Дао Де Цзін / 도덕경 — w językach ukraińskim i koreańskim. Strona 2

Ukraińsko-koreańska dwujęzyczna książka

Лао Цзи

Дао Де Цзін

노자

도덕경

51

장 제51

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.
Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.
Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.
Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

도는 낳고, 덕은 기르니,
사물의 모양이 잡히고, 힘의 흐름이 생긴다.
그러므로 만물은 도를 살피고 덕을 귀히 여기지 않는 것이 없다.
도를 높이고 덕을 귀히 여기는 것은,
누가 시키지 않아도 자연히 그러한 것이다.
그러므로 도는 낳고, 덕은 기르니,
기르고 보살피고,
이루고 성숙시키고,
돌보고 덮어준다.
낳되 소유하지 않으며,
위하되 뻐기지 않으며,
기르되 간섭하지 않으니,
이를 그윽한 덕이라 부른다.

52

장 제52

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.
Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.
Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.
Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.
Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.
Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.
Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.
Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

천하에는 시작이 있으니 이를 천하의 어미라 한다.
이미 그 어미를 얻었으니, 그 자식을 알고,
이미 그 자식을 알기에, 다시 그 어미를 지킬 수 있어,
죽을때까지 위태롭지 않다.
구멍을 막고 문을 닫으면, 평생 다함이 없으나,
구멍을 열고 일을 이루려들면, 끝내 이루지 못한다.
작은 것을 보는 것을 밝다고 하며, 부드러움을 지키는 것을 강하다고 한다.
그 빛을 쓰고 그 밝음으로 다시 돌아가면, 몸에 재앙이 남지 않으니,
이를 오래감을 익히는 것이라 부른다.

53

장 제53

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.
Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.
Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.
Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

나로 하여금 조그만 알음이 있다면
큰 도에 따르고 단지 흔들릴까 두려워한다.
큰 도는 매우 넓지만 사람들은
질러가기를 좋아한다.
나라살림은 거덜나고 밭은 거칠고
곳간은 비었는데 빛나는 옷을 입고 칼을 차고
실컷 먹고 쓰는 돈이 남아 도는 것을
일컬어 도둑의 치레이니 도가 아니니라.

54

장 제54

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.
Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!
Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!
І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!
Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

잘 지어진 것은 뽑히지 않고,
잘 감싸진 것은 벗겨지지 않으니,
자손들이 모시기를 그치지 않는다.
스스로를 닦으면 그 덕이 참되지고,
집안을 닦으면 그 덕에 남음이 생기고,
동네를 닦으면 그 덕이 오래가고,
나라를 닦으면 그 덕이 넉넉해지며,
세상을 닦으면 그 덕이 넓어진다.
그리하여 나로 남을 보고,
내 집으로 남의 집을 보고,
우리 동네로 남의 동네를 보고,
우리 나라로 다른 나라를 보며,
나의 세상으로 다른 세상을 본다.
나는 어찌하여 세상이 그러하다는 것을 아는가? 이로써이다.

55

장 제55

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.
Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.
Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.
І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.
Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!
Таке Його життя протікає в щасті!
Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

덕을 두텁게 품은 자는, 비유하자면 어린아이같다.
독벌레가 쏘지 않고, 사나운 짐승이 덮치지 않고, 힘센 새도 채가지 않는다.
어린아이는 뼈도 약하고 근육도 부드럽지만 단단히 쥔다.
남녀간의 교합은 모르지만 고추가 단단해지는 것은 정기의 지극함이다.
종일 울어도 목이 쉬지 않는 것은 조화의 지극함이다.
조화를 아는 것은 오래간다 부르고,
오래감을 아는 것은 밝다 부르고,
생을 더하는 것은 상서롭다 부르나,
마음이 기를 부리는 것은 강하다 부른다.
모든 것은 강해지면 곧 늙으니 이를 도가 아니라고 한다.
도가 아닌 것은 일찍 그친다.

56

장 제56

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться!
Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.
Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!
Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!
Він — Найвища Коштовність серед людей!

아는 이는 말하지 않고, 말하는 이는 알지 못한다.
구멍을 막고, 문을 잠그고,
날카로움을 꺾고, 어지러움을 풀고,
빛남을 다스리고, 먼지와 함께하니,
이를 알수없게 같아진다고 한다.
그리하여 가까이하지도 멀리하지도 못하며,
이롭게도 해롭게도 못하고
귀하게도 천하게도 하지 못한다.
그래서 천하에 귀한것이 된다.

