Najbardziej zasadniczym warunkiem istnienia i panowania klasowego burżuazyi jest prywatne nagromadzanie bogactw, wytwarzanie i pomnażanie kapitału; warunkiem zaś istnienia kapitału jest praca najemna; a praca najemna znowuż opiera się najwyłączniej na konkurencyi między robotnikami.

Найголовнїйшою умовою істнування і панування буржуазії є нагромадженнє багацтва в руках пріватних осіб, утворенє і побільшенє капіталу: а умовою істнування капіталу є наємна праця. Наємна праця тримаєть ся виключно на конкуренції робітників про між себе.

Rozwój przemysłu, którego burżuazya — chce czy nie chce — musi być dźwignią, z rozbitej przez konkurencyę klasy robotniczej stwarza jej rewolucyjnie zjednoczone szeregi.

Поступ промислу, пасивною підоймою якого є буржуазія, становить на місце відокремленности робітників завдяки конкуренції — революційне їх зєднанє через ассоціяцію.

Sam tedy rozwój wielkiego przemysłu usuwa z pod nóg burżuazyi grunt, który warunkuje istnienie jej systemu produkcyi i przywłaszczania produktów. Wytwarza ona przedewszystkiem swoich własnych grabarzy. Śmierć burżuazyi i zwycięstwo proletaryatu są jednako nieuniknione.

От так розвиток промислу підкопує під ногами буржуазії навіть той самий ґрунт, на якому вона витворює продукти і їх присвоює. Вона витворює насамперед своїх власних могильників. Її погибель так само неминуча, як і перемога пролєтаріяту.

II. Proletaryat i Komuniści.

II. Пролєтарі та комунїсти

W jakim stosunku wogóle pozostają komuniści do proletaryuszów?

Яке становище займають комунїсти що до пролєтарів взагалї?

Komuniści nie są żadną odrębną partyą w stosunku do innych partyj robotniczych.

Комунїсти — це не є яка-небудь окрема партія, що стоїть проти иньших робітничих партій.

Nie mają oni żadnych interesów obcych interesom całego proletaryatu.

Вони не мають нїяких інтересів иньших від інтересів всього пролєтаріяту.

Nie wysuwają oni żadnych zasad, któreby ruchom proletaryatu narzucić chcieli.

Вони не виставляють нїяких окремих прінціпів, відповідно до яких вони хотїли-б сформувати пролєтарській рух.

Komuniści wyróżniają się od innych partyj robotniczych tem tylko, że po pierwsze: w walkach proletaryatu rozmaitych narodów bronią wspólnych całemu proletaryatowi, od narodowości niezależnych, jego interesów; powtóre zaś tem, że w rozmaitych fazach, jakie walka proletaryatu z burżuazyą przechodzi, mają zawsze na oku interes całości ruchu.

Комунїсти відріжняють ся від решти пролєтарських партій тільки тим, що, з одного боку, в боротьбі пролєтарів ріжних націй вони знаходять спільні, незалежні від національних обставин, інтереси всього пролєтаріяту і пильнують цих інтересів, — з другого-ж боку, вони відріжняють ся тим, що на ріжних ступнях розвитку боротьби пролєтаріяту з буржуазією вони завсїгди мають на оцї інтереси цїлого руху.

Komuniści tedy w praktyce są najbardziej skrajną, zawsze naprzód wybiegającą częścią partyj robotniczych wszystkich krajów, teoretycznie zaś mają tę wyższość nad resztą proletaryatu, że rozumieją warunki, przebieg i ogólne rezultaty ruchu robotniczego.

Таким робом, що до практики комунїсти — це найрішуча, раз-у-раз поступаюча далї частина робітничих партій всїх країн, що-ж до теорії, то перед рештою пролєтарської масси вони мають перевагу у тім, що розуміють умови, хід і загальні наслїдки пролєтарського руху.

Najbliższe zadanie komunistów jest najzupełniej to samo, co i innych stronnictw proletaryatu: organizacja klas pracujących, obalenie panowania burżuazyi i zdobycie władzy politycznej przez proletaryat.

Комунїсти мають ту саму найблизчу мету, що й иньші пролєтарські партії, а саме оберненнє пролєтаріяту в клясу, знищеннє панування буржуазії, здобуттє пролєтаріятом полїтичної влади.

Zasady teoretyczne komunistów nie są bynajmniej wynikiem idej i zasad, które wykrył i ogłosił ten lub ów reformator świata.

Теоретичні пункти комунїстів анї трішки не спірають ся на ідеї і прінціпи, знайдені або відкриті тим чи иньшим сьвітовим реформатором.

Są one jedynie sformułowaniem rzeczywiście istniejących warunków współczesnej walki klas, teoretycznym wyrazem odbywającego się w oczach naszych przewrotu. Zniesienie dotychczasowych form własności nie jest mniej czemś wyłącznie dla komunizmu (socyalizmu) tylko charakterystycznem.

Вони виявляють з себе лиш вираз в загальних рисах дійсних відносин істнуючої клясової боротьби, лиш загальний вираз історичного руху, що відбуваєть ся на наших очах. Змаганнє до знесення до теперішних відносин власности не є характерною прикметою комунїзму.

