51

51

Alle ting opstår af Tao.
De næres af dyden.
De dannes af stof.
De formes af omgivelserne.
Derfor adlyder alle ting Tao og ærer dyden.
Respekt for Tao og ærbødighed for dyden er ikke noget, som påbydes;
de ligger i tingenes natur.
Derfor: Alle ting opstår af Tao.
Af dyden næres de,
udvikles de, fremmes de,
beskyttede, skærmede, modnede og værnede.
At skabe uden at få i eje,
at arbejde uden at tage til indtægt,
at vejlede uden at påvirke,
dette er den højeste dyd.

Дао створює істот, Де пестить їх, ростить, допомагає вдосконалюватися, дозрівати, доглядаючи за ними, підтримуючи їх.
Такі істоти поступово зростають душами, удосконалюються, досягають Досконалості.
Тому немає такої людини, яка не зобов’язана була б шанувати Дао і Де.
Дао і Де нікого не примушують, але дають можливість істотам розвиватися відповідно до їх власної свободи вибору, природно.
Створювати — і не привласнювати, творити — і не похвалятися, будучи старшим — не повелівати! Ось які принципи життя Великого Де.

52

52

Begyndelsen til universet er moder til alle ting.
Når man kender moderen, kender man også barnet.
Når man kender barnet og derfor holder sig til moderen, opnår man frihed for frygt for farer.
Hold din mund lukket, beskyt dine sanser og livet vil være fuIdbyrdet,,
Luk din mund op, vær travlt på færde, da er livet uden håb.
At have sans for det ringe er at være viis.
At give efter for styrke er at have kraft.
Følg lyset fra Tao og lad det lede dig indad;
på den måde vil du frelses fra døden.
Dette kaldes at indtræde i evigheden.

Матеріальний світ має Джерело, Що є Матір’ю матеріального світу.
Коли буде пізнана Мати — тоді вже простіше пізнати і Її Дітей.
Коли вже відомі і Діти — варто не забувати про Матір. У цьому випадку до кінця життя проживеш без бідувань.
Якщо відкинути свої особисті бажання і звільнитись од «земних» пристрастей — то до кінця життя будеш жити без втоми.
Якщо ж «розпускати» свої пристрасті і бути поглиненим мирськими справами — то не буде порятунку від бід.
Бачити Найтонше є істинною ясністю бачення.
Збереження стоншення свідомості визначає істинну могутність.
Споглядай Світло Дао! Пізнавай Його Глибини! Воно є істинним Скарбом! Не загуби Його — і уникнеш всіх негод!

53

53

Hvis jeg var tilstrækkelig viis, ville jeg følge det store Tao,
og min eneste bekymring ville være at komme bort fra denne vej.
At følge den brede vej er let, men folk foretrækker krogede stier.
Mens paladset pranger i pragt, er markerne vanrøgtede og kornladerne tomme.
Nogle klæder sig fint, bærer prægtige sværd, spiser og drikker over måde; de har kostbarheder i overflod.
De er røverbaroner,
At dette ikke er Taos vej, er sikkert.

Той, хто має істинне знання, — іде Прямим Шляхом.
Єдине, чого я боюся, — це залучення до суєти.
Прямий Шлях — абсолютно рівний. Але люди віддають перевагу… звивистим стежкам.
Якщо земні правителі всю свою увагу спрямовують на розкіш своїх палаців — то поля заростають бур’янами, а зерносховища порожніють. Такі земні правителі вдягаються в розкішне вбрання, носять гострі мечі, не задовольняються простою їжею, збирають для себе надмірні багатства. Це однаково, що розбій, і є порушенням принципів Дао.

54

54

Det, som er dybt rodfæstet, rykkes ikke op igen.
Det, som man har godt fat om, kan ikke glide en af hænde.
Det vil blive æret fra slægt til slægt.
Dyrk dyden i dig selv, og den vil fæste rod.
Dyrk den i familien, og den vil spire frem.
Dyrk den i landsbyen, og den vil vokse.
Dyrk den i landet, og den vil blomstre.
Dyrk den i universet, og dyden vil være overalt.
Derfor: Se på kroppen som krop,
se på familien som familie,
se på landsbyen som landsby,
se på landet som land,
se på universet som univers.
Hvordan ved jeg, at universet er sådan?
Ved at se!

