Переклад з російської Сергiя Косянчука

1

1. Frumdjúpið

Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього.
І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього.
Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння.
Утім, і те, і інше є за суттю Одне (Єдине, Цілісне), але має різні назви. Обидва вони — сокровенні. Причому той перехід, що існує між ними, є дверима до всього істинно чарівного.

Það Alvald, sem um er talað, er ekki Vegur eilífðarinnar. Það nafn, sem unnt er að fá því, er ekki ímynd hins eilífa.
Tilvistarlaust er það upphaf himins og jarðar. Í tilvist er það móðir allra hluta.
Sá, sem lyftir sér yfir hneigðir, opnar fyrir leyndardóminn, en heillaðir af hneigðum sjá menn aðeins yfirborðið.
Hið tilvistarlausa og tilveran eru innst inni eitt og hið sama, en ólík að framkomu og nafni. Í einingu nefnast þau undirstaðan, djúp á bak við djúp, hlið leyndardómsins.

2

2. Vegir hins vitra

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне.
Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла.
Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.
Різні звуки, зливаючись, створюють гармонію. Так само і попереднє, і наступне — в гармонії — ідуть одне за одним.
Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильний. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.
І, оскільки вона не возвеличує себе, не похваляється, не вимагає до себе особливої поваги, — вона приємна всім.

Þá er menn skynja fegurðina, hafa þeir jefnframt hugfest, hvað sé ljótt. Þá er menn finna til gæskunnar, er jafnframt ljóst, hvað ekki er gott.
Þannig er tilvist og tilvistarleysi hvort annars upphaf, eins og hið torvelda og auðvelda, langt og stutt, hátt og lágt, hljómur og samhljómur fyrr og síðar.
Hinn vitri starfar því án strits og kennir án orða.
Þá er hlutirnir koma í ljós, bregzt hann ekki. Hann framleiðir, en safnar ekki auði. Hann starfar, en telur sér það ekki til gildis. Og þar eð hann krefst einskis handa sjálfum sér, á hann ekki neinn missi á hættu.

3

3. Að stilla til friðar

Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус.
Мудрий правитель не створює народові таких спокус, але піклується про те, щоб народ був ситим. Це ліквідує пристрасті і зміцнює здоров’я підданих. Так, мудрий правитель постійно прагне до того, щоб у народу не було спокус і пристрастей, а глибоко порочні люди не посміли б діяти.
Відсутність усього переліченого дає спокій.

Menn komast hjá úlfúð með því, að hefja verðleika manna upp til skýjanna. Koma má í veg fyrir þjófnað með því að telja ekki sjaldgæfa hluti verðmæta. Með því að örva ekki nautnirnar, varðveitist rósemi hjartans.
Þannig drottnar hinn vitri — hann styrkir hugann, vakir yfir andanum, hlífir kröftunum og hreystir fæturna.
Hann gjörir menn fráhverfa brögðum og ásælni, og hinir bragðvísu verða ekki framar óhultir í kænsku sinni. Hann starfar án strits, og stjórn hans farnast vel.

4

4. Hin fyrstu rök

Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє!
Воно — у Глибині.
Воно є Першопричиною всього.
Воно керує всім.
Воно пронизує Собою все.
Воно — Сяюче Світло.
Воно — щонайнайтонше!
Воно — Головна Суть усього!
Неможливо описати Його походження: адже Воно Саме є Споконвічним.

Alvaldið er eins og ker, sem fyllist ekki — ómælisdjúp, sem er upphaf alls.
Það máir brúnirnar, breyðist í fyllingu, slær móðu á það, sem glitrar, og er sem rykið. Í djúpri kyrrð.
Ég veit ekki uppruna þess; það er eldra en guð.

5

5. Allt jafn-kært

Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою.
Подібно цьому й мудра людина безпристрасна до інших людей.
Простір над землею — пустотний і вільний, як і внутрішній простір всередині ковальських міхів або флейти. Причому, чим більше простору для діяльності, — тим вона може бути ефективнішою.
Той, хто втручається в чужі справи, та ще й багато говорить, — той стає нестерпним для інших людей.
Тому завжди краще додержуватися принципу невтручання і дотримуватися спокою.

Himni og jörðu er allt jafn-kært; þau virða allt og alla sem hátíðleg fórnartákn.
Hinum vitra er allt jafn-kært; hann lítur á alla með lotningu.
Himinvíddin er sem smiðjubelgir; þótt þeir tæmist, halda þeir krafti sínum, og þegar þeir eru hreyfðir, taka þeir til starfa. En málugur maður er brátt að þrotum kominn.
Best er að vaka yfir hugskoti sínu.

6

6. Móðurskautið

Життя й розвиток Щонайнайтоншого — вічні та нескінченні.
Воно (Щонайнайтонше) — Глибинний Фундамент усього іншого.
Воно є Те, на Чому засновано матеріальний світ.
Причому Воно діє, не вдаючись до насилля.

Alvaldið er óþrotlegt eins og sírennandi lind. Það er nefnt móðurskautið djúpa. Það er undirrót himins og jarðar. Það er eilíft og starfar blíðlega án strits.

7

7. Að draga sig í hlé

Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього.
Мудра людина ставить себе за іншими людьми, завдяки чому вона не заважає людям і може вести їх за собою. Вона не дорожить життям свого тіла, та її життя охороняється Дао.
Це відбувається тому, що вона (людина) теж існує тут не для себе. Саме тому її особисті потреби і здійснюються для неї.
Мудра людина існує для Дао і служить Йому.

Himinn og jörð eiga sér langa ævi, vegna þess að þau lifa ekki sjálfum sér. Þess vegna munu þau haldast.
Þannig er hinn vitri — hann tranar sér ekki fram og verður fyrir því fremstur; hann hirðir ekki um sjálfan sig, en hlýtur samt langa ævi. Mun það ekki stafa af því að hann lifir ekki sjálfum sér? Þess vegna getur hann fullkomnað starf sitt.

8

8. Dyggðin eins og vatnið

Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.
Життя повинне додержуватися принципу природності.
Іди дорогою серця! Будь дружелюбним!
Говори тільки правду!
Керуй — дотримуючись принципу збереження спокою!
Кожна дія повинна бути посильною і своєчасною.
Той, хто не прагне виявитися попереду інших, може уникнути багатьох помилок.

Hin æðsta dyggð er eins og vatnið. Á allan hátt er það nytsamt. Án baráttu sezt það þar að, sem auðvirðilegast þykir. Þannig er Alvaldið.
Um bústaðinn skiptir mestu, hvar hann stendur — um hjartað, að það sé djúpt, og að talið sé hreinskilið. Í umgengni er mest um vert að leita góðra manna, og stjórnin á að halda uppi reglu; í umsýslu ber að leggja stund á dugnað, og framkvæmdir eru beztar á réttum tíma.
Og þá er menn forðast deilur, lætur óvild ekki á sér bæra.

9

9. Auðlægð varhugaverð

Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти?
Надмірність у всьому викликає лихо.
Коли справу завершено — треба усунутися.
Такі закони гармонії, пропоновані Дао.

Betra er að fylla ekki kerið en bera það fullt. Það eyðist, sem handleikið er og brýnt án afláts.
Eigi menn fullan sal gulls og gimsteina, fá menn ekki gætt þeirra.
Auðlægð og vegsemd vekja metnað, sem leiðir til slysa.
Það er er vegur eilífðarinnar að draga sig ekki í hlé, þegar gott verk er unnið og heiður fenginn.

