III. Littérature socialiste et communiste

III. Соціялїстична і комунїстична лїтература

I. Le Socialisme réactionnaire.

1) Реакційний соціялїзм.

a. Le Socialisme féodal.

а) Февдальний соціялїзм.

Par leur position historique, les aristocraties française et anglaise se trouvèrent appelées à lancer des libelles contre la société bourgeoise.

Через своє історичне становище французька і анґлїйська арістократія була покликана писати памфлети на сучасне буржуазне суспільство.

Dans la révolution française de 1830, dans le mouvement réformiste anglais, elles avaient succombé une fois de plus sous les coups du parvenu abhorré.

В часи липневої французкої революції 1830 р. і анґлїйського реформаційного руху її ще раз побив ненавистний висїкака. Більше не могло бути й балачки про поважну полїтичну боротьбу.

Pour elles, il ne pouvait plus désormais être question d’une lutte politique sérieuse, il ne leur restait plus que la lutte littéraire. Mais, dans le domaine littéraire, la vieille phraséologie de la restauration était devenue impossible. Pour se créer des sympathies, il fallait que l’aristocratie fît semblant de perdre de vue ses propres intérêts et qu’elle dressât son acte d’accusation contre la bourgeoisie dans le seul intérêt de la classe ouvrière exploitée.

Їй лишила ся тілько лїтературна боротьба. Але й на лїтературному полї вже були неможливі старі балачки з часїв реставрації. Щоб зворушити до себе симпатію, арістократія мусїла удавати, що вона не дбає про свої інтереси, а як складає свій акт обвинувачення проти буржуазії, то тільки через те, що хоче боронити інтереси визискуваної робітничої кляси.

Elle se ménagea de la sorte la satisfaction de pouvoir accabler ses nouveaux maîtres de railleries et d’injures, et de fredonner à ses oreilles des prophéties grosses de malheur.

Оттак вона знайшла собі утіху в тім, що сьпівала прикладки на свойого нового пана і осьмілювалась нашіптувати йому на ухо більш або меньш злощасні віщування.

C’est ainsi que naquit le socialisme féodal, mélange de jérémiades et de pasquinades, d’échos du passé et de vagissements de l’avenir. Si parfois sa critique mordante et spirituelle frappa au cœur la bourgeoisie, son impuissance absolue à comprendre la marche de l’histoire moderne finit toujours par le rendre ridicule.

От таким то робом повстав февдальний соціялїзм, що був почасти жалїстною піснею, почасти пашквилем, почасти відгомоном минулого, почасти погрозою на будуче; він часом утрапляв в саме серце буржуазії гірким і дотепно-вразливим присудом, але завжди робив сьмішне вражіннє своєю цїлковитою нездатністтю зрозуміти ходу сучасної історії.

En guise de drapeau, ces messieurs arboraient la besace du mendiant, afin d’attirer à eux le peuple ; mais dès que le peuple accourut, il aperçut leurs derrières ornés de l’antique blason féodal et se dispersa avec d’irrévérencieux éclats de rire.

Держучи в руцї жебрацьку торбину пролєтаря, вони вимахували нею, як прапором, щоб збірати круг себе нарід. Але скільки б разів він не зібрав ся, він спостерігав на йхнїх плечах февдальні клейноди і розбігав ся з голосним зневажливим реготом.

Une partie des légitimistes français et la jeune Angleterre ont réjoui le monde de ce spectacle.

Частина французких леґітімістів і молода Анґлія виставляли цю кумедію найкраще.

Quand les champions de la féodalité démontrent que leur mode d’exploitation diffère de celui de la bourgeoisie, ils oublient seulement d’ajouter qu’ils exploitaient dans des conditions et des circonstances tout à fait différentes et aujourd’hui surannées.

Коли февдали доводять, що їхній засіб визискування мав иньший вигляд від буржуазного, то вони забувають тільки те, що вони визискували серед зовсїм иньших, вже минулих, обставин і умов.

Quand ils prouvent que sous leur domination le prolétariat moderne n’existait pas, ils oublient seulement de dire que la bourgeoisie moderne est précisément un rejeton fatal de l’ordre social féodal.

Коли вони кажуть, що за їх панування не було сучасного пролєтаріяту, то вони забувають тільки те, що як раз сучасна буржуазія була конечним паростком їхнього суспільного ладу.

Ils cachent si peu, d’ailleurs, le caractère révolutionnaire de leur critique, que leur premier chef d’accusation contre la bourgeoisie est justement d’avoir créé sous son régime une classe qui fera sauter tout l’ancien ordre social.

А проте вони так мало ховають реакційний характер своєї критики, що головне їх жалїннє на буржуазію є за те, що під ії режімом розвиваєть ся така кляса, яка пустить за вітром увесь старий суспільний лад.

Encore n’est-ce pas tant d’avoir produit un prolétariat qu’ils imputent à crime à la bourgeoisie, que d’avoir produit un prolétariat révolutionnaire.

Вони нарікають на буржуазію далеко більше за те, що вона породила революційний пролєтаріят, нїж за те, що вона породила взагалї пролєтаріят.

Dans la pratique politique ils prennent donc une part active à toutes les mesures violentes contre la classe ouvrière. Et dans la vie de tous les jours ils s’arrangent, nonobstant leurs discours boursouflés, pour récolter les fruits dorés, et pour troquer toutes les vertus chevaleresques, l’honneur, l’amour et la fidélité, contre de la laine, du sucre et de l’eau-de-vie.

