In Poland, they support the party that insists on an agrarian revolution as the prime condition for national emancipation, that party which fomented the insurrection of Cracow in 1846.

Між Поляками комуністи підпирають ту партію, що вважає аґрарну революцію умовою національного визволення — ту саму партію, що викликала до життя краківське повстиннє 1846 р.

In Germany, they fight with the bourgeoisie whenever it acts in a revolutionary way, against the absolute monarchy, the feudal squirearchy, and the petty bourgeoisie.

В Нїмеччинї комунїстична партія бореть ся вкупі з буржуазією, — коли тільки буржуазія виступає революційно, — проти абсолютної монархії, февдальної ґрунтової власности і дрібного міщанства.

But they never cease, for a single instant, to instil into the working class the clearest possible recognition of the hostile antagonism between bourgeoisie and proletariat, in order that the German workers may straightway use, as so many weapons against the bourgeoisie, the social and political conditions that the bourgeoisie must necessarily introduce along with its supremacy, and in order that, after the fall of the reactionary classes in Germany, the fight against the bourgeoisie itself may immediately begin.

Але вона не устає нї на хвилину виробляти у робітників яко-мога яснїйшу сьвідомість про ворожий антаґонізм між буржуазією і пролєтаріятом. Вона хоче, щоб нїмецьки робітники могли зараз же повернути проти буржуазії, яко зброю, ті суспільні і полїтичні умови, котрі приведе буржуазія разом з своїм пануваннєм; вона хоче, щоб в Нїмеччинї, після упадку реакційних кляс, зараз розпочала ся боротьба проти самої буржуазії.

The Communists turn their attention chiefly to Germany, because that country is on the eve of a bourgeois revolution that is bound to be carried out under more advanced conditions of European civilisation and with a much more developed proletariat than that of England was in the seventeenth, and France in the eighteenth century.

На Нїмеччину комунїсти звертають свою найбільшу увагу, бо Нїмеччина стоїть на передодні буржуазної революції, бо вона чинить цей переворот при стислійших умовах европейської цівілїзації взагалї, і при участи далеко більш розвиненого пролєтаріяту, нїж Анґлїя в 17. ст. і Франція в 18. ст.;

And because the bourgeois revolution in Germany will be but the prelude to an immediately following proletarian revolution.

таким робом, нїмецька буржуазна революція може бути лиш безпосереднім прольоґом пролєтарської революції.

In short, the Communists everywhere support every revolutionary movement against the existing social and political order of things.

Одним словом, комунїсти скрізь підпирають кожний революційний рух проти істнуючого суспільного ладу.

In all these movements, they bring to the front, as the leading question in each, the property question, no matter what its degree of development at the time.

У всїх цих рухах вони підносять питаннє власности, яко основне питаннє руху, котре теж може мати більш або менш розвинену форму.

Finally, they labour everywhere for the union and agreement of the democratic parties of all countries.

Нарештї, комунїсти скрізь працюють над з-єднаннєм і порозуміннєм демократичних партій всїх країн.

The Communists disdain to conceal their views and aims. They openly declare that their ends can be attained only by the forcible overthrow of all existing social conditions.

Комунїсти вважають ганебним ховати свої погляди й наміри. Вони отверто заявляють, що їх цїлї можуть бути осягнені лиш через насильне поваленнє всього дотеперішного суспільного ладу.

Let the ruling classes tremble at a Communistic revolution. The proletarians have nothing to lose but their chains. They have a world to win.

Хай тремтять пануючі кляси перед комунїстичною революцією. Пролєтарі нїчого в нїй не можуть загубити крім своїх кайданів. Та вони в нїй мають сьвіт завоювати.

WORKING MEN OF ALL COUNTRIES, UNITE!

ПРОЛЄТАРІ ВСЇХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕ СЯ!