51

Пятьдесят один

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.
Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.
Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.
Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

Дао рождает,
Дэ — поощряет,
придаёт форму и смысл.
Дао почитают.
Дэ — соблюдают.
Потому что не требуют
соблюдения и почтительности.
Дао рождает,
Дэ поощряет, придаёт форму и смысл,
растит, учит, оберегает.
Создаёт — и расстаётся,
творит и не ищет награды,
управляет, не повелевая, —
вот что называю великим Дэ.

52

Пятьдесят два

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.
Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.
Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.
Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.
Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.
Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.
Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.
Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

Поднебесная имеет начало.
Начало — мать Поднебесной.
Узнаешь мать — поймёшь сыновей.
Поймёшь сыновей — не забывай о матери
и забудешь страх смерти.
Сбрось кокон желаний,
разорви путы страстей —
станешь бодр и неутомим.
Следуй прихотям, потакай страстям —
Нет спасения от усталости.
Зоркий вместо главного видит мелочи.
Могучий вместо натиска уступает.
Уступая большему — видишь больше света.
Следуй свету —
пойдёшь легко и научишься постоянству.

53

Пятьдесят три

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.
Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.
Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.
Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

Мудрый идёт по большой дороге.
Узкие тропы внушают ему страх.
Так легко идти по большой дороге!
Но люди предпочитают обходные пути.
Дворец утопает в роскоши —
значит пусты хранилища в городе,
поля заросли лебедой.
Знатные одеты в дорогие одежды,
носят острые мечи,
пресыщены пищей,
слепнут от блеска драгоценностей.
Они далеки от Дао.

54

Пятьдесят четыре

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.
Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!
Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!
І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!
Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

Кто крепко стоит — не колеблется.
Кто одержим — не ускользнёт.
Так ведётся от века к веку.
Кто заботится о себе — искренен.
Кто заботится о семье — щедр.
Кто заботится о селе — широк.
Кто заботится о стране — богат.
Кто заботится о Поднебесной — всесилен.
Таковы степени добродетели.
Познал себя — поймёшь других.
Познал семью — поймёшь семьи.
Изучил село — увидишь сёла.
Изучил страну — увидишь страны,
постигнешь Поднебесную.
Как узнать, что Поднебесная есть Поднебесная?
Поднимись по ступеням.

55

Пятьдесят пять

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.
Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.
Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.
І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.
Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!
Таке Його життя протікає в щасті!
Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

Кто исполнен Дэ — похож на младенца.
Скорпион и змея не ужалят его,
зверь не бросится, птица не заклюёт.
Его кости — мягки,
мышцы — слабы,
цепкость его безгранична.
Не знает любви —
но исполнен животворной силы.
Он чуток.
Он кричит весь день напролёт,
но голос не грубеет,
нота всегда одна.
Вто что такое равновесие.
Узнаешь равновесие — постоянен.
Узнаешь постоянство — просветлён.
Просветлённый — счастлив.
Счастливый — обуздал страсти,
полон сил для покоя.
Кто полон покоя — следует Дао.

56

Пятьдесят шесть

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться!
Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.
Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!
Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!
Він — Найвища Коштовність серед людей!

Кто знает — не говорит.
Кто говорит — не знает.
Умерь желания.
Обуздай страсти.
Стреножь ум.
Прекрати суету.
Приглуши ресницами блеск зрачков,стань пылинкой —
откроешь сокровенный смысл Поднебесной.
Захочешь подступиться к нему —
оступишься.
Захочешь отвергнуть —
отвернётся.
Захочешь присвоить —
ускользнёт.
Захочешь возвысит —
взовьётся.
Потому говорю:
очевиден и непостижим.

57

Пятьдесят семь

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.
Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…
Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.
Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.
Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.
Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.
Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.
Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.
Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

Страной управляет справедливый.
Войной — хитроумный.
Вселенной владеет спокойный.
Откуда знаю?
Жёсткие законы — беднее народ.
Острее мечи — стремительнее смута.
Искуснее мастер — больше соблазна в лавках.
Чем шире запреты — тем шире круг преступивших.
Поэтому мудрый говорит:
Не вмешиваюсь —
люди меняются к лучшему.
Спокоен —
люди стремятся к искренности.
Бездействую —
люди становятся богаче.
Бесстрастен —
воцаряется простодушие,
лучшее из состояний души.

