Переклад з російської Сергiя Косянчука

一章

1

道，可道，非常道；名，可名，非常名。无名，天地始；有名，万物母。常无，欲观其妙；常有，欲观其徼。此两者同出而异名，同谓之玄，玄之又玄，众妙之门。

Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього.
І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього.
Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння.
Утім, і те, і інше є за суттю Одне (Єдине, Цілісне), але має різні назви. Обидва вони — сокровенні. Причому той перехід, що існує між ними, є дверима до всього істинно чарівного.

二章

2

天下皆知美之为美，斯恶已；皆知善之为善，斯不善已。故有无相生，难易相成，长短相形，高下相倾，音声相和，前后相随。是以圣人处无为之事，行不言之教。万物作而不辞，生而不有，为而不恃，成功不居。夫唯不居，是以不去。

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне.
Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла.
Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.
Різні звуки, зливаючись, створюють гармонію. Так само і попереднє, і наступне — в гармонії — ідуть одне за одним.
Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильний. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.
І, оскільки вона не возвеличує себе, не похваляється, не вимагає до себе особливої поваги, — вона приємна всім.

三章

3

不上贤，使民不争；不贵难得之货，使民不盗；不见可欲，使心不乱。圣人治：虚其心，实其腹，弱其志，强其骨。常使民无知无欲，使知者不敢为，则无不治。

Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус.
Мудрий правитель не створює народові таких спокус, але піклується про те, щоб народ був ситим. Це ліквідує пристрасті і зміцнює здоров’я підданих. Так, мудрий правитель постійно прагне до того, щоб у народу не було спокус і пристрастей, а глибоко порочні люди не посміли б діяти.
Відсутність усього переліченого дає спокій.

四章

4

道冲，而用之久不盈。深乎！万物宗。挫其锐，解其忿，和其光，同其尘。湛常存。吾不知谁子？象帝之先。

Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє!
Воно — у Глибині.
Воно є Першопричиною всього.
Воно керує всім.
Воно пронизує Собою все.
Воно — Сяюче Світло.
Воно — щонайнайтонше!
Воно — Головна Суть усього!
Неможливо описати Його походження: адже Воно Саме є Споконвічним.

五章

5

天地不仁，以万物为刍狗；圣人不仁，以百姓为刍狗。天地之间，其犹橐蘥。虚而不屈，动而俞出。多言数穷，不如守中。

Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою.
Подібно цьому й мудра людина безпристрасна до інших людей.
Простір над землею — пустотний і вільний, як і внутрішній простір всередині ковальських міхів або флейти. Причому, чим більше простору для діяльності, — тим вона може бути ефективнішою.
Той, хто втручається в чужі справи, та ще й багато говорить, — той стає нестерпним для інших людей.
Тому завжди краще додержуватися принципу невтручання і дотримуватися спокою.

六章

6

谷神不死，是谓玄牝。玄牝门，天地根。绵绵若存，用之不勤。

Життя й розвиток Щонайнайтоншого — вічні та нескінченні.
Воно (Щонайнайтонше) — Глибинний Фундамент усього іншого.
Воно є Те, на Чому засновано матеріальний світ.
Причому Воно діє, не вдаючись до насилля.

七章

7

天长地久。天地所以能长久者，以其不自生，故能长久。是以圣人后其身而身先，外其身而身存。以其无私，故能成其私。

Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього.
Мудра людина ставить себе за іншими людьми, завдяки чому вона не заважає людям і може вести їх за собою. Вона не дорожить життям свого тіла, та її життя охороняється Дао.
Це відбувається тому, що вона (людина) теж існує тут не для себе. Саме тому її особисті потреби і здійснюються для неї.
Мудра людина існує для Дао і служить Йому.

八章

8

上善若水。水善利万物，又不争。处众人之所恶，故几于道。居善地，心善渊，与善人，言善信，政善治，事善能，动善时。夫唯不争，故无尤。

Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.
Життя повинне додержуватися принципу природності.
Іди дорогою серця! Будь дружелюбним!
Говори тільки правду!
Керуй — дотримуючись принципу збереження спокою!
Кожна дія повинна бути посильною і своєчасною.
Той, хто не прагне виявитися попереду інших, може уникнути багатьох помилок.

九章

9

持而盈之，不若其以。揣而锐之，不可长保。金玉满堂，莫之能守。富贵而骄，自遗其咎。功成、名遂、身退，天之道。

Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти?
Надмірність у всьому викликає лихо.
Коли справу завершено — треба усунутися.
Такі закони гармонії, пропоновані Дао.