Formy własności nieustannie przez rozmaite dziejowe okresy były odmieniane, podlegały ustawicznie historycznym przemianom.

Всї відносини власности підлягали постійним історичним замінам і одмінам.

Wielka rewolucya francuska, naprzykład, znosi własność feodalną na rzecz własności burżuazyjnej.

Наприклад французька революція знесла февдальну власність на користь власности буржуазної.

Charakterystycznem tedy dla komunizmu jest nie dążenie do zniesienia własności wogóle, lecz dążenie do zniesienia form własności burżuazyjnej.

Що вже визначає коммунїзм, дак се не знесенє власности взагалї, але знесенє власности буржуазної.

Skoro wszakże burżuazyjna własność prywatna jest ostatnim i najdoskonalszym wyrazem systemu wytwarzania i przyswajania produktu, opartego na antagonizmie klasowym, systemu — opartego na wyzyskiwaniu,

А сучасна буржуазна пріватна власність це є останній і найповнїйшій вираз вітворювання продуктів, яке спираєть ся на клясові антаґонїзми, на визискуваннє одних другими.

przeto komuniści w tym sensie mogą swoją teoryę w następującem streścić zdaniu: zniesienie własności prywatnej.

В цїм розумінню комунїсти можуть висловити свою теорію оттаким виразом: скасуваннє пріватної власности.

Zarzucają nam, komunistom, że chcemy zniszczyć osobiście nabytą, osobiście zapracowaną własność, że chcemy znieść własność, która jest podstawą osobistej wolności, działalności i samodzielności…

Нам, комунїстам, закидали, що начеб то ми хочемо знести здобуту особистою працею, власними руками зароблену власність, — власність, що є ґрунтом для всякої особистої свободи, дїяльности та самостійности.

Zapracowana, nabyta, osobiście zarobiona własność! O jakiejże jednak mówicie nam własności — czy o małomieszczańskiej i włościańskiej może? Ależ nie potrzebujemy jej niszczyć, gdyż ją zniszczył i niszczy codziennie rozwój przemysłu.

Напрацьована, здобута своїми руками, заслужена власність! Чи ви говорите про дрібно-міщанську, дрібно-селянську власність, що істнувала перед буржуазною власністтю? Ми не потрібуємо її касувати, розвиток промислу сам знищив і нищить ії щоденно.

Albo mówicie może o współczesnej burżuazyjnej własności prywatnej?

Або може ви кажете про сучасну приватну власність буржуазії?

Ale czyż praca najemna, czyż praca proletaryusza wytwarza dla niego własność? Bynajmniej. Wytwarza ona kapitał czyli własność, która pracę najemną wyzyskuje, która pomnażać się może tylko pod tym warunkiem, że tworzyć będzie nową pracą najemną dla nowego wyzyskiwania.

Таж хіба наємна праця, праця пролєтарів, дає їм власність? А нї трішечки! Вона утворює капітал тоб-то власність, що визискує наємну працю і що може розвивати ся лишень тодї, коли вона утворює нову наємну працю за для нового визиску ії.

Własność w dzisiejszej formie swojej opiera się na antagonizmie kapitału i pracy najemnej. Rozważmy więc ten antagonizm.

В своїй теперішній формі власність тримаєть ся на антаґонїзмі між капіталом і наемною працею. Розгляньмо обидва боки цього антаґонїзму.

Być kapitalistą znaczy nietylko pewne osobiste zajmować stanowisko, ale i stanowisko społeczne. Kapitał jest produktem pracy zbiorowej i może być zużytkowanym tylko przez pracę zbiorową wielu członków, ba! ostatecznie tylko przez pracę zbiorową wszystkich nawet społeczeństwa członków.

Бути капіталістом, це значить займати в продукції не тільки особисте, але також і суспільне становище. Капітал є спільним громадським продуктом і може бути зужитий для дїла лиш спільними заходами багатьох, ба натіть, всїх членів суспільства.

Kapitał nie jest przeto żadną osobistą, jeno społeczną siłą.

Значить капітал не є особистою силою, він є силою суспільсною.

Jeżeli tedy kapitał stanie się własnością wspólną wszystkich społeczeństwa członków, to akt ten nie będzie bynajmniej zamianą własności osobistej na własność społeczną. Przez akt ten zmienia się tylko społeczny charakter własności — traci ona tu tylko swój charakter klasowy.

Отож, коли капітал повернеть ся у спільну власність всїх членів суспільства, то це не буде перетвореннє особистої власности в громадську. Змінить ся лиш суспільний характер власности. Вона втратить свій клясовий характер.

Przejdźmy do pracy najemnej.

Звернїм ся тепер до наємної працї.

Przeciętna cena pracy najemnej jest to minimum płacy zarobkowej t. j. suma środków, koniecznych dla utrzymania życia robotnika, jako robotnika. Tego więc, co robotnik pracą swoją zdobywa, starczy mu zaledwo na utrzymanie jego życia.