10

10. Fyrirheit sjálfsagans

Для збереження спокою варто відчувати Єдиносутність з Усім. Тоді, зокрема, не виникатимуть помилкові егоцентричні бажання.
Необхідно стоншувати свідомість. Нехай людина стане подібною в цьому до немовляти. Якщо вона стає достатньо витонченою — в неї не буде більше помилок.
Керування країною і народом повинні здійснюватись у любові і без насильства.
Врата зі світу матерії у світ потайний відкриваються при дотриманні спокою. Розуміння цієї істини виникає при недіянні.
Виховувати — без насилля, творити — і не хвалитися, створювати — але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших — не веліти! От — істинна праведність Великого Де.

Þegar kröftum anda og líkama er beitt saman, sundrast þeir ekki. Með því að anda á réttan hátt og veita geðmýktinni ráðrúm, er unnt að verða eins og lítið barn. Með því að hreinsa sálina og dýpka hugann, er unnt að verða flekklaus.
Jafnframt því að elska þjóðina og stjórna henni, er unnt að vera laus við strit.
Hlið himinsins opnast og lokast, og maður getur verið eins og fugl í hreiðri.
Það er hægt að líta skærum augum gegnum eðli allra hluta, án þess að láta hyggindin vísa sér veg.
Að glæða og ala önn fyrir, að framleiða en safna ekki auði, að starfa en heimta ekki, að mega sín mikils án þess að láta til sín taka — það er æðsta dyggðin.

11

11. Nytsemi hins tilvistarlausa

Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями.
Із глини роблять посудини. Але їх використання залежить від порожнинності (ємкості) в них.
Роблять у будинку стіни, двері і ставні на вікнах. Але користування будинком теж залежить від порожнистості (об’єму) в ньому.
Ось так поєднуються корисність предметів і порожнистості.

Þrjátíu hjólrimar mætast í nöfinni, en nytsemi hjólsins er komin undir öxulgatinu. Leirkerin verða að gagni vegna þess, að þau eru hol að innan. Menn smíða dyr og glugga, og húsið verður nytsamt, af því að það er tómt.
Og geti tilveran borið ávöxt, er hið tilvistarlausa nytsamt.

12

12. Að leita sálarinnar

Той, хто бачить у світі тільки п’ять квітів, — той подібний до сліпого.
Той, хто слухає лише звуки матеріального світу, — той подібний до глухого.
Той, хто смакуючи, відчуває тільки смак матеріальної їжі, — той помиляється.
Той, хто в гонитві за здобиччю мчиться щодуху, — той божевільний.
Добуваючи коштовності і прикраси — ти дієш собі на шкоду.
Зусилля ж мудрого спрямовані на те, щоб зробити життя ситим, а не на те, щоб мати багато речей. І він, задовольняючись незначним у світі матерії, вибирає Споконвічне.

Af mergð litanna fá menn glýju í augun, fjölbreyttir hljómar sljóvaga eyrun, gómtamir réttir spilla bragðnæmi manna, veðhlaup og veiðar trylla þá, og þegar kostgripir eru í boði, verða menn á báðum áttum.
Þess vegna vakir hinn vitri yfir hugskoti sínu, en ekki skilningsvitum. Hann hverfur frá þeim og leitar heim til sálar sinnar.

13

13. Að gleyma sjálfinu

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.
Що означає, що слава і ганьба — однаково страшні? Це означає, що люди, ризикуючи, борються за славу, а потім бояться її втратити.
Що означає, що знаменитість — велике нещастя в житті? Це означає, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу своїм ім’ям.
Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.
Тому мудрий ніколи не прагне до звеличування самого себе. Він лише самовіддано служить людям. І тому він може жити серед них у спокої. Він ні з ким і ні за що не бореться — тому він невразливий.

Heiður og vanheiður hvíla á ótta.
Gæfa og ógæfa eiga rætur í sjálfinu.
Hvernig getur heiður og vanheiður hvílt á ótta? Heiðurinn rýrir manngildið. Þegar heiður er fenginn, óttast menn að missa hann, og þegar heiður glatast, verða menn órólegir. Þannig er hvorttveggja hjúpað ótta, heiður og vanheiður.
Hvernig getur gæfa og ógæfa átt rætur í sjálfinu? Ógæfan sprettur af sjálfinu. Ef menn eru fráhverfir sjálfinu, hitta þeir ekki ógæfuna.
Nota má þann til að stjórna ríkinu, sem lítur á það eins og sjálfið, en þeim, sem hefur víðsýnan anda, geta menn óhultir fengið völdin í hendur.

14

14. Birting leyndardómsins

Якщо дивитися на Дао — то не відразу помітиш. І тому називають Його важкопомітним.
Якщо слухати Його — то не відразу почуєш. І тому називають Його нечутним.
Якщо намагатися схопити Його — то не просто Його досягти. І тому називають Його невловимим.
У Ньому — Ті, Хто захоплюють Собою! Причому всі Вони злиті у Дао в Єдине.
Дао — однакове вгорі і внизу.
Дао — будучи безмежним за розмірами — не може бути назване ім’ям когось конкретного з Них.
Вони виходять із Дао, проявляючи Кожен Свою індивідуальність — і потім знову вертаються до відсутності індивідуального прояву — в Ньому.
Дао не має тілесних образів і обличчя. Тому говорять про Нього, як про приховане і таємниче.
Зустрічаюся з Дао — і не бачу обличчя Його, іду за Ним — і не бачу спини Його.
Строго ідучи споконвічним Шляхом перетворення себе як свідомості — можна пізнати те Вічне Начало. Цей Шлях є Шляхом до Дао.

Þegar við skyggnumst eftir því, festum við ekki sjónar á neinu og köllum það þess vegna litlaust.
Þegar við hlustum, heyrum við ekkert, og köllum það þess vegna hljóðlaust.
Þegar við þreifum, festum við ekki hönd á neinu, og nefnum það þess vegna ónáanlegt.
Þessi viðhorf, sem verður ekki skynjuð, eru okkur ímynd hins Eina.
Það er ekki ljóst að ofan, ekki myrkt að neðan. óþrolegt í starfi sínu, og verður ekki orðfest; það hverfur aftur í tilvistarleysið. Það er form hins formlausa, birting hins dulda, hyldýpi leyndardómsins.
Þegar við mætum því, sjáum við ekki ásjóna þess; þegar við eltum það, eygjum við það ekki.
Að öðlast hina fornu þekkingu á Alvaldinu og breyta samkvæmt henni — það er að vera kominn á veg lífsins.

15

15. Fornir vitringar

Споконвічно ті, які були здатні до духовного Просвітління, пізнавали приховані та важкопізнавані малі і більші щаблі цього Шляху.
Цих подвижників було важко впізнати. Лише в загальних рисах окреслю їхній образ: вони були обережними, начебто переходили взимку потік, вони були обачними, тому що остерігалися сторонніх людей, вони були завжди зібраними, тому що усвідомлювали тимчасовість свого перебування на Землі, вони були пильними, начебто йшли по крихкому льоду, вони були прості і не вишукані, вони були неосяжними, наче долина, вони були недоступними для зайвих поглядів.
Це були ті, які, дотримуючись спокою, вміли брудне перетворювати на чисте.
Це були ті, які сприяли еволюції Життя.
Вони шанували Дао і були задоволені незначним у світі матерії. Не бажаючи надміру, вони обмежувалися тим, що мали, і не шукали більшого.