Пізнаючи себе — пізнáєш інших. Допомагаючи іншим — пізнáєш усе.
Хто вміє міцно стояти — того не можна перекинути. Хто вміє обпертися — того не можна звалити. Так, про таку людину нащадки пам’ятатимуть!
Але коли набудеш такої ж стійкість в Дао — тоді світитимеш на інших людей Його Світлом, подібно сонцю, що сходить!
І подбай про допомогу в цьому — твоїй сім’ї, іншим людям, що живуть скрізь у твоїй країні, потім — усюди! Силу свідомості набудеш через це — непоборну і безмежну!
Як я це все пізнав? — Та саме ось так…

55

55

Den, som er fuld af dyd, er som et nyfødt barn.
Hvepse vi! ikke stikke og slanger ikke bide det;
vilde dyr vil ikke springe på det; rovfugle vil ikke slå klo i det.
Dets knogler er bløde, dets muskler er svage, dog har det et fast greb.
Det har ikke erfaret mands og kvindes forening, alligevel er det helt.
Dets legemskraft udfolder sig fuldt ud.
Det skriger hele dagen uden at blive hæst.
Dette er fuldkommen harmoni.
At tilegne sig harmoni er at fatte det evige.
At tilegne sig det evige er visdom.
Det er ikke viist at leve over måde.
Kontrol med åndedrættet fremkalder spænding.
Hvis for megen energi anvendes, følger udmattelse.
Dette er ikke Taos vej.
Hvad der er imod Tao, vil ikke vare længe.

Хто живе в Злитті з Великим Де — Той чистий, як дитина. Отруйні комахи та змії Його не кусають, люті звірі на Нього не нападають, хижі птахи на Нього не кидаються. Він стоншений свідомістю — і міцно злитий з Дао.
Він оцінює людей не за статтю та іншими зовнішніми ознаками — але дивиться на їхню суть: на душу.
Він також сприймає всіх — як складові частини Єдиного, у Єдності.
І Він має здатність породжувати в людях духовне зростання.
Він може проповідувати увесь день — але Його голос залишається сильним: адже Він — у постійному Злитті з Дао!
Таке Його життя протікає в щасті!
Звичайні ж люди, тільки-но досягши розквіту сил, відразу ж починають в’янути в старості… Це — тому, що вони не досягли Злиття з Дао.

56

56

Den, som ved, taler ikke.
Den, som taler, ved ikke.
Hold munden lukket.
Vogt på sanserne.
Udglat din skarphed.
Gør dine problemer overskuelige.
Dæmp din klarhed.
Vær ét med jordens støv.
Det er den oprindelige enhed.
Den, som har nået dette stadium, har intet forhold til kærlighed og fjendskab,
til godt og dårligt, til ære og vanære.
Derfor er dette det højeste stadium.

Не передати істину тільки через слова! Тому, хто сподівається на це, не зрозуміти повністю те, про що тут мовиться!
Хто відкидає особисті бажання, позбувається «земних» пристрастей, зменшує свої потреби, досягає ясного розуміння, не прагне слави, перебуває в стійкому граничностоншеному стані свідомості, — Той є Споконвічним і Найглибиннішим Дао.
Його не можна спокусити, скривдити, примусити, умовити на те, щоб Його прославляли. Йому неможливо зашкодити!
Він — світить, як сонце! Він — як джерело, з якого кожний може напитися!
Він — Найвища Коштовність серед людей!

57

57

Styr nationen med retfærd.
Før krig med overraskelsesangreb.
Bliv herre over universet uden stræben.
Hvorledes ved jeg, at det er sådan?
Fordi:
Jo flere love og påbud, der er, jo mere forarmes folket.
Jo skarpere folks våben, jo mere uro i landet.
Jo kløgtigere og snildere folk er, jo mere kompliceret bliver alt.
Jo flere regler og bestemmelser, jo flere tyve og røvere.
Derfor siger den vise:
Jeg griber ikke ind, så vil folk finde sig selv.
Jeg holder mig i ro, så bliver folk ærlige.
Jeg udretter intet, og folk bliver rige.
Jeg har ingen ønsker, og folk vender tilbage til den gode og enkle livsførelse.

Від Дао випромінюються — спокій, гармонія, справедливість.
Але серед людей — хитрість, користь, обман, насильство…
Увійти ж у Дао можна лише через недіяння.
Коли люди прагнуть до нагромадження безлічі непотрібних речей — вони бідніють духовно.
Коли виготовляють занадто багато зброї — тоді неминуче росте бандитизм і починаються заколоти.
Коли талановиті майстри всі свої сили спрямовують на створення матеріальних цінностей — тоді в країні перестають відбуватися прекрасні явища.
Коли закони і репресії в країні стають суворими — зростає кількість незадоволених і опір.
Ось чому мудрий усувається від суєти і дає подіям вершитися без його безпосередньої участі.
Зміни треба починати із себе. Я прагну до тиші та спокою — й інші заспокояться, бачачи це. Я не прагну мати багато матеріальних благ — і люди навколо мене теж починають задовольнятися малим. Я живу без «земних» прив’язаностей і пристрастей — і люди навколо мене приходять до простоти й природності життя.

