Chương 51:

51

Đạo sinh chi, Đức súc chi, vật hình chi, thế thành chi. Thị dĩ vạn vật mạc bất tôn Đạo nhi quý Đức. Đạo chi tôn, Đức chi quý, phù mạc chi mệnh nhi thường tự nhiên. Cố Đạo sinh chi, Đức súc chi, truởng chi, dục chi, dưỡng chi, đình chi, độc chi, dưỡng nhi phúc chi. Sinh nhi bất hữu; vi nhi bất thị; trưởng nhi bất tể. Thị vị Huyền Đức.

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.
Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.
Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.
Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

Chương 52:

52

Thiên hạ hữu thuỷ, dĩ vi thiên hạ mẫu. Kí đắc kì mẫu, dĩ tri kì tử. Kí tri kì tử, phục thủ kì mẫu. Một thân bất đãi. Tắc kì đoài, bế kì môn, chung thân bất cần. Khai kì đoài, tế kì sự, chung thân bất cứu. Kiến tiểu viết minh; thủ nhu viết cường. Dụng kì quang, phục quy kì minh. Vô dĩ thân ương, thị vị tập thường.

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.
Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.
Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.
Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.
Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.
Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.
Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.
Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

Chương 53:

53

Sử ngã giới nhiên hữu tri, hành ư đại đạo, duy thuỷ thị uý. Đại đạo thậm di, nhi dân hiếu kính. Triều thậm trừ, điền thậm vu, thương thậm hư, phục văn thái, đái lợi kiếm, yếm ẩm thực, tài hoá hữu dư. Thị vị đạo khoa. Phi Đạo dã tai?

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.
Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.
Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.
Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

Chương 54:

54

Thiện kiến giả bất bạt; thiện bảo giả bất thoát. Tử tôn dĩ tế tự bất chuyết. Tu chi ư thân, kì đức nãi chân. Tu chi ư gia, kì đức nãi dư. Tu chi ư hương, kì đức nãi trường. Tu chi ư quốc, kì đức nãi phong. Tu chi ư thiên hạ, kì đức nãi phổ. Cố dĩ thân quan thân, dĩ gia quan gia, dĩ hương quan hương, dĩ quốc quan quốc, dĩ thiên hạ quan thiên hạ. Ngô hà dĩ tri thiên hạ nhiên tai? Dĩ thử.

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.
Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!
Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!
І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!
Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

Chương 55:

55

Hàm đức chi hậu, tỷ ư xích tử. Độc trùng bất thích, mãnh thú bất cứ; quắc điểu bất bác. Cốt nhược, cân nhu nhi ác cố; vị tri tẫn mẫu chi hợp nhi thuyên tác tinh chi chí dã. Chung nhật hào nhi bất sá, hoà chi chí dã. Tri hoà viết thường, tri thường viết minh; ích sinh viết tường; tâm sử khí viết cường. Vật tráng tắc lão, vị chi bất Đạo. Bất Đạo tảo dĩ.

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.
Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.
Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.
І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.
Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!
Таке Його життя протікає в щасті!
Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

Chương 56:

56

Tri giả bất ngôn; ngôn giả bất tri. Tắc kì đoài, bế kì môn, toả kì nhuệ, giải kì phân, hoà kì quang, đồng kì trần. Thị vị huyền đồng. Cố bất khả đắc nhi thân; bất khả đắc nhi sơ; bất khả đắc nhi lợi; bất khả đắc nhi hại; bất khả đắc nhi quý; bất khả đắc nhi tiện. Cố vi thiên hạ quý.

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться!
Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.
Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!
Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!
Він — Найвища Коштовність серед людей!

Chương 57:

57

Dĩ chính trị quốc; dĩ kì dụng binh; dĩ vô sự thủ thiên hạ. Ngô hà dĩ tri kì nhiên tai? Dĩ thử: Thiên hạ đa kị huý, nhi dân di bần; dân đa lợi khí, quốc gia tư hôn; nhân đa kỹ xảo; kì vật tự khởi; pháp lệnh tư chương, đạo tặc đa hữu. Cố thánh nhân vân: Ngã vô vi nhi dân tự hoá; ngã hiếu tĩnh nhi dân tự chính; ngã vô sự nhi dân tự phú; ngã vô dục nhi dân tự phác.