Через це, в практичній полїтицї вони беруть участь у всїх насильних заводах проти робітничої кляси, а в звичайнім життю, на сьміх всїм своїм пишним словам, вони потраплять збірати золоті яблука і вигідно проміняти щирість, любов, честь — на овечу вовну, буряки та горілку.

De même que le prêtre et le seigneur féodal marchèrent jadis la main dans la main, de même voyons-nous aujourd’hui le socialisme clérical marcher côte à côte avec le socialisme féodal.

Як піп раз-у-раз ішов поруч з февдалом, так і попівський соціялїзм йде поруч з февдальним.

Rien n’est plus facile que de couvrir d’un vernis de socialisme l’ascétisme chrétien. Le christianisme, lui aussi, ne s’est-il pas élevé contre la propriété privée, le mariage, l’État ?

Нема нїчого легшого, як полити соціялїстичною поливою християнський аскетізм. Хіба ж християнсьтво не повставало також проти пріватної власности, проти шлюбу, проти держави?

Et à leur place n’a-t-il pas prêché la charité et les guenilles, le célibat et la mortification de la chair, la vie monastique et l’Église ?

Хіба воно не проповідувало замісць добродійства бідности, безженства, убивання тїла, чернечого життя і церкви?

Le socialisme chrétien n’est que de l’eau bénite avec laquelle le prêtre consacre le courroux de l’aristocratie.

Християнський соціялїзм — це та свячена вода, що нею піп кропить злість аристократа.

b. Le Socialisme des petits bourgeois.

б) Дрібно-буржуазний соціялїзм.

L’aristocratie féodale n’est pas la seule classe supplantée par la bourgeoisie ; elle n’est pas la seule classe qu’on ait vu s’étioler et dépérir dans la société bourgeoise moderne.

Февдальна арістократія не була єдиною клясою, поваленою буржуазією, — клясою, умови істновання якої в буржуазному суспільстві почали хиріти й умірати.

Les petits bourgeois et les petits paysans du moyen âge étaient les précurseurs de la bourgeoisie moderne. Dans les pays les plus arriérés quant au commerce et à l’industrie, cette classe continue à végéter à côté de la bourgeoisie qui s’épanouit.

Міщанство і селянство середніх віків були попередниками сучасної буржуазії. В країнах, де промисел і торговля мало розвинені, ця кляса ще й досї нидіє по біля буржуазії, яка що раз то вбиваєть ся в силу.

Dans les pays acquis à la civilisation moderne, il se forme une nouvelle couche de petits bourgeois. Cette classe oscille entre le prolétariat et la bourgeoisie, et, comme élément complémentaire de la bourgeoisie, elle se constitue toujours de nouveau. Mais les individus qui la composent se voient sans cesse précipités dans le prolétariat par suite de la concurrence, et, qui plus est, avec la marche progressive de la grande industrie, ils voient approcher le moment où ils disparaîtront entièrement comme partie intégrante de la société moderne, et où ils seront remplacés dans les manufactures, dans le petit commerce et dans l’agriculture, par des contremaîtres, des garçons de boutique et des laboureurs.

В тих краях, де розвинула ся сучасна цівілїзація, склала ся нова дрібна буржуазія. Вона коливаєть ся між пролєтаріятом і великою буржуазією і яко додаток до сучасного суспільства раз-у-раз виникає знову. Але конкуренція раз-по-раз спихає членів ії в ряди пролєтаріяту і вони бачать, що наближаєть ся той час, коли з розвитком промислу вони зовсїм зникнуть як самостійна частина сучасного суспільства і коли в торговлї, в мануфактурі, хлїборобстві замісць них настануть доглядачі за робітниками і слуги.

Dans les pays comme la France, où les paysans constituent bien au delà de la moitié de la population, il était naturel que des écrivains, prenant fait et cause pour le prolétariat contre la bourgeoisie, critiquassent le régime bourgeois et défendissent le parti ouvrier au point de vue du petit bourgeois et du paysan.

Розумієть ся, що в таких краях, як Франція, де більша частина населення складаєть ся з селян, ті письменники, які вступались за пролєтаріят проти буржуазії, критикуючи буржуазний режім, прикладали до його дрібно-буржуазну і дрібноселянську мірку і боронили робітничу партію з погляду дрібно-буржуазного.

C’est ainsi que se forma le socialisme du petit bourgeois. Sismondi est le chef de cette littérature, aussi bien pour l’Angleterre que pour la France.

Оттак склав ся дрібно-буржуазний соціялїзм. Головою такої лїтератури є Сісмонді не тільки для Франції, але й для Анґлії.

Ce socialisme analysa avec beaucoup de pénétration les contradictions qui ressortent des rapports de production modernes. Il dévoila les panacées hypocrites des économistes.

Цей соціялїзм дуже дотепно розібрав всї суперечки в сучасних продукційних відносинах. Він виявив на сьвіт лицемірні прикраси економістів.

Il établit d’une façon irréfutable les effets meurtriers de la machine et de la division du travail ; il démontra la concentration des capitaux et de la propriété foncière, la surproduction, les crises, la destruction fatale des petits bourgeois et des paysans, la misère du prolétariat, l’anarchie dans la production, la criante disproportion dans la distribution des richesses, la guerre d’extermination que les nations se font entre elles au moyen de la concurrence, la dissolution des vieilles mœurs, des vieilles relations familiales et des vieilles nationalités.

