Переклад з російської Сергiя Косянчука

Capítulo I

1

O Tao que se pode discursar
Não é o eterno Tao.
O Nome que pode ser nomeado
Não é o eterno Nome.
O Não-ser
É o nome da origem do céu e da terra.
O Ser
Nomeia a mãe das dez-mil-coisas.
Por isto:
No Não-ser
Contempla-se o deslumbramento.
No Ser
Contempla-se sua delimitação.
Ambos, o mesmo, com nomes diversos
O mesmo diz-se mistério.
Mistério dos mistérios
Portal de todo deslumbramento.

Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього.
І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього.
Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння.
Утім, і те, і інше є за суттю Одне (Єдине, Цілісне), але має різні назви. Обидва вони — сокровенні. Причому той перехід, що існує між ними, є дверима до всього істинно чарівного.

Capítulo II

2

Sob o céu:
Quando reconhecemos o que faz o belo ser belo
Surge o feio!
Quando reconhecemos o que faz o bem ser bom
Surge o mal!

Por isto:
O Ser e o Não-ser
Surgem mutuamente;
O fácil e o difícil
Complementam-se;
O longo e o curto
Condizem;
O alto e o baixo
Convivem entre si;
O som e a voz
Casam-se;
O antes e o depois
Seguem-se.

Por isto:
O homem santo cumpre suas ações sem agir,
Pratica o ensino sem falar,
E as dez-mil-coisas agem sem serem impedidas.
Ele cria e nada possui,
Atua e não nada guarda,
Realizada a obra ele não se apega.
E justamente por não se apegar
Ela não se esvai.

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне.
Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла.
Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.
Різні звуки, зливаючись, створюють гармонію. Так само і попереднє, і наступне — в гармонії — ідуть одне за одним.
Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильний. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.
І, оскільки вона не возвеличує себе, не похваляється, не вимагає до себе особливої поваги, — вона приємна всім.

Capítulo III

3

Se não privilegiarmos os bons, o povo não compete;
Se não valorizarmos os bens custosos, o povo não rouba;
Se não exibirmos coisas desejáveis, o coração do povo não erra.
Por isso o governo do homem santo:
Esvazia os corações e sacia as entranhas;
Enfraquece as vontades e revigora os ossos;
Nunca deixa o povo ter conhecimento e desejos;
Para o douto não ousar agir.
Agindo o não-agir então não há desgoverno.

Якщо не звеличувати вихваляннями деяких обраних, то в народі не буде заздрощів. Якщо не вихваляти клейноди матеріального світу, то не буде злодіїв. Іншими словами, якщо не виставляти напоказ об’єкти пристрастей, то не буде й спокус.
Мудрий правитель не створює народові таких спокус, але піклується про те, щоб народ був ситим. Це ліквідує пристрасті і зміцнює здоров’я підданих. Так, мудрий правитель постійно прагне до того, щоб у народу не було спокус і пристрастей, а глибоко порочні люди не посміли б діяти.
Відсутність усього переліченого дає спокій.

Capítulo IV

4

O Tao é um vaso vazio
Cujo uso nunca transborda.
Abismo!
Parece o ancestral das dez-mil-coisas!
Abranda o cume;
Desfaz o emaranhado;
Modera o brilho;
Une o pó.
Profundo!
Parece existir algo!
Eu não sei de quem ele é filho
Parece ser o anterior ao Ancestral.

Дао схоже ніби порожнечу. Але Воно — всемогутнє!
Воно — у Глибині.
Воно є Першопричиною всього.
Воно керує всім.
Воно пронизує Собою все.
Воно — Сяюче Світло.
Воно — щонайнайтонше!
Воно — Головна Суть усього!
Неможливо описати Його походження: адже Воно Саме є Споконвічним.

Capítulo V

5

O Céu e a Terra não têm amor humano;
Consideram as dez-mil-coisas como cães de palha
O homem santo não possui amor humano;
Considera as dez-mil-coisas como cães de palha.
O espaço entre o céu e a terra é como um fole!
Esvazia sem contrair-se, ao soprar-se mais sons produz.
Mas muitas palavras e números o esgotam
Melhor guardar o que está no íntimo.

Матерія — хоч та, що в небі, хоч та, що на землі, — безпристрасна відносно всіх істот — чи то трава, тварини, чи то люди. Та вона для всіх є опорою.
Подібно цьому й мудра людина безпристрасна до інших людей.
Простір над землею — пустотний і вільний, як і внутрішній простір всередині ковальських міхів або флейти. Причому, чим більше простору для діяльності, — тим вона може бути ефективнішою.
Той, хто втручається в чужі справи, та ще й багато говорить, — той стає нестерпним для інших людей.
Тому завжди краще додержуватися принципу невтручання і дотримуватися спокою.

Capítulo VI

6

O espírito do vale nunca morre
Ele chamado de mulher misteriosa.
O portal da mulher misteriosa
É a raiz do céu e da terra.
Initerrupta e perpétua
Parece lá existir
Contudo age sem esforço.

Життя й розвиток Щонайнайтоншого — вічні та нескінченні.
Воно (Щонайнайтонше) — Глибинний Фундамент усього іншого.
Воно є Те, на Чому засновано матеріальний світ.
Причому Воно діє, не вдаючись до насилля.

Capítulo VII

7

O céu é eterno e a terra duradoura:
O céu e terra são eternos e duradouros
Por não viverem para si mesmos
Isto lhes faz durarem eternamente.
Por isto o homem santo:
Ficando atrás, aparece em primeiro;
Ficando fora, persiste.

Não é por ter nada seu
Que poderá realizar o que é seu?

Небо і земля — довговічні. Вони довговічні саме тому, що вони існують не самі по собі і не заради себе. Вони створені Дао й існують для Нього.
Мудра людина ставить себе за іншими людьми, завдяки чому вона не заважає людям і може вести їх за собою. Вона не дорожить життям свого тіла, та її життя охороняється Дао.
Це відбувається тому, що вона (людина) теж існує тут не для себе. Саме тому її особисті потреби і здійснюються для неї.
Мудра людина існує для Дао і служить Йому.

Capítulo VIII

8

O bem supremo é como a água.
Água:
Beneficia às dez-mil-coisas sem conflito
Habita os lugares que os homens abominam
Por isto aproxima-se do Tao.
Para a moradia : bom é onde morar.
Para o coração : bom é a profundidade.
Para a doação : bom é o amor.
Para o falar : bom é a sinceridade.
Para o governo : bom é a ordem.
Para o trabalho: bom é a competência.
Para o movimento: bom é a ação.
Eis que se não existe disputa não existe oposição.

Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао.
Життя повинне додержуватися принципу природності.
Іди дорогою серця! Будь дружелюбним!
Говори тільки правду!
Керуй — дотримуючись принципу збереження спокою!
Кожна дія повинна бути посильною і своєчасною.
Той, хто не прагне виявитися попереду інших, може уникнути багатьох помилок.

Capítulo IX

9

Manter transbordando, melhor parar.
Manter afiando, não vai durar.
Uma sala cheia de ouro e jade, não se pode guardar.
Ser rico e famoso, e ainda arrogante, por si só leva ao danar.
Ao concluir a obra deve-se afastar-se
Este é o Tao do céu.

Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. Або, якщо цілий зал переповнений золотом і яшмою, — то хто буде в силах його охороняти?
Надмірність у всьому викликає лихо.
Коли справу завершено — треба усунутися.
Такі закони гармонії, пропоновані Дао.

Capítulo X

10

Conseguir:
Unir a alma e o espírito em uma unidade inseparável;
Ter o sopro maleável de uma criança;
Polir a visão interior até torná-la sem mácula;
Amar os homens e reger o estado sem-agir;
No abrir e fechar da porta do céu, ser como a fêmea de um pássaro;
Penetrar nos quatro quadrantes sem saber.
Gerar e criar;
Gerar e não possuir;
Agir sem depender;
Presidir e não controlar.
Eis a vida secreta.

Для збереження спокою варто відчувати Єдиносутність з Усім. Тоді, зокрема, не виникатимуть помилкові егоцентричні бажання.
Необхідно стоншувати свідомість. Нехай людина стане подібною в цьому до немовляти. Якщо вона стає достатньо витонченою — в неї не буде більше помилок.
Керування країною і народом повинні здійснюватись у любові і без насильства.
Врата зі світу матерії у світ потайний відкриваються при дотриманні спокою. Розуміння цієї істини виникає при недіянні.
Виховувати — без насилля, творити — і не хвалитися, створювати — але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших — не веліти! От — істинна праведність Великого Де.

Capítulo XI

11

Trinta raios cercam o eixo;
A utilidade do carro está no seu vazio.
O jarro é feito de barro moldado;
A utilidade do jarro está no seu vazio.
Fazem-se portas e janelas para a casa;
A utilidade da casa está no seu vazio.
Portanto:
O ser serve para ser possuído;
E o não-ser para ser utilizado.

Тридцять спиць з’єднуються в одному велосипедному колесі. Але користування колесом залежить також і від порожнистості між спицями.
Із глини роблять посудини. Але їх використання залежить від порожнинності (ємкості) в них.
Роблять у будинку стіни, двері і ставні на вікнах. Але користування будинком теж залежить від порожнистості (об’єму) в ньому.
Ось так поєднуються корисність предметів і порожнистості.

Capítulo XII

12

As cinco cores cegam à visão do homem;
Os cinco tons ensurdecem à audição do homem;
os cinco sabores embotam ao paladar do homem;
Galopar e caçar aceleram ao coração do homem;
Bens custoso atrapalham às ações do homem.
Por isto o homem santo:
Atendendo ao interior e não à visão;
Afasta uma coisa e adota outra.

Той, хто бачить у світі тільки п’ять квітів, — той подібний до сліпого.
Той, хто слухає лише звуки матеріального світу, — той подібний до глухого.
Той, хто смакуючи, відчуває тільки смак матеріальної їжі, — той помиляється.
Той, хто в гонитві за здобиччю мчиться щодуху, — той божевільний.
Добуваючи коштовності і прикраси — ти дієш собі на шкоду.
Зусилля ж мудрого спрямовані на те, щоб зробити життя ситим, а не на те, щоб мати багато речей. І він, задовольняючись незначним у світі матерії, вибирає Споконвічне.

Capítulo XIII

13

Honra e desonra são como cavalos em fuga:
Causam grandes aflições ao corpo.
Mas por que se diz:
Honra e desonra são como cavalos em fuga?
A honra eleva;
A desonra derruba;
Ganhar esta ou perder aquela é assustador.
Por isto que se diz:
Honra e desonra são como cavalos em fuga.
Mas por que se diz:
Causam grandes aflições ao corpo?
Por ter um corpo que tenho grandes aflições:
Mas sem corpo que aflições teria eu?
Portanto:
Quem honra ao mundo como o seu corpo;
A este pode-se confiar o mundo.
Quem ama ao mundo como o seu corpo;
A este pode-se entregar o mundo.

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.
Що означає, що слава і ганьба — однаково страшні? Це означає, що люди, ризикуючи, борються за славу, а потім бояться її втратити.
Що означає, що знаменитість — велике нещастя в житті? Це означає, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу своїм ім’ям.
Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.
Тому мудрий ніколи не прагне до звеличування самого себе. Він лише самовіддано служить людям. І тому він може жити серед них у спокої. Він ні з ким і ні за що не бореться — тому він невразливий.

Capítulo XIV

14

Olhamos e não vemos: o nome soa semente.
Escutamos e não ouvimos: o nome soa sutil.
Tocamos e não sentimos: o nome soa pequeno.
Estes três não podem ser decompostos:
Entrelaçados constituem um.
Seu alto não é luminoso;
Seu baixo não é escuro;
Contínuo…não se pode nomear;
Retorna ao não-ser.
Isto é chamado: forma sem-forma;
Imagem da não-coisa;
Isto é chamado: claro-escuro;
Ao encontrá-lo não se vê rosto;
Ao segui-lo não se vê as costas.
Voltando ao caminho antigo
Poderemos reger o presente
E conhecer a origem da antiguidade.
Isto é: o fio condutor do Tao.

Якщо дивитися на Дао — то не відразу помітиш. І тому називають Його важкопомітним.
Якщо слухати Його — то не відразу почуєш. І тому називають Його нечутним.
Якщо намагатися схопити Його — то не просто Його досягти. І тому називають Його невловимим.
У Ньому — Ті, Хто захоплюють Собою! Причому всі Вони злиті у Дао в Єдине.
Дао — однакове вгорі і внизу.
Дао — будучи безмежним за розмірами — не може бути назване ім’ям когось конкретного з Них.
Вони виходять із Дао, проявляючи Кожен Свою індивідуальність — і потім знову вертаються до відсутності індивідуального прояву — в Ньому.
Дао не має тілесних образів і обличчя. Тому говорять про Нього, як про приховане і таємниче.
Зустрічаюся з Дао — і не бачу обличчя Його, іду за Ним — і не бачу спини Його.
Строго ідучи споконвічним Шляхом перетворення себе як свідомості — можна пізнати те Вічне Начало. Цей Шлях є Шляхом до Дао.