Пересїчна цїна наємної працї — се мінімум заробітної платні, себ-то, сума засобів до життя, потрібних для того, щоб робітник міг вижити, як робітник. Значить, того, що придбає собі наємний робітник своєю працею, ледве вистарчає на удержаннє і продовженнє його життя.

Owóż, nie myślimy wcale znosić takiego osobistego przywłaszczania produktów pracy, koniecznych dla utrzymania życia; nie myślimy znosić takiego osobistego przywłaszczania, które nie daje żadnych „czystych dochodów“ i dać nie może panowania nad cudzą pracą. Chcemy jedynie znieść nędzotę tego przywłaszczania, które pozwala robotnikowi żyć dlatego tylko, aby pomnażać kapitał, i dopóty tylko, póki to dla interesów klasy panującej jest potrzebne.

Ми зовсїм не бажаємо касувати цього особистого присвоювання продуктів працї, яке потрібне для безпосереднього удержання і продовження життя, — присвоювання, що не лишає анї трохи чистої користи. Ми тільки бажаємо знести жебрацький характер цього присвоювання, при якому робітник живе тільки для того, щоб збільшувати капітал, і живе тільки доти, доки це годить ся з інтересами пануючої кляси.

W społeczeństwie burżuazyjnem żywa praca jest tylko środkiem zwiększenia pracy nagromadzonej, „skrystalizowanej". W społeczeństwie zaś komunistycznem praca nagromadzona będzie środkiem dla rozszerzenia, zbogacenia i uwygodnienia życia pracujących.

В буржуазному суспільстві жива праця — це лиш засіб побільшувати скупчену працю. В комунїстичному суспільстві скупчена праця є лиш засобом для того, щоб розширити, збогатити життєвий процес робітника і сприяти йому.

W społeczeństwie burżuazyjnem przeto przeszłość panuje nad teraźniejszością, w ustroju komunistycznym teraźniejszość zapanować musi nad przeszłością. W społeczeństwie burżuazyjnem kapitał jest samodzielnym i indywidualnym, pracujące zaś indywiduum jest niesamodzielne i skrępowane w swej indywidualności.

Виходить, що в буржуазному суспільстві минуле панує над сучасним, а в комунїстичному сучасне над минулим. В буржуазному суспільстві капітал є самостійним і особистим, тодї коли працюючий індівідуум — не самостійний і не має індівідуальности.

Otóż zniesienie tego stosunku nazywa burżuazya zniesieniem wolności osobistej! I ma racyę. Chodzi tu bowiem najrzeczywiściej o zniesienie burżuazyjnej indywidualności, burżuazyjnej samodzielności i burżuazyjnej wolności.

І знесеннє цих відносин буржуазія називає знесеннєм особистої свободи! Та вона має рацію: бо тут справді йде річ про знесенє особистої свободи і самостійности буржуазії.

Warunki współczesnej produkcyi przez wolność każą nam rozumieć wolność handlu, kupna i sprzedaży.

Серед сучасних буржуазних продукційних відносин за свободу вважають вільну торговлю, вільну куплю і продаж.

Skoro wszakże zniknie handel wogóle, to zniknie tem samem i wolny handel. Gadanina o wolności spekulowania, jak i wszystkie inne krzyki naszej burżuazyi o wolności wogóle, mają sens wobec handlu uciśnionego, wobec poddaństwa mieszczanina wieków średnich — ale nigdy wobec komunistycznego zniesienia handlu, ale nigdy wobec zniesienia burżuazyjnego systemu produkcyi, ale nigdy wobec zniesienia burżuazyi samej.

Але разом з тим, як згине баришуваннє, згине також і вільне баришуваннє. Балаканина про вільне баришуваннє, як і всї иньші великі слова нашої буржуазії про волю, взагалї мають вагу тільки що до звязаного баришування, що до поневоленого міщанина середніх віків; та вони не мають нїякої ваги проти комунїстичного знесеня баришування, проти знесеня буржуазних продукційних відносин і самої буржуазії.

Oburzacie się na to, że chcemy znieść własność prywatną. Ależ w waszem obecnem społeczeństwie własność dla 9/10 jego członków jest już zniesioną; istnieje ona dlatego tylko i dzięki temu tylko, że dla owych 9/10 niemasz jej właśnie.

Вас гнїває те, що ми хочемо знести пріватну власність. Але ж у вашому сучасному суспільстві пріватна власність уже знесена для 9/10 його членів, вона саме через те й істнує, що 9/10 членів суспільства не мають ії.

Robicie nam więc zarzut za to, że chcemy znieść waszą formę posiadania, której koniecznym warunkiem jest pozbawienie ogromnej większości społeczeństwa wszelkiej własności.

Виходить, що ви нам докоряєте за те, що ми хочемо знести ту власність, необхідною умовою істнування якої є відсутність власности у величезної більшости суспільства.

Zarzucacie nam, jednem słowem, że chcemy znieść waszą własność. I macie słuszność — chcemy to najistotniej uczynić.

Одним словом, ви нам дорікаєте, що ми хочемо знести вашу власність. Ми справді хочемо це зробити.