十章

10

载营魄抱一，能无离？专气致柔，能婴儿？涤除玄览，能无疵？爱人治国，能无为？天门开阖，能为雌？明白四达，能无知？生之畜之，生而不有，为而不恃，长而不宰，是谓玄德。

Для збереження спокою варто відчувати Єдиносутність з Усім. Тоді, зокрема, не виникатимуть помилкові егоцентричні бажання.
Необхідно стоншувати свідомість. Нехай людина стане подібною в цьому до немовляти. Якщо вона стає достатньо витонченою — в неї не буде більше помилок.
Керування країною і народом повинні здійснюватись у любові і без насильства.
Врата зі світу матерії у світ потайний відкриваються при дотриманні спокою. Розуміння цієї істини виникає при недіянні.
Виховувати — без насилля, творити — і не хвалитися, створювати — але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших — не веліти! От — істинна праведність Великого Де.

十一章

11

三十辐共一毂，当其无有，车之用。埏埴以为器，当其无有，器之用。凿户牖以为室，当其无有，室之用。有之以为利，无之以为用。

Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями.
Із глини роблять посудини. Але їх використання залежить від порожнинності (ємкості) в них.
Роблять у будинку стіни, двері і ставні на вікнах. Але користування будинком теж залежить від порожнистості (об’єму) в ньому.
Ось так поєднуються корисність предметів і порожнистості.

十二章

12

五色令人目盲；五音令人耳聋；五味令人口爽；驰骋田猎，令人心发狂；难得之货，令人行妨。是以圣人为腹不为目。故去彼取此。

Той, хто бачить у світі тільки п’ять квітів, — той подібний до сліпого.
Той, хто слухає лише звуки матеріального світу, — той подібний до глухого.
Той, хто смакуючи, відчуває тільки смак матеріальної їжі, — той помиляється.
Той, хто в гонитві за здобиччю мчиться щодуху, — той божевільний.
Добуваючи коштовності і прикраси — ти дієш собі на шкоду.
Зусилля ж мудрого спрямовані на те, щоб зробити життя ситим, а не на те, щоб мати багато речей. І він, задовольняючись незначним у світі матерії, вибирає Споконвічне.

十三章

13

宠辱若惊，贵大患若身。何谓宠辱？辱为下。得之若惊，失之若惊，是谓宠辱若惊。何谓贵大患若身？吾所以有大患，为我有身。及我无身，吾有何患！故贵身于天下，若可托天下；爱以身为天下者，若可寄天下。

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.
Що означає, що слава і ганьба — однаково страшні? Це означає, що люди, ризикуючи, борються за славу, а потім бояться її втратити.
Що означає, що знаменитість — велике нещастя в житті? Це означає, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу своїм ім’ям.
Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.
Тому мудрий ніколи не прагне до звеличування самого себе. Він лише самовіддано служить людям. І тому він може жити серед них у спокої. Він ні з ким і ні за що не бореться — тому він невразливий.

十四章

14

视之不见，名曰夷；听之不闻，名曰希；抟之不得，名曰微。此三者不可致诘，故混而为一。其上不曒，在下不昧。绳绳不可名，复归于无物。是谓无状之状，无物之象，是谓忽恍。迎不见其首，随不见其后。执古之道，以语今之有。以知古始，是谓道已。

Якщо дивитися на Дао — то не відразу помітиш. І тому називають Його важкопомітним.
Якщо слухати Його — то не відразу почуєш. І тому називають Його нечутним.
Якщо намагатися схопити Його — то не просто Його досягти. І тому називають Його невловимим.
У Ньому — Ті, Хто захоплюють Собою! Причому всі Вони злиті у Дао в Єдине.
Дао — однакове вгорі і внизу.
Дао — будучи безмежним за розмірами — не може бути назване ім’ям когось конкретного з Них.
Вони виходять із Дао, проявляючи Кожен Свою індивідуальність — і потім знову вертаються до відсутності індивідуального прояву — в Ньому.
Дао не має тілесних образів і обличчя. Тому говорять про Нього, як про приховане і таємниче.
Зустрічаюся з Дао — і не бачу обличчя Його, іду за Ним — і не бачу спини Його.
Строго ідучи споконвічним Шляхом перетворення себе як свідомості — можна пізнати те Вічне Начало. Цей Шлях є Шляхом до Дао.