58

Пятьдесят восемь

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.
Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…
Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.
І Вона світла, але не блищить.

Государь спокоен —
народ простодушен.
Государь деятелен —
народ лицемерен.
Счастье таится в сравнении.
Несчастье таится в сравнении.
Сравнение — добровольная пытка ума,
враг постоянства.
Так справедливость превращается в коварство,
добро — в прах,
знание — в заблуждение.
Мудрый не сравнивает —
значит, не отнимает.
Бездействует —
значит, не вредит.
Не размышляет —
значит, не замыслит плохого.
Тусклый свет — это свет Вселенной.

59

Пятьдесят девять

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.
Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.
А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

Служить людям, повинуясь небу, —
воздвигнуть алтарь сдержанности.
Сдержанный отвергает знания,
расчищает простанство для великого Дэ.
Подчиняешься Дэ —
обретаешь свободу.
Подчиняешься свободе —
получаешь силу.
Управляешь силой —
управляешь страной.
Когда правит сдержанность —
основание прочно и смысл глубок.
Глубокий смысл называю Дао.

60

Шестьдесят

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.
Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.
Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

Управление большим государством
подобно приготовлению тройной ухи.
Правитель следует Дао —
сникают злые духи,
не могут повредить.
Когда безвредны злые — безвредны и добрые.
Когда злые и добрые лишились вреда —
их Дэ сливается воедино,
знаменует мудрость и совершенство.

61

Шестьдесят один

Велике Царство Дао перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.
Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.
Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.
Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.
Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.
А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.
Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.
І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

Великая страна — как низовье реки,
средоточие всех сил, мать Поднебесной.
Женщина побеждает мужчину хладнокровием,
уступая мужчине в хладнокровии.
Великая страна привлекает малую,
принижая себя.
Малая страна привлекает великую,
уступая великой величие.
Завоюет сердце — кто уступает.
Победил безраздельно —
кто уступил.
Великое царство любит достаток.
Малое царство любит людей.
Оба получают искомое.
Великий довольствуется малым.

62

Шестьдесят два

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла. Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла? Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі? Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?
Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості… І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла! Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао? Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

Дао — источник тысячи тысяч,
сокровище добрых, убежище злых.
Красивые слова — народ тешится.
Красивые дела — народ умолкает.
Не оставляй злого на волю судьбы.
Коронуют царя,
чествуют трёх советников.
Из дорогих подарков, ожерелий, колесниц
выбери один — Дао,
и злые выберут Путь.
Почему его ценили древние
и назвали Дао?
Пока желания просты, а поступки случайны —
Дао не имеет цены в Поднебесной.

63

Шестьдесят три

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!
Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.
І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.
Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.
Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.
Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…
Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

Совершай бездействие,
внушай спокойствие,
вкушай безвкусное.
Великое состоит из малого,
многое — из немногого.
Ненависть встречай заботой.
Трудный путь начинается с лёгкого шага,
большая река — с маленького ручья.
Значит, трудное состоит из лёгкого,
большое — из малого.
Мудрый начинает с малого,
потому совершает великое.
В лёгкие обещания трудно верить.
В лёгких делах любая лёгкость тяжела.
Мудрый идёт навстречу невозможному,
оттого не встречает затруднений.

64

Шестьдесят четыре

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.
Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.
Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.
І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.
У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.
Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.
Вона йде Шляхом до Дао.

Из тысячи тысяч легче всего —
беречь спокойствие.
Не успел ошибиться —
легче поправить.
Мелкое — легче рассеять.
Мягкое — разделить.
Начинай с того,
что ещё не началось.
Приводи в порядок —
что не успело запутаться.
Дуб начинается с побега,
башня в девять ярусов —
с горсти земли,
путешествие в тысячу ли —
с первого шага.
Проигрывает — кто играет.
Теряет — кто владеет.
Мудрый бездействует —
и не проигрывает.
Расстался — и не теряет.
Поражение приходит накануне успеха.
Потому завершай внимательно, как начал.
Мудрый бесстрастен, бескорыстен.
Мудрый учится у тех, кто ничему не учился.
Идёт дорогой, проторённой другими.
Помогает тысяче тысяч обрести себя.
Он воздерживается от действий.