Chwila, w której praca nie da się nadal przeistaczać w kapitał, pieniądze, rentę, albo mówiąc krótko, nie da się przeistaczać w zmonopolizowaną siłę społeczną, t. j. chwila, w której własność prywatna nie będzie mogła stawać się własnością burżuazyjną, chwila ta — wołacie — będzie zarazem chwilą zaguby wszelkiej indywidualności.

З тієї хвилини, як уже не можна буде повертати працї на капітал, гроши, ґрунтову ренту, або просто кажучи, на монополїзовану суспільну силу; тоб-то, з тієї хвилї, як особистої власности не можна вже буде переміняти на буржуазну власність, з тієї хвилини, кажете ви, особа буде знищена.

Świadczycie tedy sami, że indywidualnością jest dla was nikt inny, jak tylko najwyłączniej kapitalista, burżuazyjny posiadacz. A indywidualność taka najistotniej zniszczoną być powinna ze szczętem.

Значить, ви признаєтесь, що на вашу думку особа — це нїхто иньший тільки буржуа, буржуазний власник. І ця особа справді мусить бути знищена.

Komunizm nie zabrania bynajmniej przywłaszczać produkty społeczne; odbierze on tylko możność wyzyskiwać pracę przez to przywłaszczanie.

Комунїзм не від кого не відбирає спромоги присвоювати для себе суспільні продукти; він тільки відбірає спромогу через це присвоюваннє поневолювати чужу працю.

Rozprawiają też, że zniesienie własności prywatnej sprowadzi zanik wszelkiej działalności i będzie proklamowaniem powszechnego próżniactwa.

Казали ще, що разом з знесеннєм пріватної власности скінчить ся всяка дїяльність і настане загальне зледащїннє.

Jeśliby zarzut ten był słusznym, burżuazyjne społeczeństwo musiałoby dawno już skonać z lenistwa, gdyż ci, co w niem pracują, nie zdobywają nic — a przywłaszczyciele właśnie nic nie robią. Wszystko to obraca się jeno koło ustawicznego powtarzania, że nie będzie pracy najemnej, skoro niemasz kapitału.

Коли це так, то буржуазне суспільство давно вже мусїло б загинути через свою лїноту, бо ті що в нїм працюють, — не заробляють нїчого, а ті, що заробляють — зовсїм не працюють. З усього цього розміркуваня випливає ця тавтолоґія: не буде нїякої наємної працї, коли не буде капіталу.

Wszystkie zarzuty, stosowane przeciw komunistycznemu systemowi przywłaszczania i produkowania dóbr materyalnych, stosowane są także i w dziedzinie przywłaszczania oraz produkcyi dóbr umysłowych.

Всї докори, звернені проти комунїстичного засобу присвоювання і продукції матеріяльних продуктів, торкають ся також і до присвоювання та продукції продуктів духовних.

Jak dla kapitalisty zniesienie klasowego charakteru własności wyobraża się jako zniesienie produkcyi samej, tak też i zniesienie klasowego charakteru oświaty jest w jego mózgu identyczne ze zniesieniem, oświaty wogóle.

Так само, як скасуваннє клясової власности на думку буржуа є скасуваннєм самої продукції, — так само знищенє клясового характеру осьвіти є на його думку знищеннєм осьвіти взагалї.

Ale oświata, o której utracie rozpacza, dla ogromnej większości jest tylko wyrabianiem się na maszyny…

Та просьвіта, погибіль якої він обплакує, для величезної більшости є засобом обернутись в машину.

Nie występujcie wszakże z nami do walki, oceniając zniesienie burżuazyjnej własności waszemi pojęciami o wolności, oświacie, prawie itd.

Але що вам з нами змагатися, коли ви міряєте знесеннє буржуазної власности на погляд вашого розуміння свободи, просьвіти, права і т. и.

Wasze ideje nawet są wytworami burżuazyjnego systemu produkcyi i posiadania, podobnież jak wasze prawo jest tylko do znaczenia ustawy podniesioną waszej klasy wolą, której treść dają materyalne warunki istnienia waszego jako klasy.

Ваші ідеї сами випливають з буржуазних відносин продукції і власности, так само, як ваше право — це воля вашої кляси, що з неї ви зробили закон, — воля, зміст якої залежить од матеріяльних умов істнування вашої кляси.

Stronniczość, z którą wasz system produkcyi i posiadania ogłaszacie nie za wytwór warunków historycznych, upadających z dalszym rozwojem produkcyi, ale za wieczne natury i rozumu prawo, stronniczość ta charakterystyczną jest nietylko dla was; owszem, widzieliśmy ją we wszystkich klasach, których panowanie już upadło. Nie chcecie zastosować do własności burżuazyjnej tego, co zrozumiałem wam jest wyśmienicie w stosunku do form własności starożytnej i feodalnej.

Вам користно уявляти, що ваші клясні відносини продукції і власности з історичних, з таких, що одміняють ся разом з рухом продукції, перевернули ся на вічні закони природи і розуму, але так само уявляли собі і всї иньші счезлї пануючі кляси. Те саме, що ви так добре розумієте коли говорить ся про античну власність, треба зрозуміти коли говорить ся про власність буржуазну.