Hinir fornu vitringar höfðu hvassan andlegan skilning á leyndardómi tilverunnar, svo djúpan, að menn gera sér ekki grein fyrir því. Þess vegna vil ég reyna að lýsa þeim.
Þeir voru aðgætnir, eins og sá sem fer yfir vatnsfall að vetrarlagi; óframfærni, eins og sá sem vantreystir náunga sínum; varhuga, sem gestur meðal ókunnugra; hörfandi eins og snjór í sólbráði; einfaldir, sem óunninn viður. Þeir voru lágir, eins og dalur, og ógagnsæir, eins og gruggugt vatn.
Gruggugt vatn verður tært, þegar það er í kyrrð. Getur ekki lífið aftur látið á sér bæra, þar sem kyrrð er og friður?
Þeir, sem fylgja Alvaldinu á þennan hátt, hirða ekki um nægtir og mega þess vegna við því að virðast úreltir og lítils háttar.

16

16. Aftur til upphafsins

Доведу пустоту в собі до кінця, знайду цілковитий спокій! Нехай все навколо рухається саме собою! Нехай всі навколо розцвітають духовно і просуваються до пізнання своєї істинної Суті!
Ті, хто прийшов до пізнання своєї істинної Суті, знаходять цілковитий спокій. Це є знаходженням загальної Обителі всіх Тих, Хто Досягнув.
Буття в Обителі Тих, Хто Досягнув, повинне стати постійним. Той, хто набув такої сталості, називається Просвітленим, Досконалим і Таким, Що Досяг Вищої Мудрості.
Ті, Хто Досягнув Обителі, є Єдиним «Ми», Яке і є Вищим Правителем. Ту Обитель називають також Небом. Це і є Обитель Вічного Дао.
Дао — безтілесне. Воно не може бути ніким «схоплене». І тому Воно невразливо.

Þegar maður hefir tæmt sig af öllu, mun friðurinn mikli koma yfir hann.
Allir hlutir koma fram í tilvistina, og menn sjá þá hverfa aftur til upphafsins.
Að hverfa aftur til upphafsins er friðurinn; það er að hafa náð takmarki tilvistar sinnar.
Að ná þessu er að öðlast eilífðina. Sá, sem finnur til eilífðarinnar, nefnist vitur. Sá, sem skynjar ekki eilífðina, veitir ástríðum ráðrúm og verður fyrir ógæfu. Að finna til eilífðarinnar víkkar sálina og lyftir henni. Víðsýnn andi hefur samúð með öllu. Í samúðinni finnst konungdómurinn, í konungdóminum himinninn, og himninum Alvaldið. Sá, sem dvelur með Alvaldinu, líður ekki undir lok; þó að líkaminn leysist sundur, er engin hætta á ferðum.

17

17. Umskipti aldanna

Вищий Правитель дарує можливість розвитку свідомості всім Своїм підданим. Але Він не прагне облагодіяти або винагородити їх «земним». Він також не прагне вселити до Себе страх і трепет.
Той же, хто лише сліпо вірує, — про це не знає. Але Той, Хто пізнав Його, — вже не вірить сліпо.
О, яка глибока ця істина!
Досягаючи успіху, я просуваюся далі — і все більше розуміння про Все розкривають переді мною.

Á frumöldunum tók fólk ekki eftir konungum sínum. Næstu kynslóðir unnu þeim og töluðu vel um þá; síðan óttuðust menn þá og fyrirlitu þá að lokum.
Engum er treyst, nema hann sýni traust.
Í fyrstu voru menn varkárir í tali sínu. Þegar góð og nytsöm störf voru unnin, sögðu menn: "Við breytum svo, sem eðlilegast er."

18

18. Þegar alvaldið gleymist

Якщо в країні відкинули Велике Дао — починаються розмови про «гуманізм», «правосуддя»… Але в цій ситуації подібні мудрування є лиш великим лицемірством!
Подібно цьому, коли в сім’ї розбрат, — висуваються вимоги «синівської шанобливості» і «батьківської любові»…
А коли в цілій державі панує таке безладдя — з’являються гасла «патріотизму», «любові до батьківщини»…

Þegar Alvaldið mikla gleymist, láta menn sér títt um "kærleik og skyldur við náungann."
Þegar hyggindin eru sett í hásætið, fyllist heimurinn af yfirdrepsskap.
Þegar sannri ættrækni hnignar, hafa menn hátt um sonarlegar skyldur og föðurlega þolimæði.
Þegar land er á fallanda fæti, verður konungshollusta og hlýðni efst á baugi.

19

19. Aftur til einfeldninnar

Коли будуть усунуті подібні неправда і лицемірство — народ буде щасливішим стократ. Брехливість, жага наживи, злодійство, жорстокість до живих істот — все це зникне тоді, коли люди матимуть істинні знання. Бо всі пороки людські — від нестачі знань. Саме знання покажуть людям, що це в їхніх особистих інтересах — бути простими і добрими, вгамувати особисті «земні» бажання і звільнитись од пагубних пристрастей.

Með því að hætta við heilagleikann og sleppa hyggindunum, mundi fólk verða hundraðfalt betra. Ef menn hirtu minna um kærleik og skyldur við náungann, mundi verða meira um sanna velvild.
Ef hætt er við kappstrit og ekki skeytt um gróða, munu þjófar og ræningjar hverfa.
Þessir vegir hafa leitt menn í öfuga átt. Menn varist yfirskin og haldi sér að sanngildinu. Menn lifi í einfeldni og hreinleik hjartans og hafi hemil á sjálfinu og ástríðum þess.

20

20. Öðruvísi en hinir

Припини зберігати вірність речам, до яких прив’язаний, — і ти звільнишся від горя і жалості до себе! Тільки зробивши так, можна знайти істинну Опору в житті! Хіба не варто заради цього відмовитися від загальноприйнятих у народі сподівань і звичаїв?
Як ж велика різниця між добром і злом!
Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.
Але поки… всі люди віддаються неробству… І хаосом охоплене суспільство…
Тільки я один спокійний і не виставляю себе на загальні оглядини. Я подібний до дитини, яка взагалі не народилася в цьому світі ледарства…
Всі люди полонені мирськими бажаннями. І тільки я один відмовився від усього, що цінне для них. Я — до цього всього байдужий.
Всі люди живуть у своєму егоцентризмі. Один тільки я обрав — позбутися його.
Я — пливу Потоком Свідомості в Просторі і не знаю, коли зупинюся…
Я — у серці своєму пізнаю Дао! О, яке ж Воно надтонке!
Я вирізняюсь од інших тем, що ціную Те, Що створило всі наші життя.

Slepptu lærdómi þínum, og þú munt verða laus við áhyggjur. Munurinn á líkum og vissu er ekki mikill. En hyldýpi er á milli góðs og ills.
Það, sem menn óttast, mótar hug þeirra, og þeir munu löngum vera í myrkri.
Fólk unir sér við gleði og glaum, eins og þegar haldin er fórnarhátíð eða menn litast um úr háum turni á vordegi. Ég einn er hljóður, og engin löngun hreyfir sér hjá mér. Ég er eins og lítið barn, sem er ekki farið að brosa.
Ég er einmanna og yfirgefinn, eins og ég ætti hvergi heima. Almenningur hefur gnægðir góðra hluta, en ég einn virðist fara alls á mis. Ég er sem fáránlingur, frá sér numinn. Aðrir menn ljóma af hyggindum; á mig einan ber skugga. Þeir hafa ærna dómgreind; ég einn er heimskur.
Ég sem borinn af bylgjum hafsins og virðist hvergi eiga búna hvíld.
Allir aðrir hafa eitthvað að starfa; ég einn er duglaus og klaufalegur. Ég einn er öðruvísi en hinir, en ég heiðra hina nærandi móður allra hluta.