Capítulo XV

15

Na Antiguidade os que atuavam pelo Tao
Estavam sutilmente penetrados no místico
Tão profundamente que eram irreconhecíveis
E por serem irreconhecíveis força-se a descrever seu aspecto exterior.
Cautelosos! Como quem cruza águas no inverno!
Vacilantes! Como quem teme vizinhos dos quatro lados!
Reverentes! Como hóspedes!
Evanescentes! Como o gelo que derrete!
Genuínos! Como a lenha não trabalhada!
Abertos! Como o vale!
Opacos! Como a água escura!
Quem pode, no repouso, clarear pouco a pouco o escuro?
Quem pode, no movimento, produzir pouco a pouco a paz?
Quem guarda o Tao não deseja o muito
E por não buscar o muito pode renovar-se.

Споконвічно ті, які були здатні до духовного Просвітління, пізнавали приховані та важкопізнавані малі і більші щаблі цього Шляху.
Цих подвижників було важко впізнати. Лише в загальних рисах окреслю їхній образ: вони були обережними, начебто переходили взимку потік, вони були обачними, тому що остерігалися сторонніх людей, вони були завжди зібраними, тому що усвідомлювали тимчасовість свого перебування на Землі, вони були пильними, начебто йшли по крихкому льоду, вони були прості і не вишукані, вони були неосяжними, наче долина, вони були недоступними для зайвих поглядів.
Це були ті, які, дотримуючись спокою, вміли брудне перетворювати на чисте.
Це були ті, які сприяли еволюції Життя.
Вони шанували Дао і були задоволені незначним у світі матерії. Не бажаючи надміру, вони обмежувалися тим, що мали, і не шукали більшого.

Capítulo XVI

16

Atingindo o vazio absoluto;
Conservando-se firme no repouso;
As dez-mil-coisas fluem.
E eu as contemplo no refluxo:
As coisas florescem
E retornam todas à raiz.
O retorno à raiz soa: repouso;
Isto é chamado retorno ao destino.
O retorno ao destino soa: eternidade
Conhecer a eternidade soa: iluminação.
Não conhecer a eternidade é o erro que traz o azar
Conhecer a eternidade é ser abrangente.
Ao conhecer a eternidade, há justiça
Ao haver justiça há mediação.
Ao haver mediação, há o céu;
Ao haver o céu, há o Tao;
Ao haver o Tao há duração.
Dissolvendo-se o corpo não há perigo.

Доведу пустоту в собі до кінця, знайду цілковитий спокій! Нехай все навколо рухається саме собою! Нехай всі навколо розцвітають духовно і просуваються до пізнання своєї істинної Суті!
Ті, хто прийшов до пізнання своєї істинної Суті, знаходять цілковитий спокій. Це є знаходженням загальної Обителі всіх Тих, Хто Досягнув.
Буття в Обителі Тих, Хто Досягнув, повинне стати постійним. Той, хто набув такої сталості, називається Просвітленим, Досконалим і Таким, Що Досяг Вищої Мудрості.
Ті, Хто Досягнув Обителі, є Єдиним «Ми», Яке і є Вищим Правителем. Ту Обитель називають також Небом. Це і є Обитель Вічного Дао.
Дао — безтілесне. Воно не може бути ніким «схоплене». І тому Воно невразливо.

Capítulo XVII

17

A alta antiguidade desconhecia regentes:
Tempos depois os regentes foram amados e louvados;
Tempos depois os regentes foram temidos;
Tempos depois os regentes são desprezados…
Estes não merecem fé.
Pensativos!
Aqueles sim ponderavam as palavras;
E concluindo a obra as coisas seguiam sua natureza;
E as cem famílias diziam:
«Por nós, somos o que somos».

Вищий Правитель дарує можливість розвитку свідомості всім Своїм підданим. Але Він не прагне облагодіяти або винагородити їх «земним». Він також не прагне вселити до Себе страх і трепет.
Той же, хто лише сліпо вірує, — про це не знає. Але Той, Хто пізнав Його, — вже не вірить сліпо.
О, яка глибока ця істина!
Досягаючи успіху, я просуваюся далі — і все більше розуміння про Все розкривають переді мною.

Capítulo XVIII

18

Quando o grande Tao se retrai
Surgem o amor humano e a justiça.
Quando a sabedoria e a crítica prosperam
Surgem as grandes mentiras.
Quando os laços familiares se rompem
Surgem o dever filial e paternal.
Quando as nações estão em desordem
Surgem os funcionários leais.

Якщо в країні відкинули Велике Дао — починаються розмови про «гуманізм», «правосуддя»… Але в цій ситуації подібні мудрування є лиш великим лицемірством!
Подібно цьому, коли в сім’ї розбрат, — висуваються вимоги «синівської шанобливості» і «батьківської любові»…
А коли в цілій державі панує таке безладдя — з’являються гасла «патріотизму», «любові до батьківщини»…

Capítulo XIX

19

Quando se diz não à santidade e fora ao saber
O povo é favorecido cem vezes mais.
Quando se diz não ao amor humano e fora à justiça
O povo volta a ser filial e paternal.
Quando se diz não à habilidade e fora ao lucro
Não há roubos não há assaltos.
Se, nestas três sentenças, só existir aparência
Aparência não será, por si só, suficiente.
Por isto deve-se seguir esta regência:
Mostrar-se como a seda;
Abraçar a simplicidade;
Diminuir os interesses;
Dissolver as paixões.

Коли будуть усунуті подібні неправда і лицемірство — народ буде щасливішим стократ. Брехливість, жага наживи, злодійство, жорстокість до живих істот — все це зникне тоді, коли люди матимуть істинні знання. Бо всі пороки людські — від нестачі знань. Саме знання покажуть людям, що це в їхніх особистих інтересах — бути простими і добрими, вгамувати особисті «земні» бажання і звільнитись од пагубних пристрастей.

Capítulo XX

20

Quando se diz «não» ao estudo vai-se a inquietação.
Entre um sim e um não qual a distinção?
Quando bem e mal se diferenciam?
O que os homens temem não pode-se não temer?
Estéril! Esse nem sim nem não!
O povo está radiante
Como na alegria da festa sagrada
Como no subir nos altos na primavera…
E só eu, hesitante, não recebi sinais auspiciosos;
Como um recém-nascido que não sabe brincar;
Uma marionete sem saber para onde voltar.
O povo tem o supérfluo;
E só eu sou como esquecido.
Eu, com um coração idiota;
Confuso e obscuro.
As pessoas são brilhantes;
E só eu sou ofuscado e tolo.
As pessoas são vibrantes;
E só eu sou melancólico.
Irrequieto como o mar
Rodopiando como o vento sem lugar.
O povo tem suas metas
E só eu sou teimoso e tosco.
Mas só eu sou diferente dos outros
Pois honro a Mãe nutriente.