Zniesienie rodziny! Najradykalniejsi nawet powstają z oburzeniem przeciw temu obrzydliwemu zamiarowi komunistów.

Знесенє родини! Навіть самих найбільших радикалів обурює цей гидкий намір комунїстів.

Ale na czemże zasadza się współczesna rodzina burżuazyjna? Na kapitale, na zyskach prywatnych. W formie zupełnie rozwiniętej istnieje ona tylko dla burżuazyi i ma uzupełnienie swoje w wymuszonej bezrodzinności proletaryatu oraz w nierządzie publicznym.

На чім стоїть сучасна буржуазна родина? На капіталї, на пріватному зискові. В цїлком розвиненій формі вона істнує тільки для буржуазії; але вона має доповненнє до себе в приневоленій безродинності пролєтарів і в прилюдній простітуції.

Rodzina burżuazyjna upada najkonieczniej z chwilą zniesienia uzupełnień, a jedno i drugie z upadkiem kapitału.

Буржуазна родина, розумієть ся, упаде разом з упадком цього ії доповнення, а вони обидві зникнуть в той самий час як зникне капітал.

Albo zarzucacie nam może, że chcemy znieść wyzyskiwanie dzieci przez rodziców? Do takich zbrodniczych zamiarów przyznajemy się otwarcie.

Може ви нам дорікаєте, що ми хочемо знести визискуваннє дїтей їхнїми батьками? Ми признаємось до цього злочинства.

Utrzymujecie także, iż niszczymy najzaufańsze, najdroższe stosunki, proponując zamiast wychowania domowego wychowanie społeczne.

Але ви кажете, що становлючи замість родинного суспільне вихованнє дїтей, ми тим самим руйнуємо найдорожші для людей відносини.

A czyż waszego wychowania nie określa społeczeństwo? Czyż nie jest, ono zależne od stosunków społecznych, w jakich się znajduje; nie pozostajeż ono pod bezpośredniem lub pośredniem kierownictwem społecznem, pod wpływem szkoły i t. d. i t. d.?

А ваше вихованнє, хіба воно не урядженє також суспільством? Хіба воно не залежить від суспільних відносин, серед котрих ви виховуєте, хіба не залежить від безпосереднього і посереднього встрявання суспільства, від шкіл і т. и.?

Wpływ społeczeństwa na wychowanie nie jest bynajmniej wynalazkiem komunistów, zmieniają oni jedynie charakter tego wpływu, wyrywają jedynie wychowanie z pod wpływów klasy panującej.

Комунїсти не знайшли цього впливу суспільства на вихованнє; вони тільки хотять змінити його характер, вилучити вихованнє з під впливу пануючої кляси.

Burżuazyjne gadanie o rodzinie i wychowaniu, o serdecznych stosunkach dzieci do rodziców jest tem obrzydliwsze, im bardziej wielki przemysł w skutkach swoich związki rodzinne wśród proletaryatu niszczy, a dzieci po prostu w towar zamienia.

Буржуазне базїканнє про родину і вихованнє, про щирі відносини батьків до дїтей робить ся тим більше бридким, чим більше через великий промисел для пролєтарів руйнують ся усї родинні звязки і дїти повертають ся у прості обєкти торговлї і знаряддя до працї.

Ależ wy chcecie wspólności kobiet! wrzeszczy nam cała burżuazya społem.

Але ви, комунїсти, хочете завести спільність жінок! Хором кричить до нас уся буржуазія.

Wyzyskiwacz widzi w swej żonie tylko narzędzie produkcyi: słysząc zaś, że narzędzia produkcyi eksploatowane będą wspólnie (kolektywnie), nie może naturalnie wyobrazić sobie, żeby wspólność nie była także udziałem kobiet.

Буржуа бачить в своїй жінцї звичайне знаряддє продукції. Він чує, що знаряддя продукції мають використовувати ся спільно, і, розумієть ся, не може собі нїчого иньшого подумати, як тільки те що жінок спіткає та сама недоля спільности.

Nie domyśla się, że o to tu właśnie chodzi, aby kobiety przestały być tylko narzędziami produkcyi.

Йому й не втямки, що тут мова як раз про те, щоб знести становище жінок, як простих знаряддів продукції.

Zresztą niemasz nic śmieszniejszego nad wysoce moralne oburzenie kapitalistów z powodu rzekomej oficyalnej wspólności o kobiet w ustroju komunistycznym. Komuniści nie mają potrzeby ustanawiać wspólności kobiet, gdyż istniała ona prawie zawsze.

Про те, нема нїчого сьмішнійшого, як цей високоморальний жах наших буржуа з приводу наче-б то оффіціяльного наміру комунїстів завести спільність жінок. Комунїсти не потрібують заводити спільности жінок, вона майже завсїгди істнувала.

Nasi kapitaliści, nie zadawalając się tem, że rozporządzają żonami i córkami proletaryuszów — nie mówimy już o prostyucyi oficyalnej — ze szczególnem zamiłowaniem uwodzą jeszcze nawzajem swoje żony.

