五十一章

51

道生之，德畜之，物形之，势成之。是以万物莫不尊道而贵德。道之尊，德之贵，夫莫之命而常自然。故道生之，德畜之，长之育之，成之熟之，养之覆之。生而不有，为而不恃，长而不宰，是谓玄德。

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.
Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.
Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.
Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

五十二章

52

天下有始，以为天下母。既知其母，又知其子。既知其子，复守其母。没身不殆。塞其兑，闭其门。终身不勤。开其兑，济其事，终身不救。见小曰明，守柔曰强。用其光，复归其明，无遗身殃，是谓习常。

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.
Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.
Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.
Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.
Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.
Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.
Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.
Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

五十三章

53

使我介然有知，行于大道，唯施是畏。大道甚夷，而人好俓。朝甚除，田甚芜，仓甚虚，服文彩，带利剑，厌饮食，财货有余，是谓盗夸。非道也哉！

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.
Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.
Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.
Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

五十四章

54

善建者不拔，善抱者不脱，子孙祭祀不辍。修之身，其乃德真；修之家，其德有余；修之乡，其德乃长；修之于国，其德乃丰；修之于天下，其德乃普。故以身观身，以家观家，以乡观乡，以国观国，以天下观天下。吾何以知天下之然？以此。

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.
Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!
Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!
І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!
Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

五十五章

55

含德之厚，比于赤子。毒虫不螫，猛兽不据，玃鸟不搏。骨弱筋柔而握固。未知牝牡之合而朘作，精之至。终日号而不嗄，和之至。知和曰常，知常曰明，益生曰祥，心使气曰强。物壮则老，谓之不道，不道早已。

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.
Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.
Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.
І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.
Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!
Таке Його життя протікає в щасті!
Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

五十六章

56

知者不言，言者不知。塞其兑，闭其门，挫其锐，解其忿，和其光，同其尘，是谓玄同。故不可得而亲，不可得而疏；不可得而利，亦不可得而害，不可得而贵，亦不可得而贱。故为天下贵。

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться!
Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.
Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!
Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!
Він — Найвища Коштовність серед людей!

五十七章

57

以正治国，以奇用兵，以无事取天下。吾何以知其然？以此。天下多忌讳，而人弥贫；人多利器，国家滋昏；人多伎巧，奇物滋起；法物滋彰，盗贼多有。故圣人云：‘我无为，人自化；我好静，人自正；我无事，人自富；我无欲，人自朴。’

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.
Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…
Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.
Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.
Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.
Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.
Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.
Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.
Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

五十八章

58

其政闷闷，其人醇醇；其政察察，其人缺缺。祸，福之所倚；福，祸之所伏。熟知其极？其无正。政复为奇，善复为妖。人之迷，其日固久。是以圣人方而不割，廉而不害，直而不肆，光而不曜。

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.
Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…
Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.
І Вона світла, але не блищить.

五十九章

59

治人事天，莫若啬。夫唯啬，是谓早服。早服谓之重积德。重积德则无不克，无不克则莫知其极。莫知其极，可以有国。有国之母，可以长久。是谓深根、固蔕、长生、久视之道。

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.
Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.
А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

六十章

60

治大国若亨小鲜。以道莅天下，其鬼不神。非其鬼不神，其神不伤人。非其神不伤人，圣人亦不伤人。夫两不相伤，故得交归。

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.
Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.
Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

六十一章

61

大国者下流，天下之交，天下之牝。牡常以静胜牝，以静为下。故大国以下小国，则取小国；小国以下大国，则取大国。故或下以取，或下如取。大国不过欲兼畜人，小国不过欲入事人。此两者各得其所欲，大者宜为下。

Велике Царство Дао перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.
Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.
Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.
Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.
Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.
А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.
Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.
І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

六十二章

62

道者，万物之奥。善，人之宝；不善，人之所不保。美言可以市尊，行可以加人。人之不善，何弃之有？故立天子，置三公，虽有拱璧以先驷马，不如坐进此道。古之所以贵此道者何？不曰求以得，有罪以勉，故为天下贵。

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла. Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла? Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі? Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?
Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості… І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла! Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао? Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

六十三章

63

为无为，事无事，味无味。大小多少，报怨以德。图难于易，为大于细。天下难事，必作于易；天下大事，必作于细。是以圣人终不为大，故能成其大。夫轻诺必寡信，多易必多难，是以圣人犹难之，故终无难。

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!
Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.
І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.
Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.
Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.
Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…
Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

六十四章

64

其安易持，其未兆易谋，其脆易破，其微易散。为之于未有，治之于未乱。合抱之木，生于毫末；九层之台，起于累土；千里之行，始于足下。为者败之，执者失之。是以圣人无为，故无败；无执，故无失。民之从事，常于几成而败之。慎终如始，则无败事。是以圣人欲不欲，不贵难得之货；学不学，复众人之所过。以辅万物之自然而不敢为。

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.
Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.
Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.
І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.
У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.
Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.
Вона йде Шляхом до Дао.