Припини зберігати вірність речам, до яких прив’язаний, — і ти звільнишся від горя і жалості до себе! Тільки зробивши так, можна знайти істинну Опору в житті! Хіба не варто заради цього відмовитися від загальноприйнятих у народі сподівань і звичаїв?
Як ж велика різниця між добром і злом!
Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.
Але поки… всі люди віддаються неробству… І хаосом охоплене суспільство…
Тільки я один спокійний і не виставляю себе на загальні оглядини. Я подібний до дитини, яка взагалі не народилася в цьому світі ледарства…
Всі люди полонені мирськими бажаннями. І тільки я один відмовився від усього, що цінне для них. Я — до цього всього байдужий.
Всі люди живуть у своєму егоцентризмі. Один тільки я обрав — позбутися його.
Я — пливу Потоком Свідомості в Просторі і не знаю, коли зупинюся…
Я — у серці своєму пізнаю Дао! О, яке ж Воно надтонке!
Я вирізняюсь од інших тем, що ціную Те, Що створило всі наші життя.

Capítulo XXI

21

O conteúdo da grande virtude
Provém inteiramente do Tao.
O Tao gera todas as coisas
De modo tão ofuscante que obscurece.
Obscuras e ofuscantes são suas imagens.
Ofuscantes e obscuras, nele estão as coisas.
Tenebrosa e insondável, nele está a semente.
E esta semente é a verdade
E no seu interior está a autenticidade.

Da antiguidade até hoje
Temos de usar nomes
Para examinar todas as coisas.
Mas como sei como surgem todas as coisas?
Justamente por sua semente.

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині.
Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!
Воно може мати форму.
І Воно має силу. Сила його перевершує все, що існує у світі.
Де можна побачити. Зі стародавніх часів і до наших днів не змовкає Голос Де, сповіщаючи Волю Творця всього матеріального світу.
Де ж можу я побачити лице Де? — Скрізь!

Capítulo XXII

22

Ao curvar-se, fica-se inteiro;
ao torcer-se, fica-se reto;
ao esvaziar-se, fica-se cheio;
ao envelhecer, fica-se novo.
Quando se tem pouco, obtêm-se;
quando se tem demais, perturba-se.
Desta forma:
O homem santo abraça a unidade
e torna-se modelo debaixo do céu.
Não se exibindo, brilha;
não se afirmando, aparece;
não se vangloriando, obra;
não se enaltecendo, perdura.
Não disputa;
logo ninguém sob o céu pode com ele disputar.
A palavra antiga: ao curvar-se, fica-se inteiro;
não é uma palavra vazia,
em verdade, está nela a unidade.

Задовольняючись мізерним — знайдеш багато чого. Ганяючись за всім, зіб’єшся зі шляху. Мудрий дослухається цього повчання. От би воно напоумило і всю Піднебесну!
Мудрий вірить не тільки своїм тілесним очам — і тому бачить ясно.
Мудрий не вважає тільки одного себе правим — і тому він знає правду.
Слави він не бажає — але його шанують.
Влади він не шукає — але за ним ідуть.
Він ні з ким не бореться — і тому він непереможний.
Він не жаліє себе — і тому може успішно вдосконалюватися.
Лише той, хто не прагне опинитися поперед всіх, — здатний жити в злагоді з усіма.
Мудрий піклується про всіх — і тому стає прикладом для всіх.
Він світлий, але не бажає блищати.
Він не хвалить себе — але він і без того шанований.
Він не звеличує себе — тому він завжди в пошані серед інших.
У давнину казали, що недосконале рухається до того, щоб стати досконалим. Невже це порожні слова? — Ні! Воістину, знайдеш Єдність, — прийдеш до Досконалості!

Capítulo XXIII

23

Falar pouco é o natural.
Um ciclone não dura uma manhã inteira;
Um temporal não dura um dia inteiro.
Quem os produz?
Céu e terra.
Mas se as coisas do céu e da terra não duram;
Quanto mais devem durar as coisas humanas.
Portanto:
Quem segue o Tao é um com o Tao;
Quem segue a Virtude é um com a Virtude;
Quem segue a Perdição é um com a Perdição.
Quem se une ao Tao
O Tao o acolhe alegremente.
Quem se une à virtude
A virtude o acolhe alegremente.
Quem se une à perdição
A perdição o acolhe alegremente.
Onde há pouca fé
Não se encontra fé.

Говори менше і будь простішим!
Сильний вітер не триває весь ранок, сильний дощ не ллє цілий день. Від кого це залежить? — Від неба й землі.
Небо і земля — хоч і величезні, але вони не можуть породити нічого вічного. І тим більше — людина. Тому краще — служити Вічному Дао.
І той, хто справами своїми служить Дао, — той одержує право досягти Злиття з Ним.
Людина, стоншивши себе до стану Де, — стає тотожною Де.
Людина, стоншивши себе до стану Дао, — стає тотожна Дао.
Той, хто тотожний Де, — знаходить Блаженство Де.
Той, хто тотожний Дао, — знаходить Блаженство Дао.
Але, якщо він перестає бути гідним, — він це втрачає.
Сумніватися в цьому — нерозумно!

Capítulo XXIV

24

Colocar-se na ponta dos pés
Não se obtém firmeza.
Com as pernas abertas
Não se pode andar.
Quem aparece
Não pode brilhar.
Quem se afirma
Não pode figurar.
Quem se gloria
Não terá méritos.
Quem se enaltece
Não pode perdurar.
Para o Tao ele soará:
Supérfluo.
Parasita.
Coisas que todos abominam.
Por isto, quem está no Tao
Nelas não cai.

Хто піднявся навшпиньки — не може довго стояти.
Хто робить великі кроки — не може довго йти.
Хто в усіх на очах — не може довго зберігати силу.
Хто сам себе вихваляє — той не добуде слави.
Хто живе, жаліючи себе, — слабшає і не може вдосконалюватися.
Хто завидющий — той сам не досягає успіху.
Хто сам себе звеличує — не отримає авторитету.
Хто віддається надмірностям у їжі, робить безглузді вчинки, і всі навколо викликають у нього роздратування і відразу — той не знайде спокою.
Дивлячись із Дао, видно, що все це викликається порочними бажаннями. Це все є абсурдною поведінкою. Від таких людей відвертаються всі.
А людина, що прямує до Злиття з Дао, — не робить нічого подібного.

Capítulo XXV

25

Há uma coisa indefinida, mas perfeita,
Que existe antes do Céu e da Terra.
Silenciosa e separada
Fica sozinha e imutável
Tudo permeia, mas nada põe em risco.
Pode ser chamada de Mãe sob o céu.
Não sei seu nome:
Escrevo Tao.
Forçado a nomear:
Chamo de Grande.
Grande significa além;
Além significa longe;
Longe significa retorno.
Por isto:
O Tao é grande;
O Céu é grande;
A Terra é grande;
O Homem é grande.
No Universo há quatro grandes:
O Homem é um dos quatro.
O Homem segue a terra;
A Terra segue o céu;
O Céu segue o Tao;
O Tao segue a si mesmo.

