires s’égalisent de plus en plus, à mesure que la machine efface toute différence dans le travail et réduit presque partout le salaire à un niveau également bas.

Інтереси і життєве становище пролєтарів що раз більше вирівнюють ся, бо машини постійно заглажують всї неоднаковости працї і мало не скрізь пригнїтають заробітну платню до однаково низької міри.

La croissante concurrence des bourgeois entre eux et les crises commerciales qui en résultent rendent les salaires de plus en plus incertains ; l’incessant perfectionnement des machines rend la position de l’ouvrier de plus en plus précaire ; les collisions individuelles entre l’ouvrier et le bourgeois prennent de plus en plus le caractère de collisions de deux classes.

Зростаюча конкуренція буржуа про між собою і торговельні крізи, що випливають з цїєї конкуренції, роблють заробіток пролєтаря що-раз більше непевним; безупинне полїпшеннє машин, що поступає чим раз швидше, робить все життєве становище робітника що раз більше хистким; сварки про між поодиноким робітником і поодиноким буржуа щораз більше набірають ся характеру сутички між двома клясами.

Les ouvriers commencent par se coaliser contre les bourgeois pour le maintien de leurs salaires. Ils forment même des associations permanentes, afin d’être prêts pour des luttes éventuelles. Çà et là, la résistance devient émeute.

Робітники починають закладати спілки проти буржуазії; вони виступають у-купі, щоб запевнити свою заробітну платню. Вони засновують нарештї навіть сталі товариства, щоб забезпечити себе на час розрухів. Подекуди ця боротьба проявляєть ся в повстанських бунтах.

Parfois les ouvriers triomphent ; mais leur triomphe est momentané. Le véritable résultat de leurs luttes est moins le succès immédiat, que la solidarité croissante des ouvriers.

Інколи побіждають робітники, але не на довго. Дійсним наслїдком їх боротьби не є безпосередній усьпіх її, але та одностайність робітників, що чим раз то все ширшає.

Cette solidarisation est facilitée par l’accroissement des moyens de communications, qui permettent aux ouvriers de localités différentes d’entrer en relations. Il ne reste plus qu’à les unir pour transformer ces luttes, qui revêtent partout le même caractère, en une lutte nationale, en une lutte de classes.

Цїй одностайностї сприяє викликане великою продукцією полїпшенє засобів зносин, яке стикає між собою робітників ріжних місцевостей. Вже досить і цього стикання, щоб місцеві сварки, що скрізь мають однаковий характер, обернули ся в одну національну клясову боротьбу.

Mais toute lutte de classes est une lutte politique. Et l’union que les bourgeois du moyen âge mettaient des siècles à établir avec leurs chemins vicinaux, les prolétaires modernes l’établissent en quelques années avec les chemins de fer.

Але кожна клясова боротьба — є боротьба полїтична. І сучасні пролєтарі завдяки залїзницям в де-кілька лїт осягнули такого зєднаня, до якого середньовічні міщани з їх поганенькими шляхами потрібувалиб цїлі столїття.

L’organisation du prolétariat en classe et par suite en parti politique est sans cesse détruite par la concurrence que les ouvriers se font entre eux. Mais elle renaît toujours, et toujours plus forte, plus ferme, plus puissante. En profitant des divisions intestines des bourgeois, elle les oblige à garantir légalement certains intérêts de la classe ouvrière : par exemple, la loi de dix heures de travail en Angleterre.

Оця орґанїзація пролєтарів в клясу, а значить і в полїтичну партію, раз-по-раз розбиваєть ся конкуренцією по між самими робітниками. Але раз-у-раз вона повстає знову, — повстає дужча, міцнїйша, могутнїйша. Користуючись незгодою по-між буржуазією, вона допевняєть ся признання деяких робітничих інтересів законом. Так вийшло з законом про десяти-годинний робочий день в Анґлїї.

Les divisions de la société favorisent de différentes manières le développement du prolélariat. La bourgeoisie vit dans un état de guerre perpétuelle ; d’abord contre l’aristocratie, puis contre cette catégorie de la bourgeoisie dont les intérêts entrent en contradiction avec les progrès de l’industrie, toujours enfin contre la bourgeoisie des pays étrangers.

Незлагоди в старому суспільстві взагалї всяко сприяють розвиткові пролєтаріяту. Буржуазія провадить безупинну боротьбу: з початку проти арістократії, далї проти тієї частини самої буржуазії, інтереси якої спиняють поступ промислу і, нарештї, вона постійно бореть ся з буржуазією всїх чужоземних країн.

Dans toutes ces luttes elle est obligée de faire appel au prolétariat, d’user de son concours et de l’entraîner ainsi dans le mouvement politique. Par conséquent la bourgeoisie fournit au prolétariat les éléments de son progrès, c’est-à-dire des armes contre la bourgeoisie.

В усїх цих випадках вона мусить звертати ся до пролєтаріяту, просити в його запомоги і таким робом пхає його на шлях полїтичного руху. Оттак вона сама дає пролєтаріятові елємент свого полїтичного досьвіду, тоб-то зброю проти самої себе.