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.
Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…
Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.
Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.
Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.
Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.
Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.
Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.
Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

Chương 58:

58

Kì chính muộn muộn, kì dân thuần thuần. Kì chính sát sát, kì dân khuyết khuyết. Hoạ hề phúc chi sở ỷ; phúc hề hoạ chi sở phục. Thục tri kì cực? Kì vô chính. Chính phục vi kì; thiện phục vi yêu. Nhân chi mê, kì nhật cố cửu. Thị dĩ thánh nhân, phương nhi bất cát; liêm nhi bất quế; trực nhi bất tứ; quang nhi bất diệu.

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.
Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…
Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.
І Вона світла, але не блищить.

Chương 59:

59

Trị nhân, sự thiên mạc nhược sắc. Phù duy sắc thị vị tảo phục tảo phục, vị chi trọng tích đức; trọng tích đức tắc vô bất khắc. Vô bất khắc, tắc mạc tri kì cực. Mạc chi kì cực, khả dĩ hữu quốc. Hữu quốc chi mẫu, khả dĩ trường cửu. Thị vị thâm căn cố đế, trường sinh cửu thị chi đạo.

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.
Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.
А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

Chương 60:

60

Trị đại quốc nhược phanh tiểu tiên. Dĩ đạo lị thiên hạ, kì quỷ bất thần. Phi kì quỷ bất thần, kì thần bất thương nhân. Phi kì thần bất thương nhân, thánh nhân diệc bất thương nhân. Phù lưỡng bất tương thương, cố đức giao quy yên.

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.
Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.
Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

Chương 61:

61

Đại quốc giả hạ lưu, thiên hạ chi giao, thiên hạ chi tẫn. Tẫn thường dĩ tĩnh thắng mẫu dĩ kì tĩnh vi hạ. Cố đại quốc dĩ hạ tiểu quốc tắc thủ tiểu quốc; tiểu quốc dĩ hạ đại quốc tắc thủ đại quốc. Cố hoặc hạ dĩ thủ; hoặc hạ nhi thủ. Đại quốc bất quá dục kiêm súc nhân; tiểu quốc bất quá dục nhập sự nhân. Phù lưỡng giả các đăc kì sở dục. Đại giả, nghi vi hạ.

Велике Царство Дао перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.
Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.
Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.
Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.
Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.
А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.
Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.
І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

Chương 62:

62

Đạo giả, vạn vật chi áo, thiện nhân chi bửu, bất thiện nhân chi sở bảo. Thiện ngôn khả dĩ thị tôn; mĩ hành khả dĩ gia nhân. Nhân chi bất thiện hà khí chi hữu? Cố lập thiên tử, trí tam công, tuy hữu củng bích, dĩ tiên tứ mã, bất như toạ tiến thử đạo. Cổ chi sở dĩ quý thử đạo giả hà? Bất viết cầu dĩ đắc, hữu tội dĩ miễn da? Cố vi thiên hạ quý dã.

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла. Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла? Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі? Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?
Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості… І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла! Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао? Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

Chương 63:

63

Vi vô vi; sự vô sự; vị vô vị. Đại tiểu, đa thiểu. Báo oán dĩ đức. Đồ nan ư kì di; vi đại ư kì tế. Thiên hạ nan sự, tất tác ư dị; thiên hạ đại sự, tất tác ư tế. Thị dĩ thánh nhân, chung bất vi đại, cố năng thành kì đại. Phù khinh nặc, tất quả tín; đa dị tất đa nan. Thị dĩ thánh nhân do nân chi, cố chung vô nan dĩ.

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!
Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.
І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.
Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.
Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.
Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…
Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

Chương 64:

64

Kì an dị trì; kì vị triệu dị mưu; kì thuý dị phán; kì vi dị tán. Vi chi ư vị hữu; trị chi ư vị loạn. Hợp bao chi mộc, sinh ư hào mạt. Cửu tằng chi đài khởi ư luỹ thổ; thiên lí chi hành, thuỷ ư túc hạ. Vi giả bại chi; chấp giả thất chi. Thị dĩ thánh nhân vô vi cấp vô bại; vô chấp cố vô thất. Dân chi tòng sự thường ư cơ thành nhi bại chi. Thận chung như thuỷ, tức vô bại sự. Thị dĩ thánh nhân dục bất dục; bất quý nan đắc chi hoá; học bất học; phục chúng nhân chi sở quá. Dĩ phụ vạn vật chi tự nhiên, nhi bất cảm vi.