Наші буржуа, не задовольняючись тим, що вони мають для своєї потіхи жінок і дочок своїх пролєтарів, — не кажучи вже про оффіціяльну проституцію, — з особливим смаком зводять жінок один в одного.

Burżuazyjne małżeństwo w istocie rzeczy jest wspólnością mężatek. Komunistom możnaby chyba za to jedynie czynić zarzut, że miasto obłudnej, ukrytej wspólności kobiet chcą proklamować ją oficyalnie, otwarcie.

Буржуазний шлюб в дійсности це є спільність шлюбних жінок. Чим вже найбільше можна було б дорікати комунїстів, дак се хіба тим, що вони бажають завести оффіціяльну, прямодушну спільність жінок замісць лицемірної, потайної.

Zresztą, rozumie się samo przez się, iż usunięcie obecnego systemu produkcyi zniesie także zrodzoną przezeń wspólność kobiet, t. j. nierząd.

Але само собою розумієть ся, що разом з знесеннєм теперішніх продукційних відносин, зникне також і спільність жінок, що з них випливає, тобто, зникне і оффіціяльна і неоффіціяльна простітуція.

Zarzuca się dalej komunistom, że występują przeciw ojczyźnie, że podkopują narodowość.

Крім того комунїстам докоряють, що начебто вони хотять знести батьківщину, національність.

Robotnicy nie mają ojczyzny. Niepodobna im odbierać tego, czego nie mają. Dążąc przedewszystkiem do pochwycenia władzy politycznej, do zorganizowania się w klasę narodową, do ukonstytuowania się jako naród — proletaryat musi być narodowym, jakkolwiek nigdy w znaczeniu burżuazyjnem.

Робітники не мають нїякої батківщини. Не можна у них відібрати те, чого вони не мають. Тим, що пролєтаріят насамперед мусить здобути собі полїтичне пануваннє, з’орґанізувати ся в національну клясу, сам улаштовати ся яко нація тим він сам ще є національним, хоч і зовсїм не в розумінню буржуазії.

Narodowe odgraniczenia i antagonizmy ludów znikają już dzisiaj coraz bardziej, dzięki rozwojowi burżuazyi, wolności handlu, dzięki rynkowi powszechnemu, jednostajności produkcyi przemysłowej i odpowiadających jej warunków życia.

Національна відокремленість і антаґонізми народів раз-у-раз зникають разом з тим, як розвиваєть ся буржуазія, свобода торговлї, сьвітовий ринок, одноманітність промислової продукції і відповідні до них життєві відносини.

Panowanie proletaryatu posunie to jeszcze dalej. Zjednoczona akcya conajmniej wszystkich cywilizowanych krajów jest pierwszym warunkiem emancypacyi klas pracujących.

Пануваннє пролєтаріяту ще більше спричинить ся до їх зникання. Спільна діяльність, нехай хоч цівілїзованих країн, — це одна з перших умов його визволення.

O ile znikać będzie wyzyskiwanie jednostki przez jednostkę, o tyle też zanikać musi wyzyskiwanie narodu przez naród.

Помірно з тим, як уступатиме експльоатація одного індівідуума, уступатиме також експльоатація одної нації другою.

Z upadkiem antagonizmu klas wewnątrz narodu, upada też wrogi stosunek jednych narodowości do drugich.

Коли зникнуть клясові антаґонізми в серединї нації, зникнуть також і ворожі відносини, по-між націями.

Zarzuty, podnoszone przeciw komunizmowi ze stanowiska religijnego, filozoficznego i ideologicznego wogóle, nie zasługują nawet na szczegółowsze odparcie.

Що ж до обвинуваченнь, що їх зводять на комунїстів збоку релїґії, фільозофії і ідеольоґії, — то вони не варті й того, щоб на них уважати.

Czyż potrzeba głębokiego umysłu na to, aby wyrozumieć,że zmianie warunków życia, że zmianie stosunków społecznych ludzi, że zmianie ich społecznego istnienia towarzyszyć musi przewrót w ich wyobrażeniach, pojęciach, poglądach, — słowem przewrót w ich świadomości (poglądzie na świat)?

Чи ж треба багато думати, щоб зрозуміти, що коли зміняють ся життєві обставини людей, їх суспільні відносини і істнуваннє, то в-купі з тим одміняють ся й їхні гадки, погляди й розуміння, одним словом їхня сьвідомість.

Przecież historya myśli ludzkiej dowodzi właśnie, że produkcya umysłowa przekształca się odpowiednio do zmian w produkcyi materyalnej. Idee danego okresu są zawsze tylko ideami klas faktycznie panujących.

Щож иньше показує історія ідей, як не те, що духовна продукція зміняєть ся разом з матеріяльною? Пануючі в певний час ідеї завжди були ідеями пануючої кляси.

Mówią o myślach, które całą społeczność rewolucyonizują; owóż powiedzenia te konstatują tylko, że w łonie starego społeczeństwa wytworzyły się pierwiastki nowego, że upadkowi starych warunków towarzyszy upadek idej starych.