О, породжене раніше неба і землі, і яке живе в спокої, не має форми, наднайтонше, Єдине і Єдиносуще, Що Перебуває скрізь, Безмежне, Неушкоджуване, Матір усього! Тебе називають — Дао. Назву Тебе також — Найвеличнішим, Котре вічне в нескінченному Своєму розвиткові!
Людина, земля, небо — всі залежать від Дао. Дао ж — Самосуще.

Capítulo XXVI

26

O pesado é a raiz do que é leve;
O repouso é o senhor da agitação.
Por isto o homem santo:
Em viagem não larga o peso de sua bagagem;
É solitário e calmo mesmo com visões gloriosas.
Mas o senhor de dez mil carros
Por eles desprezará seu Império?
Pela pressa perde-se a raiz;
Pela agitação perde-se a soberania.

Старанний труд дозволить досягти легкого існування в майбутньому.
Але також ми знаємо, що спокій є головним у русі.
Тому мудра людина сумлінно трудиться весь день, не залишаючи важкої справи. Але при цьому вона перебуває в стані досконалого спокою.
Вона навіть може жити в розкоші, не розбещуючись при цьому.
Чому ж господар десяти тисяч колісниць, пишаючись, нехтує всім світом? Адже презирство роз’їдає душу!
А відсутність спокою призводить до втрати Опори!…

Capítulo XXVII

27

Quem bem caminha não deixa rastros.
Quem bem fala não necessita desmentir.
Quem bem calcula não usa ábaco.
Quem bem fecha não precisa de trancas;
E ninguém abre o fechado.
Quem bem liga não usa cordas;
E nada se solta.
Por isto o homem santo:
Sabe bem como salvar homens:
Não há homens rejeitados.
Sabe bem como salvar coisas:
Não há coisas rejeitadas.
Isto é chamado: entrar na lucidez.
Portanto:
O homem bom é modelo para o não-bom.
O homem não-bom é o incentivo para o bom.
Mas se não reconhecemos o modelo;
Nem cuidamos do incentivo;
Haverá erro mesmo que com acúmulo de conhecimento.
Isto é chamado: grande segredo.

Той, хто знає Шлях, — і без слідів знайде правильний напрям. Той, хто вміє говорити, — не припускається помилок. Той, хто вміє рахувати — не припускається прорахунків. Краще сховище — не має замка, але його неможливо відкрити. Кращі пута — ті, що не втримуються нічим матеріальним, але їх не можна розірвати.
Мудрий уміє рятувати людей і рятує їх постійно. Він уміє допомагати й не залишає їх без допомоги в біді. Так діє глибока мудрість!
Він наставляє також і людей зла, і вони — з його допомогою — теж можуть знайти Опору.
Але якщо люди зла не цінують допомогу наставника і Опору не люблять — мудрий залишає їх: адже він не дорожить спілкуванням з такими людьми.
Ось — що дуже важливе й глибоке!

Capítulo XXVIII

28

Quem conhece o masculino;
E preserva o feminino;
É o abismo do mundo.
Sendo o abismo do mundo;
A virtude eterna não escorre para fora;
E ele volta a ser um recém-nascido.
Quem conhece o claro;
E preserva o escuro;
É o modelo do mundo.
Sendo o modelo do mundo;
A virtude eterna não escorre para fora;
E ele retorna à unidade.
Quem conhece a honra;
E preserva a vergonha;
É o vale do mundo.
Sendo o vale do mundo;
A virtude eterna é o bastante;
E ele retorna à simplicidade.
Se a simplicidade é decomposta
Compõem-se as funções.
O homem santo usa-a;
E torna-se mestre dos funcionários.
Portanto:
O grande governo não necessita de Cortes.

Хто хоробрий — збережи скромність! І тоді за тобою піде народ.
Хто став лідером для людей — не залишай керівниaaaaaaaaaaaцтво своїми діями з боку Великого Де. І будь чистим, ніжним і тонким душею — наче дитина!
Перебуваючи в добрі — не забувай і про існування зла! І стань прикладом добра для всіх.
І той, хто став в усім сказаному зразком для всіх, — той уже не відрізняється за якістю душі від Великого Де. І він потім іде до Злиття з Вічним Дао.
Така людина, знаючи про свої досягнення і заслуги, зберігає себе в безвісності, — але при цьому вона стає природним мудрим вождем.
Треба сприяти тому, щоб саме такий мудрий був вождем людей — тоді в країні буде постійний порядок.

Capítulo XXIX

29

Querer abarcar e manipular o mundo:
Eu vejo que não é possível.
O mundo é uma coisa espiritual;
É impossível manipular.
O manipulador iria arruiná-lo;
O abarcador iria perdê-lo.
Pois as coisas:
Ora precedem, ora seguem;
Ora se acalmam , ora se enfurecem;
Ora se fortalecem, ora fraquejam;
Ora ascendem, ora descendem.
Por isto o homem santo evita:
O excessivo.
O desmedido.
O desqualificado.

У деяких людей буває велике прагнення керувати всім миром, і вони намагаються в цьому досягнути успіхів. Але я не бачу в тому ніякої потреби. Адже світ — це вмістище Дао — прекрасного, невразливого! І не можна управляти Ним!
Хто ж, все-таки, буде прагнути до цього — точно зазнає невдачі!
У кожного є вибір: протистояти гармонічному плину буття — або наслідувати його. Перші будуть напружуватися, знесилюватися, а потім плакати і слабшати, а інші — процвітати в гармонії, дихати на повни груди і міцніти.
Мудра людина не прагне до влади, надмірностей, розкоші і марнотратства.

Capítulo XXX

30

Quem ajuda o soberano através do Tao
Nâo viola o mundo com armas:
Porque tal ação sempre leva a uma reação.
Onde acampam exércitos crescem espinhos;
Sempre após combates seguem anos de miséria.
Boa é apenas a decisão e nada mais que isto!
Não há ousadia de conquistar pela violência!
Decisão sem auto-glorificação;
Decisão sem repressão;
Decisão sem orgulho;
Decisão devido a ser único modo de atuação;
Decisão sem violência.
Coisas que necessitam de reforço constante;
Logo envelhecem;
Isto é chamado: sem Tao.
Sem Tao logo não há Tao atuante.

Лідер країни, який вірний Дао, не пошле військо в чужу країну. Це накликало б лихо, насамперед, на нього ж.
А там, де пройшло військо, панує спустошення. І після воєн настають голодні роки.
Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога — не нападає. Той, хто переміг, — на цьому зупиняється, він не сміє здійснювати насильство над переможеними. Перемігши, він себе не прославляє. Він перемагає — і не пишається цим. Він не любить воювати. Він перемагає лише тому, що до цього його змушують. Хоча він перемагає, але він не войовничий.
Якщо людина, тільки-но досягши розквіту, відразу починає хворіти і марніти, — то це тому, що вона жила не в гармонії з Дао. Життя такої людини на Землі закінчується раніше строку.