57

장 제57

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.
Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…
Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.
Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.
Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.
Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.
Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.
Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.
Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

올바름으로 나라를 다스리고, 전략으로 군대를 이끌며,
아무것도 하지 않아 천하를 잡는다.
나는 어찌하여 그러함을 아는가? 이로써이다.
천하에 꺼리고 피하는 것이 많아지면 백성들은 두루 가난해지고,
백성들에게 물건이 많아지면 나라는 더욱 혼미해지고,
사람들이 재주가 늘고 교활해지면 기이한 물건은 더욱 생겨날 뿐이고,
법과 명령이 명백해지면 도적이 늘어날 뿐이다.
그리하여 성인이 말하길,
나는 아무것도 하지 않아 백성은 스스로 변하고,
내가 고요함을 좋아하니 백성은 올바르게 되며,
내가 아무것도 하지 않으니 백성은 스스로 풍족해지고,
내가 욕심을 내지 않으니 백성은 스스로 순박해지더라.

58

장 제58

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.
Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…
Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.
І Вона світла, але не блищить.

다스림이 어둡고 답답한데도, 백성은 순박, 질박하고,
다스림이 꼼꼼하고 자상한데도, 백성은 모자란다 아우성이다.
화는 복이 의지하는 바이고, 복은 그 안에 화가 숨는게로구나!
누가 그 끝을 알겠는가. 정해진 것은 없다.
올바름이 기이한 것이 되고, 착한것이 다시 요망해지니,
백성들이 미혹된지 이미 오래이다.
그리하여 성인은
방정하지만 해를 끼치지 않고, 청렴하지만 상처입히지 않고,
강직하지만 방자하지 않고, 빛나지만 눈부시지 않다.

59

장 제59

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.
Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.
А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

사람을 다스리고 하늘을 섬기는 일에는, 검소함만한 것이 없다.
그저 검소해야 하는 것이니, 이를 '먼저 한다'고 부른다.
'먼저 한다'는 것은 덕을 거듭 쌓는 것이다.
덕을 거듭 쌓다보면 이겨내지 못할 것이 없다.
이겨내지 못할 것이 없다는 것은 그 끝을 모른다는 것이다.
끝을 모를 정도라면, 한 나라를 얻을만 하다.
나라를 얻어 그 어미가 되면, 오래갈만 하다.
이를 '뿌리가 깊고 단단히 뻗어, 오래 살고 길게 볼 수 있는' 도라 부른다.

60

장 제60

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.
Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.
Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

큰 나라를 다스리는 것은 마치 작은 생선을 삶듯 한다.
도로서 천하에 임하면 귀신도 힘을 못쓴다.
귀신도 힘을 못쓰니, 그 힘은 사람을 상하게 할 수가 없다.
그 힘도 사람을 상하게 못하니, 성인 역시 사람을 상하게 못한다.
귀신도 성인도 사람을 상하게 못하므로, 덕이 사람에게 돌아간다.

61

장 제61

Велике Царство Дао перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.
Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.
Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.
Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.
Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.
А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.
Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.
І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

큰 나라는 아래로 흘러간다.
천하가 만나는 것이니 천하의 암컷이다.
암컷은 언제나 고요함으로 수컷을 이기니, 고요함으로 아래가 된다.
그러므로 큰 나라가 작은 나라의 아래가 되면, 작은 나라를 얻을 수 있고,
작은 나라가 큰 나라의 아래가 되면, 큰 나라를 얻을 수 있다.
그것은 얻어서 낮아지는 것이기도 하고, 낮기때문에 얻어지는 것이기도 하다.
큰 나라는 작은 나라 사람들을 아울러 기르는 것 뿐이고,
작은 나라는 큰 나라 사람들에게 들어가 섬기려는 것 뿐이니,
무릇 두 나라가 각자 이루고자하는 것을 얻으려면,
마땅히 큰 나라가 낮추어야 한다.

62

장 제62

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла. Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла? Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі? Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?
Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості… І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла! Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао? Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

도는 모든 것의 근원이라,
착한 이의 보배지만, 착하지 않은 이도 간직하고 있다.
아름다운 말은 천냥빚도 갚고, 존경스러운 행동은 사람들 마음에 남을 수 있다.
사람이 착하지 않다고 어찌 버릴 수 있겠는가.
그래서 천자를 세우고 삼공을 두었다.
비록 옥을 바친 뒤 마차를 바친다 하더라도, 꿇어앉아 이 도를 올림만 못하다.
옛날에 이 도를 귀하게 여긴 까닭은 무엇인가.
도를 얻으면 죄가 있어도 용서받기 때문이라 하지 않았던가.
그러므로 천하의 귀한 것이 된다.