Балакають про ідеї, які перевертали цїле суспільство; але цим висловлюють тільки той факт, що в межах старого суспільства утворились елєменти нового; що разом з скасуваннєм старих життєвих обставин, касують ся також і старі ідеї.

Kiedy świat starożytny rozwalał się w gruzy, religie jego ustąpiły miejsca chrystyanizmowi. Kiedy idee chrześcijańskie upadały pod ciosami idej rozumowych XVIII w. społeczeństwo feodalne walczyło też na śmierć i życie z ówcześnie rewolucyjną burżuazyą. Wolna konkurencya znalazła w zakresie nauki swój wyraz w ideach wolności sumienia i tolerancyi religijnej.

Коли старий сьвіт схиляв ся до упадку, тодї християнська релїґія перемогла старі релїґії. Коли християнські ідеї в 18 столїттї оступалися перед просьвітними ідеями, то тодї як раз февдальне суспільство провадило завзяту боротьбу з буржуазією, що була тодї революційною. Ідеї про волю совісті й релїґії означали лиш вільну конкуренцію на полї науки.

„Bezwątpienia — powiedzą nam — idee religijne, moralne, filozoficzne, prawne i t. d. zmieniają się z postępem czasu — ale religia, moralność, filozofia, polityka, prawo pozostają pomimo to zawsze.

«Та, же», зауважить нам де-хто, «релїґійні, моральні, фільозофічні, правні ідеї і т. п., зміняли ся звичайно в протязї історичного розвитку, про те релїґія, мораль, фільозофія, полїтика, право завжди перебували цї зміни.

A nadto mamy przecie prawdy wieczne, jak wolność, sprawiedliwość i t. d, które są wspólne dla wszystkich okresów rozwoju społecznego. Komunizm wszakże i te wieczne chciałby znieść prawdy, znosi on religię, moralność — znosi je, zamiast przekształcić na nowo, a tem samem staje w sprzeczności z całym dotychczasowym rozwojem społeczeństw.“

«Є крім того вічні правди, як наприкл. свобода, справедливість і инь., що спільні всїм фазам суспільного життя. Але комунїзм нищить всї старі правди, він нищить релїґію, нищить мораль, замісць того, щоб їх перетворити на ново; значить він перечить усьому дотеперішньому історичному розвиткові».

Do czegóż sprowadza się to oskarżenie? Dzieje wszystkich do dziś dnia istniejących społeczeństw nie wyszły z granic antagonizmów klasowych, które w rozmaitych okresach rozmaicie się układały.

До чого ж приводить це обвинувачення? Історія всього минулого суспільства розвивала ся на ґрунті клясових антаґонізмів, які в ріжні епохи мали ріжні форми.

Nie bacząc wszakże na rozmaite formy swoje, wyzyskiwanie jednej części społeczeństwa przez drugą jest faktem wspólnym wszystkim wiekom ubiegłym.

Але яку б вони форму не мали, визиск одної частини суспільства другою був спільним фактом для усїх минулих віків.

Nic tedy dziwnego, że świadomość społeczna wszystkich wieków, nie zważając na całą rozmaitość i odmienność swoich okresów, przejawia się w pewnych wspólnych formach, w formach świadomości, które dopiero z upadkiem antagonizmów klasowych zaniknąć mogą.

Через це нема нїчого дивного, що суспільна самосьвідомість усїх віків, не дивлячись на всю свою ріжноманітність і ріжнокольорність, рухаєть ся в певних спільних формах, — в формах сьвідомости, які цїлком счезнуть тілько тодї, коли зовсїм зникнуть клясові антаґонізми.

Rewolucya komunistyczna jest najradykalniejszem zerwaniem z przekazanymi nam systemami posiadania, a więc jej rozwój najradykalniej z pozostałościami starych idej walczy.

Комунїстична революція це є найрадікальнійше розлученнє з історичними відносинами власности; не диво, що, розвиваючись, вона найрадикальнійше розлучаєть ся з традіційними ідеями.

Porzućmy już wszakże zarzuty burżuazyi przeciw komunistom.

Та лишім наріканя буржуазії проти комунїзму.

Widzieliśmy wyżej, że pierwszym krokiem rewolucyi robotniczej jest podniesienie się proletaryatu na stanowisko klasy panującej, czyli wywalczenie demokracyi (wszechwładztwa ludu).

Ми вже бачили ранійш, що першим кроком в робітничій революції є поверненнє пролєтаріяту на пануючу клясу, здобуттє демократії.

Proletaryat zużytkuje swoją władzę polityczną w tym kierunku, że stopniowo wyrywać będzie z rąk burżuazyi kapitał, że narzędzia pracy (środki produkcyi) scentralizuje w ręku państwa, t. j. uorganizowanego jako klasa panująca proleratyatu, że wreszcie masę sił produkcyjnych wedle możności szybko powiększy.

Пролєтаріят використає своє полїтичне пануваннє на те, щоб споволу видерти від буржуазії увесь капітал, сцентралїзувати в руках держави, тоб то в руках з’орґанізованого в пануючу клясу пролєтаріяту, всї знаряддя продукції, — і для того щоб яко-мога швидше збільшити массу продукційних сил.