21

21. Hið órannsakanlega upphaf

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині.
Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!
Воно може мати форму.
І Воно має силу. Сила його перевершує все, що існує у світі.
Де можна побачити. Зі стародавніх часів і до наших днів не змовкає Голос Де, сповіщаючи Волю Творця всього матеріального світу.
Де ж можу я побачити лице Де? — Скрізь!

Fylling dyggðarinnar veitir Alvaldið, hinn sanni veruleiki, hið ósnertanlega, hið órannsakanlega.
Órannsakanlegt, ósnertanlegt, og geymir þó fyrirmyndir alls, sem er. Ósnertanlegt, órannsakanlegt, og geymir þó allan sannan veruleik.
Djúpt og myrkt, en hið sanna verulega, sem hefur óbifanlega festu til að bera og aldrei bregzt. Nafn þess er ævarandi. Allir hlutir koma frá því með fegurð sína.
Hvernig veit ég, að það er upphaf alls? Fyrir Alvaldið.

22

22. Það sem auðmýktin öðlast

Задовольняючись мізерним — знайдеш багато чого. Ганяючись за всім, зіб’єшся зі шляху. Мудрий дослухається цього повчання. От би воно напоумило і всю Піднебесну!
Мудрий вірить не тільки своїм тілесним очам — і тому бачить ясно.
Мудрий не вважає тільки одного себе правим — і тому він знає правду.
Слави він не бажає — але його шанують.
Влади він не шукає — але за ним ідуть.
Він ні з ким не бореться — і тому він непереможний.
Він не жаліє себе — і тому може успішно вдосконалюватися.
Лише той, хто не прагне опинитися поперед всіх, — здатний жити в злагоді з усіма.
Мудрий піклується про всіх — і тому стає прикладом для всіх.
Він світлий, але не бажає блищати.
Він не хвалить себе — але він і без того шанований.
Він не звеличує себе — тому він завжди в пошані серед інших.
У давнину казали, що недосконале рухається до того, щоб стати досконалим. Невже це порожні слова? — Ні! Воістину, знайдеш Єдність, — прийдеш до Досконалості!

Hinn ófullkomni fullkomnast, hinn bogni réttist, hinn tómi fyllist, hinn slitni endurnýjast.
Sá, sem hefur fáar óskir, mun fá þær uppfylltar. Sá sem girnist margt, missir af því.
Þess vegna ástundar hinn vitri einfeldni og verður fyrirmynd allra.
Hann býst ekki í skart, þess vegna ljómar hann; hann heldur sér ekki fram, og það er ágæti hans; hann er laus við sjálfsþótta og ber því af öðrum.
Og af því að hann keppir ekki við aðra, getur enginn keppt við hann.
Orðtak fornmanna, að hinn ófullkomni fullkomnast og hverfur heim aftur í friði.

23

23. Í samræmi við Alvaldið

Говори менше і будь простішим!
Сильний вітер не триває весь ранок, сильний дощ не ллє цілий день. Від кого це залежить? — Від неба й землі.
Небо і земля — хоч і величезні, але вони не можуть породити нічого вічного. І тим більше — людина. Тому краще — служити Вічному Дао.
І той, хто справами своїми служить Дао, — той одержує право досягти Злиття з Ним.
Людина, стоншивши себе до стану Де, — стає тотожною Де.
Людина, стоншивши себе до стану Дао, — стає тотожна Дао.
Той, хто тотожний Де, — знаходить Блаженство Де.
Той, хто тотожний Дао, — знаходить Блаженство Дао.
Але, якщо він перестає бути гідним, — він це втрачає.
Сумніватися в цьому — нерозумно!

Sá, sem fylgir sanneðli sínu, hefur taum á tungu sinni.
Ofsaveður helzt ekki til næsta dags, og hellirigning ekki allan daginn. Hvorttveggja er af völdum himins og jarðar. Himinn og jörð eru hvikul í starfi sínu, en maðurinn miklu fremur.
Sá sem er í samræmi við Alvaldið í verkinu, mun sameinast því.
Sá sem leggur stund á dyggðina, sameinast henni, en sá, sem lifir í löstum, sameinast þeim.
Þeir, sem eru í samræmi við Alvaldið, munu hljóta þá heill, að Alvaldið taki sér bústað hjá þeim. Þeir, sem eru á vegi dyggðarinnar, hljóta þá heill, að dyggðin tekur sér bústað hjá þeim. En þeir sem eru á lastavegi, munu hljóta fyllingu lastanna.
Engum er treyst, nema hann sýni traust.

24

24. Enginn heiður að glæsimennsku

Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти.
Хто робить великі кроки — не може довго йти.
Хто в усіх на очах — не може довго зберігати силу.
Хто сам себе вихваляє — той не добуде слави.
Хто живе, жаліючи себе, — слабшає і не може вдосконалюватися.
Хто завидющий — той сам не досягає успіху.
Хто сам себе звеличує — не отримає авторитету.
Хто віддається надмірностям у їжі, робить безглузді вчинки, і всі навколо викликають у нього роздратування і відразу — той не знайде спокою.
Дивлячись із Дао, видно, що все це викликається порочними бажаннями. Це все є абсурдною поведінкою. Від таких людей відвертаються всі.
А людина, що прямує до Злиття з Дао, — не робить нічого подібного.

Sá sem tyllir sér á tá, stendur ekki stöðugt; þeim, sem stikar stórum, veitir örðugt um ganginn.
Sá, sem skreytir sjáfan sig, ljómar ekki, Sjálfsánægja veitir ekki upphefð, né sjálfshælni verðleika. Sá, sem upp hefur sjálfan sig, ber ekki af öðrum.
Þetta er fyrir Alvaldinu sem úrgangur matar eða mein á líkamanum og vekur óbeit allra.
Sá, sem er á Vegi eilífðarinnar, mun þess vegna forðast það.

25

25. Hinn fyrsti leyndrdómur

О, породжене раніше неба і землі, і яке живе в спокої, не має форми, наднайтонше, Єдине і Єдиносуще, Що Перебуває скрізь, Безмежне, Неушкоджуване, Матір усього! Тебе називають — Дао. Назву Тебе також — Найвеличнішим, Котре вічне в нескінченному Своєму розвиткові!
Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.

Í upphafi var leyndardómurinn, áður en himinn og jörð urðu til, fullkominn, formlaus — í hátíðlegri kyrrð.
Hann varð til af sjálfum sér, óumbreytanlegur.
Hann má nefna móður allra hluta.
Ég veit ekki nafn hans, en kalla hann Alvaldið. Ef ég á að lýsa því frekar, nefni ég það óendanlegt.
Óendanlegt rennur það í stöðugum straumi. Það streymir burt og fjarlægist, og úr fjarlægðinni nálgast það aftur.
Alvaldið, himinninn, jörðin og konungurinn eru nefnd máttavöldin. Þau eru fjögur, og vitur konungur er eitt þeirra.
Lögmál mannsins er af jörðinni; lögmál jarðarinnar er af himni; lögmál himinsins er frá Alvaldinu. Alvaldið hefur sitt lögmál í sjálfu sér.