65

Шестьдесят пять

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.
Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.
Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.
Саме так діє і Велике Де.
Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.
Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!
Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

В древности, кто следовал Дао, —
не учили, но отучали.
Покуда знаний в избытке,
порядка нет.
Управление с помощью знаний
приводит к смутам.
Управление без помощи знаний
приносит покой.
Кто понимает —
постиг великое Дэ.
Великое Дэ — в глубине.
Манит все существа назад —
к полному воплощению.

66

Шестьдесят шесть

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.
Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.
Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.
І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.
Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

Океан — властелин морей, рек, ручьёв.
Расположен ниже,
потому зовут властелином.
Когда мудрый желает подняться —
пригибается.
Хочет быть впереди —
становится в тыл.
Возвышаясь над людьми —
не принижает.
Ведёт за собой —
никому не заслоняя свет.
Оттого радостно чествуют его,
возвышают и выдвигают вперёд.
Не затевает тяжб —
оттого никому не в тягость.
Не вступает в борьбу —
оттого непобедим.

67

Шестьдесят семь

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!
І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!
Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.
Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.
Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

Кругом говорят: Дао велико,
не с чем сравнить.
Если сравнить —
станет сравнительно велико,
то есть ничтожно.
Три сокровища, которыми дорожу:
сочувствие,
скупость,
скромность.
Сочувствие приводит к мужеству.
Скупость — к щедрости.
Скромность — к лаврам вождя.
Храбрец без сочувствия,
Щедрый без скупости,
Вождь без скромности —
мертвы в сердцах людей.
Сочуствие ведёт к победе в войне,
упорству в обороне.
Три сокровища, любезные небу.

68

Шестьдесят восемь

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.
Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

Хороший боец отвергает битву.
Искусный воин презирает войну.
Достойный победитель равнодушен к победе.
Это — Дэ, избегающее борьбы.
Умелый хозяин избегает хозяйничать.
Умеет управлять людьми.
Так живут в согласии с Дао —
древним замыслом мира.

69

Шестьдесят девять

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.
І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!
Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

Седые воины говорят:
Лучше минуту переждать,чем секундой опередить.
Лучше на сажень отступить, чем продвинуться на вершок.
Так победишь , не начав сражения.
Укрепишься, не возводя крепости.
Возьмёшь крепость, минуя укрепления.
Нет усилия — нет врага.
Не нужно войска.
Кто недооценит соперника —
уронит собственную цену.
В неизбежном сражении
победит избежавший.

70

Семьдесят

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.
За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.
Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше ховає всередині.

Мои слова легко понять,
претворить в жизнь.
Оттого трудно взять в толк,
воплотить.
Слова несут древний смысл,
дела прозрачны, отчётливы.
Редко кто разумеет простые дела,
внятную речь.
Редко кто понимает меня.
Что редко встречается — ценится высоко.
Поэтому мудрый подобен скопцу.
Одет в рубище,
чтобы крепче хранить сокровище
от докучливых глаз.

71

Семьдесят один

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.
Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.
Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

Умный не знает про ум
и становится умнее.
Глупый толкует о глупости,
глупеет и впадает в недуг.
Больной, знающий болезнь, излечился.
Мудрому мудрено захворать.
Уверен, что нездоров, оттого выздоравливает
с каждым восходом солнца.

72

Семьдесят два

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.
Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!
Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!
Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе!
Живи в любові!
І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.
Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

Когда народ теряет благоговение —
пропадает благо.
Но не тесните его жилищ,
не тревожьте понапрасну.
Кто вторгается — будет отторгнут.
Мудрый верит в себя, но не самоуверен.
Надеется на себя, но не самонадеян.
Любит себя, но не самолюбив.
Глубина глубока,
пока не стремится на поверхность.

73

Семьдесят три

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.
Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.
Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.
Воно — в спокої — управляє всім.
Воно добирає — в Сéбе — гідних.

Смелый и отчаянный — несёт гибель и гибнет.
Смелый и безмятежный — хранит жизнь.
Вред или пользу приносит смелость?
Мотивы ненависти неба непостижимы,
и мудрый иногда бессилен помочь.
Небесное Дао не борется, но побеждает.
Не задаёт вопросов, но получает ответы.
Приходит без зова,
управляет без усилий.
Небесная сеть широка,
ячейки просторны,
но ускользнуть невозможно.