十五章

15

古之善为士者，微妙玄通，深不可识。夫唯不可识，故强为之容：豫若冬涉川，犹若畏四邻，俨若客，涣若冰将释，敦若朴，混若浊，旷若谷。熟能浊以静之？徐清。安以动之？徐生。保此道者，不欲盈。夫唯不盈，能弊复成。

Споконвічно ті, які були здатні до духовного Просвітління, пізнавали приховані та важкопізнавані малі і більші щаблі цього Шляху.
Цих подвижників було важко впізнати. Лише в загальних рисах окреслю їхній образ: вони були обережними, начебто переходили взимку потік, вони були обачними, тому що остерігалися сторонніх людей, вони були завжди зібраними, тому що усвідомлювали тимчасовість свого перебування на Землі, вони були пильними, начебто йшли по крихкому льоду, вони були прості і не вишукані, вони були неосяжними, наче долина, вони були недоступними для зайвих поглядів.
Це були ті, які, дотримуючись спокою, вміли брудне перетворювати на чисте.
Це були ті, які сприяли еволюції Життя.
Вони шанували Дао і були задоволені незначним у світі матерії. Не бажаючи надміру, вони обмежувалися тим, що мали, і не шукали більшого.

十六章

16

致虚极，守静笃。万物并作，吾以观其复。夫物云云，各归其根。归根曰静，静曰复命，复命曰常，知常曰明。不知常，忘作，凶。知常容，容能公，公能王，王能天，天能道，道能久，没身不殆。

Доведу пустоту в собі до кінця, знайду цілковитий спокій! Нехай все навколо рухається саме собою! Нехай всі навколо розцвітають духовно і просуваються до пізнання своєї істинної Суті!
Ті, хто прийшов до пізнання своєї істинної Суті, знаходять цілковитий спокій. Це є знаходженням загальної Обителі всіх Тих, Хто Досягнув.
Буття в Обителі Тих, Хто Досягнув, повинне стати постійним. Той, хто набув такої сталості, називається Просвітленим, Досконалим і Таким, Що Досяг Вищої Мудрості.
Ті, Хто Досягнув Обителі, є Єдиним «Ми», Яке і є Вищим Правителем. Ту Обитель називають також Небом. Це і є Обитель Вічного Дао.
Дао — безтілесне. Воно не може бути ніким «схоплене». І тому Воно невразливо.

十七章

17

太上，下知有之；其次，亲之豫之；其次，畏之侮之。信不足，有不信！由其贵言。成功事遂，百姓谓我自然。

Вищий Правитель дарує можливість розвитку свідомості всім Своїм підданим. Але Він не прагне облагодіяти або винагородити їх «земним». Він також не прагне вселити до Себе страх і трепет.
Той же, хто лише сліпо вірує, — про це не знає. Але Той, Хто пізнав Його, — вже не вірить сліпо.
О, яка глибока ця істина!
Досягаючи успіху, я просуваюся далі — і все більше розуміння про Все розкривають переді мною.

十八章

18

大道废，有人义。智惠出，有大伪。六亲不和，有孝慈。国家昏乱，有忠臣。

Якщо в країні відкинули Велике Дао — починаються розмови про «гуманізм», «правосуддя»… Але в цій ситуації подібні мудрування є лиш великим лицемірством!
Подібно цьому, коли в сім’ї розбрат, — висуваються вимоги «синівської шанобливості» і «батьківської любові»…
А коли в цілій державі панує таке безладдя — з’являються гасла «патріотизму», «любові до батьківщини»…

十九章

19

绝圣弃智，民利百倍；绝民弃义，民复孝慈；绝巧弃利，盗贼无有。此三者，为文不足，故令有所属：见素抱朴，少私寡欲。

Коли будуть усунуті подібні неправда і лицемірство — народ буде щасливішим стократ. Брехливість, жага наживи, злодійство, жорстокість до живих істот — все це зникне тоді, коли люди матимуть істинні знання. Бо всі пороки людські — від нестачі знань. Саме знання покажуть людям, що це в їхніх особистих інтересах — бути простими і добрими, вгамувати особисті «земні» бажання і звільнитись од пагубних пристрастей.

二十章

20

绝学无忧。唯之与阿，相去几何？善之与恶，相去何若？人之所畏，不可不畏。忙兮其未央！众人熙熙，若享太牢，若春登台。我魄未兆，若婴儿未孩。乘乘无所归！众人皆有余，我独若遗。我愚人之心，纯纯。俗人昭昭，我独若昏。俗人察察，我独闷闷。淡若海，漂无所止。众人皆有已，我独顽似鄙。我独异于人，而贵食母。