26

26. Alvara og rósemi

Старанний труд дозволить досягти легкого існування в майбутньому.
Але також ми знаємо, що спокій є головним у русі.
Тому мудра людина сумлінно трудиться весь день, не залишаючи важкої справи. Але при цьому вона перебуває в стані досконалого спокою.
Вона навіть може жити в розкоші, не розбещуючись при цьому.
Чому ж господар десяти тисяч колісниць, пишаючись, нехтує всім світом? Адже презирство роз’їдає душу!
А відсутність спокою призводить до втрати Опори!…

Þyngdin er rót léttleikans, kyrrðin drottnar yfir hreyfingunum.
Þess vegna varðveitir hinn vitri alvöru sína og rósemi allan daginn.
Þótt hann eigi skrautlegar hallir, dvelur hann þar í friði.
En hvernig ætti drottinn þúsund vagna að sýna kæruleysi um ríkið? Með léttúð missir hann hylli fólksins,og fyrir hviklynda framkomu verður honum steypt af stóli.

27

27. Hin rétta aðferð

Той, хто знає Шлях, — і без слідів знайде правильний напрям. Той, хто вміє говорити, — не припускається помилок. Той, хто вміє рахувати — не припускається прорахунків. Краще сховище — не має замка, але його неможливо відкрити. Кращі пута — ті, що не втримуються нічим матеріальним, але їх не можна розірвати.
Мудрий уміє рятувати людей і рятує їх постійно. Він уміє допомагати й не залишає їх без допомоги в біді. Так діє глибока мудрість!
Він наставляє також і людей зла, і вони — з його допомогою — теж можуть знайти Опору.
Але якщо люди зла не цінують допомогу наставника і Опору не люблять — мудрий залишає їх: адже він не дорожить спілкуванням з такими людьми.
Ось — що дуже важливе й глибоке!

Góður göngumaður þyrlar ekki upp ryki. Góður ræðumaður segir ekkert, sem verður að fundið. Góður reikn- ingsmaður þarf enga töflur. Góður vörður þarf hvorki lása né slag- branda, en enginn getur opnað, þar sem hann lokar. Sá, sem bindur bezt, þarf engra reipa né hnúta við, en enginn getur leyst það, sem hann bindur.
Á sama hátt er vitur maður jafnan fær um að liðsinna félögum sínum, og hann misvirðir engan. Honum er jafnan sýnt um að gæta hlutanna, og lítisvirðir ekkert. Hann er sem hjúpað ljós fyrir alla.
Góðir menn leiðbeina því öðrum og betra þá, en vondir menn eru hið ríkulega viðfangsefni. Sá, sem heiðrar ekki meistara sinn, og hinn, sem elskar ekki viðfangsefni sitt, eru báðir blindir, þótt þeir séu kallaðir hyggnir.
Þetta er leyndardómur, undra- verður og áríðandi.

28

28. Einfeldni — dyggð eilífaðarinnar

Хто хоробрий — збережи скромність! І тоді за тобою піде народ.
Хто став лідером для людей — не залишай керівниaaaaaaaaaaaцтво своїми діями з боку Великого Де. І будь чистим, ніжним і тонким душею — наче дитина!
Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.
І той, хто став в усім сказаному зразком для всіх, — той уже не відрізняється за якістю душі від Великого Де. І він потім іде до Злиття з Вічним Дао.
Така людина, знаючи про свої досягнення і заслуги, зберігає себе в безвісності, — але при цьому вона стає природним мудрим вождем.
Треба сприяти тому, щоб саме такий мудрий був вождем людей — тоді в країні буде постійний порядок.

Sá, er sameinar karlmennsku og kvenlega blíðu, mun verða eins og breitt fljót, sem allar lindir renna til. Þannig mun hann öðlast hina eilífu dyggð. Hann mun verða sem lítið barn.
Sá, sem veit, hve ljóminn gengur í augun, en heldur sig þó í skugganum, verður fyrirmynd allra að hógværð. Dyggðin eilífa heldur hlífiskildi yfir honum. Hann mun snúa aftur til upprunalegrar einfeldni.
Sá, sem er auðmjúkur í upphefðinni, mun verða eins og víður dalur og tekur við fyllingu hinnar eilífu dyggðar. Hann mun hverfa aftur til hins einfalda frumeðlis.
Upprunaleg einfeldni er eins og efniviður, sem ótal ker eru smíðuð úr. Sá, sem hefur hana, verður leiðtogi allra; hann er víðsýnn og beitir ekki ofbeldi.

29

29. Án strits

У деяких людей буває велике прагнення керувати всім миром, і вони намагаються в цьому досягнути успіхів. Але я не бачу в тому ніякої потреби. Адже світ — це вмістище Дао — прекрасного, невразливого! І не можна управляти Ним!
Хто ж, все-таки, буде прагнути до цього — точно зазнає невдачі!
У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти.
Мудра людина не прагне до влади, надмірностей, розкоші і марнотратства.

Sá, er vill ríkið og leggur kapp á það, mun áreiðanlega fara á mis við það. Konungdæmið er andlegs eðlis og verður ekki fengið með striti. Sá, sem ætlar sér að vinna það með striti, spillir því; sá sem vill halda því í greipum sér, týnir því.
Ýmist ber menn áfram eða aftur á bak; ýmist er heitt eða kalt; styrkur og veikleiki skiptast á; hamingjan veltur á endanum.
Þess vegna forðast vitur maður kapp og strit, gætir hófs í hvívetna og varast eftirlæti við sjálfan sig.

30

30. Varað við ófriði

Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього ж.
А там, де пройшло військо, панує спустошення. І після воєн настають голодні роки.
Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.
Якщо людина, тільки-но досягши розквіту, відразу починає хворіти і марніти, — то це тому, що вона жила не в гармонії з Дао. Життя такої людини на Землі закінчується раніше строку.

Sá, sem vill aðstoða þjóðhöfðingjann á vegum Alvaldsins, heldur uppi valdi sínu án þess að gríða til vopna. Aðferð hans ber ríkulegan ávöxt.
Þar sem herlið hefur slegið landtjöldum, vaxa þyrnar og þislar. Af herferðum leiðir hallæri.
Góður hermaður vinnur sigur, en nemur þar staðar og kúgar ekki. Hann berst, en stærir sig ekki af því og hrósar ekki happi. Hann berst því aðeins, að brúna nauðsyn beri til. Hann berst, er valdagirni er honum fjarri.
Þegar styrkur fullorðinsáranna er fenginn, fara ellimörkin að koma í ljós. Þetta er ósamræmi við Alvaldið og það, sem Alvaldinu er andstætt, er brátt að þrotum komið.