63

장 제63

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!
Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.
І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.
Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.
Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.
Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…
Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

'위하지 않음'을 하고,
'일없음'을 일삼고,
'맛이 없음'을 맛보라.
큰것을 작게, 많은 것을 적게, 원한은 덕으로 갚아라.
어려운 일은 쉬운 것부터 그리고,
큰 일은 세세한 것부터 한다.
천하의 어려운 일은 반드시 쉬운 것부터 생겨나고,
천하의 큰 일은 반드시 세세한 것부터 만들어지기 때문이다.
그리하여 성인은 결코 큰 일을 하지 않아, 능히 큰 일을 이룰 수 있다.
무릇 가벼운 승락은 믿음이 적기 마련이고
쉬운 일이 많으면 반드시 어려운 일도 많다.
그리하여 성인은 다만 모든 것을 어렵게 여겨, 끝내 어려운 일이 없다.

64

장 제64

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.
Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.
Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.
І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.
У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.
Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.
Вона йде Шляхом до Дао.

안정된 것은 지니기 쉽고, 드러나지 않은 것은 꾀하기 쉽고,
연한 것은 녹기 쉽고, 작은 것은 흩어지기 쉽다.
드러나지 않았을때 해야하고, 어지럽지 않았을 때 다스려야 한다.
아름드리 나무도 털끝만한 것에서 생겨나고,
구층 누대도 바닥다지기로부터 일어나며,
천리길도 발밑에서 시작된다.
하려는 자는 실패하고, 잡으려는 자는 잃는다.
성인은 억지로 하지 않으니 실패하지않고,
잡으려하지 않으니 잃지않는다.
백성이 일을 할 때는 항상 거의 다 해놓고 실패한다.
처음처럼 끌까지 신중하면, 일에 실패가 없다.
그래서 성인은,
'원하지 않음'을 원하여 얻기 어려운 것을 귀히 여기지 않고,
'배우지 않음'을 배워 뭇 사람의 잘못을 바로잡아,
모든 것이 스스로 그러하게끔 도우나 감히 억지로 하지 않는다.

65

장 제65

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.
Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.
Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.
Саме так діє і Велике Де.
Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.
Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!
Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

옛날에 도를 잘 행한 자는,
백성을 밝게하지 않고 어리석게 만들었다.
백성을 다스리는 것이 어려운 것은 꾀를 많이 내기 때문이다.
그러므로 꾀로서 나라를 다스리면 나라의 적이 되고,
꾀를 내지 않고 다스리면 나라의 복이 된다.
나라의 적과 복을 알아야 본보기가 되고,
그 본보기를 언제나 마음에 두고있는 것을 '그윽한 덕'이라 부른다.
'그윽한 덕'은 깊고도 멀어 사물과는 반대편에 있으니,
끝내 큰 순리에 이른다.

66

장 제66

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.
Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.
Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.
І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.
Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

강과 바다가 모든 골짜기의 물을 받아낼 수 있는 것은 더 아래에 있기 때문이다.
그래서 모든 골짜기의 물이 흘러갈 수 있다.
그리하여 성인이 사람들 위에 오르려고 하면 반드시 그 말을 낮추고,
사람들보다 앞서려고 하면, 반드시 그 몸을 뒤로 뺀다.
그러면 사람들은 성인이 위에 있어도 무겁게 느끼지 않으며,
성인이 앞에 있어도 해롭다고 느끼지 않는다.
따라서 천하사람은 성인을 즐겁게 추대하지 싫어하지 않는다.
성인은 다투지 않으니 천하사람은 성인과 다툴 수 없다.

67

장 제67

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!
І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!
Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.
Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.
Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

천하는 나의 도가 커서 닮은 것이 없다고 한다.
크기 때문에 아마 닮은 것이 없는듯 싶다.
무언가와 닮았었다면 오래 지날수록 자잘해지는 것 아니겠는가.
나에겐 세 가지 보물이 있으니, 지녀서 소중히 여긴다.
첫 번째는 자애로움이고,
두 번째는 검소함이며,
세 번째는 감히 천하의 사람 앞에 먼저 나서지 않음이다.
자애롭기 때문에 용감할 수 있고,
검소하기 때문에 능히 널리 베풀 수 있으며, 천
하보다 먼저 나서려 하지 않아 큰 그릇을 이루고 우두머리가 될 수 있다.
지금 자애로움을 버린 채 용감해지려 하고,
검소함을 버린 채 널리 베푸려 하며,
다른 사람들 뒤에 서는 것을 버리고 먼저 나서려하면, 그저 죽을 수밖에 없다.
무릇 자애로 싸우면 이기고, 자애로 지키면 견고해진다.
하늘이 그를 지키고자 한다면, 자애로 지켜줄 것이다.