Припини зберігати вірність речам, до яких прив’язаний, — і ти звільнишся від горя і жалості до себе! Тільки зробивши так, можна знайти істинну Опору в житті! Хіба не варто заради цього відмовитися від загальноприйнятих у народі сподівань і звичаїв?
Як ж велика різниця між добром і злом!
Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.
Але поки… всі люди віддаються неробству… І хаосом охоплене суспільство…
Тільки я один спокійний і не виставляю себе на загальні оглядини. Я подібний до дитини, яка взагалі не народилася в цьому світі ледарства…
Всі люди полонені мирськими бажаннями. І тільки я один відмовився від усього, що цінне для них. Я — до цього всього байдужий.
Всі люди живуть у своєму егоцентризмі. Один тільки я обрав — позбутися його.
Я — пливу Потоком Свідомості в Просторі і не знаю, коли зупинюся…
Я — у серці своєму пізнаю Дао! О, яке ж Воно надтонке!
Я вирізняюсь од інших тем, що ціную Те, Що створило всі наші життя.

二十一章

21

孔得之容，唯道是从。道之为物，唯恍唯忽。忽恍中有象，恍忽中有物。真冥中有精，其精甚真，其中有信。自古及今，其名不去，以阅众甫。吾何以知众甫之然？以此。

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині.
Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!
Воно може мати форму.
І Воно має силу. Сила його перевершує все, що існує у світі.
Де можна побачити. Зі стародавніх часів і до наших днів не змовкає Голос Де, сповіщаючи Волю Творця всього матеріального світу.
Де ж можу я побачити лице Де? — Скрізь!

二十二章

22

曲则全，枉则正；洼则盈，弊则新；少则得，多则或。是以圣人抱一为天下式。不自见，故明；不自是，故彰；不自伐，故有功；不自矜，故长。夫惟不争，故天下莫能与之争。古之所谓‘曲则全’，岂虚语？故成全而归之。

Задовольняючись мізерним — знайдеш багато чого. Ганяючись за всім, зіб’єшся зі шляху. Мудрий дослухається цього повчання. От би воно напоумило і всю Піднебесну!
Мудрий вірить не тільки своїм тілесним очам — і тому бачить ясно.
Мудрий не вважає тільки одного себе правим — і тому він знає правду.
Слави він не бажає — але його шанують.
Влади він не шукає — але за ним ідуть.
Він ні з ким не бореться — і тому він непереможний.
Він не жаліє себе — і тому може успішно вдосконалюватися.
Лише той, хто не прагне опинитися поперед всіх, — здатний жити в злагоді з усіма.
Мудрий піклується про всіх — і тому стає прикладом для всіх.
Він світлий, але не бажає блищати.
Він не хвалить себе — але він і без того шанований.
Він не звеличує себе — тому він завжди в пошані серед інших.
У давнину казали, що недосконале рухається до того, щоб стати досконалим. Невже це порожні слова? — Ні! Воістину, знайдеш Єдність, — прийдеш до Досконалості!

二十三章

23

希言自然。飘风不终朝，骤雨不终日。熟为此？天地。天地上不能久，而况于人？故从事而道者，道德之；同于德者，德德之；同于失者，道失之。信不足，有不信。

Говори менше і будь простішим!
Сильний вітер не триває весь ранок, сильний дощ не ллє цілий день. Від кого це залежить? — Від неба й землі.
Небо і земля — хоч і величезні, але вони не можуть породити нічого вічного. І тим більше — людина. Тому краще — служити Вічному Дао.
І той, хто справами своїми служить Дао, — той одержує право досягти Злиття з Ним.
Людина, стоншивши себе до стану Де, — стає тотожною Де.
Людина, стоншивши себе до стану Дао, — стає тотожна Дао.
Той, хто тотожний Де, — знаходить Блаженство Де.
Той, хто тотожний Дао, — знаходить Блаженство Дао.
Але, якщо він перестає бути гідним, — він це втрачає.
Сумніватися в цьому — нерозумно!

二十四章

24

企者不久，跨者不行，自见不明，自是不彰，自伐无功，自矜不长。其在道，曰余食赘行，物或有恶之，故有道不处。

Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти.
Хто робить великі кроки — не може довго йти.
Хто в усіх на очах — не може довго зберігати силу.
Хто сам себе вихваляє — той не добуде слави.
Хто живе, жаліючи себе, — слабшає і не може вдосконалюватися.
Хто завидющий — той сам не досягає успіху.
Хто сам себе звеличує — не отримає авторитету.
Хто віддається надмірностям у їжі, робить безглузді вчинки, і всі навколо викликають у нього роздратування і відразу — той не знайде спокою.
Дивлячись із Дао, видно, що все це викликається порочними бажаннями. Це все є абсурдною поведінкою. Від таких людей відвертаються всі.
А людина, що прямує до Злиття з Дао, — не робить нічого подібного.