31

31. Jarðarför og stríð

Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідно того, щоб її відкинути.
Тому людина, яка наслідує Дао, її не використовує.
Гідний правитель — поступливий. Тільки для захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.
Прославляти себе військовою перемогою — це означає радіти вбивству людей. Того, хто радіє вбивству людей, — хіба можна поважати?
А повага веде до благополуччя. Благополуччя сприяє творенню.
До нещастя ж — веде насильство.
Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

Vopn eru upphaf ógæfu, hversu skrautleg sem þau eru. Þau vekja óbeit allra. Þess vegna vill vitur maður ekki vera vopn.
Í friði er virðingarsætið til vinstri handar, en í stríði er hægra megin. Vopn eru verkfæri ógæfunnar, og vitur maður maður beitir þeim aðeins ef brýna nauðsyn ber til.
Hann þráir friðinn og hefur enga löngun til að sigra í stríði. Því að þá hefði hann gaman af manndrápum. Og sá, sem hefur ánægju af manndrápum, er ekki vel til þess fallinn að stjórna ríkinu.
Í friði og fagnaði er tignarsætið á vinstri hönd, en hægra megin þegar sorg er á ferðum. Undirforingjanum ber að vera á vinstri hlið, en yfirforinginn á að vera til hægri handar. Þetta skipulag er hið sama og við jarðarfarir.
Sá ætti að vera hryggur og harmþrunginn, sem vegið hefur að mörgum mönnum. Í sigursælum hernaði er sætum þess vegna skipað á sama hátt og við jarðarför.

32

32. Að fara veginn

Дао — вічне і не має людської подоби.
Хоча Дао — Істота ніжна, та ніхто у світі не може Його собі підкорити.
Якби шляхта й правителі країни стали жити в гармонії з Дао — то всі інші люди самі стали б спокійними. Небо і земля тоді злилися б у гармонії, настали б щастя і благополуччя, народ заспокоївся б навіть без наказів!
Заради встановлення порядку в країні створюють закони. Але вони не повинні бути безпідставно суворими.
Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

Alvaldið — hið eilífa og óumbreytanlega — á sér ekkert nafn.
Þótt það sé einfalt í frumeðli sínu, þora menn ekki að færa sér það í nyt. Ef konungurinn gætti þess, mundu allir snúast sjálfkrafa til fylgis við hann.
Himinn og jörð mundu veita dögg og svala. Fólk mundi af sjálfum sér, án lagaboða, rata hinn rétta veg.
Jafnskjótt sem það kemur fram í tilverunni, fær það nafn. Og menn geta öruggir fengið þar hvíld. Þegar menn þekkja þá hvíld, er þeim ekki framar hætt við slysum og villu.
Alvaldið er heiminum það, sem fljótin og úthafið eru lækjum dalanna.

33

33. Vaka yfir sjálfum sér

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений. Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе, — могутній.
Той, хто має матеріальний статок, — живе забезпечено. Той, хто діє з великим завзяттям — має волю. Але той, хто потурає своїм примхам — слабкий і дурний.
Хто ж досяг Злиття з Дао і не втрачає його — той досяг Вищого Буття. І, умерши тілом, він продовжує жити в Дао, ставши істинно Безсмертним.

Sá er hygginn, sem þekkir aðra; hinn er vitur, sem þekkir sjálfan sig.
Sá er sterkur, sem sigrar aðra; hinn er mikilmenni, sem sigrast á sjálfum sér.
Sá er ríkur, sem ánægður er með hlutskipti sitt; þrekmikil starfsemi ber vott um vilja.
Sá, sem stendur vel í stöðu sinni, er öruggur.
Sá sem deyr, en ferst ekki, á hið langa líf fyrir höndum.

34

34. Starf í hógværð

Вічне Дао пронизує Собою все. Воно є і праворуч, і ліворуч. Завдяки Йому виникають і продовжують жити й розвиватися всі душі.
Хоч Дао настільки величне і здійснює ці великі справи — та слави Собі не бажає.
Воно з любов’ю виховує всіх істот. Воно не чинить над ними насильства. Воно не наполягає на виконанні людьми Його бажань.
Воно — величне, хоча не наполягає на цьому.
Розумні люди ідуть до Нього — Великого.

Alvaldið mikla býr í öllum hlutum. Það er til vinstri handar, og það er einnig á hægri hönd.
Allt, sem lifir, hvílir á því, Það varðveitir allt, og allir hlutir lúta því.
Það fullkimnar starf sitt og telur sér það ekki ti gildis. Ástríkt elur það önn fyrir öllu, en hirðir ekki um að vera kallaður drottinn. Að eilífu hefur það engar óskir og birtist í hinu smæsta.
Allir hlutir hverfa aftur til þess og vita ekki, að það veldur. Það birtist í hinu stærsta.
Þannig er hinn vitri. Hann skeytir ekki um mikilmennsku, og fyrir því verður starf hans víðtækt.

35

35. Fyrirmyndin

У Велике Дао стікаються всі Досконалі.
Іди і ти цим Шляхом! Цим ти не можеш заподіяти собі ніякої шкоди, навпаки — досягнеш спокою, гармонії і повноти життя.
Особисто я, перебуваючи в недіянні, мандрую в Безмежності Дао. Це — не передати словами! Дао — Якнайнайтонше і Найблаженніше!

Allir munu flykkjast að þeim, sem breytir eftir fyrirmyndinni miklu. Þeir leita þar athvarfs, og þá mun ekki sakna, heldur njóta þeir hvíldar og friðsællar hamingju.
Þar, sem glaumur er og gleði, munu vegfarendur nema staðar sem snöggvast.
En þótt Alvaldið sé bragðlaust og tilkomulítið á tungu mannanna og virðist ekki þess vert, að svipast sé um eftir eða á það sé hlustað, er nytsemi þess óþrotleg.

36

36. Umskipti í vændum

Пристрасть «земна» — послабляє. Непохитна рішучість — наповнює силою.
Пристрасть «земна» — калічить. Непохитна рішучість — підносить і зміцнює свідомість.
Пристрасть «земна» — поневолює її власника. Непохитна рішучість — робить людину вільною.
Безпристрасне, м’яке і податливе — перемагає пристрасне тверде і грубе.

Til þess að anda að sér, anda menn fyrst frá sér. Það, sem er því nær að þrotum komið, mun áreiðanlega rétta við áður. Það, sem er að því komið að niðurlægjast, mun verða upphafið áður. Þar, sem burt verður tekið, mun fyrst gefast.
Þetta kala ég hina dularfullu aðferð.
Mýktin sigrar hörkuna, og veikleikinn styrkinn.
Það má ekki flytja djúpfisk á grunn, og ekki ætti að snúa huga þjóðarinnar að vígbúnaði.

37

37. Í réttu horfi

Дао не діє безпосередньо у світі матерії. Але, все-таки, все Творення є добутком Його творчості.
Дій так само — і тоді все живе навколо розвиватиметься природним для нього чином!
Коли живеш у простоті, незважаючи на плітки і ворожнечу, в гармонії з Дао, — тоді й приходиш до того, що називається, «не мати прив’язаностей і пристрастей».
Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді і довкола встановлюється порядок.

Alvaldið starfar án strits og lætur ekkert ógert.
Ef konungar eða höfðingjar gætu varðveitt það, myndu allir hlutir færast í lag af sjálfum sér.
Ef þessi breyting vekti mér þrá, mundi ég sefa hana með óumræðilegri einfeldni.
Óumræðileg einfeldni sefar þrá og veitir kyrrð. Og allt mun sjálfkrafa komast í réttar skorður.

38

38. Manngildi og siðir

Людина, що представляє Собою Велике Де, не примушує Себе до виконання добрих справ: вона природно являє Собою саму Доброчесність.
Людина ж, далека від Де, якраз може намагатися змушувати себе до виконання добрих справ: така людина не є доброчесною за своєю суттю.
Людина, яка представляє Собою Велике Де, не прагне до активної діяльності у світі матерії: така людина діє в недіянні.
Людина ж, далека від Де, живе в суєті і діє під впливом своїх пристрастей. У релігійному напрямі життя її діяльність зводиться лише до ритуалів, але сподівання на «магію» ритуалів знаменує виродження релігії! Така людина, крім того, примушує інших людей діяти, як сама.
Таке трапляється тільки з тими, хто не має у своїх життях Дао. Їм не можна довіряти, вони вже зрадили Дао — і готові зрадити кого завгодно.
Мудрий, пізнавши Дао, здатний розрізняти людей за цими ознаками. Він вибирає спілкування тільки з людьми добра.