58

58

Når landet styres med let hånd, lever folket enkelt.
Når landet styres med streng hed, kommer folket i forfald.
Lykke bunder i ulykke.
Ulykke lurer på bunden af al lykke.
Hvem kan se enden derpå?
Der er ingen ærlighed.
Ærlighed bliver til uærlighed.
Godhed bliver til nedbrydende vold.
Mennesket har længe været offer for disse.
Derfor er den vise skarp, men ikke skærende,
spids, men ikke gennem borende,
retlinet, men ikke hensynsløs,
blændende, men ikke blindende.

Коли земні правителі правлять у спокої і гармонії — народ теж спокійний і умиротворений. І він не прагне нікуди з цього свого благополуччя…
Якщо ж земні правителі діють збуджено та агресивно — тоді й народові стає погано. Біди і нещастя приходять тоді на зміну благополуччю. І люди починають замислюватися, шукати вихід — і деякі його знаходять, приходячи до недіяння, поринаючи у Світло Безмежного Дао. Удача і щастя — ось що в результаті народжується з біди.
Як ми бачимо, щастя і нещастя породжують одне одного…
Мудра ж людина — вона завжди спокійна, м’яка, ніжна і справедлива. Вона не прагне відібрати що-небудь в іншого. Вона — безкорислива і нікому нічим не шкодить. Вона — правдива і живе в гармонії з Дао, з природою та іншими людьми.
І Вона світла, але не блищить.

59

59

Til at sørge for andre og tjene himlen er intet bedre end mådehold.
Mådehold begynder med, at du opgiver dine egne ideer.
Dette afhænger af dyd indsamlet i fortiden.
Hvis der er et godt lager af dyd, er intet umuligt.
Hvis intet er umuligt, er der ingen grænser.
Hvis en mand ingen grænser kender, er han egnet til at blive fyrste.
Indrettet på samme måde som vort ophav vil du ikke vare ved i lang tid.
Du er som træet, hvis rod er dyb, og hvis stamme er fast.
Dette er langt livs og evig anseelses Tao.

Щоб успішно служити Дао, допомагаючи духовно людям, треба вміти зберігати і накопичувати свою силу свідомості. Для цього потрібно утримуватися від усього, що призводить до її (сили) даремного витрачання.
Така помірність на вищих щаблях Шляху викличе нарощування власної Сили Де, яка може стати невичерпною і здатною забезпечити повноту пізнання Дао.
А Дао є Вічною і Безкрайньою Споконвічною Основою кожної людини і всього матеріального світу. Дорогу ж, що з’єднує з Основою, називають коренем.

60

60

Man må styre staten på samme måde, som når man koger små fisk.
Nærm dig universet ved hjælp af Tao, og det onde vil være uden magt.
Det betyder ikke, at det onde ikke er mægtigt,
men dets magt vil ikke blive brugt til at skade andre.
Det vil ikke blot undlade at skade andre, men den vise selv vil være uskadt.
De skader ikke hinanden,
og dyden i hver af dem styrker dem begge

Діяльність Дао і Де щодо безлічі різновікових індивідуальних душ можна порівняти з готуванням страти з багатьох інгредієнтів у величезному казані.
Відносно більшості людей — при звершенні доль, ними заслужених, — Де використовує духів, зокрема, аж ніяк не високих рівнів розвитку.
Але, якщо людина наближається за якістю душі до Дао, — вона виходить за межі впливу таких духів.

61

61

Et stort rige er som et sted, der ligger lavt.
Det er altings mødested, universets moder.
Kvinden sejrer over manden ved eftergivenhed, ved at underordne sig i tavshed.
Derfor:
Når et stort rige indordner sig under et mindre rige,
vil det overtage det mindre rige.
Og hvis et mindre rige giver efter for et større rige,
vil det overvinde det større rige.
Derfor:
Den, som vil sejre, må give efter,
og den, som sejrer, gør det ved at give efter.
Et stort rige har brug for flere folk;
et lille rige har brug for at tjene.
Begge opnår, hvad de søger.
Det passer sig for et stort rige at give efter.