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.
Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.
Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.
І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.
У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.
Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.
Вона йде Шляхом до Дао.

Chương 65:

65

Cổ chi thiện vi Đạo giả, phi dĩ minh dân, tương dĩ ngu chi. Dân chi nan trị dĩ kì trí đa. Cố dĩ trí trị quốc, quốc chi tặc; bât dĩ trí trị quốc, quốc chi phúc. Trì thử lưỡng giả diệc kê thức. Thường tri kê thức thị vị huyền đức. Huyền đức thâm hĩ, viễn hĩ; dữ vật phản hĩ, nhiên hậu nãi chí đại thuận.

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.
Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.
Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.
Саме так діє і Велике Де.
Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.
Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!
Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

Chương 66:

66

Giang hải sở dĩ năng vi bách cốc vương giả, dĩ kì thiện hạ chi, cố năng vi bách cốc vương. Thị dĩ dục thượng dân, tất dĩ ngôn hạ chi; dục tiên dân tất dĩ thân hậu chi. Thị dĩ thánh nhân xử thượng nhi dân bất trọng; xử tiền nhi dân bất hại. Thị dĩ thiên hạ lạc thôi nhi bất yếm. Dĩ kì bất tranh cố thiên hạ mạc năng dữ chi tranh.

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.
Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.
Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.
І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.
Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

Chương 67:

67

Thiên hạ giai vị ngã đạo đại, tự bất tiếu. Phù duy đại, cố tự bất tiếu. Nhược tiếu, cửu hỹ kì tế dã phù! Ngã hữu tam bửu, trì nhi bảo chi: nhất viết từ; nhị viết kiệm; tam viết bất cảm vi thiên hạ tiên. Từ cố năng dũng; kiệm cố năng quảng; bất cảm vi thiên hạ tiên, cố năng thành khí trưởng. Kim xá từ thả dũng, xá kiệm thả quảng, xá hậu thả tiên, tử hỹ. Phù từ dĩ chiến tắc thắng, dĩ thủ tắc cố; thiên tương cứu chi, dĩ từ vệ chi.

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!
І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!
Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.
Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.
Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

Chương 68:

68

Thiện vi sĩ giả, bất vũ; thiện chiến giả, bất nộ; thiện thắng địch giả, bất dữ. Thiện dụng nhân giả vi chi hạ. Thị vị bất tranh chi đức; thị vị dụng nhân chi lực; thị vị phối thiên cổ chi cực.

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.
Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

Chương 69:

69

Dụng binh hữu ngôn: “Ngô bất cảm vi chủ nhi vi khách; bất cảm tiến thốn nhi thối xích.” Thị vị hành vô hành, nhương vô tý, nhung vô địch, chấp vô binh. Hoạ mạc đai ư khinh địch; khinh địch cơ táng ngô bảo. Cố kháng binh tương gia, ai giả thắng hĩ.

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.
І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!
Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

Chương 70:

70

Ngô ngôn thậm dị tri, thậm dị hành, thiên hạ mạc năng tri, mạc năng hành. Ngôn hữu tông, sự hữu quân. Phù duy vô tri, thị dĩ bất ngã tri. Tri ngã giả hi, tắc ngã quý hĩ. Thị dĩ thánh nhân bị hạt, hoài ngọc.

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.
За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.
Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше ховає всередині.

Chương 71:

71

Tri bất tri thượng; bất tri tri bệnh. Thánh nhân bất bệnh, dĩ kì bệnh bệnh. Phù duy bệnh bệnh, thị dĩ bất bệnh.

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.
Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.
Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

Chương 72:

72

Dân bất uý uy, tắc đại uy chí. Vô hiệp kì sở cư; vô yếm kì sở sinh. Phù duy bất yếm, thị dĩ bất yếm. Thị dĩ thánh nhân tự tri bất tự hiện; tự ái bất tự quý. Cố khử bỉ, thủ thử.

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.
Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!
Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!
Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе!
Живи в любові!
І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.
Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

Chương 73:

73

Dũng vu cảm tắc sát; dũng vu bất cảm tắc hoạt. Thử lưỡng giả hoặc lợi, hoặc hại. Thiên chi sở ố, thục tri kì cố? Thị dĩ thánh nhân do nan chi. Thiên chi đạo bất tranh nhi thiện thắng; bất ngôn nhi thiện ứng; bất triệu nhi tự lai; thiền nhiên nhi thiện mưu. Thiên võng khôi khôi, sơ nhi bất lậu.