Hin æðri dyggð ljómar ekki, og er ágæti hennar. Hin óæðri dyggð hreykir sér og er þess vegna lítils verð.
Hin æðri dyggð starfar ósjálfrátt og þarf ekki að halda sér á lofti. Hin óæðri dyggð sér sinn hag og vill láta á sér bera.
Hin æðri ástúð starfar og er ósérplægin. Réttlætið starfar, en sér einnig sinn hag, þótt það sé göfugt.
Siðir og venjur færast mikið í fang, en eru sífellt á stjái og ryðja sér til rúms með ofbeldi, ef þeim er ekki viðtaka veitt.
Þess vegna er ekki unnt að draga dul á, að þegar Alvaldið hverfur, kemur dyggðin í ljós; þegar dyggðin er horfin, er ástúðin eftir; þegar ástúðin missist, kemur réttlætið til sögunnar; þegar réttlætið er farið veg allrar veraldar, setjast siðir og venjur að völdum.
Siðir og venjur eru aðeins skugginn af sannri sæmd og eru undanfari óeirða.
Grunnfærnin eltir vafurlogann og er upphaf heimsku.
Sannarlegt mikilmenni reisir á traustum grundvelli og fer ekki eftir yfirborðsgljáa. Hann hirðir ávöxtinn, en ekki blómið. Hann fleygir hisminu, en hirðir kjarnann.

39

39. Lögmál stöðugleikans

Є Ті, Хто з давніх часів перебуває у Єдності з Дао. Завдяки Їм — небо чисте і земля непорушна, природа ніжна, ріки повноводні, долини цвітуть, плодяться всі істоти; герої духовного Шляху є зразками для наслідування. От що забезпечують Ті, Хто досяг Єдності!
Якби не Їхня допомога — то небо не було б чистим, земля б потріскалася б, природа перестала б дарувати свою красу, долини перестали б цвісти і перетворилися на пустелю, живі істоти перестали б народжуватися і зникли; герої духовного Шляху перестали б бути прикладом доброчинності і були б осміяні та вигнані…
Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка.
Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?
Не вважай себе дорогоцінною яшмою! Будь простим — як звичайний камінь!

Frá því í fyrndinni hefur hið Eina búið í heiðríkju himinsins, festu jarðarinnar, andlegu eðli sálnanna, straumvötnum dalanna, lífi alls heimsins, stjórn konunga og þjóðhöfðingja. Allt þetta er sprottið af hinu Eina.
Án heiðríkju mundi himinninn glatast. Án festu mundi jörðin sundrast. Án andlegs eðlis væru sálirnar máttvana. Vatnslausir mundu dalirnir skrælna. Ef lífsaflið þryri, mundu allar skepnur deyja. Ef konungar og þjóðhöfðingjar misstu álit sitt og tign, yrði þeim steypt af stóli.
Þannig hvílir tign á því, sem lítils er virt, og það, sem gnæfir hátt, hvílir á hinu lægra. Þjóðhöfðingjar og konungar nefna sig þess vegna "munaðarleysingja", "smámenni" og "hálfsmíðaða vagna". Er þetta ekki játning þess, að tign þeirra hvíli á því, að þeir hreykja sér ekki? Hálfsmíðaður vagn er vissulega ekki fullkominn.
Þeim er ekki meira í mun að ljóma sem gimsteinn, en að vera eins og vanalegur malarhnöllungur.

40

40. Vegurinn

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао.
Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.
Увесь розвиток втілених істот здійснюється у взаємодії цих протилежностей.
Але сам світ матерії відбувся від Найтоншої Першооснови…

Leiðir Alvaldsins liggja heim.
Hógværð einkennir starfsemi Alvaldsins.
Allir hlutir eiga rót sína í tilverunni, en hið tilvistarlausa er upphaf tilverunnar.

41

41. Ólík viðhorf

…Мудра людина, довідавшись про Дао, спрямовується до самореалізації в Ньому.
Але немудрий, довідавшись про Дао, — то зберігає Його у своєму розумі, то втрачає.
Дурні ж, почувши про Дао, глузують з Нього. А Тих, Хто пізнав Дао, — Тих вони називають заблудлими, божевільними… Мудрість видається їм божевіллям…, вища справедливість — пороком…, праведність — розпустою…, велика істина — неправдою…
Так, великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий…
Так, Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

Þegar vitur maður heyrir um Alvaldið, tekur hann sér alvarlega fyrir hendur að breyta eftir því. Þegar meðalmaðurinn heyrir frá því sagt, fylgir hann því um stundarsakir, en hverfur síðan frá því. Þegar heimskinginn heyrir um það, hlær hann. Ef honum fyndist það ekki hlægilegt, gæti það ekki með réttu kallazt Vegur eilífðarinnar.
Þess vegna segir hið fornkveðna:
"Sá, sem býr í ljóma Alvaldsins, hverfur í dimmu.
"Á Vegi eilífðarinnar virðist hann vera á afturför,
"og sú leið er eins og torfærir troðningar.
"Hin æðsta dyggð liggur djúpt, sem dalur,
"og fegurðin mesta er sem ofbirta í augun.
"Sá er auðugastur, sem ánægður er með lítið;
"einlæg dyggð er álitin sérvizka
"og stöðugleikur hennar hverflyndi.
"Hinn víðasti reitur hefur engar hliðar,
"og stærsta kerið er lengst í smíðum.
"Enginn hefur heyrt hina hæstu tóna.
"Hið stærsta er formlaust — skuggi skuggans.
Alvaldið er hulið, og ekkert nafn hæfir því, en það er máttugt í örlæti sínu, svo að allt megi fullkomnast.

42

42. Ummyndanir Alvaldsins

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя.
Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці. Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.
Всі істоти бояться самотності і сприймають її як страждання. Це стосується, зокрема, і земних правителів.
Усі такі люди піклуються лише про себе, відмовляючи в допомозі іншим.
Але вірне рішення криється саме в тому, щоб присвятити себе турботі про інших, забуваючи при цьому про себе.
Мудрий духовний подвижник, що присвятив своє життя благу всіх, не буде переможений смертю. І словам цим я віддам перевагу перед усіма іншими настановами всіх мудреців.
Ті, хто досяг Дао, зливаються в Ньому в Єдине-Цілісне.

Í fyrstu var Alvaldið eitt; hið Eina kom síðan í ljós í Tvennu; Tvennt birtist í Þrennu, sem varð upphaf alls. Allir hlutir láta dimmuna að baki og koma fram til að faðma ljósið, en andardáttur hins ósýnilega samræmir þá.
Mönnum er ekki um að vera munaðarleysingjar, smámenni, eða sem hálfsmíðaðir vagnar, en konungar og stórmenni nefna sig þannig. Því að sumir hlutir vaxa á því að minnka, en aðrir minnka á því að vaxa.
Þessi kenning annarra er einnig mín. Þeir, sem fara með ofríki og harðneskju, hljóta ekki eðlilegan dauðdaga. Á þessu vil ég reisa kenningu mína.