二十五章

25

有物混成，先天地生。寂漠！独立不改，周行不殆，可以为天下母。吾不知其名，强字之曰道，强为之名曰大。大曰逝，逝曰远，远曰返。道大，天大，地大，王大。域中有四大，而王处一。人法地，地法天，天法道，道法自然。

О, породжене раніше неба і землі, і яке живе в спокої, не має форми, наднайтонше, Єдине і Єдиносуще, Що Перебуває скрізь, Безмежне, Неушкоджуване, Матір усього! Тебе називають — Дао. Назву Тебе також — Найвеличнішим, Котре вічне в нескінченному Своєму розвиткові!
Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.

二十六章

26

重为轻根，静为躁君。是以君子终日行，不离辎重，虽有荣观，燕处超然。如何万乘之主，以身轻天下？轻则失臣，躁则失君。

Старанний труд дозволить досягти легкого існування в майбутньому.
Але також ми знаємо, що спокій є головним у русі.
Тому мудра людина сумлінно трудиться весь день, не залишаючи важкої справи. Але при цьому вона перебуває в стані досконалого спокою.
Вона навіть може жити в розкоші, не розбещуючись при цьому.
Чому ж господар десяти тисяч колісниць, пишаючись, нехтує всім світом? Адже презирство роз’їдає душу!
А відсутність спокою призводить до втрати Опори!…

二十七章

27

善行，无辙迹；善言，无瘕谪；善计，不用筹策；善闭，无关键不可开；善结，无绳约不可解。是以圣人常善救人，而无弃人；常善救物，而无弃物。是谓袭明。善人，不善人之师；不善人，善人之资。不贵其师，不爱其资，虽知大迷，此谓要妙。

Той, хто знає Шлях, — і без слідів знайде правильний напрям. Той, хто вміє говорити, — не припускається помилок. Той, хто вміє рахувати — не припускається прорахунків. Краще сховище — не має замка, але його неможливо відкрити. Кращі пута — ті, що не втримуються нічим матеріальним, але їх не можна розірвати.
Мудрий уміє рятувати людей і рятує їх постійно. Він уміє допомагати й не залишає їх без допомоги в біді. Так діє глибока мудрість!
Він наставляє також і людей зла, і вони — з його допомогою — теж можуть знайти Опору.
Але якщо люди зла не цінують допомогу наставника і Опору не люблять — мудрий залишає їх: адже він не дорожить спілкуванням з такими людьми.
Ось — що дуже важливе й глибоке!

二十八章

28

知其雄，守其雌，为天下蹊。为天下蹊，常德不离，复归于婴儿。知其白，守其黑，为天下式。常得不忒，复归于无极。知其荣，守其辱，为天下谷。为天下谷，常得乃足，复归于朴。朴散为器，圣人用为官长。是以大制无割。

Хто хоробрий — збережи скромність! І тоді за тобою піде народ.
Хто став лідером для людей — не залишай керівниaaaaaaaaaaaцтво своїми діями з боку Великого Де. І будь чистим, ніжним і тонким душею — наче дитина!
Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.
І той, хто став в усім сказаному зразком для всіх, — той уже не відрізняється за якістю душі від Великого Де. І він потім іде до Злиття з Вічним Дао.
Така людина, знаючи про свої досягнення і заслуги, зберігає себе в безвісності, — але при цьому вона стає природним мудрим вождем.
Треба сприяти тому, щоб саме такий мудрий був вождем людей — тоді в країні буде постійний порядок.

二十九章

29

将欲取天下而为之，吾见其不得已。天下神器，不可为。为者败之，执者失之。夫物或行或随，或嘘或吹，或强或赢，或接或隳。是以圣人去甚，去奢，去泰。

У деяких людей буває велике прагнення керувати всім миром, і вони намагаються в цьому досягнути успіхів. Але я не бачу в тому ніякої потреби. Адже світ — це вмістище Дао — прекрасного, невразливого! І не можна управляти Ним!
Хто ж, все-таки, буде прагнути до цього — точно зазнає невдачі!
У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти.
Мудра людина не прагне до влади, надмірностей, розкоші і марнотратства.

三十章

30

以道作人主者，不以兵强天下，其事好还：师之所处，荆棘生。故善者果而已，不以取强。果而勿骄，果而勿矜，果而勿伐，果而不得以，是果而勿强。物牡则老，谓之非道，非道早已。

Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього ж.
А там, де пройшло військо, панує спустошення. І після воєн настають голодні роки.
Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.
Якщо людина, тільки-но досягши розквіту, відразу починає хворіти і марніти, — то це тому, що вона жила не в гармонії з Дао. Життя такої людини на Землі закінчується раніше строку.

三十一章

31

夫佳兵者，不祥之器，物或恶之，故有道不处。君子居则贵左，用兵则贵右。兵者不祥之器，非君子之器，不得已而用之，恬惔为上，故不美，若美之，是乐杀人。夫乐杀者，不可得意于天下。故吉事尚左，凶事尚右。是以偏将军居左，上将军居右。杀人众多，以悲哀泣之；战胜，以哀礼处之。

Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідно того, щоб її відкинути.
Тому людина, яка наслідує Дао, її не використовує.
Гідний правитель — поступливий. Тільки для захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.
Прославляти себе військовою перемогою — це означає радіти вбивству людей. Того, хто радіє вбивству людей, — хіба можна поважати?
А повага веде до благополуччя. Благополуччя сприяє творенню.
До нещастя ж — веде насильство.
Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

三十二章

32

道常无名。朴虽小，天下不敢臣。王侯若能守，万物将自宾。天地相合，以降甘露，人莫之令而自均。始制有名。名亦既有，天将知止。知止不殆。譬道在天下，犹川谷与江海。

Дао — вічне і не має людської подоби.
Хоча Дао — Істота ніжна, та ніхто у світі не може Його собі підкорити.
Якби шляхта й правителі країни стали жити в гармонії з Дао — то всі інші люди самі стали б спокійними. Небо і земля тоді злилися б у гармонії, настали б щастя і благополуччя, народ заспокоївся б навіть без наказів!
Заради встановлення порядку в країні створюють закони. Але вони не повинні бути безпідставно суворими.
Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

三十三章

33

知人者智，自知者明。胜人有力，自胜者强。知足者富，强行有志。不失其所者久，死而不亡者寿。

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений. Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе, — могутній.
Той, хто має матеріальний статок, — живе забезпечено. Той, хто діє з великим завзяттям — має волю. Але той, хто потурає своїм примхам — слабкий і дурний.
Хто ж досяг Злиття з Дао і не втрачає його — той досяг Вищого Буття. І, умерши тілом, він продовжує жити в Дао, ставши істинно Безсмертним.

三十四章

34

大道汜，其可左右。万物恃之以生而不辞，成功不名有。爱养万物不为主，可名于大。是以圣人终不为大，故能成其大。

Вічне Дао пронизує Собою все. Воно є і праворуч, і ліворуч. Завдяки Йому виникають і продовжують жити й розвиватися всі душі.
Хоч Дао настільки величне і здійснює ці великі справи — та слави Собі не бажає.
Воно з любов’ю виховує всіх істот. Воно не чинить над ними насильства. Воно не наполягає на виконанні людьми Його бажань.
Воно — величне, хоча не наполягає на цьому.
Розумні люди ідуть до Нього — Великого.

三十五章

35

执大象，天下往。往而不害，安平太。乐与饵，过客止。道出言，淡无味，视不足见，听不足闻，用不可既。

У Велике Дао стікаються всі Досконалі.
Іди і ти цим Шляхом! Цим ти не можеш заподіяти собі ніякої шкоди, навпаки — досягнеш спокою, гармонії і повноти життя.
Особисто я, перебуваючи в недіянні, мандрую в Безмежності Дао. Це — не передати словами! Дао — Якнайнайтонше і Найблаженніше!

三十六章

36

将欲翕之，必故张之；将欲弱之，必故强之；将欲废之，必固兴之；将欲夺之，必固与之。是谓微明。柔胜刚，弱胜强。鱼不可脱于渊，国有利器，不可示人。

Пристрасть «земна» — послабляє. Непохитна рішучість — наповнює силою.
Пристрасть «земна» — калічить. Непохитна рішучість — підносить і зміцнює свідомість.
Пристрасть «земна» — поневолює її власника. Непохитна рішучість — робить людину вільною.
Безпристрасне, м’яке і податливе — перемагає пристрасне тверде і грубе.

三十七章

37

道常无为而无不为。侯王若能守，万物将自化。化而欲作，吾将镇之以无名之朴。无名之朴，亦将不欲。不欲以静，天下将自正。

Дао не діє безпосередньо у світі матерії. Але, все-таки, все Творення є добутком Його творчості.
Дій так само — і тоді все живе навколо розвиватиметься природним для нього чином!
Коли живеш у простоті, незважаючи на плітки і ворожнечу, в гармонії з Дао, — тоді й приходиш до того, що називається, «не мати прив’язаностей і пристрастей».
Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді і довкола встановлюється порядок.