74

Семьдесят четыре

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!
Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.
Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

Кто не боится смерти —
тому глупо грозить смертью.
Кто угрожает и наслаждается страхом —
ходит по краю пропасти,
как тарантул по краю ладони.
Кто приводит приговор в исполнение —
всегда будет правой рукой.
Кто дерзнёт заменить правую руку —
замахнётся на правила Большого Искусства.
Кто замахнётся на правила Большого Искусства —
наткнётся рукой на лезвие топора.

75

Семьдесят пять

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!
А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!
Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.
Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.
Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

Отчего народ голодает,
Оттого что налоги чрезмерны.
Вот почему народ голодает.
Народ выходит из подчинения,
потому что цари стремятся его подчинить.
Вот почему народ выходит из подчинения.
Люди не думают о смерти — поглощены заботой о жизни.
Вот почему смерть приходит внезапно.
Чем ниже ценишь жизнь,
тем выше цена каждого дня.

76

Семьдесят шесть

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.
Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.
Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

Человек рождается слабым, гибким.
Умирает матёрым, окоченевшим.
Ростки пробиваются нежными, влажными,
уходят в землю твёрдыми, сухими.
Значит, сильное, упрямое — признаки смерти.
Слабое, уступчивое — признаки жизни.
Война без манёвра — обречена на провал.
Если дерево не гнётся — живёт до первой бури.
Прочное, крепкое — считает дни.
Мягкое, податливое — считает столетия.

77

Семьдесят семь

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.
Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.
Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

Небесное Дао подобно боевому луку.
Чем туже тетива — тем ниже верхняя тяга лука
и выше нижняя.
Выбери слабину —
ощутишь силу.
Чем тоньше искусство —
тем призрачней разница
меж верхом и низом
и сторонами света.
Небесное Дао избавляет от многого,
умножает малое.
Дао человека — другое.
Избавляет от малого, умножает многое.
Кто, имея многое и больше,
выберет лишнее?
Кто следует Дао.
Мудрый создаёт — и не использует,
побеждает — и не кичится.
Не наступает — потому не может оступиться.

78

Семьдесят восемь

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.
М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

Нет уступчивей под небом,
чем простая вода.
Нет равного воде под небом
в преодолении твёрдого, прочного.
Слабый одолеет сильного,
мягкое одолеет твёрдое.
Любой знает эту правду.
Никто не признаёт её за истину.
Потому мудрый говорит:
кто принял к сердцу унижение государства —
становится государем,
кто вынес бремя безвластия —
становится властелином.
Голая правда похожа на чистое заблуждение.

79

Семьдесят девять

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.
Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.
Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.
Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

После крупного разговора
остаются ссадины и уколы
вместо успокоения.
Мудрый бестрепетно сносит обиду,
не требует оправданий.
Молчаливый укор —
запасной колчан насилия.
Небесное Дао беспристрастно,
потому всегда на стороне отзывчивых.

80

Восемьдесят

Про державний устрій я мислю так:
Краще, коли країна маленька і не густо населена.
Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.
Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.
Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.
Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.
Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

В малом государстве мало людей.
Орудия сужают кругозор,
их следует оставить в стороне.
Нет смысла в путешествиях.
Лодки, колесницы жаждут покоя.
Воины любят мирный труд.
Лучше вязать узелки,
чем водить кистью по шёлку.
Пища проста, одежда удобна,
жилище уютно, жизнь радостна.
Сосед приветствует соседа,
слышит пение петуха за забором,
лай собаки.
Не идёт в гости,
спокойно встречает старость
и мирную смерть.

81

Восемьдесят один

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.
Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.
Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.
Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.
Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.
Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.

Точное слово некрасиво.
Красивая речь неточна.
Добрый много не говорит.
Говорливый редко добродушен.
Знающий не ищет доказательств.
Доказательство — верный знак заблуждения.
Мудрый — избавлен от поклажи.
Что отдал — принадлежит ему навсегда.
Небесное Дао — глубина без поверхности.
Дела его безвредны, благотворны.
Дао мудрого — пламенное бездействие.