43

43. Stritleysið nytsamt

У світі буває, що найслабкіші перемагають найдужчих. Причина — в тім, що Де проникає по всіх усюдах, пронизуючи все й усіма управляючи.
От чому, зокрема, я бачу користь у недіянні.
У світі немає нічого, що можна було б зрівняти з ученням про внутрішню тишу і користь недіяння!

Það, sem er hógværast í heimi, vinnur sigur á hinu harðasta.
Hið tilvistarlausa fer þar inn, sem ekkert op er fyrir.
Þetta sýnir mér, hver kostur það er, að vera án strits.
Fáir eru þeir sem hafa lært að kenna án orða og vera nytsamir án strits.

44

44. Hvað mest er um vert

Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату?
Багато збережеш — багато чого і втратишся. Багато накопичиш — багато і втратиш.
Знай міру — і уникнеш невдач. Знай межу — і не буде ризику. От і проживеш життя в спокої, без тривог!
Хто знає міру — не зазнаватиме невдач. Вчасно зупинившись — уникнеш лиха. Завдяки цьому людина може встигнути осягти Первинне і Вічне Дао.

Hvort er þér kærara, sál þín eða frægðin? Hvort er meira virði, sál þín eða eignir? Hvort er verra, að varðveita sálina og glata öðrum hlutum, eða varðveita þá og týna sál sinni?
Þeir, sem sækjast eftir frægð, hafna því, sem meira er um vert. Mikil ágirnd veldur miklu tjóni.
Sá, sem er ánægður, hefur ekkert, sem hann getur glatað. Sá þarf ekki að óttast vanvirðu, sem kann að stilla í hóf. Hann er ekki í neinni hættu og lifir lengi.

45

45. Aldrei algjör

Найбільшу Досконалість можуть сплутати з божевіллям, великий об’єм — з порожнечею, велику кривизну — з прямою, велику дотепність — з дурістю, великого оратора — з тим, хто не вміє говорити.
Інтенсивний рух перемагає холод, нерухомість — спеку.
Спокій і гармонія лише — забезпечать правильне розуміння всього, що відбувається в світі.

Þann mun ekki skorta viðfangsefni, sem lætur sér finnast fátt um mestu afrek sín. Þeim eru engin takmörk sett, sem lætur sér ekki nægja neina fyllingu.
Hann finnur, að ábóta er vant, þegar hann er réttlátastur — að hann er misvitur, þótt hann hafi ærna hyggni, og að einu gildir, hvort hann er orðsnjall eða staður í máli.
Starfsemi vinnur bug á kulda; hvíld eyðir hita.
Rósemi og hreinleikur hjartans veita rétta viðhorf.

46

46. Að sefa óskirnar

Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів.
Але коли в країні відкинуто Дао — по полях несуться бойові коні.
Немає більшого лиха, ніж необмежені «земні» пристрасті! І ніщо так не губить, як прагнення примножувати «земні» багатства!
Хто вміє задовольнятися тим, що є, — той завжди щасливий!

Þegar Alvaldið drottnar í heiminum, ganga hestar fyrir plógi. Þegar Alvaldið er að vettugi virt, fjölgar stríðsfákum á landamærum.
Enginn synd er meiri en að réttlæta metnað, engin ógæfa þyngri en sú, að vera óánægður með hlutskipti sitt, enginn löstur verri en ágirndin.
Sú fullnægja er tryggust, sem fólgin er í því, að vera ánægður.

47

47. Ekki langt sótt

Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше.
Мудрий нікуди не їздить — але все знає, не дивиться — але все називає, зовні бездіяльний — але всього досягає.
Він у серці своєму знаходить усе, що треба.
Ось чому мудрий знає те, до чого не доїхати, не дійти. І він може бачити те, чого не видно звичайному оку.

Það er unnt að kynnast veröldinni án þess að koma út fyrir dyr. Það þarf ekki að líta út um gluggann til þess að sjá veg himnanna. Því víðförlari sem maðurinn verður, því minna skilur hann.
Þess vegna öðlast hinn vitri þekkingu án þess að ferðast. Hann gefur hlutunum heiti, þótt hann sjái þá ekki, og fullkomnar starf sitt án strits.

48

48. Áhyggjur um lærdóm

Хто вчиться — той щодень збільшує свої знання. Хто служить Дао — той день у день зменшує свої «земні» бажання. У безперервному зменшенні «земних» бажань людина доходить до недіяння.
У недіянні лише можливе оволодіння всіма таємницями всесвіту! А без недіяння цього досягти неможливо.

Að sækjast eftir lærdóm eykur strit á hverjum degi. En á Vegi eilífðarinnar hverfur stritið.
Menn verða því sí og æ að hörfa frá stritinu, unz kyrrð er fengin. Ekkert er til, sem verður ekki fullkomnað án strits.
Sá, sem er áhyggjulaus, getur tekið við ríkinu. En hinn, sem gerir sér áhyggjur, er ekki fær um það.

49

49. Vinarþel

Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей.
Добрим я роблю добро, недобрим теж бажаю добра. Це і є чеснота, властива Де.
Із чесними людьми я чесний, з нечесними — чесний теж. Це і є чесність, властива Де.
Мудра людина живе в спокої у своїй країні. Але тут також живуть і інші люди: добрі — і злі, чесні — і брехливі, розумні — і дурні, корисливі — й ті, хто живе інтересами інших, ті, хто щиро вірить у Дао — і ті, хто заперечує Його.
Мудрий дивиться на народ, як на своїх дітей.

Vitur maður hefur ekki óbifanlegar skoðanir. Hann lagar sig eftir öðrum.
Ég launa gott með góðu; illt launa ég einnig með góðu. Þannig eflist hið góða.
Ég læt traust koma á móti trausti; á móti vantreusti læt ég einnig koma traust. Þetta eflir traustið.
Hinn vitri hefur sig ekki í frammi og er engum fráhverfur. Menn missa hvorki heyrnar né sjónar á honum, og hann reynist eins og börnum sínum.

50

50. Hafinn yfir dauðann

Люди на Землі народжуються і помирають. З кожних десяти приблизно троє продовжують потім райське існування, троє направляються шляхом смерті в пекло, а ще троє — це ті, хто не досяг успіху в розвитку душі через захопленість «земними» справами.
Той, хто освоїв життя істинне, ідучи по землі, — не боїться носорога і тигра, а вступаючи в битву, не боїться озброєних солдатів. Носорогові нікуди встромити в нього свій ріг, тигрові ніде накласти на нього свої пазурі, солдатам ніде вразити його своїми мечами. Чому це так? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.

Mann koma út í lífið og fara aftur inn í dauðann.
Þrír af hverjum tí efla sér lífið, og þrír greiða götu dauðans.
Enn eru þrír, sem ætla sér að lifa, en láta þó berast í áttina til dauðans. Hvað veldur? Hin óstjórnlega lífslöngun þeirra.
En ég hef heyrt, að hinn eini, sem kann að fara með lífið, sem honum er trúað fyrir, geti farið um land og þurfi ekki að sneiða hjá nashyrningum og tígrisdýrum — geti farið í stríið og þurfi ekki að hræðast vopn né herklæði. Nashyrningurinn getur hvergi stangað hann, né tígrisdýrið læst í hann klónum, og sverðið getur hvergi sært hann. Hvað veldur? Dauðinn finnur hvergi höggstað á honum.