Велике Царство Дао перебуває ніби за устям ріки, за її пониззям.
Океан — нижче всіх рік, і тому всі ріки течуть у Нього.
Океан перебуває в спокої і терпінні. Він — чекає на тих, хто підходить до Нього, і на тих, хто проникає в Нього.
Океан — це Велике Царство. А на Землі існують малі царства, що складаються із людей.
Велике Царство піклується про те, щоб досхочу наситити Собою всіх, хто входить у Нього.
А в малих царствах нехай правителі піклуються про те, щоб у них також усі були ситі.
Тоді все одержуватимуть те, чого бажають, — і у Великому Царстві, і в малих царствах.
І запам’ятаймо, що Великому завжди слід бути нижче всіх.

62

62

Tao er kilde til alle ting.
Det er den gode mands skatkammer og den onde mands tilflugtssted.
Søde ord kan købe hæder.
Gode gerninger kan vinde anseelse.
Selv om en mand er ond, bør man ikke forlade ham:
Derfor:
På den dag, da kejseren krones,
eller de tre øverste embedsmænd udnævnes,
send da ikke en gave af jade
eller et hestefirspand,
men forbliv i ro og tilbyd Tao.
Hvorfor holder alle så meget af Tao fra gammel tid?
Mon ikke fordi man dér finder, hvad man søger, og får tilgivelse for sin brøde?
Derfor er det den største skat i universet.

Дао — глибинна Основа всього. Воно — Скарб тих, хто прагне до Нього. Але Воно також визнає існування і людей зла. Так, потрібно проповідувати чистоту і хорошу поведінку всім людям. Але хіба не потрібні в суспільстві люди зла? Хіба не допомагають вони пізнавати ефемерність «земних» скарбів і благ, а також ілюзорність надій на вічне перебування на Землі у своєму нинішньому тілі? Взаємодіючи з ними, хіба не здійснюють люди добра зусилля, аби змінити себе на шляху до Дао — щоб відсторонитись од зла якнайдалі?
Адже, щоб стати недосяжним для зла, потрібні конкретні дії з розвитку себе як свідомості… І багато хто не прагнув би стати кращим, аби не «допомагали» їм люди зла! Земні правителі, що мають абсолютну владу, і їхні приближені — дорожать своїми коштовностями і розкішними колісницями… Та вони, насправді, аж нічим не кращі тих, хто, перебуваючи на самоті у спокої, ідуть Глибинним Шляхом до Дао! І чи не краще було б тим земним правителям почати спокійне життя і теж присвятити його осягненню Дао? Кажуть, що в давні часи люди не тяжіли до земних багатств, а злочинців не відправляли на страту. У ті давні часи люди шанували Дао…

63

63

Udfør ikke-handling.
Arbejd uden at udrette noget.
Smag på det smagløse.
Gør det lille stort.
Gengæld fjendskab med omsorg.
Se det enkle i det indviklede.
Opnå storhed småting.
I universet udrettes svære ting, mens de er lette.
I universet udgøres store handlinger af små.
Den vise forsøger aldrig at udrette noget stort.
Således opnår han storhed.
Den, der giver mange løfter, holder sjældent ord.
Den, der tager tingene let, vil få det svært.
Fordi den vise altid tager det lette alvorligt,
kommer han aldrig i nogen vanskeligheder.

Позбудься суєти розуму і непотрібних діянь, дотримуйся спокою і задовольняйся простою їжею!
Так починається Шлях до пізнання Великого Дао, Яке є Одним Єдиним, що складається з безлічі Великих Душ.
І також існує безліч душ дрібних, втілюваних у тіла.
Мудра людина, котра пізнала це, знає, що на ненависть потрібно відповідати добром.
Важку справу починай з легкого початку. Адже будь-яка велика справа об’єднана малими складовими. Так — поступово — і здійснюється велика справа.
Якщо ж хтось обіцяє виконати велику справу «одним махом» — слова такої людини не заслуговують довіри…
Але мудрий — зовсім не береться за «великі починання» у світі матерії! Ось чому він і творить великі справи у світі духовному. І це йому не важко.

64

64

Det stille holdes let i ro.
Hvad der ikke er indtruffet, forebygges let.
Det skøre knækkes let.
Det ringe spredes let.
Gør noget ved tingen, før den indtræffer.
Skab orden, før forvirring indtræder.
Et stort træ er begyndt som en hårfin spire.
Et tårn i ni etager er begyndt som en lav vold af ler.
En rejse på tusinde mil er begyndt med ét eneste skridt.
Den, som handler, forpurrer sin hensigt.
Den, som griber, taber.
Den vise handler ikke, derfor lider han ikke nederlag.
Han griber ikke, og taber derfor heller ikke.
For de fleste glipper forehavendet, når de er på randen til at nå deres mål.
Derfor bør man give lige så meget agt på slutningen som på begyndelsen.
Så vil det ikke slå fejl.
Derfor søger den vise frihed for attrå.
Han samler ikke kostbare ting.
Han lærer ikke at holde fast ved meninger.
Han bringer folk tilbage til det, de har tabt.
Han hjælper alt og alle med at finde deres rette natur, men afstår dog fra stræben.