Rzecz naturalna, że początkowo może to być osiągnięte jedynie przez despotyczne napady na prawo własności i burżuazyjne warunki produkcyi, a więc przez środki, które ekonomicznie wydają się niedostatecznymi i niepewnymi, ale które z rozrostem ruchu staną się potęgą niesłychaną, a jako środki dla przewrotu w systemie produkcyi są prawdziwie konieczne.

Розумієть ся, спочатку це може стати ся тілько через деспотичне встряваннє в маєткове право і в буржуазні відносини власности, значить шляхом таких заходів, які з погляду економічного видають ся не вистарчаючими і непевними; проте вони в ходї руху переростуть самі себе і зроблять ся необхідними за для перевернення цїлого засобу продукції.

W rozmaitych krajach środki te będą naturalnie rozmaite.

Цї заходи в ріжних країнах, розумієть ся, будуть ріжні.

Dla krajów najpostępowszych jednak dość powszechnie możnaby zastosować, co następuje:

Одначе, для найбільш поступових країн могли б придати ся ось-які, досить загальні в уживанню, заходи:

1°). Wywłaszczanie własności ziemskiej i zużytkowanie renty gruntowej na wydatki państwa.

1) Експропріяція власности на ґрунта і поверненнє ґрунтової ренти на державнї видатки.

 2°). Wysoki podatek postępowy.

2) Великий поступовий податок.

 3°). Zniesienie prawa spadkowego.

3) Скасуваннє спадкового права.

 4°). Konfiskata majątku emigrantów i buntowników.

4) Конфіската власности усїх еміґрантів і бунтарів.

 5°). Centralizacya kredytu w ręku państwa przez bank narodowy z kapitałem państwowym i bezwarunkowym monopolem.

5) Централїзація кредиту в руках держави за поміччю національного банку, державного капіталу і виїмкової монополї.

 6°). Centralizacya środków transportowych w ręku państwa.

6) Централїзація засобів транспорту в руках держави.

 7°). Pomnożenie ilości fabryk narodowych (państwowych), narzędzi produkcyi; uprawa i melioracya gruntów wedle ogólnego planu.

7) Побільшеннє числа національних фабрик, знаряддів продукції, оброблюваннє і полїпшеннє ґрунтів відповідно до спільного пляну.

 8°). Jednaki przymus roboczy dla wszystkich. Ustanowienie armij przemysłowych — zwłaszcza dla rolnictwa.

8) Однакова для усїх обов’язковість працювати, заведеннє промислових армій, особливо для хлїборобства.

 9°), Zjednoczenie rolnictwa z przemysłem, powolne zniesienie różnic między miastem a wsią.

9) З’єднаннє хлїборобської працї з промисловою, вплив на постійне знищеннє ріжницї між містом та селом.

 10°). Publiczne i bezpłatne wychowanie. Usunięcie pracy dzieci w fabrykach w formie dzisiejszej. Zjednoczenie wychowania z produkcyą materyalną i t. d. i t. d.

10) Публичне і безплатне вихованнє усїх дїтей. Знесеннє дїтської фабричної працї в її теперішній формі. З’єднаннє виховання з матеріяльною продукцією і т. и.

Kiedy z biegiem postępu różnice klas zginą, a produkcya zostanie skoncentrowaną w ręku stowarzyszonych indywiduów, wówczas władza polityczna straci swój polityczny charakter.

Коли, з поступом розитку, счезнуть клясові ріжницї і вся продукція сконцентруєть ся в руках ассоціацій, тоді публична влада втратить свій полїтичний характер.

Władza polityczna bowiem jest właściwie zorganizowaną siłą pewnej klasy dla ucisku innej.

Полїтична влада є властиво силою одної кляси, з’орґанізованою для пригнобленя другої.

Jeżeli proletaryat w walce z burżuazyą najnieodbiciej jako klasa organizować się musi, jeżeli musi przez rewolucyę stać się klasą panującą i jako klasa panująca przewrót gwałtowny w starym systemie produkcyi sprowadzić, to z chwilą przeistoczenia warunków tej produkcyi niszczy on także warunki istnienia antagonizmu klas, zaczem i same klasy, a więc i swoje nawet panowanie klasowe.

Коли пролєтаріят, борючись з буржуазією, неминуче єднаєть ся в клясу, коли він завдяки революції робить ся пануючою клясою і, яко пануюча кляса, силою нищить старі продукційні відносини, — то він нищить разом з продукційнимн відносинами і умови істновання клясових антаґонізмів, нищить взагалї кляси, а тим самим і своє власне пануваннє, яко кляси.

 Ze starego burżuazyjnego społeczeństwa w ten sposób, z jego klasami i z jego antagonizmem klasowym, wyłoni się stowarzyszenie, w którem naturalny (swobodny) rozwój każdego będzie warunkiem koniecznym wolnego rozwoju wszystkich.

На місцї старого буржуазного суспільства з його клясами і клясовими антаґонізмами повстає спілка, в якій вільний розвиток кожного є умовою для вільного розвитку усїх.