三十八章

38

上德不德，是以有德。下德不失德，是以无德。上德无为而无以为，下德无为而有以为。上仁为之而无以为，上义为之而有以为。上礼为之而莫之应，则攘臂而仍之。故失道而后德，失德而后仁，失仁而后义，失义而后礼。夫礼者，忠信之薄，而乱之首。前识者，道之华，而愚之始。是以大丈夫处其厚不处其薄，居其实不居其华。故去彼取此。

Людина, що представляє Собою Велике Де, не примушує Себе до виконання добрих справ: вона природно являє Собою саму Доброчесність.
Людина ж, далека від Де, якраз може намагатися змушувати себе до виконання добрих справ: така людина не є доброчесною за своєю суттю.
Людина, яка представляє Собою Велике Де, не прагне до активної діяльності у світі матерії: така людина діє в недіянні.
Людина ж, далека від Де, живе в суєті і діє під впливом своїх пристрастей. У релігійному напрямі життя її діяльність зводиться лише до ритуалів, але сподівання на «магію» ритуалів знаменує виродження релігії! Така людина, крім того, примушує інших людей діяти, як сама.
Таке трапляється тільки з тими, хто не має у своїх життях Дао. Їм не можна довіряти, вони вже зрадили Дао — і готові зрадити кого завгодно.
Мудрий, пізнавши Дао, здатний розрізняти людей за цими ознаками. Він вибирає спілкування тільки з людьми добра.

三十九章

39

昔之得一者：天得一以清，地得一以宁，神得一以灵，谷得一以盈，万物得一以生，侯王得一以为天下正。天无以清，将恐裂；地无以宁，将恐发；神无以灵，将恐歇；谷无以盈，将恐竭；万物无以生，将恐灭；侯王无以贞，将恐蹶。故贵以贱为本，高以下为基。是以侯王自谓孤、寡、不毂，此其以贱为本耶非？故致数车无车。不欲琭琭如玉，落落如石。

Є Ті, Хто з давніх часів перебуває у Єдності з Дао. Завдяки Їм — небо чисте і земля непорушна, природа ніжна, ріки повноводні, долини цвітуть, плодяться всі істоти; герої духовного Шляху є зразками для наслідування. От що забезпечують Ті, Хто досяг Єдності!
Якби не Їхня допомога — то небо не було б чистим, земля б потріскалася б, природа перестала б дарувати свою красу, долини перестали б цвісти і перетворилися на пустелю, живі істоти перестали б народжуватися і зникли; герої духовного Шляху перестали б бути прикладом доброчинності і були б осміяні та вигнані…
Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка.
Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?
Не вважай себе дорогоцінною яшмою! Будь простим — як звичайний камінь!

四十章

40

反者道之动，弱者道之用。天下万物生于有，有生于无。

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао.
Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.
Увесь розвиток втілених істот здійснюється у взаємодії цих протилежностей.
Але сам світ матерії відбувся від Найтоншої Першооснови…

四十一章

41

上士闻道，勤而行之；中士闻道，若存若亡；下士闻道，大笑之。不笑不足以为道。故建言有之：明道若昧，进道若退，夷道若类，上德若谷，大白若辱，广德若不足，建德若偷，质真若渝，大方无隅，大器晚成，大音希声，大象无形。道隐无名。夫唯道，善贷且善。

…Мудра людина, довідавшись про Дао, спрямовується до самореалізації в Ньому.
Але немудрий, довідавшись про Дао, — то зберігає Його у своєму розумі, то втрачає.
Дурні ж, почувши про Дао, глузують з Нього. А Тих, Хто пізнав Дао, — Тих вони називають заблудлими, божевільними… Мудрість видається їм божевіллям…, вища справедливість — пороком…, праведність — розпустою…, велика істина — неправдою…
Так, великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий…
Так, Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

四十二章

42

道生一，一生二，二生三，三生万物。万物负阴而抱阳，冲气以为和。人之所恶，唯孤、寡、不毂，而王公以为称。故物或损之而益，或益之而损。人之所教，我亦教之：强梁者不得其死，吾将以为教父。

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя.
Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці. Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.
Всі істоти бояться самотності і сприймають її як страждання. Це стосується, зокрема, і земних правителів.
Усі такі люди піклуються лише про себе, відмовляючи в допомозі іншим.
Але вірне рішення криється саме в тому, щоб присвятити себе турботі про інших, забуваючи при цьому про себе.
Мудрий духовний подвижник, що присвятив своє життя благу всіх, не буде переможений смертю. І словам цим я віддам перевагу перед усіма іншими настановами всіх мудреців.
Ті, хто досяг Дао, зливаються в Ньому в Єдине-Цілісне.