Тому, хто вже опанував гармонією, — легко допомогти.
Тому шукачеві, котрий ще не знайшов свою стежку, — легко її підказати. Хоча треба пам’ятати й про те, що слабкий може запросто зірватися зі стежки. І той, хто поки що дрібна душа, — втече від труднощів.
Простіше починати будувати там, де не доведеться звільняти місце від старих руїн. Впроваджувати духовні знання краще там, де не зустрінеш ворожнечі з боку злісних і дурних людей.
І тоді — велике дерево виростає з маленького саджанця, дев’ятиповерхова вежа починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу лі починається з одного кроку.
У світі матерії підприємці розоряються, господарі власності — втрачають її. Ось чому мудра людина так не діє — і вона не зазнає невдач. Вона нічого не має — і тому її нема чого втрачати.
Мудра людина не живе в «земних» пристрастях, не прагне одержати з матеріального те, що вимагає значних зусиль. Вона живе у природній простоті і задовольняється тим, що відхиляють мирські люди.
Вона йде Шляхом до Дао.

65

65

I begyndelsen søgte de, der kendte Tao, ikke at oplyse andre, men at holde dem i mørke.
Hvorfor er det så svært at styre? Fordi så mange gør sig kloge.
Herskere, som søger at bruge kløgt, bedrager landet.
De, som styrer uden kløgt, er en velsignelse for landet.
Dette er de to muligheder.
Forståelse heraf er en grundlæggende dyd.
Grundlæggende dyd er dyb og vid.
Den fører alle ting tilbage mod den store enhed.

Той, хто пізнав Дао, не виставляє себе напоказ перед невігласами. Він також відмовляється від «керування натовпом» — і тому може продовжувати вдосконалювати себе і допомагати гідним.
Сокровенні вищі знання про методи розвитку свідомості можуть стати згубними для не підготовлених до цього людей.
Мудрий, знаючи про це і діючи згідно з цими принципами, — стає зразком для наслідування.
Саме так діє і Велике Де.
Щоб зрозуміти сказане, треба побачити, що Велике Де є Протилежністю людей порочних. Для таких людей — Велике Де перебуває в недосяжності.
Ось — Що Таке Велике Де, Яке володіє Вищою Силою і містить у Собі незчисленну безліч істот! Воно — з’єднує і роз’єднує людей, Воно — управляє всім! Воно — Повелитель, і заслуговує безмірної любові і шанування!
Навчаючись у Нього, досягнеш найвищого благополуччя!

66

66

Hvorfor er havet hersker over hundrede floder?
Fordi det ligger lavere end dem.
Derfor er det hersker over hundrede floder.
Hvis den vise ønsker at lede folket, må han tjene det ydmygt.
Hvis han vil lede det, må han sætte sig selv sidst.
På den måde vil folk ikke føle sig undertrykt, når den vise styrer.
Skønt han er forud for dem, føler de sig ikke krænket.
Alle vil støtte ham og ikke fortryde det.
Fordi han ikke søger at fremhæve sig selv, vil han ikke støde på modstand.

Великі ріки настільки могутні тому, що вони течуть униз, до морів, збираючи в себе воду, що стікає з околиць.
Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем — і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються.
Вона ні з ким не змагається — тому вона непереможна.
І він сам безупинно просувається вперед — а люди йому не заздрять.
Він ні з ким не бореться — і тому ніхто в цілому світі не зможе змусити його діяти всупереч його волі.

67

67

Alle kalder mit Tao stort og mageløst.
Fordi det er stort, synes det uden sin lige.
Hvis det havde sin lige, ville det for længst være forsvundet.
Jeg har tre kostelige skatte, som jeg priser og våger over:
Den første er kærlighed,
den anden er nøjsomhed,
den tredje er mod til ikke at stille sig foran andre.
Af kærlighed opstår mod,
af nøjsomhed gavmildhed,
af ydmyghed førerskab.
Men nu til dags afstår folk fra kærlighed og prøver kun at være tapre,
de lader nøjsomhed fare og prøver kun at være gavmilde,
de tror ikke på ydmyghed, men prøver altid at hævde sig.
På den måde er de dødsens.
Kærlighed giver altid sejr i kamp og styrke i forsvar.
Derfor hedder det:
Når himlen vil frelse et menneske,
udruster den det med kærlighed.