Він непохитно показав на руйнуючий вплив машинерії і подїлу працї, на концентрацію капіталів і ґрунтів, на надпродукцію і крізи, на неминучу загубу дрібних міщан і селян, на злидні пролєтаріяту, на анархію в продукції, на страшенно нерівне роскладаннє богацтв, на згубну промислову війну про-між націй, на руйнованнє старих звичаїв, старих родинних відносин, старих національностий.

Au fond, toutefois, ce socialisme des petits bourgeois ne fait que tendre soit à rétablir les anciens moyens de production et d’échange, et, avec eux, les rapports de propriété surannés et toute la société surannée, soit à renfermer les moyens modernes de production et d’échange dans le cadre étroit des anciens rapports de propriété qui avaient été brisés, et fatalement brisés par eux.

З огляду на позітивний зміст цього соціялїзму, виходить що він або бажає повернути старі відносини продукції і міньби, а в купі з ними старі відносини власности і старе суспільство, або хоче сучасні знаряддя продукції і міньби знов замкнути в кайдани старих відносин власности, в ті кайдани, які упали і мусїли упасти завдяки цим самим знаряддям.

В обох припадках він є реакційним, а разом з тим і утопійним.

Le système des corporations pour les métiers des villes, et l’agriculture patriarcale pour la campagne, voilà son dernier mot.

Цехова система в мануфактурі і патріярхальне хазяйство на селї — це його останнє слово.

Arrivé au dernier degré de son développement, ce socialisme ne sait plus que verser de lâches pleurs.

В своїм дальшім розвитку цей напрям перевернув ся в боязьке ниттє.

c. Le socialisme allemand ou le « Vrai socialisme. »

в) Нїмецькій або «справжній» соціялїзм.

La littérature socialiste et communiste de la France, née sous la pression d’une bourgeoisie régnante, est l’expression littéraire de la révolte contre ce règne. Elle fut introduite en Allemagne au moment où la bourgeoisie commençait sa lutte contre l’absolutisme féodal.

Соціялїстична і комунїстична лїтература Франції, що виникла під гнітом панування буржуазії і що є лїтературним відгомоном боротьби проти цього панування, перейшла до Нїмеччини як раз в той час, коли буржуазія роспочала свою боротьбу проти февдального абсолютизму.

Des philosophes, des demi-philosophes et des beaux esprits allemands se jetèrent avidement sur cette littérature, mais ils oublièrent que les relations sociales de la France n’avaient pas été importées en Allemagne en même temps que sa littérature.

Нїмецькі фільозофи, півфільозофи і мудрії ласо ухопили ся до цієї лїтератури, але вони забули, що разом з цією французкою лїтературою не перейшли до Нїмеччини і французкі життєві відносини.

Par rapport aux conditions allemandes, la littérature française perdit toute signification pratique immédiate et prit un caractère purement littéraire. Elle ne devait plus paraître qu’une spéculation oiseuse sur la réalisation de l’être humain.

Французка лїтература до нїмецких відносин не мала нїякої практичної ваги і набрала чисто лїтературного характеру. Вона мимохіть стала непотрібним розміркуваннєм над здійсненнєм людських мрій.

C’est ainsi que, pour les philosophes allemands du XVIIIe siècle, les revendications de la première révolution française n’avaient que le sens d’être les revendications de la raison pratique en général, que la manifestation de la volonté des bourgeois révolutionnaires de France n’était à leurs yeux que la manifestation des lois de la volonté pure, de la volonté telle qu’elle doit être, de la volonté humaine par excellence.

Так напр.: вимоги першої французкої революції мали вагу для нїмецьких фільозофів 18 столїття лиш як вимоги «практичного розуму» взагалї; а виява волї революційної французкої буржуазії означала на їхню думку закони чистої волї, такої волї, якою вона повинна бути, справжньої людської волї.

Le travail des littérateurs allemands se bornait à mettre d’accord les idées françaises avec leur vieille conscience philosophique, ou plutôt à s’approprier les idées françaises en les accommodant à leur point de vue philosophique.

Праця нїмецьких письменників була в тім, щоб погодити нові французкі ідеї з своєю старою фільозофською совісттю, або, краще сказати, в тім, щоб перейняти французкі ідеї, стоючи на свойому фільозофському ґрунті.

Cette appropriation se fit de la même manière qu’on s’assimile une langue étrangère, par la traduction.

Це перейманнє відбуло ся таким самим способом, яким взагалї переймаєть ся чужу мову, себ-то через переклад.

On sait de quelle façon les moines superposèrent sur les manuscrits des auteurs classiques du paganisme les absurdes légendes des saints catholiques.

Відомо, що ченцї, переписуючи манускрипти, в яких були списані клясичні вчинки старих поганьських часів, додавали од себе нісенітниці про католицьких святих.

Les gens de lettres allemands agirent en sens inverse à l’égard de la littérature française. Ils insinuèrent leurs non-sens sous l’original français.

Нїмецькі письменники з сьвітською французкою лїтературою зробили навпаки. Вони виписували своє фільозофське безглуздє по за французкими оріґіналами.

Par exemple, à la place de la critique française de l’argent, ils écrivent : aliénation de l’être humain, à la place de la critique française de l’état politique bourgeois, ils écrivirent annihilation du règne de l’universalité abstraite.