Capítulo XXXI

31

Armas não são instrumentos de boa-sorte
São coisas que todos odeiam.
Portanto:
Quem está no Tao não se ocupam delas.
Quando em casa, o nobre honra seu lado esquerdo;
Quando usa armas, honra seu lado direito.
Armas não são instrumentos de boa-sorte
Não são instrumentos para nobres.
Mas se é impossível deixar de usá-las;
Utilize-as com calma e ponderação.
Ao vencer não louve a vitória.
Quem o faz alegra-se em assassinar;
E não pode alcançar seus objetivos no mundo.
Nos dias felizes prefere-se o lado esquerdo;
Nos dias infelizes prefere-se o lado direito.
O vice-comandante fica à esquerda;
O comandante fica a direita;
Do mesmo modo que o serviço fúnebre.
Massacres devem ser chorados com ais e lamentos;
Na vitória militar deve-se agir como em um serviço fúnebre.

Зброя — це засіб, що породжує нещастя, вона гідно того, щоб її відкинути.
Тому людина, яка наслідує Дао, її не використовує.
Гідний правитель — поступливий. Тільки для захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.
Прославляти себе військовою перемогою — це означає радіти вбивству людей. Того, хто радіє вбивству людей, — хіба можна поважати?
А повага веде до благополуччя. Благополуччя сприяє творенню.
До нещастя ж — веде насильство.
Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

Capítulo XXXII

32

Tao… Intocável e Inominável;
Embora muito pequeno;
O mundo inteiro não o pode controlar.
Se reis e príncipes o preservarem;
As dez-mil-coisas por si mesmas se controlam.
Céus e terra se unem para destilar doce orvalho;
E o povo sem governo por si mesmo se coordena.
Mas quando ocorre a limitação
Logo surgem os nomes.
Quando os nomes surgem
Deve-se então saber parar.
Sabendo-se parar
Não se corre perigo.
Uma similaridade do Tao no mundo:
Os riachos da montanhas e águas do vales;
Indo para o rio e mar.

Дао — вічне і не має людської подоби.
Хоча Дао — Істота ніжна, та ніхто у світі не може Його собі підкорити.
Якби шляхта й правителі країни стали жити в гармонії з Дао — то всі інші люди самі стали б спокійними. Небо і земля тоді злилися б у гармонії, настали б щастя і благополуччя, народ заспокоївся б навіть без наказів!
Заради встановлення порядку в країні створюють закони. Але вони не повинні бути безпідставно суворими.
Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

Capítulo XXXIII

33

Quem conhece os outros é inteligente;
Quem conhece a si mesmo é sábio.
Quem vence os outros é forte;
Quem vence a si mesmo é poderoso.
Quem é auto-suficiente é rico;
Quem persevera tem aspiração.
Quem não perde seu lugar é estável;
Quem na morte não morre é vivo.

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений. Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе, — могутній.
Той, хто має матеріальний статок, — живе забезпечено. Той, хто діє з великим завзяттям — має волю. Але той, хто потурає своїм примхам — слабкий і дурний.
Хто ж досяг Злиття з Дао і не втрачає його — той досяг Вищого Буття. І, умерши тілом, він продовжує жити в Дао, ставши істинно Безсмертним.

Capítulo XXXIV

34

O grande Tao é transbordante:
Está à direita,
Está à esquerda.
As dez-mil-coisas provêm dele;
E ele não as rejeita.
Realiza a obra;
E não as chama de propriedade.
Ele veste e alimenta as dez-mil-coisas
E não se assenhora delas.
Não tem desejos
E por isto é pequeno.
Mas como tudo depende dele
Chamamos grande.
Assim o homem santo:
Não se engrandece
Por isto executa a grande obra.

Вічне Дао пронизує Собою все. Воно є і праворуч, і ліворуч. Завдяки Йому виникають і продовжують жити й розвиватися всі душі.
Хоч Дао настільки величне і здійснює ці великі справи — та слави Собі не бажає.
Воно з любов’ю виховує всіх істот. Воно не чинить над ними насильства. Воно не наполягає на виконанні людьми Його бажань.
Воно — величне, хоча не наполягає на цьому.
Розумні люди ідуть до Нього — Великого.

Capítulo XXXV

35

Quem é fiel ao Princípio
O mundo submete-se a ele.
Submete-se e não é prejudicado
E há grande paz.
Música e iguarias
Fazem o peregrino estagnar.
Mas o Tao surge da boca
Sem som e sem sabor.
Olha-se e nada se vê;
Ouve-se e nada se escuta;
Usa-se e nunca se esgota.

У Велике Дао стікаються всі Досконалі.
Іди і ти цим Шляхом! Цим ти не можеш заподіяти собі ніякої шкоди, навпаки — досягнеш спокою, гармонії і повноти життя.
Особисто я, перебуваючи в недіянні, мандрую в Безмежності Дао. Це — не передати словами! Дао — Якнайнайтонше і Найблаженніше!

Capítulo XXXVI

36

Para comprimir
Deve-se, primeiro, deixar expandir.
Para enfraquecer
Deve-se, primeiro, deixar fortalecer.
Para destruir
Deve-se, primeiro, deixar desabrochar.
Para retirar
Deve, primeiro, dar.
Isto é chamado:
Conhecer o invisível.
A leveza é maior que a dureza.
A fraqueza maior do que a fortaleza.
Não se tira o peixe das profundezas.
Não se mostra ao povo
Os mecanismos pela qual age o reino.

Пристрасть «земна» — послабляє. Непохитна рішучість — наповнює силою.
Пристрасть «земна» — калічить. Непохитна рішучість — підносить і зміцнює свідомість.
Пристрасть «земна» — поневолює її власника. Непохитна рішучість — робить людину вільною.
Безпристрасне, м’яке і податливе — перемагає пристрасне тверде і грубе.

Capítulo XXXVII

37

O Tao é eterno não-fazer:
E nada fica por fazer.
Se reis e príncipes o preservarem;
As dez-mil-coisas por si mesmas se transformam.
Se tudo se faz provocando desejo
Eu o evito através da simplicidade.
A simplicidade inominável não gera desejos;
A ausência de desejos cria a paz;
E o mundo se endireita por si mesmo.

Дао не діє безпосередньо у світі матерії. Але, все-таки, все Творення є добутком Його творчості.
Дій так само — і тоді все живе навколо розвиватиметься природним для нього чином!
Коли живеш у простоті, незважаючи на плітки і ворожнечу, в гармонії з Дао, — тоді й приходиш до того, що називається, «не мати прив’язаностей і пристрастей».
Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді і довкола встановлюється порядок.