Дао — Велике і не має Собі рівних або подібних Собі!
І Воно перебуває настільки глибоко і є настільки тонким, що Його неможливо схопити і до чого-небудь примусити!
Я маю три скарби, якими дорожу: перший — це людинолюбність, другий — ощадливість, а третій полягає в тому, що я не смію бути поперед інших. Я — людинолюбний, тому можу бути хоробрим. Я — ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути поперед інших, тому можу стати для людей вождем.
Хто хоробрий без любові, щедрий без ощадливості, хто, прагнучи бути попереду, відштовхує інших — той зазнає невдач.
Але хто, б’ючись, залишається сповнений любові, — той перемагає. І він — неприступний: адже Дао постійно охороняє його.

68

68

En god soldat er ikke voldsom.
En god fægter er ikke hidsig.
En god vinder er ikke vigtig.
En god leder er ydmyg.
Dette er kendt som ”tilbageholdenhedens kraft”.
Dette er kendt som ”evnen til at lede andre”.
Det har siden gammel tid været kendt som
”at følge himlen og være ét med den”.

Мудрий полководець не буває войовничим. Мудрий воїн не буває розгніваний. Той, хто вміє перемагати, не нападає першим. Той, хто вміє вести людей за собою, не принижує їх, ставить сам себе в нижче становище.
Такі закони Де, що відкидають гнів, звеличування себе, а також насильство. Так діють і Ті, Хто представляє Де, ведучи людей у Первозданне і Вічне Дао.

69

69

En stor hærfører har sagt:
Jeg vover aldrig at sende en udfordring, men vil hellere tage imod et angreb.
Jeg tør ikke rykke en tomme frem, men vil hellere trække mig en fod tilbage.
Dette kaldes at ”marchere uden at avancere”,
at ”smøge ærmerne op uden at vise armen”,
at ”fordrive fjenden ved imødekommenhed”,
at ”være bevæbnet med fredens våben”.
Der er intet så ulyksaligt som at undervurdere fjenden.
Ved at undervurdere fjenden risikerer jeg at miste, hvad der er mest værdifuldt.
Derfor hedder det:
Når hærene mødes på slagmarken, vil den, der viger, vinde.

Воєнне мистецтво учить: я не смію першим починати, я повинен очікувати. Я не смію наступати хоча б на палець уперед, а відступаю на крок назад. Це називається діяти, не діючи, перемагати без насильства. У цьому випадку не буде ворога, і я можу не розтрачувати силу даремно.
І немає біди важчої, ніж ненавидіти супротивника! Ненависть до супротивника — ось шлях до втрати мого найсокровеннішого — Дао!
Отже, в результаті боїв здобувають перемогу ті, хто уникав битв.

70

70

Mine ord er lette at fatte og lette at føre ud i livet.
Dog er intet menneske i stand til at forstå dem eller udføre dem.
Mine ord har et urgammelt ophav.
Mine handlinger er bundne af love.
Uden kendskab hertil kan mennesker ikke forstå mig.
De, som fatter mig, er få.
De, som misbruger mig, bliver hædret.
Derfor er den vise fattigt klædt, men bærer en ædelsten i sit hjerte.

Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити. Але дуже багато людей не можуть зрозуміти і не можуть здійснювати це.
За моїми словами стоїть Начало всього. Оскільки ті люди Його не знають, то вони не розуміють і мене.
Хто пізнав Дао — тихий і непомітний, хоча й поводиться достойно. Він вдягається у просте вбрання, а найцінніше ховає всередині.

71

71

At have kundskab om sin uvidenhed er styrke.
At være uvidende om sin kundskab er sygdom.
Hvis man kun er syg af sygdom,
er man ikke syg.
Den vise er ikke syg, fordi han er syg af sygdom.
Derfor er han ikke syg.

Хто має знання, але вміє мовчати про це, — той на висоті.
Хто не має знань, а вдає знаючого, — той… не здоровий.
Хто мудрий — він зцілює себе. Мудра людина не хворіє, бо вона позбавляє себе від причин хвороб. Вона перебуває в Дао. Хіба може вона в такому випадку хворіти?

72

72

Når mennesker ikke længere ænser det ophøjede, er det virkelig stort.
Træng derfor ikke ind i deres hjem.
Forstyr dem ikke ved arbejdet.
Hvis du ikke kommer imellem, vil de ikke ledes ved dig.
Derfor anerkender den vise sig selv, men fører ikke sig selv frem.
Han sætter sig selv højt, men hævder sig ikke.
Han undgår det sidste og foretrækker det første.