Напр., під заслоною французкої критики грошевих відносин вони писали про «відцураннє від людської істоти,» під заслоною францукої критики буржуазної держави вони писали про «знесеннє панування абстрактно загального» і т. и.

Cette interpolation de la phraséologie philosophique au milieu des théories socialistes françaises, ils la baptisèrent « Philosophie de l’action », « Vrai socialisme », « Science allemande du socialisme », « Base philosophique du socialisme », etc.

Підсуваннє цих фільозофських теревенів під французкі виклади вони охрестили за «Фільозофію дїла», за «Справжній соціялїзм», за «Нїмецьку науку соціялїзму», «фільозофське обґрунтуваннє соціялїму» і т. п.

De cette façon on émascula complètement la littérature socialiste et communiste française.
Et parce qu’elle cessa, entre les mains des Allemands, d’être l’expression de la lutte d’une classe contre une autre, le philosophe allemand se félicita de s’être élevé au dessus de l’étroitesse française, d’avoir revendiqué, non pas de vrais besoins, mais « le besoin du vrai », d’avoir défendu, non pas les intérêts du prolétaire, mais « les intérêts de l’être humain, de l’homme en général », de l’homme qui n’appartient à aucune classe ni a aucune réalité et qui n’existe que dans les brouillards de la fantaisie philosophique.

Оттак французку соціялїстично-комунїстичну лїтературу було цїлком вивалашано. І через те, що в руках нїмця вона перестала одсьвічувати боротьбу одної кляси проти другої, то нїмець був переконаний, що він переміг «французку однобічність», що він заступаєть ся за потребу правди, а не правдиві потребі, за інстереси людської істоти, а не за інтереси пролєтаріяту, за інтереси людини взагалї, — людини, що не належить навіть до дійсности, а до небесних туманів фільозофської фантазії.

Ce socialisme allemand, qui prenait si solennellement au sérieux ses maladroits exercices d’écolier et qui les tambourinait si insolemment, perdit cependant petit à petit son innocence de pédant.

Цей нїмецький соціялїзм, що так поважно і щиро брав ся до своїх мизерних школярських вправ, і що так по ярмарковому вигукував про себе, втеряв, проте, свою педантичну невинність.

La lutte de la bourgeoisie allemande et principalement de la bourgeoisie prussienne contre la monarchie absolue et féodale, en un mot, le mouvement libéral devint plus sérieux.

Боротьба нїмецької, а надто пруської буржуазії проти февдалів і абсолютного королївства, одним словом, лїберальний рух — став поважнійший.

De sorte que le vrai socialisme eut l’occasion d’opposer les réclamations socialistes au mouvement politique. Il put lancer les anathèmes traditionnels contre le libéralisme, contre l’état représentatif, contre la concurrence bourgeoise, contre la liberté bourgeoise de la presse, contre le droit bourgeois, contre la liberté et l’égalité bourgeoises ; il put prêcher aux masses qu’elles n’avaient rien à gagner, mais qu’elles avaient au contraire tout à perdre à ce mouvement bourgeois.

«Справжній» соціялїзм мав таким чином бажану нагоду виставити проти полїтичного руху соціялїстичні вимоги, мав нагоду посилати традіційні прокльони лїбералїзмові, представницькому правлінню, буржуазній конкуренції, буржуазній волї друку, буржуазному праву, буржуазній волї і рівности, він мав нагоду проповідувати народнім массам, що вони в цім буржуазнім рухові нїчого не здобудуть, а навпаки усе погублять.

Le socialisme allemand oublia, au moment voulu, que la critique française, à laquelle il faisait niaisement écho, présupposait la société bourgeoise moderne avec ses conditions matérielles d’existence et une constitution politique correspondante, présupposait enfin une série de conquêtes qui pour l’Allemagne restent encore à faire.

Нїмецький соціялїзм до речі забув, що французка критика, — невдалим відгомоном якої він був, — мала на думцї сучасне буржуазне суспільство з відповідними до його матеріяльними умовами істнування і відповідною полїтичною констітуцією, тоб-то як раз ті обставини, про здобуттє яких в Нїмеччинї тільки була мова.

Les gouvernements absolus de l’Allemagne, avec leur cortège de prêtres, de pédagogues, de hobereaux et de bureaucrates, se servirent de ce socialisme comme d’un épouvantail pour effrayer la bourgeoisie grandissante.

Він був для нїмецьких абсолютних урядів з їхнєю дружиною попів, шкільних учителів, дїдичів і бюрократів — за добре пугало проти грізно виступаючої буржуазії.

Il forma l’affadissant complément des terribles coups de fouets et des balles avec lesquels ces mêmes gouvernements écrasèrent les soulèvements des ouvriers allemands.

Він був солодким додатком до гірких ударів нагайки і рушничих куль, якими цї самі уряди «усмиряли» повстання нїмецьких робітників.

Si le vrai socialisme devint ainsi une arme entre les mains des gouvernements, il représentait directement, en outre, un intérêt réactionnaire, l’intérêt des petits bourgeois.

Таким чином «справжній» соціялїзм, повернувшись у зброю урядів проти нїмецької буржуазії, почав також заступати ся і за безпосереднє реакційні інтереси, за інтереси нїмецьких дрібних міщан.

La classe des petits bourgeois, transmise par le XVIe siècle et depuis lors sans cesse renaissante, constitue, pour l’Allemagne, la vraie base sociale des conditions existantes.