四十三章

43

天下之至柔，驰骋天下之至坚。无有入于无闻。是以知无为有益。不言之教，无为之益，天下希及之。

У світі буває, що найслабкіші перемагають найдужчих. Причина — в тім, що Де проникає по всіх усюдах, пронизуючи все й усіма управляючи.
От чому, зокрема, я бачу користь у недіянні.
У світі немає нічого, що можна було б зрівняти з ученням про внутрішню тишу і користь недіяння!

四十四章

44

名与身熟亲？身与货熟多？得与亡熟病？是故甚爱必大费，多藏必厚亡。故知足不辱，知止不殆，可以长久。

Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату?
Багато збережеш — багато чого і втратишся. Багато накопичиш — багато і втратиш.
Знай міру — і уникнеш невдач. Знай межу — і не буде ризику. От і проживеш життя в спокої, без тривог!
Хто знає міру — не зазнаватиме невдач. Вчасно зупинившись — уникнеш лиха. Завдяки цьому людина може встигнути осягти Первинне і Вічне Дао.

四十五章

45

大成若缺，其用不弊。大盈若冲，其用不穷。大直若屈，大巧若拙，大辩若讷。躁胜塞，静胜热，清静以为天下正。

Найбільшу Досконалість можуть сплутати з божевіллям, великий об’єм — з порожнечею, велику кривизну — з прямою, велику дотепність — з дурістю, великого оратора — з тим, хто не вміє говорити.
Інтенсивний рух перемагає холод, нерухомість — спеку.
Спокій і гармонія лише — забезпечать правильне розуміння всього, що відбувається в світі.

四十六章

46

天下有道，却走马以粪；天下无道，戎马生于郊。罪莫大于可欲，祸莫大于不知足，罪莫大于欲得。故知足之足，常足。

Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів.
Але коли в країні відкинуто Дао — по полях несуться бойові коні.
Немає більшого лиха, ніж необмежені «земні» пристрасті! І ніщо так не губить, як прагнення примножувати «земні» багатства!
Хто вміє задовольнятися тим, що є, — той завжди щасливий!

四十七章

47

不出户，知天下；不窥牖，见天道。其出弥远，其知弥近。是以圣人不行而知，不见而名，不为而成。

Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше.
Мудрий нікуди не їздить — але все знає, не дивиться — але все називає, зовні бездіяльний — але всього досягає.
Він у серці своєму знаходить усе, що треба.
Ось чому мудрий знає те, до чого не доїхати, не дійти. І він може бачити те, чого не видно звичайному оку.

四十八章

48

为学日益，为道日损，损之又损之，以至于无为。无为无不为。取天下常以无事，及其有事，不足以取天下。

Хто вчиться — той щодень збільшує свої знання. Хто служить Дао — той день у день зменшує свої «земні» бажання. У безперервному зменшенні «земних» бажань людина доходить до недіяння.
У недіянні лише можливе оволодіння всіма таємницями всесвіту! А без недіяння цього досягти неможливо.

四十九章

49

圣人无心，以百姓心为心。善者吾善之，不善者吾亦善之，得善。信者吾信之，不信者吾亦信之，得信。圣人在天下，怵怵；为天下，浑其心。百姓皆注其耳目，圣人皆孩之。

Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей.
Добрим я роблю добро, недобрим теж бажаю добра. Це і є чеснота, властива Де.
Із чесними людьми я чесний, з нечесними — чесний теж. Це і є чесність, властива Де.
Мудра людина живе в спокої у своїй країні. Але тут також живуть і інші люди: добрі — і злі, чесні — і брехливі, розумні — і дурні, корисливі — й ті, хто живе інтересами інших, ті, хто щиро вірить у Дао — і ті, хто заперечує Його.
Мудрий дивиться на народ, як на своїх дітей.

五十章

50

出生入死。生之徒十有三，死之徒十有三，人之生，动之死地，十有三。夫何故？以其生生之厚。盖闻善摄生者，陆行不遇虎兕，入军不被甲兵。兕无所投其角，虎无所措其爪，兵无所容其刃。夫何故？以其无死地。

Люди на Землі народжуються і помирають. З кожних десяти приблизно троє продовжують потім райське існування, троє направляються шляхом смерті в пекло, а ще троє — це ті, хто не досяг успіху в розвитку душі через захопленість «земними» справами.
Той, хто освоїв життя істинне, ідучи по землі, — не боїться носорога і тигра, а вступаючи в битву, не боїться озброєних солдатів. Носорогові нікуди встромити в нього свій ріг, тигрові ніде накласти на нього свої пазурі, солдатам ніде вразити його своїми мечами. Чому це так? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.