Хто живе в страху — не зможе стати сильним. Силу свідомості можна набути, тільки живучи без страху.
Також позбудься здатності зневажати інших! Хто зневажає інших — той сам зневажений перед Дао!
Позбудься насильництва щодо інших! Хто чинить насильство — той буде сам насильству підданий!
Відмовся від здатності до обману! Хто обманює інші — обманює сам себе!
Живи в любові!
І не прагни виставляти себе напоказ! Мудрий, пізнавши свою Вищу Суть, не займається самозамилуванням і не звеличує себе над іншими.
Той, хто позбавився егоцентризму — одержує можливість знайти Дао.

73

73

En tapper og dristig mand vil dræbe eller blive dræbt.
En tapper og tilbageholdende mand vil altid bevare livet.
Af disse to — hvem er nu god og hvem skadelig?
Der er visse ting, som ikke billiges af himlen.
Hvem kender grunden?
Selv den vise er usikker.
Himlens Tao stræber ikke, alligevel vinder det altid overhånd.
Det taler ikke og får alligevel svar.
Det beder ikke og forsynes dog med alt.
Det synes uden stræben og følger dog en plan.
Himlens net kastes viden om.
Skønt dets masker er store, slipper intet igennem.

Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Хто знає причини ненависті до войовничих? Пояснити це утрудняється й мудрець.
Велике Дао перебуває в спокої, Воно ні з ким не бореться. Воно перемагає без насилля.
Воно — безмовне, але відповідає на запитання і приходить Саме до тих, хто кличе Його.
Воно — в спокої — управляє всім.
Воно добирає — в Сéбе — гідних.

74

74

Hvis mennesker ikke er bange for at dø,
hvordan kan man da skræmme dem med døden?
Hvis mennesker lever i evig frygt for døden,
og hvis lovbrud automatisk medfører henrettelse,
hvem ville da vove at bryde loven?
Der findes altid over os en magt, der fælder dødsdomme.
Hvis du prøver at tage dens plads, vil du være som den,
der prøver at hugge bjælker med en mestertømrers økse.
Hvis du prøver at hugge bjælker som en mestertømrer,
vil du bare hugge dig selv i hånden.

Хто не боїться смерті — тому безглуздо погрожувати смертю!
Але той, хто погрожує смертю іншим, насолоджуючись цим, — той буде повалений сам.
Темою життя і смерті відає тільки Дао. Нікому не дозволено розпоряджатися цим замість Нього! І той, хто зважується на таке, — той лише шкодить собі.

75

75

Hvorfor sulter folket?
Fordi herskerne øder indtægterne bort i form af skatter.
Derfor sulter folket.
Hvorfor er folket vanskeligt at styre?
Fordi herskerne foretager for mange indgreb.
Derfor er folket vanskeligt at styre.
Hvorfor finder folket det så let at dø?
Fordi herskerne stiller for store krav til livet.
Derfor tager folket sig døden så let.
Den, der har lidet at leve på, ved bedre
end at sætte livet for højt.

Дивлячись на більшість людей, можна подумати, що вони постійно голодні. Адже вони безупинно піклуються про нагромадження і множення своїх запасів. І вони не можуть зупинитися в цьому!
А в справах вони піклуються тільки про особисту вигоду — за будь-яку ціну!
Вони не хочуть зрозуміти принципи життя, пропоновані Дао, — про любов і турботу про інших, а також про недіяння.
Вони живуть, не дивлячись убік Дао, ігноруючи Дао, розтрачуючи свою життєву силу на те, що істинною цінністю не є. Вони мають надто сильну «любов до життя» — і тому рано помирають.
Але той, хто знехтує своїм земним життям заради загального блага, — той підвищує його (життя) цінність перед Дао.

76

76

Et menneske fødes blødt og bøjeligt.
Ved sin død er det hårdt og stift.
Unge vækster er smidige og fulde af saft.
Ved deres død er de visne og tørre.
Derfor er stivhed og ubøjelighed forvarsler om død.
Det bløde og blide er udtryk for liv.
Derfor vil en hær aldrig sejre ved sin styrke,
et træ, som ikke bøjer sig for vinden, knækker let.
Det hårde og stærke vil falde.
Det bløde og blide vinde overhånd.

Тіло людини при народженні ніжне та гнучке, а після смерті твердне. Всі рослинні істоти теж при народженні ніжні та гнучкі, а після смерті стають сухими та ламкими.
Могутнє дерево не встоїть під час бурі. Або на нього чекає сокира. Гнучке і ніжне має тут перевагу.
Той, хто ніжний і гнучкий, — іде дорогою життя. Той, хто не гнучкий і грубий, — іде дорогою смерті.