Це дрібне міщанство, що залишило ся від 16. столїття і що з того часу раз-по-раз знов виринало в ріжноманітних формах, — було правдивою підвалиною істнуючого ладу.

La maintenir est maintenir les conditions allemandes actuelles avec la domination industrielle et politique de la bourgeoisie : cette classe de petits bourgeois entrevoit sa destruction d’une part par la concentration des capitaux, d’autre part par la formation d’un prolétariat révolutionnaire.

Задержуваннє його було задержуваннєм істнуючого в Нїмеччинї ладу. Воно боїть ся промислового і полїтичного панування буржуазії через те, що це пануваннє запевняє йому погибіль з одного боку, в наслїдок концентрації капіталу, з другого боку, — в наслідок зросту революційного пролєтаріяту.

Le vrai socialisme était une pierre qui tuait ces deux oiseaux à la fois. Il se propagea comme une épidémie.

Тому здавало ся, що «справжній» соціялїзм зараз забє обидві мухи. І він розповсюджував ся, як пошесть.

Le vêtement tissé avec les fils immatériels de la spéculation, brodé des fleurs du bel esprit et saturé d’une rosée sentimentale, le vêtement hyperphysique dans lequel les socialistes allemands enveloppèrent leurs quelques maigres vérités éternelles, fut une réclame qui activa la vente de leur marchandise auprès de ce genre de clients.

Керея, зіткана з метафізичного прядива, помережена квітками красномовного мудрійства, вкрита росою чулого сентименталїзму, ця надзвичайна керея, в котру нїмецкі соціялїсти загортали своїх кілька задубілих »вічних правд«, побільшувала тілько здобуток їхніх товарів серед цієї публики.

De son côté le socialisme allemand comprit de mieux en mieux que sa vocation était d’être le représentant grandiloquent de cette petite bourgeoisie.

З свого боку нїмецкий соціялїзм щораз більше пізнавав своє призначеннє, — призначеннє бути будучим заступником оцього дрібного міщанства.

Il proclama la nation allemande la nation normale et le philistin allemand l’homme normal. Il donna à toutes leurs infamies un sens mystique, un sens socialiste et élevé qui les faisaient paraître le contraire de ce qu’elles étaient.

Він проголошував нїмецьку націю за нормальну націю, а нїмецького міщанина за нормальну людину. Кожному гидкому вчинкові цього міщанства він надавав якійсь таємничий, високий, соціялїстичний зміст, перевертаючи цї вчинки на виворіть.

Il tira la dernière conséquence en s’élevant contre la tendance « brutalement destructive » du communisme et en se déclarant au-dessus de tous les partis et de toutes les luttes de classe.
À quelques exceptions près, toutes les publications soi-disant socialistes et communistes qui circulent en Allemagne appartiennent à cette sale et énervante littérature.

Консеквентний до краю, він виступив безпосереднє проти грубо-руйнуючої тенденції комунїзму, і проголосив свою безпартійність вищою від усякої клясової боротьби. За дуже небагатьма виїмками всї наче-б то соціялїстичні і комунїстичні писання, що кружляють по Нїмеччинї, належать до цієї брудної знесилюючої лїтератури.

2. Le socialisme conservateur ou bourgeois.

2) Консервативний або буржуазний соціялїзм.

Une partie de la bourgeoisie cherche à porter remède aux maux sociaux dans le but d’assurer l’existence de la société bourgeoise.

Певна частина буржуазії хоче зарадити соціяльному лихові, щоб забезпечити істнованнє буржуазного суспільства.

Dans cette catégorie se rangent les économistes, les philanthropes, les humanitaires, les améliorateurs du sort de la classe ouvrière, les organisateurs de la bienfaisance, les protecteurs des animaux, les fondateurs des Sociétés de tempérance, les réformateurs en chambre de tout acabit.

До цієї частини належать: економісти, філянтропи, гуманісти, ті, що хотять полїпшити становище працюючої кляси, доброчинцї, ласкавцї тварів, фундатори товариств тверезости, дрібні реформатори самих ріжних сортів.

Et l’on est allé jusqu’à élaborer ce socialisme bourgeois en systèmes complets.

І цей буржуазний соціялїзм справив навіть цїлі системи.

Citons, comme exemple, la Philosophie de la misère de Proudhon.

Прикладом може бути Фільозофія де ля Місере Прудона.

Les socialistes bourgeois veulent conserver les conditions de vie de la société moderne sans les dangers et les luttes qui en découlent fatalement. Ils veulent la société actuelle, mais avec élimination des éléments qui la révolutionnent et la dissolvent. Ils veulent la bourgeoisie sans le prolétariat.

Цї соціялїсти-буржуа хотять зоставити надалї житєві умови сучасного суспільства, скасувавши необхідно випливаючу з цих умов боротьбу і небезпеки. Вони хотять зоставити надалї сучасне суспільство, але без тих елєментів, які баламутять його і руйнують. Вони хотять буржуазії без пролєтаріяту.

La bourgeoisie, comme de juste, se représente le monde où elle domine comme le meilleur des mondes possibles. Le socialisme bourgeois élabore cette représentation consolante en système ou en demi-système.

Буржуазія, розумієть ся, уявляє, що той сьвіт, в якому вона панує, — то найкращий сьвіт. Буржуазний соціялїзм виробляє з цього утішного уявлення напів системи або цїлі системи.