De plus, ainsi que nous venons de le voir, des parties constituantes de la classe dominante sont rejetées tout entières dans le prolétariat par le progrès industriel, ou sont menacées dans leurs conditions d’existence. Elles apportent au prolétariat de nombreux éléments de progrès.

Як ми бачили, через поступ промислу цїлі шари пануючої кляси перевертають ся в пролєтаріят, або принаймнї умови їх істновання занебезпечені. Вони також віддають пролєтаріятові дуже богато виховуючих елєментів.

En dernier lieu, au moment où la lutte des classes approche de sa crise, le mouvement de dissolution de la classe régnante et de la société tout entière prend un caractère si aigu et si violent, qu’une fraction de la classe régnante s’en détache, se rallie à la classe révolutionnaire, à la classe qui représente l’avenir.

Нарештї, в той час, коли клясова боротьба наближаєть ся до розвязаня, процес роскладу серед пануючої кляси, серед усього старого суспільства, робить ся остільки різким і гострим, що невелика частина пануючої кляси відклоняєть ся від неї і прилучаєть ся до кляси революційної, кляси, яка несе в своїх руках будучність.

Autrefois une partie de la noblesse se rangea du côté de la bourgeoisie, de nos jours une partie de la bourgeoisie fait cause commune avec le prolétariat, principalement cette partie de la bourgeoisie pensante qui est parvenue à comprendre les lois et la marche du mouvement historique.

Так само, як колись пристала до буржуазії частина арістократії, так тепер прилучаєть ся до пролєтаріяту частина буржуазії, а саме: частина буржуазних ідеольоґів, що дійшла до теоретичного розуміння усього історичного руху.

De toutes les classes actuellement adversaires de la bourgeoisie, le prolétariat seul est la classe vraiment révolutionnaire. Les autres classes se désagrègent et disparaissent par le fait de la grande industrie ; le prolétariat, au contraire, est son produit particulier.

З поміж усїх кляс, що стоять тепер проти буржуазії, тільки один пролєтаріят є справдїшньою революційною клясою. Усї иньші кляси гинуть од великого промислу, — пролєтаріят утворюєть ся ним.

La classe moyenne, les petits fabricants, les détaillants, les artisans, les paysans, luttent contre la bourgeoisie parce qu’elle compromet leur existence en tant que classe moyenne. Par conséquent, ils ne sont pas révolutionnaires, mais conservateurs. Qui plus est, ils sont réactionnaires, ils s’efforcent de faire rebrousser chemin à l’histoire.

Середні шари: малий промисловець, малий купець, ремісник, хлїбороб, всї вони борять ся з буржуазією, щоб охоронити своє істнованє, як середніх шарів. Одже вони не революційні, але консервативні. Вони навіть реакційні, бо вони силкують ся повернути назад колесо історії.

S’ils agissent révolutionnairement, c’est par la crainte toujours présente de tomber dans le prolétariat ; ils défendent alors leurs intérêts futurs, et non leurs intérêts actuels ; ils renoncent à leur propre point de vue pour se placer à celui du prolétariat.

А як вони і революційні, то лиш остільки, оскільки їх чекає пролєтарізація, оскільки вони боронять будучі свої інтереси, а не інтереси сучасні, оскільки вони покидають свій власний погляд, щоб стати на погляд пролєтаріяту.

La voyoucratie des grandes villes, cette lie putréfiée des dernières couches de la société, est ça et là entraînée dans le mouvement par une révolution prolétarienne ; mais ses conditions de vie la prédisposent au contraire à se vendre à la réaction.

Босяцтво — цей продукт пасівного зледащіння найнищих шарів старого суспільства, розворушене революцією пролєтаріяту, подекуди захоплюєть ся рухом, але все його життєве становище дає спроможність легко його підкупити до реакційних каверз.

Les conditions d’existence de la vieille société sont déjà détruites dans les conditions d’existence du prolétariat. Le prolétaire est sans propriété ; ses relations de famille n’ont rien de commun avec celles de la famille bourgeoise. Le travail industriel moderne, qui implique l’asservissement de l’ouvrier par le capital, de même en France qu’en Angleterre, qu’en Amérique qu’en Allemagne, a dépouillé le prolétaire de tout caractère national.

В умовах життя прелєтаріяту немає й слїду од життєвих умов старого суспільства. Пролєтар не має власности; його відношенє до жінки і дитини не має нїчого спільного з буржуазними родинними відносинами; сучасна промислова праця, сучасне ярмо капіталу, що однаково гнітить робітника і в Анґлії, і у Франції, однаково і в Америцї, і в Нїмеччинї, — позбавило його всякого національного характеру.

Les lois, la morale, la religion, sont pour lui autant de préjugés bourgeois, derrière lesquels se cachent autant d’intérêts bourgeois.

Закони, мораль, релїґія, — все це для його лиш буржуазні забобони, за якими криють ся буржуазні інтереси.

Toutes les classes antérieures qui ont conquis le pouvoir ont essayé de consolider leur situation acquise en soumettant la société tout entière à leur propre mode d’appropriation.