68

장 제68

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.
Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

훌륭한 용사는 무예가 세 보이지 않고,
잘 싸우는 사람은 성내지 않으며,
적을 잘 이기는 사람은 다투지 않고,
다른 이를 잘 부리는 사람은 자신을 낮춘다.
이를 다투지 않는 덕이라 하고,
사람 부리는 힘이라 하며,
하늘과 짝한다고 하는데
이는 옛날의 지극한 도이다.

69

장 제69

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.
І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!
Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

병법에 이런 말이 있다.
"나는 감히 선제공격은 하지 않으니 다만 끌려갈 뿐이다.
감히 한뼘도 진군하려하지 않고 오히려 한나절이나 물러선다."
이를 일러 진 없는 행군, 팔 없이 휘두르는 주먹,
없는 적을 무찌름, 없는 병사를 잡음이라고 한다.
적을 가볍게 보는 것처럼 큰 화가 없으니,
적을 가볍게 보면 내 보배를 거의 잃을것이다.
그러므로 병사를 서로 다툴 때, 슬퍼하는 자가 이기는 법인게다.

70

장 제70

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.
За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.
Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше ховає всередині.

내 말은 참으로 알기도 쉽고, 실천하기도 쉬운데,
천하 사람들은 알지도 못하고, 실천도 못한다.
말에는 요지가 있고, 일에도 핵심이 있다.
무릇 요지도 핵심도 모르니까, 나를 모르는 것이다.
나를 아는 자가 드무니, 나라는 자가 귀해진다.
그래서 성인은 베옷을 입고도 옥을 품고 있는 것이다.

71

장 제71

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.
Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.
Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

알고도 알지못함은 좋지만 알지못하면서 안다고 여기는 것은 병이다.
무릇 병을 병이라 여기면 문제가 되지 않는것이다.
성인이 문제가 없는 것은 병을 병이라 여기기 때문이다.

72

장 제72

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.
Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!
Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!
Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе!
Живи в любові!
І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.
Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

백성이 위엄을 두려워하지 않으면 큰 억압에 이르게 된다.
그들의 집을 업신여기지 말고, 그들의 삶을 싫어하지 마라.
백성을 싫어하지 않을 때에야 백성도 싫어하지 않는다.
성인은 이미 잘 알기 때문에 자신을 드러내지 않으며,
스스로 사랑하기 때문에 자신을 귀히 여기지 않는다.
그래서 성인은 저것을 버리고 이것을 취한다.

73

장 제73

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.
Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.
Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.
Воно — в спокої — управляє всім.
Воно добирає — в Сéбе — гідних.

과감함에 용감하면 죽고, 과감하지 않음에 용감하면 산다.
이 두가지의 어떤 것은 이롭고, 어떤 것은 해롭다.
하늘이 싫어하는 것을 그 누가 알겠는가.
그래서 성인도 과감함에 용감한 것을 꺼리는 것이다.
하늘의 도는,
싸우지 않고도 잘 이기고, 말하지 않고도 잘 알아들으며,
부르지 않아도 스스로 찾아오고, 느긋하면서도 잘 꾀한다.
하늘의 그물은 넓고 넓어, 성긴듯 하나 놓치는 것이 없다.

74

장 제74

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!
Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.
Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

백성이 죽음을 겁내지 않는데 어찌 죽음으로 그들을 두렵게 만들겠는가.
만약 백성이 언제나 죽음을 겁내게 하여 나쁜 짓을 하려는 자가 있다면,
내가 붙잡아 죽이겠다, 누가 감히 그러한가.
죽임을 맡은 자는 언제나 따로 있어,
만약 죽임을 맡은 자를 대신하여 죽인다면,
이를 큰 목수를 대신해 나무를 깎는 것이라 한다.
큰 목수를 대신해 나무를 깎는 자 중에,
자기 손을 다치지 않는 자는 드물다.