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.
Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.
Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.
Воно — в спокої — управляє всім.
Воно добирає — в Сéбе — гідних.

Chương 74:

74

Dân bất uý tử, nãi hà dĩ tử cụ chi? Nhược sử dân thường uý tử nhi vi kì giả, ngô đắc chấp nhi sát chi, thục cảm? Thường hữu tư sát giả sát. Phù đại tư sát giả sát thị vị đại đại tượng trác. Phù đại đại tượng trác giả, hi hữu bất thương kì thủ hĩ.

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!
Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.
Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

Chương 75:

75

Dân chi cơ, dĩ kì thượng thực thuế chi đa, hữu chi cơ. Dân chi nan trị, dĩ kì thượng chi hữu vi, thị dĩ nan trị. Dân chi khinh tử dĩ kì cầu sinh chi hậu, thị dĩ khinh tử. Phù duy vô dĩ sinh vi giả, thị hiền ư quý sinh.

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!
А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!
Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.
Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.
Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

Chương 76:

76

Nhân chi sinh dã nhu nhược, kì tử dã kiên cường. Vạn vật thảo mộc chi sinh dã nhu thuý, kì tử dã khô cảo. Cố kiên cường giả, tử chi đồ; nhu nhược giả, sinh chi đồ. Thị dĩ binh cường tắc bất thắng; mộc cường tắc chiết. Cố kiên cường xử hạ; nhu nhược xử thượng.

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.
Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.
Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

Chương 77:

77

Thiên chi đạo kì do trương cung dư? Cao giả ức chi, hạ giả cử chi; hữu dư giả tổn chi; bất túc giả bổ chi. Thiên chi đạo tổn hữu dư nhi bổ bất túc. Nhân chi đạo tắc bất nhiên: tổn bất túc dĩ phụng hữu dư. Thục năng hữu dư dĩ phụng thiên hạ? Duy hữu đạo giả. Thị dĩ thánh nhân, vi nhi bất thị; công thành nhi bất xử, kì bất dục hiện hiền.

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.
Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.
Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

Chương 78:

78

Thiên hạ nhu nhược mạc quá ư thuỷ. Nhi công kiên cường giả, mạc chi năng thắng, kì vô dĩ dịch chi. Nhu thắng cương; nhược thắng cường, thiên hạ mạc năng tri, mạc năng hành. Thị dĩ thánh nhân vân: “Thụ quốc chi cấu thị vi xã tắc chủ, thụ quốc bất tường, thị vi thiên hạ vương. Chính ngôn nhược phản.”

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.
М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

Chương 79:

79

Hoà đại oán, tất hữu dư oán. An khả dĩ vi thiện? Thị dĩ thánh nhân, chấp tả khế nhi bất trách ư nhân. Hữu đức tư khế; vô đức tư triệt. Thiên đạo vô thân, thượng dữ thiện thân.

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.
Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.
Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.
Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

Chương 80:

80

Tiểu quốc, quả dân. Sử hữu thập bách chi khí nhi bất dụng. Sử dân trọng tử nhi bất viễn tỉ. Tuy hữu chu, dư, vô sở thừa chi; tuy hữu giáp binh, vô sở trần chi. Sử dân phục kiết thằng nhi dụng chi. Cam kì thực, mĩ kì phục; an kì cư; lạc kì tục. Lân quốc tương vọng; kê khuyển chi thanh tương văn. Dân chí lão tử bất tương vãng lai.

Про державний устрій я мислю так:
Краще, коли країна маленька і не густо населена.
Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.
Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.
Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.
Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.
Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

Chương 81:

81

Tín ngôn bất mĩ; mĩ ngôn bất tín. Thiện giả bất biện; biện giả bất thiện. Trí giả bất bác; bác giả bất trí. Thánh nhân bất tích. Kí dĩ vi nhân kỉ dũ hữu, kí dĩ dữ nhân kỉ dụ đa. Thiên chi đạo, lợi nhi bất hại. Thánh nhân chi đạo, vi nhi bất tranh.

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.
Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.
Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.
Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.
Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.
Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.