Усї попередні кляси, здобуваючи для себе владу, силкувались запевнити своє, вже здобуте, житєве становище, тим що підгортали під умови найкращого визиску, все суспільство.

Les prolétaires ne peuvent s’emparer des forces productrices sociales qu’en abolissant leur propre mode d’appropriation et, par suite, le mode d’appropriation en vigueur jusqu’à nos jours. Les prolétaires n’ont pas à se préoccuper de garanties pour une propriété qui leur fait défaut, ils ont au contraire à détruire toute garantie privée existante.

Пролєтарі-ж можуть заволодїти продукційніши силами суспільства, лишень тодї коли вони знищать свій власний, а разом з тим і весь дотеперішнїй взагалї спосіб присвоюваня. Пролєтарі не мають нїчого свого щоб охоронити, вони повинні знести всї дотеперішні пріватні багацтва і забезпеки пріватної власности.

Tous les mouvements historiques ont été, jusqu’ici, des mouvements de minorités au profit de minorités. Le mouvement prolétarien est le mouvement spontané de l’immense majorité au profit de l’immense majorité.

Всї дотеперішні рухи були рухами меншости, або користними для меншостї. Пролєтарський рух є самостійним рухом величезної більшости на користь величезної більшости.

Le prolétariat, dernière couche de la société officielle, ne peut s’élever sans bouleverser toutes les couches supérieures de cette société.

Пролєтаріят, цей найнищий шар теперішнього суспільства, не може підняти ся, не може випростати ся не рознесши на порох усїєї надбудови шарів, яка складає оффіціяльне суспільство.

La lutte du prolétariat contre la bourgeoisie, bien qu’elle ne soit pas au fond une lutte nationale, en revêt cependant la forme. Le prolétariat de chaque pays doit commencer par en finir avec sa propre bourgeoisie.

Хоч і не змістом, так за те формою, боротьба пролєтаріяту з буржуазією є насамперед — національною. Пролєтаріят кожної країни мусить, розумієть ся, насамперед упорати ся з своєю власною буржуазією.

En esquissant à grands traits les phases du développement prolétarien, nous avons suivi pas à pas l’histoire de la guerre civile plus ou moins occulte qui déchire la société, jusqu’au moment où éclate en une révolution et que le prolétariat impose sa domination par l’écrasement de la bourgeoisie.

Робивши нарис найбільш загальних фаз в розвиткові пролєтаріяту, ми простежили більш або менш скриту громадську війну аж до тієї хвилини коли вона обертається в відкриту революцію і коли пролєтаріят, насильно скинувши буржуазію, починає сам панувати.

Toutes les sociétés antérieures, nous venons de le voir, ont reposé sur l’antagonisme de la classe oppressive et de la classe opprimée. Mais pour pouvoir opprimer une classe, il faut au moins lui garantir les conditions d’existence qui lui permettent de vivre en esclave.

Все дотеперішнє суспільство, як ми бачили, спірало ся на антаґонїзм між пригноблювачами і пригнобленими клясами. Але для того, щоб можна було яку-небудь клясу гнобити, треба їй забезпечити принаймнї ті умови істновання, які потрібні для її хоч би й невільницького життя.

Le serf, en pleine féodalité, parvenait à se faire membre de la Commune ; le bourgeois embryonnaire du moyen âge atteignait la position de bourgeois, sous le joug de l’absolutisme féodal.

Кріпак за часів кріпацтва доробив ся до члена комуни, так само як міщанин під ярмом февдального абсолютизму доріс до становища буржуа.

L’ouvrier moderne, au contraire, au lieu de s’élever avec le progrès de l’industrie, descend toujours plus bas, au-dessous même du niveau des conditions vitales de sa propre classe. Le travailleur tombe à la charge de la société, et le paupérisme s’accroît plus rapidement encore que la population et la richesse.

Навпаки-ж, сучасний робітник, замісць того, щоб враз з поступом промислу піднїмати ся, спускаєть ся все нижче, нижче навіть умов істновання своєї власної кляси. Робітник стає злидарем і злидні розвивають ся ще швидше, нїж населеннє і багацтво.

Il est donc manifeste que la bourgeoisie est incapable de remplir le rôle de classe régnante et d’imposer à la société, comme loi suprême, les conditions d’existence de sa classe. Elle ne peut plus régner, parce qu’elle ne peut plus assurer l’existence à son esclave, même dans les conditions de son esclavage, parce qu’elle est obligée de le laisser tomber dans une situation si précaire qu’elle doit le nourrir au lieu d’en être nourri. La société ne peut plus exister sous sa domination, ce qui revient à dire que son existence est désormais incompatible avec celle de la société.

З цього стає видно, що буржуазія не здатна бути надалї пануючою клясою і проголошувати умови свого істнуваня за закон, що має кермувати суспільством. Вона нездатна панувати, бо нездатна забезпечити своєму невільникові навіть невільницького істнування, нездатна панувати, бо вона мусїла довести його до такого становища, що сама мусить його годувати, замість того, щоб годувати ся з його. Суспільство вже не може під нею жити, тоб-то, її життя не годить ся з життєм суспільства.