Capítulo XXXVIII

38

A virtude superior não se ostenta virtude
Por isto tem virtude.
A virtude inferior não larga a virtude
Por isto não tem virtude.
A virtude superior não age
E por isto não deixa de agir.
A virtude inferior não age
E por isto deixa de agir.
Quando a moralidade atua e ninguém reage
Ela então atua com grande provocação.
Portanto:
Perdendo-se o Tao, eis a virtude;
Perdendo-se a virtude, eis o amor humano;
Perdendo-se o amor humano, eis a justiça;
Perdendo-se a justiça, eis a moralidade.
A moralidade reduz a fé e a fidelidade;
Sendo a origem de toda desordem.
O saber prematuro é mera aparência do Tao
E o começo de toda loucura.
Por isto o homem maduro:
Atem-se ao real e não à aparência;
Atem-se ao palpável e não ao impalpável;
Afasta o ali e agarra o aqui.

Людина, що представляє Собою Велике Де, не примушує Себе до виконання добрих справ: вона природно являє Собою саму Доброчесність.
Людина ж, далека від Де, якраз може намагатися змушувати себе до виконання добрих справ: така людина не є доброчесною за своєю суттю.
Людина, яка представляє Собою Велике Де, не прагне до активної діяльності у світі матерії: така людина діє в недіянні.
Людина ж, далека від Де, живе в суєті і діє під впливом своїх пристрастей. У релігійному напрямі життя її діяльність зводиться лише до ритуалів, але сподівання на «магію» ритуалів знаменує виродження релігії! Така людина, крім того, примушує інших людей діяти, як сама.
Таке трапляється тільки з тими, хто не має у своїх життях Дао. Їм не можна довіряти, вони вже зрадили Дао — і готові зрадити кого завгодно.
Мудрий, пізнавши Дао, здатний розрізняти людей за цими ознаками. Він вибирає спілкування тільки з людьми добра.

Capítulo XXXIX

39

Esta é a unificação dos príncipios:
O céu uno ficou limpo
A terra una ficou sólida
O espírito uno ficou avivado
O vale uno ficou cheio
As dez-mil-coisas unas ficaram geradoras
Os reis e príncipes unos ficaram dignos
Isto pela unificação.
O céu não limpo talvez rachasse
A terra não sólida talvez vacilasse
O espírito não avivado talvez sucumbisse
O vale não cheio talvez se esgotasse
As dez-mil-coisas não geradoras talvez se extinguissem
Os reis e príncipes não dignos talvez se destronariam.
Por isto:
O nobre tem suas raízes no humilde
O alto tem seu fundamento no baixo.
Por isto
Reis e príncipes devem ser intitulados:
Orfãos, viúvos e sem mérito
Porque suas raízes está na humildade. Ou não?
Portanto:
A glória verdadeira não se gloria.
Não deve-se buscar o esplendor do jade
Mas sim a rudeza da pedra.

Є Ті, Хто з давніх часів перебуває у Єдності з Дао. Завдяки Їм — небо чисте і земля непорушна, природа ніжна, ріки повноводні, долини цвітуть, плодяться всі істоти; герої духовного Шляху є зразками для наслідування. От що забезпечують Ті, Хто досяг Єдності!
Якби не Їхня допомога — то небо не було б чистим, земля б потріскалася б, природа перестала б дарувати свою красу, долини перестали б цвісти і перетворилися на пустелю, живі істоти перестали б народжуватися і зникли; герої духовного Шляху перестали б бути прикладом доброчинності і були б осміяні та вигнані…
Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка.
Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?
Не вважай себе дорогоцінною яшмою! Будь простим — як звичайний камінь!

Capítulo XL

40

O retorno é o movimento do Tao;
Suavidade é a operação do Tao.
Sob o céu:
As dez-mil-coisas nascem do ser
E o ser nasce do não-ser.

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао.
Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.
Увесь розвиток втілених істот здійснюється у взаємодії цих протилежностей.
Але сам світ матерії відбувся від Найтоншої Першооснови…

Capítulo XLI

41

Quando uma pessoa superior escuta o Tao;
Ele o pratica zelosamente.
Quando uma pessoa mediana escuta o Tao;
Ela o segue alguns momentos;
Mas não o segue em outros.
Quando uma pessoa inferior escuta o Tao;
Ela ri dele às gargalhadas:
Se não rir alto,
Então não ouviu sobre o Tao.
Por isto existem as sentenças:
O Tao é claro, mas parece escuro;
O Tao é progressivo, mas parece retrógrado;
O Tao é plano, mas parece escabroso.
A Virtude é suprema, mas parece um vale;
A Virtude é firme, mas parece vazia;
A Virtude é sólida, mas parece vacilante.
O grande quadrado não tem cantos;
O grande talento não termina cedo;
A grande música não se ouve;
A grande imagem não tem definição.
O Tao oculta-se no sem-nome
E só o Tao pode bem atuar
Dando a si mesmo.

…Мудра людина, довідавшись про Дао, спрямовується до самореалізації в Ньому.
Але немудрий, довідавшись про Дао, — то зберігає Його у своєму розумі, то втрачає.
Дурні ж, почувши про Дао, глузують з Нього. А Тих, Хто пізнав Дао, — Тих вони називають заблудлими, божевільними… Мудрість видається їм божевіллям…, вища справедливість — пороком…, праведність — розпустою…, велика істина — неправдою…
Так, великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий…
Так, Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

Capítulo XLII

42

O Tao gera o Um;
O Um gera o Dois;
O Dois gera o Três;
O Três gera as dez-mil-coisas.
As dez-mil-coisas tem atrás de si escuridão;
A sua frente elas abraçam a luz;
E o vazio lhes dá a harmonia.
O que os homens mais detestam;
É serem orfãos, viúvos ou sem méritos;
Títulos de reis e príncipes.
Portanto:
As coisas se perdem quando se ganham;
E se ganham quando se perdem.
Eu também ensino conforme a tradição dos homens:
Os violentos não alcançam morte natural
Isto eu considero o fundamento do ensino.

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя.
Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці. Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.
Всі істоти бояться самотності і сприймають її як страждання. Це стосується, зокрема, і земних правителів.
Усі такі люди піклуються лише про себе, відмовляючи в допомозі іншим.
Але вірне рішення криється саме в тому, щоб присвятити себе турботі про інших, забуваючи при цьому про себе.
Мудрий духовний подвижник, що присвятив своє життя благу всіх, не буде переможений смертю. І словам цим я віддам перевагу перед усіма іншими настановами всіх мудреців.
Ті, хто досяг Дао, зливаються в Ньому в Єдине-Цілісне.