Lorsqu’il somme le prolétariat de réaliser ses systèmes et de faire son entrée dans la nouvelle Jérusalem, il ne fait pas autre chose au fond que de l’engager à s’en tenir à la société actuelle, mais à se débarrasser des haineuses conceptions qu’il nourrit à son égard.

Пропонуючи пролєтаріятови здійснити його системи і увійти в новий Єрусалим, цей соціялїзм, властиво домагаєть ся лишень того, щоб пролєтаріят зостав ся в старому суспільстві, але щоб перестав його ненавидїти.

Une seconde forme de ce socialisme, moins systématique, mais plus pratique, essaya de dégoûter les ouvriers du tout mouvement révolutionnaire en leur démontrant que ce n’était pas tel ou tel changement politique, mais seulement une transformation des rapports de la vie matérielle et des conditions économiques qui pouvaient leur profiter.

Друга, не така систематична, але більш практична форма цього соціялїзму силкувалась відвернути робітничу клясу від кожного революційного руху, доказуючи, що не та чи иньша полїтична зміна, а лиш зміна матеріяльних, економічних відносин, може полїпшити становище робітників.

Notez que par transformation des rapports matériels de la société, ce socialisme n’entend pas parler de l’abolition des rapports de production bourgeois, abolition qui n’est possible que par des moyens révolutionnaires, mais simplement de réformes administratives s’accomplissant sur la base même de la production bourgeoise et qui, par conséquent, ne touchent pas aux relations du capital et du salariat, mais qui, dans le meilleur cas, ne font que diminuer les frais de sa domination et simplifier l’administration de l’État pour la bourgeoisie.

Але зміну матеріяльних життєвих обставин цей соціялїзм зовсїм не розумів, як буржуазних продукційних відносин, бо це можливо тільки шляхом революції, він має на увазї лишень адмінїстративні полїпшення на ґрунтї цих самих продукційних відносин, що, таким чином, нїчого не змінять в відносинах поміж капіталом і наємною працею, а тільки в кращім разї зменьшують для буржуазії кошти її панування і роблять простїйшим державне порядкування.

Le socialisme bourgeois n’arrive à sa vraie expression que là où il devient une simple figure de rhétorique.

Буржуазний соціялїзм досягає відповідного до себе виразу лишень там, де він робить ся звичайною реторичною фігурою.

Libre-échange ! dans l’intérêt de la classe ouvrière ; droits protecteurs ! dans l’intérêt de la classe ouvrière ; prisons cellulaires ! dans l’intérêt de la classe ouvrière : voilà son dernier mot, le seul mot dit sérieusement par le socialisme bourgeois.

Вільна торговля! користна для робочої кляси; охоронні тарифи! в інтересї працюючої кляси; тюрма! в інтересі робочої кляси: це останнє, єдине поважне помисленне слово буржуазного соціялїзму.

Car le socialisme bourgeois se résume dans l’affirmation que les bourgeois sont bourgeois dans l’intérêt de la classe ouvrière.

Соціялїзм буржуазії весь складаєть ся з доказування, що буржуа є буржуа — в інтересї працюючої кляси.

3. — Socialisme et communisme critico-utopique.

3) Критично-утопичний соціялїзм і комунїзм.

Nous ne traitons pas ici de la littérature qui, dans toutes les grandes révolutions modernes, a formulé les revendications du prolétariat (les écrits de Babœuf, etc.).

Ми тут балакаємо не про лїтературу, що у всїх великих сучасних революціях висловлювала вимоги пролєтаріяту. (Писання Бабефа і инш.)

Les premiers essais du prolétariat tentés pendant une période d’effervescence générale, pendant la période du renversement de la société féodale, pour faire immédiatement prévaloir ses propres intérêts de classe, devaient nécessairement échouer d’abord, à cause de l’état embryonnaire du prolétariat lui-même, ensuite par l’absence des conditions matérielles de son émancipation, qui ne sont produites que par l’ère bourgeoise.

Перші спроби пролєтаріяту безпосередне осягнути своїх власних інтересів, зроблені в часи загального заворушення, період упадання февдального суспільства, — конче мусїли розбити ся через нерозвиненість самого пролєтаріяту і через брак матеріяльних умов до його визволення, бо цї умови як раз сами — лиш продукт буржуазної епохи.

La littérature révolutionnaire de ces premiers mouvement du prolétariat cache nécessairement un fond réactionnaire. Elle préconise un ascétisme général et un grossier égalitarisme.

Революційна лїтература, що супроводила цї перші рухи пролєтаріяту, на зміст була мимоволї реакційною. Вона проповідувала загальний аскетизм і заведеннє грубої рівности.

Les systèmes socialistes et communistes proprement dits, les systèmes de Saint-Simon, de Fourier, de Owen, etc., font leur apparition dans la première période de la lutte entre le prolétariat et la bourgeoisie, période décrite plus haut. (Voir Bourgeoisie et Prolétariat.)

Дїйсні соціялїстичні і комунїстичні системи, системи Сен-Симона, Фурє, Оуена і т. и. виринули в першій, нерозвиненій добі боротьби між пролєтаріятом і буржуазією, в добі про яку ми писали ранїйш. (Див. Буржуазія і пролєтаріят.)

Les inventeurs de ces systèmes se rendent bien compte de l’antagonisme des classes, ainsi que de l’action des éléments dissolvants dans la société dominante elle-même. Mais ils ne voient encore du côté du prolétariat ni une action historique spontanée, ni un mouvement politique qui lui soit propre.