六十五章

65

古之善为道者，非以明人，将以愚之。民之难治，以其多智。以智治国，国之贼；不以智治国，国之福。知此两者，亦揩式。常知揩式，是谓玄德。玄德深远，与物反，然后乃至大顺。

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.
Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.
Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.
Саме так діє і Велике Де.
Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.
Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!
Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

六十六章

66

江海所以能为百谷王，以其善下之，故能为百谷王。是以圣人欲上人，必以言下之；欲先人，必以身后之。是以圣人处上而人不重，处前而人不害，是以天下乐推而不厌。以其不争，故天下莫与之争。

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.
Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.
Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.
І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.
Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

六十七章

67

天下皆谓我大，不肖。夫唯大，故不肖。若肖，久矣其细！我有三宝，持而宝之：一曰慈，二曰俭，三曰不敢为天下先。夫慈，故能勇；俭，故能广；不敢为天下先，故能成器长。今舍慈且勇，舍俭且广，舍后且先，死矣。夫慈，以战则胜，以守则固。天将救之，以慈卫之。

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!
І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!
Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.
Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.
Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

六十八章

68

古之善为士者不武，善战者不怒，善胜敌者不争，善用仁者为下。是谓不争之德，是以用人之力，是谓配天古之极。

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.
Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

六十九章

69

用兵有言：‘吾不敢为主而为客，不敢进寸而退尺。’是谓行无行，攘无臂，仍无敌，执无兵。祸莫大于轻敌，轻敌几丧吾宝。故抗兵相加，则哀者胜。

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.
І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!
Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

七十章

70

吾言甚易知，甚易行。天下莫能知，莫能行。言有宗，事有君。夫唯无知，是以不我知。知我者希，则我者贵。是以圣人被褐怀玉。

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.
За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.
Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше ховає всередині.

七十一章

71

知不知上，不知知，病。是以圣人不病。以其病病，是以不病。

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.
Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.
Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

七十二章

72

民不畏威，大威至。无狭其所居，无厌其所生。夫唯不厌，是以不厌。是以圣人自知不自见，自爱不自贵。故去彼取此。

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.
Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!
Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!
Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе!
Живи в любові!
І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.
Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

七十三章

73

勇于敢则杀，勇于不敢则活，知此两者或利或害。天之所恶，孰知其故？天之道，不争而善胜，不言而善应，不召而自来，坦然而善谋。天网恢恢，疏而不漏。

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.
Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.
Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.
Воно — в спокої — управляє всім.
Воно добирає — в Сéбе — гідних.

七十四章

74

民不畏死，奈何以死惧之？若使常畏死，而为奇者，吾执得而杀之，熟敢？常有司杀者杀。夫代司杀者杀，是谓代大匠斲。夫代大匠斲，希有不伤其手。

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!
Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.
Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

七十五章

75

民之饥，以其上食税之多，是以饥。民之难治，以其上有为，是以难治。人之轻死，以其生生之厚，是以轻死。夫唯无以生为者，是贤于贵生。

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!
А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!
Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.
Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.
Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

七十六章

76

人生之柔弱，其死坚强。万物草木生之柔脆，其死枯槁。故坚强者死之徒，柔弱者生之徒。是以兵强则不胜，木强则共。故坚强处下，柔弱处上。

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.
Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.
Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

七十七章

77

天之道，其犹张弓！高者抑之，下者举之，有余者损之，不足者与之。天之道，损有余而补不足；人道则不然，损不足，奉有余。熟能有余以奉天下？其唯有道者。是以圣人为而不恃，功成不处，斯不见贤。

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.
Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.
Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

七十八章

78

天下柔弱莫过于水，而攻坚；强莫之能先。其无以易之。故弱胜强，柔胜刚，天下莫能知，莫能行。故圣人云：‘受国之垢，是谓社稷主；受国不祥，是谓天下王。’正言若反。

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.
М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

七十九章

79

和大怨，必有余怨，安可以为善？是以圣人执左契，不责于人。故有德司契，无德司彻。天道无亲，常与善人。

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.
Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.
Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.
Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

八十章

80

小国寡人，使有什伯之器而不用，使人重死而不远徙。虽有舟轝，无所乘之；虽有甲兵，无所陈之。使民复结绳而用之。甘其食，美其服，安其居，乐其俗，邻国相望，鸡狗之声相闻，民至老死，不相往来。

Про державний устрій я мислю так:
Краще, коли країна маленька і не густо населена.
Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.
Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.
Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.
Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.
Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

八十一章

81

信言不美，美言不信。善者不辩，辩者不善。知者不博，博者不知。
圣人不积，既以为人己愈有，既以与人己愈多。天之道，利而不害。圣人之道，为而不争。

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.
Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.
Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.
Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.
Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.
Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.