77

77

Himlens Tao virker, som når man spænder en bue.
Det, som er oppe, sænkes, og det, som er nede, hæves.
Hvis strengen er for lang, kortes den af.
Hvis den er for kort, gøres den længere.
Himlens Tao er at tage fra dem, der har for meget,
og give til dem, der har for lidt.
Menneskets veje er ikke sådan:
Det tager fra dem, der har for lidt,
for at give til dem, der allerede har for meget.
Hvem vil tage af sin overflod og lade det komme hele verden til nytte?
Kun den, der følger Tao.
Derfor handler den vise uden at stille betingelser.
Han udretter, hvad der skal gøres, uden at opholde sig derved.
Han søger ikke at stille sig selv til skue.

Життя Споконвічного Дао нехай буде нам прикладом.
Той, хто чинить насилля над людьми, хто принижує їх і оббирає, — протистоїть Дао.
Але той, хто ніколи не діє з вигоди, віддає свій надлишок іншим, здійснює подвиги не заради слави, живе в спокої, без «земних» пристрастей, сам поринає в ніжний і тонкий спокій Дао і допомагає достойним на цьому Шляху — таку людину можна назвати тією, що уподібнюється Дао.

78

78

Intet i verden er så føjeligt og eftergivende som vandet;
men til at påvirke det faste og klare findes intet bedre.
Det er uimodståeligt.
Det svage overvinder det stærke.
Det bløde overvinder det hårde.
Alle véd dette, men ingen handler derefter.
Derfor siger den vise:
Den, som viser respekt for folket, er egnet til at lede det.
Den, som tager landets ulykker på sine egne skuldre,
fortjener at blive universets herre.
Sandhedens ord må udtrykkes, så de modsiger sig selv.

Вода — ніжна й податлива. Але вона точить і тверде руйнує. У подоланні твердого — немає їй рівних.
М’яке і ніжне — переборює тверде і грубе. Але тільки мудрі розуміють, у чому ж тут суть…

79

79

Efter en bitter strid
bliver en rest af nag tilbage.
Hvad kan der gøres ved det?
Den vise holder altid sin del af aftalen, men pukker ikke på sin ret.
Den dydige overholder alle sine forpligtelser,
mens et menneske uden dyd stiller krav til andre.
Himlens Tao tager ikke parti. Det hjælper altid den gode mand.

Після великого збурювання емоцій залишаються його наслідки. Спокій же можна назвати добром.
Тому мудра людина дає обітницю, що не буде нікого ганьбити.
Добрі люди живуть за цим правилом. Злі — ні.
Споконвічне Дао — завжди на боці добрих.

80

80

Et lille land har en mindre befolkning.
Skønt der er maskiner, der kan arbejde ti eller hundrede gange hurtigere
end mennesket, er de ikke nødvendige.
Folket tager døden alvorligt og rejser ikke langt.
Skønt de har både vogne og både, er der ingen der bruger dem.
Skønt de har rustninger og våben, er der ingen der bærer dem.
Mennesker begynder atter at slå knuder på en snor i stedet for at skrive.
Deres føde er enkel og sund, deres klæder simple og smukke,
deres boliger sikre, deres færd lykkelig.
Skønt de lever så tæt på deres naboer, at man kan høre haner gale og hunde gø tværs over vejen, lader de hinanden være i fred, alt imens de ældes og dør.

Про державний устрій я мислю так:
Краще, коли країна маленька і не густо населена.
Навіть якщо є багато зброї, не треба її застосовувати. Кораблі і бойові колісниці використовувати теж не треба. Воїнам — краще не воювати.
Треба, щоб життя в країні було таким, аби люди не воліли країну залишити.
Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.
Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.
Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.

81

81

Sande ord er ikke fagre.
Fagre ord er ikke sande.
Gode mænd skændes ikke.
De, som skændes, er ikke gode.
De, som kender Tao, er ikke lærde.
De lærde kender det ikke.
Den vise hober ikke skatte op.
Jo mere han gør for andre, jo mere modtager han selv.
Jo mere han giver til andre, jo rigere bliver han selv.
Himlens Tao gennemtrænger alt uden at volde skade.
Den vises Tao viser sig som virke uden vold.

Щирі слова не обов’язково витончені. Красиві слова не завжди заслуговують довіри.
Добрий — не обов’язково красномовний. Красномовний може і не бути добрим.
Знаючий не сперечається, сперечається необізнаний.
Мудра людина не корислива, вона діє заради інших.
Велике Дао піклується про благо для всіх істот. Усе, що робить Воно відносно живих істот, — не містить насильства і нікому не завдає шкоди.
Мудра людина теж діє без насильства і нікому нічим не шкодить.