Творцї цих систем уже бачать антаґонізм кляс; вони бачуть і вплив тих елєментів, що руйнують саме пануюче суспільство. Але вони не помічають на боцї пролєтаріяту нїякої історичної самодїяльности, нїякого властивого йому полїтичного руху.

Comme le développement de l’antagonisme des classes marche de pair avec le développement de l’industrie, ils ne trouvent pas non plus les conditions matérielles de l’émancipation du prolétariat, mais se mettent en quête d’une science sociale, de lois sociales, afin de créer ces conditions.

Затим, що розвиток клясових антаґонізмів йде поруч з розвитком промислу, то вони теж не могли знайти матеріяльних умов, потрібних до визволення пролєтаріяту; вони намагались утворити цї умови соціяльною наукою соціяльними законами.

À la place donc de l’action sociale, force leur est de mettre leur activité cérébrale personnelle ; à la place des conditions historiques de l’émancipation, des conditions fantastiques ; à la place de l’organisation naturelle et graduelle du prolétariat en classe, une organisation de la société fabriquée de toute pièce par eux-mêmes.

На місце суспільної діяльности мусїла стати їхня особиста дїяльність, на місце історичних умов до визволення — фантастичні умови, на місце спокволу поступаючої орґанїзації пролєтаріятів в клясу — умисне приміркована орґанїзація суспільства.

La future histoire du monde se résout pour eux dans la propagande et la mise en pratique de leurs plans de société.

Будуча сьвітова історія замикаєть ся для них в пропагандї і в запровадженню на практицї їхніх суспільних плянів.

Dans leurs plans, toutefois, ils ont la conscience de défendre avant tout les intérêts de la classe ouvrière, parce qu’elle est la classe la plus souffrante. La classe ouvrière n’existe pour eux que sous cet aspect de la classe la plus souffrante.

Вони справдї розуміли, що в своїх плянах вони переважно боронять інтереси робочої кляси, яко кляси, що найбільше терпить. Та пролєтаріят істнує для них тільки з огляду на те, що він найбільше терпить.

Mais, ainsi que le comportent la forme peu développée de la lutte des classes et leur propre position sociale, ils se considèrent bien au dessus de tout antagonisme des classes.

Але не розвинена форма клясової боротьби, так само як їх власне життєве становище, доводять до того, що їм починає здавати ся, що вони стоять далеко вище по над тими клясовими антаґонїзмами.

Ils désirent améliorer les conditions matérielles de la vie pour tous les membres de la société, même des plus fortunés. Par conséquent ils font appel à la société tout entière sans distinction, ou plutôt ils s’adressent de préférence à la classe régnante.

Вони бажають полїпшити життєве становище всїх членів суспільства, навіть тих, яким живеть ся найкраще. Через це вони раз-у-раз звертались до усього суспільства без ріжницї, ба навіть переважно до пануючих кляс.

Car il s’agit seulement de comprendre leur système pour reconnaître aussitôt que c’est le meilleur de tous les plans possibles de la meilleure des sociétés possibles.

Вони гадали, що треба лиш зрозуміти їхню систему, щоб признати її за найкращий плян найлїпшого суспільства.

Ils repoussent donc toute action politique et surtout toute action révolutionnaire ; ils cherchent à atteindre leur but par des moyens paisibles et essayent de frayer un chemin au nouvel évangile social par la force de l’exemple, par des expériences en petit qui nécessairement sont condamnées à l’insuccès.

Вони відхилялись, через це, від усякої полїтичної, а надто революційної дїяльности; вони хотїли осягнути своєї мети мирними шляхами і силкувались пробити дорогу для нової суспільної евангелії, дрібними, звичайно хибними, експеріментами і силою прикладу.

La peinture fantastique de la société future, dans une période où le prolétariat, peu développé encore, envisage sa propre position d’une manière fantastique, correspond aux premières aspirations prophétiques et indéfinies des ouvriers vers une complète transformation de la société.

Фантастичне малюваннє будучого суспільства виникає в такі часи, коли пролєтаріят ще дуже мало розвинений, а значить сам ще фантастично уявляє собі своє власне становище; воно, це малюваннє, відповідає першим, повним предчуття, його пориванням до загальної перебудови суспільства.

Mais les écrits socialistes et communistes renferment aussi des éléments critiques. Ils attaquent la société existante à ses bases. Ils ont fourni, par conséquent, dans leur temps, des matériaux d’une grande valeur pour l’instruction des ouvriers.

Але соціяльні і комунїстичні писання складають ся також з критичних елєментів. Вони нападають на всї підстави сучасного сусплільства. Через це вони поставили дуже коштовний матеріял до просьвічення робітників.

Leurs propositions positives relatives à la société future telle que la fusion de la ville et de la campagne, l’abolition de la famille, du gain privé et du travail salarié ; la proclamation de l’harmonie sociale, de la transformation de l’État en une simple administration de la production ; toutes ces propositions ne font qu’exprimer la disparition de l’antagonisme des classes ; antagonisme qui commence seulement à se dessiner, et dont les faiseurs de systèmes ne connaissent encore que la première phase informe et indéterminée.