75

장 제75

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!
А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!
Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.
Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.
Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

백성이 굶주리는 것은 위에서 너무 많은 세금을 가로채기 때문이다.
백성을 다스리기 어려운 것은 위에서 억지로 뭔가 하려들기 때문이다.
백성이 죽음을 가벼이 여기는 것은 위에서 자신들의 삶만 두텁게 여기기 때문이다.
무릇 삶을 억지로 꾸려나가지 않으려는 자가 삶을 귀히 여기는 자보다 현명하다.

76

장 제76

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.
Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.
Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

사람이 태어날 때는 부드럽고 약하지만, 죽을 때는 단단하고 억세다.
모든 풀과 나무가 날 때는 부드럽고 연하지만, 죽으면 마르고 딱딱하다.
그러므로 단단하고 억센것은 죽음의 무리이고, 부드럽고 약한 것은 삶의 무리이다.
그리하여 군대가 강하면 이기지 못하고, 나무가 강하면 부러진다.
강하고 큰 것은 아래에 처하고, 부드럽고 약한 것이 위에 자리잡는다.

77

장 제77

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.
Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.
Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

하늘의 도는 마치 활을 당기는 것 같구나.
높은 것은 누르고, 낮은 것은 올리며,
넉넉한 것은 덜어내고, 부족한 것은 보탠다.
하늘의 도는 넉넉한 것을 덜어내어 부족한 것에 보태는 것이다.
사람의 도는 자연스럽지 않아, 부족한 것에서 덜어 넉넉한 쪽에 보탠다.
누가 넉넉한 곳의 것들로 천하를 받들 수 있는가.
오직 도를 가진 이 뿐이다.
그래서 성인은 실천하지만 자랑하지 않고,
이루되 그 안에서 안주하거나,
자신의 현명함을 드러내려 하지 않는다.

78

장 제78

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.
М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

천하의 부드럽고 약한 것으로 물만한 것이 없지만,
단단하고 강한 것을 공격하는 것으로도 물 이상이 없으니,
이를 바꿀 수 있는 것이 없다.
약함이 강함을 이기고, 부드러움이 굳셈을 이긴다.
천하 사람들 중에 이를 모르는 자가 없으나, 실천하는 자가 없다.
그래서 성인은 말하길,
나라의 더러운 것을 받아내는 자를 일러 사직의 주인이라 부르고,
나라의 상서롭지 못한 일을 해내는 자를 천하의 왕이라 부른다.
바른 말은 마치 반대되는 듯 하다.

79

장 제79

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.
Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.
Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.
Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

큰 원망은 화해시켜도
꼭 남은 미움이 있다.
이것을 어떻게 참하다 할 수 있는가?
그렇게 때문에 성인은 약속의 증거를 붙들고도,
다른 사람에게 (약속의 실행을) 요구하지 않는다.
쌓은 것이 있으면 약속을 지키고,
쌓은 것이 없으면 세금을 맡는다.
하늘의 도는 (따로) 친함이 없지만,
언제나 선인과 함께 한다.

80

장 제80

Про державний устрій я мислю так:
Краще, коли країна маленька і не густо населена.
Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.
Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.
Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.
Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.
Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

나라를 작게 하고, 백성을 적게 하라.
수십 수백 사람이 사용하는 도구가 있어도 쓰지 않게 하고,
백성이 죽음을 무겁게 여기고 멀리 이사하지 않게 하면,
배와 수레가 있어도 탈 곳이 없고,
갑옷과 병기가 있어도 쓸 일이 없다.
백성이 다시 끈을 묶어 쓰게 하면,
달게 먹고,
아름답게 입고,
편히 머물고,
즐겁게 산다.
이웃 나라가 서로 보이고,
닭 울고 개 짖는 소리가 서로 들려도,
백성은 늙어 죽도록
서로 왔다 갔다 하지 않는다.

81

장 제81

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.
Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.
Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.
Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.
Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.
Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.

믿음직한 말은 아름답지 못하고,
아름다운 말은 믿음직하지 않다.
참한 이는 말을 잘하지 못하고,
말 잘하는 이는 참하지 않다.
아는 이는 넓지 않고,
넓은 이는 알지 못한다.
성인은 쌓지 않으니,
이미 다른 이를 위하기 때문에 자기는 더 가지며,
이미 다른 이에게 주기 때문에 자기는 더 많다.
하늘의 도는 해롭지 않고 이로우며,
성인의 도는 싸우지 않고 이룬다.