Capítulo XLIII

43

Sob o céu:
O mais suave
Vence aquilo que é mais firme.
O não-manifesto
Penetra naquilo que é impenetrável.
Nisto reconheço o valor da não-ação.
O ensino sem palavras;
O valor da não-ação;
Sob o céu poucos conseguem.

У світі буває, що найслабкіші перемагають найдужчих. Причина — в тім, що Де проникає по всіх усюдах, пронизуючи все й усіма управляючи.
От чому, зокрема, я бачу користь у недіянні.
У світі немає нічого, що можна було б зрівняти з ученням про внутрішню тишу і користь недіяння!

Capítulo XLIV

44

O nome ou sua pessoa:
O que deveremos privilegiar?
A pessoa ou suas posses:
O que deveremos valorizar?
O ganho ou a perda:
O que é pior?
Por isto:
Acumular coisas traz grande gasto.
Juntar coisas traz enorme desperdício.
Tendo-se o suficiente não se passa vergonha;
Sabendo controlar-se não se corre perigo;
E por isto pode-se durar permanentemente.

Що потрібніше: життя — чи слава? Що дорожче: життя — чи багатство? Що важче пережити: придбання — чи втрату?
Багато збережеш — багато чого і втратишся. Багато накопичиш — багато і втратиш.
Знай міру — і уникнеш невдач. Знай межу — і не буде ризику. От і проживеш життя в спокої, без тривог!
Хто знає міру — не зазнаватиме невдач. Вчасно зупинившись — уникнеш лиха. Завдяки цьому людина може встигнути осягти Первинне і Вічне Дао.

Capítulo XLV

45

A Grande Realização parece insuficiente;
Mas seu efeito é permanente.
A Grande Abundância parece vazia;
Mas seu efeito é inesgotável.
A Grande Retidão parece tortuosa;
A Grande Habilidade parece tolice;
A Grande eloquência parece balbuciante.
O movimento vence o frio;
O repouso vence o calor;
Pureza e repouso são os padrões do mundo.

Найбільшу Досконалість можуть сплутати з божевіллям, великий об’єм — з порожнечею, велику кривизну — з прямою, велику дотепність — з дурістю, великого оратора — з тим, хто не вміє говорити.
Інтенсивний рух перемагає холод, нерухомість — спеку.
Спокій і гармонія лише — забезпечать правильне розуміння всього, що відбувається в світі.

Capítulo XLVI

46

Quando o Tao reina sob o céu
Usamos corcéis para carregar esterco.
Quando o Tao não reina sob o céu
Cavalos de batalha procriam nos pastos verdes.
O maior erro é submeter-se ao desejo;
A maior violação é ser insaciável;
A maior falta é querer possuir.
Por isto:
Saber bastar-se no que basta é o bastante.

Якщо країна живе за законами Дао — то коні зайняті на обробці полів.
Але коли в країні відкинуто Дао — по полях несуться бойові коні.
Немає більшого лиха, ніж необмежені «земні» пристрасті! І ніщо так не губить, як прагнення примножувати «земні» багатства!
Хто вміє задовольнятися тим, що є, — той завжди щасливий!

Capítulo XLVII

47

Sem sair de casa
Pode-se conhecer o mundo.
Sem olhar pela janela
Pode-se ver o Tao do céu.
Quanto mais longe se vai
Menos se conhece.
Por isto:
O homem santo
Não viaja e conhece;
Não olha e sabe;
Não age e realiza.

Не виходячи зі свого двору, мудрий пізнає світ. Не визираючи з вікна, він бачить Споконвічне Дао. Він не йде далеко, щоб пізнати більше.
Мудрий нікуди не їздить — але все знає, не дивиться — але все називає, зовні бездіяльний — але всього досягає.
Він у серці своєму знаходить усе, що треба.
Ось чому мудрий знає те, до чого не доїхати, не дійти. І він може бачити те, чого не видно звичайному оку.

Capítulo XLVIII

48

No estudo a cada dia se cresce mais
No Tao a cada dia se decresce mais
E decresce, decresce
Até chegar-se à não-ação.
Na não-ação nada deixa de agir.
Conquista-se o mundo
Quando não se tem o que fazer.
Quando se tem o que fazer
Não se conquista o mundo.

Хто вчиться — той щодень збільшує свої знання. Хто служить Дао — той день у день зменшує свої «земні» бажання. У безперервному зменшенні «земних» бажань людина доходить до недіяння.
У недіянні лише можливе оволодіння всіма таємницями всесвіту! А без недіяння цього досягти неможливо.

Capítulo XLIX

49

O homem santo não tem coração:
Ele faz seu o coração das cem-famílias.
«Para os bons, sou bom;
Para os não-bons também sou bom;
Esta é a bondade da virtude.»
«Com o fiel, sou fiel;
Com o infiel também sou fiel;
Esta é a fidelidade da virtude.»
Sob o céu, o homem santo é pacífico
E faz com que os corações se unam.
As cem-famílias lhe dão olhos e ouvidos
E o homem santo as recebe como suas crianças.

Мудра людина не має корисливих спонукань. Вона живе інтересами інших людей.
Добрим я роблю добро, недобрим теж бажаю добра. Це і є чеснота, властива Де.
Із чесними людьми я чесний, з нечесними — чесний теж. Це і є чесність, властива Де.
Мудра людина живе в спокої у своїй країні. Але тут також живуть і інші люди: добрі — і злі, чесні — і брехливі, розумні — і дурні, корисливі — й ті, хто живе інтересами інших, ті, хто щиро вірить у Дао — і ті, хто заперечує Його.
Мудрий дивиться на народ, як на своїх дітей.

Capítulo L

50

Expôr vida é impôr morte.
Três em dez são companheiros na vida;
Três em dez são companheiros na morte;
Três em dez são companheiros que caminham para o campo de morte.
E qual é a razão?
Por viverem intensamente a vida.
Ouve-se do que bem cultiva a vida:
Por terra não encontra rinocerontes ou tigres
Entre um exército não sofre com armas e escudos.
O rinoceronte não encontra onde cravar o chifre;
O tigre não tem onde cravar as garras;
As armas não encontram onde cravar a lâmina.
E qual é a razão?
O homem santo não tem campo de morte.

Люди на Землі народжуються і помирають. З кожних десяти приблизно троє продовжують потім райське існування, троє направляються шляхом смерті в пекло, а ще троє — це ті, хто не досяг успіху в розвитку душі через захопленість «земними» справами.
Той, хто освоїв життя істинне, ідучи по землі, — не боїться носорога і тигра, а вступаючи в битву, не боїться озброєних солдатів. Носорогові нікуди встромити в нього свій ріг, тигрові ніде накласти на нього свої пазурі, солдатам ніде вразити його своїми мечами. Чому це так? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.