Їхні позітивні пункти що до будучого суспільства, напр. знесеннє ріжницї по-між містом і селом, знищеннє родини, приватного зиску, наємної працї, проголошення суспільної гармонії, обернненє держави в просте порядкуваннє продукцією — всї цї їхні пункти кажуть лишень про знесеннє тих клясових антаґонізмів, котрі як-раз тільки починають розвивати ся і котрі вони знають ще тільки у їх першій нерозвиненій, непевній формі.

Aussi ces propositions n’ont-elles encore qu’un sens purement utopique.

Через це цї пункти сами мають ще чисто-утопичний характер.

L’importance du socialisme et du communisme critico-utopiste est en raison inverse du développement historique. À mesure que la lutte des classes s’accentue et prend une forme, ce fantastique dédain pour la lutte, cette fanatique opposition à la lutte, perdent toute valeur pratique, toute justification théorique.

Вага критично-утопичного соціялїзму стоїть в цїлком протилежному відношенню до історичного розвитку. Помірно з тим, як розвиваєть ся і впорядковуєть ся клясова боротьба, це фактичне підніманнє себе над него, фантастичне звоюваннє її губить всяку практичну вартість, всяку теоретичну вагу.

C’est pourquoi si, sous bien des rapports, les fondateurs de ces systèmes étaient des révolutionnaires, les sectes formées par leurs disciples sont toujours réactionnaires ; car ces disciples s’obstinent à opposer les vieilles conceptions des maîtres à l’évolution historique du prolétariat.

Через це, як творцї цих систем з багатьох боків і були революційні, то їх ученики раз-у-раз складають реакційні секти. Вони міцно тримають ся за старі погляди своїх учителїв, не вважаючи на історичний поступовий розвиток пролєтаріяту.

Ils cherchent donc, au nom de la logique, à émousser la lutte des classes et à harmoniser les antagonismes.

Завдяки цьому вони хотять знов загасити клясову боротьбу і усунути клясові антаґонізми.

Ils rêvent toujours la réalisation expérimentale de leurs utopies sociales, l’établissement de phalanstères isolés, la création de colonies à l’intérieur, et la fondation de petites Icaries — édition in-douze de la nouvelle Jérusalem ; — mais pour arriver à bâtir tous ces châteaux en Espagne, ils se voient forcés de faire appel à la philanthropie des sacoches et des cœurs bourgeois.

Вони ще досї мріють про здійсненє своїх суспільних утопій, про закладаннє окремих »фалянстерів«, заснованнє Кольоній, урядженнє малої «Ікарії», — цього манесенького видання нового Єрусалиму і для того, щоб збудувати всї цї ішпанські замки, вони мусїли звертать ся до філянтропії буржуазних душ і гаманцїв.

Petit à petit, ils tombent dans la catégorie des socialistes réactionnaires ou conservateurs, dépeinte plus haut, et ne s’en distinguent plus que par un pédantisme plus systématique et par une foi superstitieuse dans l’efficacité miraculeuse de leur science sociale.

По малу малу вони сходять до катеґорії ранїйше намальованих реакційних або консервативних соціялїстів, відріжняючись від них лиш більш систематичним педантизмом і фанатичною вірою в чудодійну силу своєї соціяльної науки.

Ils s’opposent donc avec acharnement à tout mouvement politique de la classe ouvrière, qui ne peut provenir que de son parfait manque de foi dans le nouvel évangile.

Через це вони з серцем виступають проти всякого полїтичного руху робітників, гадаючи, що він міг повстати тільки з сліпої невіри в нову євангелію.

Les Owenistes en Angleterre, les Fouriéristes en France réagissent, là contre les Chartistes, ici contre les Réformistes.

Оуеністи реаґують проти чартистів в Анґлїї, а Фур’єристи — проти реформістів у Франції.

4. — Position des communistes vis-à-vis des différents partis de l’opposition.

IV. Відносини комунїстів до ріжних опозиційних партій

D’après ce que nous avons dit plus haut (voir section II), la position des communistes vis-à-vis des partis ouvriers, déjà constitués, s’explique d’elle-même, et partant, leurs relations avec les chartistes en Angleterre, et avec les réformateurs agraires dans l’Amérique du Nord.

Після того, що говорило ся в II. розділї, відносини комунїстів до вже закладених робітничих партій розуміють ся сами собою; а значить, так само розуміють ся сами собою їх відносини і до анґлїйських чартистів і до аґрарних реформаторів в Північній Америцї.

Les communistes combattent pour les buts et les intérêts immédiats de la classe ouvrière, mais en défendant le mouvement du présent, ils représentent en même temps le mouvement de l’avenir.

Борючись за найближчі цїли і інтереси робочої кляси, вони разом з тим заступають ся і за будучі інтереси руху.

En France, les communistes se rallient au parti démocratique-socialiste, contre la bourgeoisie conservatrice et radicale, tout en se réservant le droit de critiquer les phrases et les illusions léguées par la tradition révolutionnaire.

У Франції комунїсти прилучають ся до соціялїстично-демократичної партії проти консервативної і радикальної буржуазії, але за тим вони не зрікають ся права відносити ся критично до фраз і ілюзій, що лишили ся з революційної традиції.

En Suisse, ils appuient les radicaux, sans méconnaître que ce parti se compose d’éléments contradictoires, moitié de démocrates socialistes, dans l’acception française du mot, moitié de bourgeois radicaux.

В Швайцарії вони підпирають радикалів, не забуваючи, що ця партія складаєть ся з протилежних елєментів; почасти з демократичних соціялїстів на французькій кшталт, почасти з радикальних буржуа.